Спецможливості
Технології

За лад у маковій царині

05.06.2008
119
За лад у маковій царині фото, ілюстрація
Семена мака

Переконана, що фахівцям добре відома ця цифра: нині в Україну така традиційна для нас культура, як мак, експортується із 70 країн світу. Яка кількість маленьких чорних зернинок перетинає кордон у пошуках споживача, наразі невідомо. Спеціалісти ж передбачають, що експортні партії вимірюються сотнями тонн товарного маку, а вітчизняний бюджет у той же час втрачає мільйони доларів надходжень. Адже в рослинництві мак є однією з найрентабельніших культур. І найбільш ризикованою. Над цим я і пропоную поміркувати разом із спеціалістами нової державної структури — НДВАП “Мак України” УААН.

Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук практично з дня свого заснування займався саме проблемами селекції олійних культур. На початку вісімдесятих на одній із дослідних ділянок під Івано-Франківськом група вчених розпочала досліди з маком. Тільки у 93-му науковцям вдалося подати першу заявку на реєстрацію створеного низькоморфійного сорту, який отримав назву Беркут. Три роки потому він був зареєстрований і, відповідно, внесений до Реєстру сортів рослин Міністерства аграрної політики України. Саме Беркут нині є найкращим сортом маку олійного, який відповідає всім вимогам Закону України “Про насіння” та вітчизняним ліцензійним умовам. До речі, варто нагадати, що згідно з цими умовами (ст. 7 Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів”) виробництво та культивування насіння маку олійного з промисловою метою допускається лише за умови використання насіння рослин, у висушеній соломі яких вміст морфіну не перевищує 0,15%. Кількість наркотичної речовини в Беркуті не перевищує допустимої норми, а головне, сорт добре адаптований до кліматичних зон України. Право ж на його культивування та використання закріплено за Івано-Франківським інститутом агропромислового виробництва УААН.

Михайло Абрамик, директор інституту, кандидат с.-г. наук. Виведення сорту маку олійного Беркут наші вчені займались майже 10 років. Це Мазур Валерій Олександрович, Гайдаш Василь Дмитрович, Мельничук Тарас Васильович. Досліди над культурою тривають і нині. Думаю, з часом ми зможемо отримати і безморфійний сорт. Але культура ця надто складна у вирощуванні, бо потребує чіткої технології, а головне, контролю з боку держави. Свого часу мак був заборонений для промислового виробництва. Відповідні служби вимагали заборонити його вирощування, мотивуючи це ростом наркоманії в Україні. Інколи навіть звучали такі висловлювання, що наша держава може перетворитися на другий Афганістан. А там, як відомо, широко використовуються наркотики, виготовлені з макової сировини. Численні експерименти з Беркутом довели, що сорт не може бути використаний для виробництва наркотичних речовин. А отже, в Україні чи не вперше з’явилась реальна можливість вирощувати мак вітчизняної селекції, який містить мізерну кількість морфію.

 

КОР. Михайле Івановичу, а чи лишились ще в нашій державі сільгоспвиробники, які професійно займаються виробництвом маку

Михайло Абрамик. Як їм не довелося важко в ці роки, проте такі господарства є. Їх лише вісім. Вони саме і вирощують насіння маку сорту Беркут. Це так звані базові підприємства, в яких повністю дотримуються технології вирощування культури. Але ми, науковці, визнаємо, що навіть у культурних, дозволених сортах з’являються макові коробочки, в насінні яких вміст морфію вищий за норму. Тому існує такий процес, як апробація, і він обов’язковий. Відповідна комісія, до складу якої входить і автор сорту, вибраковує нетипові голівки маку, потім вони знищуються. Інколи на посівних ділянках доводиться переорювати до 50% площі. Адже Законом “Про насіння” регламентовано таку схему виробництва насіння. Наш інститут обов’язково проводить селекцію сорту, займається розсадництвом, розмноженням культури, отримує 1-у репродукцію. Це насіння і пропонується для вирощування господарствам. Усі ці процеси відбуваються під суворим контролем за відповідних лабораторних експертиз та досліджень. КОР. Тобто товаровиробник завжди захищений від неякісного насіння?

Михайло Абрамик. На жаль, не завжди. Наш інститут гарантує якість. Але на ринку нині є фірми, які активно пропонують селянину насіння маку. Наприклад, купивши у 2000 році насіння у нас, одна з фірм уже кілька років поспіль вирощує культуру на власних полях, викидаючи на ринок насіння масової репродукції. У такий спосіб триває жахлива дискредитація самої культури, а господарства, які купили згадуване насіння, зазнають великих фінансових втрат. Тому ми сьогодні спробували стати на захист традиційної для України культури і знайшли підтримку та розуміння в Міністерстві аграрної політики, в УААН.

 

КОР. Яку ідею ви запропонували, якщо не секрет?
 

Михайло Абрамик. Ні, не секрет. Нас дуже підтримав президент Української академії аграрних наук Михайло Васильович Зубець та міністр аграрної політики України Сергій Миколайович Рижук. Для запровадження двоступеневої системи насінництва та культивування маку в Україні УААН на базі нашого інституту створила науково-дослідне виробниче аграрне підприємство “Мак України”. Його фахівці вестимуть дослідження, пов’язані з культивуванням маку олійного, проводитимуть селекційні роботу, вирощуватимуть та централізовано постачатимуть елітне насіння спеціалізованим господарствам, а також забезпечуватимуть сільгоспвиробників насінням 1-ї репродукції. Юрій Грей, генеральний директор НДВАП “Мак України” УААН. Ми глибоко переконані, що за такої схеми роботи джерела надходження насіння всіх категорій є прозорими. Це найперше. По-друге, ми візьмемо на себе організаційно-консультативну допомогу при формуванні пакета документів для отримання ліцензій на вирощування маку олійного та допомогу в дотриманні всіх ліцензійних умов, забезпечення науковою літературою та рекомендаціями щодо технології вирощування маку олійного, маркетингові послуги стосовно міндобрив та гербіцидів, агроконсультації фахівців з моменту підготовки грунту і до реалізації кінцевого продукту, рекомендації в доведенні товарного насіння маку до належної кондиції та його реалізація, а також передплату на журнал “Пропозиція” і газету “Сільський час” (консультації за тел. (044) 411-24-71, 411-14-13). А це спрощує роботу керівників всіх рівнів, починаючи від насіннєвих господарств, закінчуючи відповідними службами МВС та СБУ України. Наша мета — об’єднати господарства, які працюють з насінням олійного маку, навколо основних наукових установ: Івано-Франківського інституту АПВ, Інституту олійних культур (Запоріжжя), Устимівської дослідної станції ім. Юр’єва (сорт Кристал). Адже абсурдною є ситуація, коли сорт Беркут використовується багатьма сільгосппідприємствами, а автори сорту не мають коштів для продовження селекційних робіт. Я вже не кажу про зарплатню чи оновлення наукової бази.

 

КОР. Можливо, господарства не розраховуються через нерентабельність культури? Як відомо, зерновими займатися нині найвигідніше. Або, скажімо, соняшником.
 

Юрій Грей. Це не так. У системі сівозмін мак може займати одну десяту частину площ. Він чудовий попередник під зернові, але вимагає чіткого дотримання умов технології. Тому, якщо господарство не має відповідних коштів на виробництво маку, не варто й ризикувати. В середньому на гектар посівів потрібно використати півтори-дві тисячі гривень. Сорт Беркут, наприклад, має середню врожайність 8–10 ц/га. Ціна кілограма маку на ринку коливається в межах 5–7 гривень і вже три роки нижче 5 гривень за кг не падає. Чистий прибуток з гектара може становити найменше 2500 гривень. До речі, НДВАП “Мак України” УААН вже має кілька цікавих пропозицій щодо товарних партій маку. Наприклад, до Росії. Тобто ми прагнемо організувати товаровиробнику увесь технологічний процес від вирощування до реалізації.

 

КОР. Цікаво, як ви допомагатимете селянам захистити посіви маку під час його цвітіння та визрівання...
 

Михайло Абрамик. Ми впевнені у наших сортах, вміст морфію в них надто низький, щоб зацікавити наркодільців. Але охороняти посіви потрібно, це факт.
 

Юрій Грей. На сьогоднішній день право на охорону посівів маку надають лише підрозділам МВС України. Відповідно, рівень цін за охорону дуже високий. Проведення більш гнучкої цінової політики дало б можливість зменшити собівартість товарного маку, збільшити обсяг витрат на агротехнічні заходи та розширення посівних площ. Є пропозиція залучати до цієї роботи внутрішні війська МВС України для допомоги іншим підрозділам МВС України, які займаються охороною. А взагалі в подальшому планується залучення фінансових структур, що дасть змогу сільгоспвиробникам мати економічну впевненість в результатах реалізації урожаю і займатися тільки організацією виробництва, не відволікаючись на інші проблеми. Треба працювати в правовому полі, з прозорою схемою надходження насіння. Ми так довго руйнували не лише виробництво цієї культури, а й культивували у власній свідомості недовірливе ставлення до неї, що вже час навести лад в маковій царині.

Навряд до висловленого можна щось додати. Скажу тільки, що кожен з нас повинен-таки отримати від рослини те, на що розраховує. Хтось економічний зиск. Хтось задоволення від наукової роботи, хтось естетичну насолоду від макового цвіту влітку, хтось булочки, пиріжки чи круасани з маком. А держава — втрачені за довгі роки надходження до бюджету. Наразі одне із завдань рослинництва загалом — відродження споконвічного хлібопекарського промислу — маківництва.

 

Наталія Черешинська

Ключові слова: Інші культури

Інтерв'ю
Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) – єдиний державний оператор зернового ринку України, лідер у сфері зберігання, переробки та експорту зернових і продуктів їх переробки. Про
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0