Спецможливості
Статті

З маткою на “Ви”

05.06.2008
165
З маткою на “Ви” фото, ілюстрація
Бути з маткою на “ти” навчають у середніх та вищих ветеринарних установах. Навчитися поводитись із нею на “Ви” — вищий ступінь кваліфікації фахівця. З погляду стороннього спостерігача, ректогенітальне обстеження матки та інші гінекологічні процедури геть позбавлені романтики. А проте матка та яєчники корови, за умови вправного поводження з ними, вміють бути напрочуд чутливими у відповідь на мінімальну турботу про них фахівця. Захворювання репродуктивної системи рідко набувають необоротного характеру, вилікувати їх не може тільки ледачий.


Матка — дітородний орган корови — має У-подібну конфігурацію. Біля основи букви розміщено тіло матки розміром із сірникову коробку й більше. Її продовжують правий і лівий роги матки, в телиць і корів у стані охоти вони закручені у вигляді баранячих рогів. Роги матки подовжені яйцепроводами, що закінчуються правим і лівим яєчниками розміром від перепелиного до невеликого курячого яйця. В основі тіла матки розміщено піхву, а всередині  — шийку, що з’єднує піхву з маткою. Внутрішня слизова оболонка шийки матки утворює глибокі поперечні складки, що часто-густо завдають значних незручностей технікам під час штучного осіменіння або перенесення ембріонів катетером. Зверху матка межує з прямою кишкою, що дає змогу досвідченому фахівцеві за її допомогою (per rectum) здійснювати діагностику тільності, масаж, санацію та інші маніпуляції з маткою та яєчниками.


Перше французьке правило:


проводячи будь-яку маніпуляцію з маткою,


слід поводитися з нею,


як із жінкою — наполегливо,


але коректно


Будь-який власник корови хоче мати теля щороку. Без участі спеціаліста витримати такий репродукційний цикл вдається не завжди, особливо у високоудійних корів. Молочне поголів’я відселекціоноване на гіпертрофоване функціонування молочної залози на шкоду іншим функціям і не завжди здатне без допомоги людини зберегти річний репродукційний цикл. Вважають, що матка конкурує з молочною залозою (мовою фахівців — “лактаційна домінанта”). Особливо це проявляється у м’ясної худоби на підсосі, коли відтворна функція майже повністю виключається в період вигодовування теляти. У первісток стійка післяродова гіпофункція яєчників часто виникає через “дівочий” родовий стрес, надто якщо власник квапився зробити телицю матір’ю до періоду настання фізіологічної зрілості.


Проблеми з маткою у тварини (а відтак і професійні проблеми у фахівця) можуть початися одразу після отелення. Одне з найпоширеніших ускладнень — затримка плідних оболонок.


Затримка посліду — пропозицій багато,


загадка лишається


Статистика свідчить, що плідні оболонки затримуються в матці понад  належний термін у кожної 8–10-ї новотільної корови. Захворювання вп’ятеро частіше буває в  молочних корів, аніж у м’ясних (табл. 1), збільшується з віком корови (25% на дев’ятому отеленні порівняно з 5% — у первісток) і у весняний період (Arthur G. H., 1979, Мадисон В. В., 1987).


Офіційна ветеринарна медицина основними причинами затримки посліду вважає атонію, або гіпотонію матки як наслідок недостатньої або незбалансованої годівлі корів (дефіцит вітамінів та мінеральних речовин, кетоз високопродуктивних корів, ожиріння або виснаження), гіподинамію тварин на прив’язі. Іноді псевдозатримка оболонок зумовлена ущемленням їх у матці під час отелення. Масові затримки посліду пов’язані з гострими інфекційними захворюваннями (паратиф, інфекційний вагініт, мастит). Попри велику кількість інформації щодо чинників, які сприяють затримці посліду, етіологія захворювання досі лишається нез’ясованою, є в ній маленька загадка. Скажімо, в Америці й Канаді головною причиною, що сприяє затримці посліду, часто називають дефіцит у кормах селену, що для нас неактуально. Спроби профілактики захворювання з використанням сольових брикетів із селеном не позбавляють стадо від затримки посліду, а лише скорочують її прояв.


Багато з того, що пов’язано з жіночим організмом і пологами, залишається для сучасної науки загадкою. Дивно, але до середини минулого століття біологія не знала про існування таких потужних регуляторів розмноження, як простагландини. Трохи раніше стали відомі ризилінг-фактори гіпоталамуса, плацентарні гонадотропні гормони. Здавалося б, відомі вже всі складові нейрогуморального механізму розмноження в самок.


А проте на сьогодні немає однозначної відповіді на запитання: чому з певною періодичністю у коров’ячого стада всього світу не відокремлюються плодові оболонки. Друге таке саме запитання теж поки що залишається без чіткої відповіді: що є причиною такої гострої патології, як післяотільний парез — захворювання, коли новотільна корова, без видимих попередніх причин, впадає в кому й без лікування гине.


Ще дивовижнішим є метод лікування нещасних тварин. Вим’я корови накачують повітрям, і кандидати на вимушений забій, ніби нічого не сталося, починають жувати корм. Цікаво було б дізнатися, хто автор ідеї “повітряної терапії” і як це йому спало на думку. Коли про цей спосіб лікування розповідаєш зарубіжним колегам, вони лише стинають плечима: що, мовляв, узяти з варварів. А наш сільський лікар, озброївшись велосипедним насосом, рятує тварин. Проте найзагадковіше у мехінізмі дії цих “ліків” лишається непізнаним. Що за незвідані сили раптом блокують основні життєві процеси в зовні здорової тварини й відступають під повітряним пресингом вимені? Воїстину жіночий організм — загадка для біолога.


Затримку плідних оболонок у матці понад 5–6 годин за ветеринарними канонами (Ветеринарная энциклопедия, 1956) вважають патологією. Проте виявляти надмірне завзяття у ці строки не варто. Особливість зчеплення карункулів з котиледонами така, що їхнє щільне з’єднання після отелення з часом слабшає, і раннє втручання фахівця, який щиро прагне допомогти, відокремивши вручну “незрілий” послід, призведе до травмування тварини, а іноді й до відриву карункулів матки. Та й самому лікареві не в радість буде раннє втручання в “маткові справи”. Відокремлення посліду “по живому” — трудомісткий і невдячний процес.


Друге французьке правило:


не квап події, дай можливість обставинам дозріти


Самовигнання плідних оболонок ще може статися впродовж 48 годин після отелення, поки наявні ритмічні скорочення міометрія. По закінченні цього терміну послід відійде самотужки лише через 6–10 днів, коли у “дозрілих” оболонках ослабне зчеплення з маткою внаслідок розпаду карункулів (Гончаров В. П., Карпов В. А., 1981). На цьому ж наполягають і зарубіжні фахівці.


Дещо про гормональне тло захворювання. У механізмі відокремлення плідних оболонок (який досі зрозумілий не до кінця) безпосередньо задіяні окситоції та естрогени. Причому місцева скорочувальна дія на мускулатуру матки окситоцину проявляється лише на достатньому естрогенному тлі. Цим пояснюється успішна терапевтична дія ін’єкцій окситоцину в ранні строки після отелення.Через 6–8 годин після виведення плода вміст естрогенів у крові падає до порогового рівня, і рецептори матки перестають сприймати окситоцин. Антагоністом естрогенів у процесі пологів і відокремленні посліду є прогестерон, що його виділяють плацента й жовте тіло. Саме його високий рівень у крові (а точніше — дисбаланс з естрогенами в передродовий період) називають однією з можливих причин затримки посліду. Невідокремлена вчасно плацента продовжує бути джерелом виділення прогестерону, який своєю чергою знижує контрактильну активність міометрію.


Якщо роди були важкі (великоплідність, мертвонародження, двійні), стресовий чинник збільшує ризик затримки посліду. Під час родового стресу у кров виділяється надлишок адреналіну (гормону стресу), який є антагоністом окситоцину й блокує скорочувальну активність матки.


Особливу роль у родовому процесі відіграють простагландини — гормони-загадка, — адже їх і гормонами назвати не можна, оскільки їх виділяє багато тканин організму й вони часто характеризуються протилежною дією. Для матки найважливішими є PGE2 та PGF2a. Перший характеризується лютеотропною (материнською) дією, сприяє підтримці жовтого тіла й вагітності. Другий — “агресивний” щодо жовтого тіла в яєчнику, розправляється з ним протягом 48 годин. Завдяки своїй лютеолітичній дії, в організмі матері PGF2a відповідає за зниження концентрації гормону вагітності — прогестерону в крові. Крім того, що PGF2a разом з кортикостероїдами наднирковиків (адреналіном та норадреналіном) “запускає” родовий процес, він якимсь чином керує розщепленням карункулів з котиледонами. Доказом цього може слугувати класичний модельний досвід з блокування синтезу ендогенного PGF2a, який було проведено на п’яти фризьких коровах (Horta A. E., 1981).


Тваринам одразу після отелення внутрівенно ввели по 10 г ацетилсаліцилату лізину (інгібітора синтетази PGF2a) і повторили ін’єкцію через 8 годин. У всіх (!) піддослідних корів зареєстрували затримку посліду, у контролі — в однієї з п’яти.


Свого часу під впливом цієї роботи на молочному комплексі “”Щапово” (Московська обл.) ми випробували схему ранньої профілактики затримки посліду з використанням дворазової внутрім’язової ін’єкції PGF2a. Завдання — підвищити присутність у крові PGF2a в критичний передродовий та ранній післяродовий періоди.


Першу ін’єкцію препарату  естрофан (чеського виробництва) у дозі 500 мкг виконують під час отелення або відразу після нього, але не пізніш ніж через 6 годин. Більш пізнє введення є, зазвичай, безрезультатним. Через 2 години, для підтримання концентрації PGF2a у крові, введення повторювали. Випробувана схема мала високий профілактичний ефект у 191 корови і виявилася безсилою у 4 тварин (табл. 1). Ручне відокремлення посліду в цих 4 корів показало злипливе запалення тканин матки, за якого самостійне роз’єднання карункулів з котиледонами плаценти було б неможливим за будь-яких умов.


Недоліком цієї схеми профілактики є потреба у ранній післяродовій обробці всіх тварин, більша частина яких телиться вночі і рано вранці, а також значна витрата препарату на все новотільне поголів’я. А, проте, ін’єкції PGF2a (як альтернатива окситоцину, сінестролу) одразу після отелення будуть корисними коровам при важких родах, двійнях, абортах, мертвонародженнях, а також у стадіях з високою частотою випадків затримки посліду (понад 20%). Виражений судиннозвужувальний ефект препаратів PGF2a також свідчить про необхідність їх використання при важких родах і кровотечах.


У разі затримки фахівець може обрати один із двох шляхів: або розпочати ручне відокремлення посліду наступної доби, або використати консервативний спосіб лікування.


Третє французьке правило: спробуй правильно визначитися — брати “фортецю” штурмом чи наполегливим “улещуванням”


За нашими даними (табл. 1), затримку посліду на комплексі “Щапово” у середньому за п’ять років реєстрували у 14,5% корів. Після оперативного його відокремлення та обов’язкового перехворіння тварини (у середньому 6 місяців) майже половина з них (41%) у наступні рік-півтора були вибракувані, здебільшого через безпліддя (32%). Таку “допомогу” тварині важко назвати лікуванням.


Зарубіжні фахівці (Wattio M. та ін., 1996) настійливо не рекомендують проводити оперативне відокремлення і надають перевагу не ручному маніпулюванню з маткою, а “джентльменському” методові консервативного лікування. Суть його полягає в стимулювальній терапії у ранні строки після отелення та антимікробній профілактиці — аж до відокремлення оболонок.


Для цього через 8–12 годин після отелення, щоб вигнати оболонки, використовують естрогени (синестрол, фолікулін) у комбінації з окситоцином або пітуїтрином. Подібним чином вплине на гладку мускулатуру матки прозерин або карбохолін у терапевтичних дозах. За добу роблять спробу легкого потягування за кінці оболонок, що звисають. Всередину матки вручну вводять антибіотики, сульфаніламіди, нітрофурани або їхні комбінації (тетрациклін, біцилін, поліміксин, синтоміцин, трицилін, метромакс, сазотрим, палички фуразолідонові, неофур, капсули септиметрину, польфлавометрину, таблетки екзутеру тощо). Дехто з авторів рекомендує вливати в матку до 0,5 л свіжоприготованого люголевого розчину.


Придатні будь-які засоби антимікробної дії. Препарати намагаються розподілити рівномірно по проблемному рогу і, не виймаючи руки, роблять легку спробу роз’єднати карункули з котилідонами й провести оболонки на вихід.


Якщо лікувального ефекту досягнуто не було, треба спроби припинити, а через 2–3 дні ввести чергову дозу санувальних препаратів. Щоразу для проведення лікувальних засобів через прикриту шийку матки використовують спеціальний катетер (можна — спеціальну пластикову піпетку для осіменіння) і шприц (50–200 мл), через які вводять рідкі або олійні розчини антибіотиків, спеціальні внутріматкові засоби (йодосол, йодинол, тилозинокар, віжус тощо). Самопочуття тварини контролюють за характером маткових виділень і за температурою тіла. За появи виділень із неприємним запахом і підвищення температури до схеми лікування підключають внутрім’язову антибіотикотерапію (наприклад, прокаїнпеніцилін — 1 раз на день протягом 3 днів).


Із “домашніх” засобів профілактики власникам худоби можна рекомендувати збирання рідини з навколоплідного міхура та її випоювання породіллі після отелення. Для профілактики родильного парезу корисно випоювати корові солодку воду (100–200 г цукру на відро теплої води). Корові дають облизати й висушити теля. Бажано не лишати новотільну тварину материнської втіхи, їй і новонародженому корисно побути бодай добу в закритому боксі, а ще краще — подовжити спільне боксове утримання протягом перших, найнебезпечніших для теляти, десяти днів. За цей час теля одержить необхідну “стартову” дозу молозива, а новотільна корова — чудове роздоювання молочної залози. Підсисне утримання в м’ясних стадах принаймні удвічі скорочує відсоток затримки посліду. Історичний факт: до революції підсисну технологію вирощування телят було поширено у заможних селянських господарствах.


Можна ще згадати “стареньке” — рецепти від проф. А. Ю. Тарасевича (“Бесплодие сельскохозяйственных животных”, 1936).


“…Нагромадилося багато методів лікування як медикаментозних, так і оперативних, проте ефективність їх далеко не однакова у розумінні повного вилікування статевого апарату. Мабуть, багато із методів давно були б забуті, якби корова, на відміну від кобили, так стійко не переносила патологічні процеси матки.


…Більшість ветеринарних лікарів, як нам довелося багато разів спостерігати, не поспішають з відокремленням посліду й вичікують 9–12 днів.


…Ще досі можна зустріти старовинний фермерський метод прив’язування ваги до посліду.


…Метод Вільямса — введення в матку йодоформу — 15,0, рідкого парафіну  — 1000,0, азотнокислого вісмуту —15,0, а також американський метод — введення в порожнину матки цукру (250,0–500,0) у процесі випробування у нас не дали надійних результатів. Ми переконалися також у негативній дії ріжків та індійських конопель на відокремлення посліду й скорочення матки.


…Про ручний метод відокремлення посліду говорив ще Гюнтер у 1830 році.


…Раніше 24 годин відокремлювати послід недоцільно, проте й вичікувати більш як добу не слід, оскільки захисні сили матки і здатність її скорочуватися знижуються.


…Перед відокремленням руки дезінфікують, а потім змащують 10% іхтіоловою маззю.


…Якщо обертати джгут посліду навколо його осі, то досягається відокремлення його навіть у верхівці рогів матки.


…Скорочення матки ми завжди досягаємо застосуванням фарадичного струму. Щоденна, упродовж 2–3 днів, фарадизація по 15 хв індукційним струмом 6–8 вольт і 15–30 амп.


…Невью з 1932 р. застосовував 20 г хлористого магнію корові всередину з 1 л води 2–3 рази на день. Послід відокремлювався самовільно на 4–5 день.


…Мишкін з 1909 р. коровам із затримкою посліду давав всередину цукор (або мед) по 500 г у 1,5–2 л води, 2 рази на день, а в 1931 р. робив спроби промивати матку 2% розчином галуну”.


До речі, у медичній практиці для посилення потуг і переймів застосовують глюкозу. Встановлено, що якщо скелетна мускулатура одержує енергію за рахунок розщеплення глікогену, то мускулатура матки використовує глюкозу (Заянчковський І. Ф., 1964), тому використання цукру або меду Per os буде дуже доречним.


Отже, й сто років тому не було єдиної думки щодо способів лікування затримки посліду. Головним лишається принцип — не нашкодити й допомогти матці впоратися з цим післяпологовим ускладненням.


Пам’ятка. Пороговий рівень затримки посліду по стаду становить 5–15%. Усе, що вище, є результатом порушення режиму утримання глибокотільних корів (гіподинамія, кормовий та гормональний дисбаланс), наслідком дородової травми або інфекційного ураження стада збудниками репродуктивних хвороб (до 50%).


“Справжнє” зрощення ворсин хоріона з карункулами у формі запалення зустрічається у 2–5% випадків, причина решти випадків затримки посліду — у неспрацюванні нейрогуморальних та, можливо, інших невідомих механізмів відокремлення плаценти.


Одразу після отелення, надто у разі важких родів, мертвонароджень, двоєнь, може бути застосована схема профілактики затримки посліду дворазовим введенням PGF2a. У ранні строки після отелення (8–12 годин) для стимуляції гладкої мускулатури матки будуть корисні ін’єкції окситоцину, пітуїтрину, естрогенів (сінестрол, фолікулін), прозерину або карбохоліну.


Із народних засобів профілактики: збирання й випоювання корові навколоплідних вод, обов’язкове облизування й висушування нею теляти, утримання на підсосі бодай перші три дні.


Через 24 години після отелення в матку вручну вводять антибіотики або інші антимікробні засоби, пробують плаценту на легкість видалення. Якщо зчеплення карункулів з котиледонами міцне, переходять до консервативного лікування тварини: внутріматкового введення лікарських препаратів через дві доби за допомогою катетера аж до самовільного виходу плаценти.


В. Мадісон,


канд. біол. наук,


Головний селекційний центр України

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0