Спецможливості
Техніка та обладнання

Якість дешевою не буває

05.06.2008
1075
Якість дешевою не буває фото, ілюстрація

Уміти рахувати гроші для більшості людей означає, що вони повинні знати цифри та основні математичні прийоми. І донедавна для них практично цього було достатньо. Та для людей, які хочуть не просто рахувати кошти, а й вміти їх заробляти та примножувати прибутки, сьогодення змушує ретельно прораховувати на декілька кроків уперед як самі витрати, так і ефективність вкладених грошей.

Уміти рахувати гроші для більшості людей означає, що вони повинні знати цифри та основні математичні прийоми. І донедавна для них практично цього було достатньо. Та для людей, які хочуть не просто рахувати кошти, а й вміти їх заробляти та примножувати прибутки, сьогодення змушує ретельно прораховувати на декілька кроків уперед як самі витрати, так і ефективність вкладених грошей.

А. Сухина
a.sukhina@univest-media.com
Са­ме вміння гра­мот­но ра­ху­ва­ти гроші у пев­ний період да­ло змо­гу СТОВ «Ре­нет», що на Віннич­чині, ут­ри­ма­тись «на пла­ву» та до­сяг­ти не­по­га­них ре­зуль­татів у ро­боті.

Працювати — ефективно, витрачати — з розумом
Ос­нов­ний на­прям діяль­ності гос­по­дар­ст­ва — ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. Як і в більшості гос­по­дарств цьо­го регіону, тут зай­ма­ють­ся ви­ро­щу­ван­ням куль­тур, які ко­ри­с­ту­ють­ся найбільшим по­пи­том на ук­ра­їн­сько­му та світо­во­му рин­ках. Профільни­ми для гос­по­дар­ст­ва є куль­ту­ри: соя, ку­ку­руд­за, со­няш­ник, ози­ма пше­ни­ця, ярий ячмінь, ріпак. Крім то­­го, керівник гос­по­дар­ст­ва Во­ло­ди­мир Яко­вен­ко, як він ска­зав під час на­шої зустрічі, «для душі» зай­мається роз­ве­ден­ням овець та три­має близь­ко
100 бджо­лосімей.
За­галь­на пло­ща гос­по­дар­ст­ва ста­но­вить май­же 1,5 тис. га.
«Здебільшо­го на відповідаль­них ро­бо­тах, та­ких як об­робіток грун­ту, висів, ви­ко­ри­с­то­вуємо за­кор­дон­ну техніку. Так, ос­нов­ною рушійною си­лою у на­шо­му гос­по­дарстві слу­гує трак­тор Deutz по­тужністю 265 к. с., на до­­поміж­них ро­бо­тах ви­ко­ри­с­то­вуємо біло­руські трак­то­ри. На­разі пла­нуємо прид­ба­ти ще од­но­го по­туж­но­го трак­то­ра.
Для грун­то­об­робітку ви­ко­ри­с­то­вуємо імпорт­ну техніку. Про­те торік прид­­­ба­ли два вітчиз­няні обо­ротні плу­ги для об­слу­го­ву­ван­ня при­са­диб­них діля­нок пай­о­виків», — роз­по­чи­нає роз­мо­ву пан Во­ло­ди­мир.
Кож­но­го ро­ку в гос­по­дарстві по­сту­по­во відхо­дять від тра­диційної тех­но­логії об­робітку грун­ту і див­лять­ся в сто­ро­ну тех­но­логії сму­го­во­го об­ро­бітку («стрип-тілл»). Висіва­ти пла­ну­ють усі куль­ту­ри. «На­ступ­но­го ро­ку ми пла­нуємо сіяти близь­ко 30% ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку за тех­но­ло­гією “стрип-тілл”. Сьо­годні пе­ред на­­­­­­ми ще стоїть пи­тан­ня ви­бо­ру ма­ши­ни для нарізан­ня смуг», — продовжуе пан Во­ло­ди­мир. Та­кож у гос­по­дарстві за цією тех­но­логією об­робітку грун­ту ви­ро­щу­ють ча­с­ти­ну посівів ози­мої пше­ниці, сої та ріпа­ку.
«По­за­торік ми бу­ли пер­ши­ми в Теп­лиць­ко­му рай­оні, хто посіяв сою за цією тех­но­логією. Висіван­ня про­во­ди­ли за до­по­мо­гою сівал­ки “Мзурі”. І ре­­зуль­тат пе­ре­ви­щив усі наші сподіван­ня! Посіви сої за цією тех­но­логією да­ли при­бав­ку вро­жаю на рівні 3 ц/га, при цьо­му ви­т­ра­ти на оди­ни­цю площі бу­ли на 30% мен­ши­ми. По­шук но­вих рішень у ро­боті зу­мов­ле­ний на­сам­пе­ред зни­жен­ням енер­го­ви­т­рат на ви­роб­ництво оди­ниці про­дукції», — го­во­рить керівник гос­по­дар­ст­ва.

Шведський десант якості
та надійності
Та­кож у СТОВ «Ре­нет» до­сить ши­ро­ко пред­став­ле­на техніка шведсь­ко­го ви­роб­ництва Va..derstad, а са­ме дис­ко­вий куль­ти­ва­тор Carrier, сівал­ки Rapid та Tempo. «Ця техніка (Carrier та Rapid) вже бу­ла у ви­ко­ри­с­танні — я прид­бав її (десь на по­чат­ку ство­рен­ня на­шо­го гос­по­дар­ст­ва) у фер­ме­ра із Німеч­чи­ни. Чо­му ви­б­рав са­ме її? Якось під час по­до­ро­жу­ван­ня Німеч­чи­ною ця техніка ме­не ду­же заціка­ви­ла. В пер­шу чер­гу — це сто­су­ва­лось якості сівби та ви­ко­нан­ня декількох ос­нов­них технічних опе­рацій за один прохід. Крім то­го, німець­кий ко­ле­га за­пев­нив ме­не у її надійності та безвідмов­ності. І справді, та­ка техніка якісно ви­ко­нує по­кла­дені на неї за­вдан­ня, до то­го ж надійна: по­лом­ки у се­­зон — це не про неї. Го­ло­вне — вчас­но про­ве­с­ти ТО та заміни­ти спраць­о­вані де­талі і вуз­ли.
Сівал­ку Tempo F8 я помітив на по­лях Ук­раїни, ко­ли во­на (точніше — ще тільки пер­ший її ек­земп­ляр) ви­про­бо­ву­ва­лась на на­ших те­ре­нах пред­став­ни­ка­ми Va..derstad. Во­ни, так би мо­ви­ти, самі ще при­див­ля­лись до неї що­до ро­­бо­ти у на­ших умо­вах. Мені ви­па­ла на­­го­да та­кож бу­ти при­сутнім на та­ко­му ви­про­бу­ванні. І ба­жан­ня її прид­ба­ти у ме­не ви­ник­ло відра­зу, оскільки я вже мав техніку Va..derstad у се­бе в гос­по­дарстві і знав, що це та­ке.
Спо­чат­ку в нас де­що ви­­ни­ка­ли сумніви що­до еле­к­троніки, якою на­си­че­на сівал­ка, ад­же по­пе­редні аг­ре­га­ти бу­ли зовсім без неї (сівал­ка Rapid 1997 ро­ку ви­пу­с­ку). Про­те са­ме за­вдя­ки цій еле­к­троніці сівал­ка на су­час­но­му рин­ку аг­ро­техніки стоїть на го­ло­ву ви­ще від своїх кон­ку­рентів. То­му що як не кру­ти, але ме­ханіка не так якісно справ­ляється із по­с­тав­ле­ни­ми за­вдан­ня­ми, а як­що і впо­рається, то про­дук­тивність знач­но ниж­ча. Чес­но ка­жу­чи, на той мо­мент я сто­яв пе­ред ви­бо­ром: чи бра­ти б/в сівал­ку ме­ханічну, але з удвічі більшою ши­ри­ною за­хва­ту, чи ку­пи­ти та­кий аг­ре­гат. Ми по­ра­ху­ва­ли всі мож­ливі ри­зи­ки та ос­новні мо­мен­ти. І зу­пи­ни­лись на сівалці Tempo F8.
Чо­му зро­би­ли са­ме та­кий вибір? На­сам­пе­ред — це по­зи­тив­ний досвід ек­сплу­а­тації техніки Va..derstad. Нам імпо­­­ну­ва­ла шведсь­ка надійність, що бу­­­ло пе­ревіре­но прак­тич­но, на осо­би­с­то­му досвіді ро­бо­ти в гос­по­дарстві. На­ступ­ним мо­мен­том, не менш важ­ли­вим для нас, є мен­ша кількість де­та­лей, що підда­ють­ся швид­ко­му спра­цю­ван­ню (сош­ни­ки, дис­ки, підшип­ни­ки), і як ре­зуль­тат — менші ви­т­ра­ти на об­слу­го­ву­ван­ня та ек­сплу­а­тацію. Третій мо­мент на ко­ристь цієї сівал­ки — це підви­ще­на її ма­не­в­реність по­лем та ви­со­ка ро­бо­ча швидкість. І на­решті най­го­ловніше — це якісний висів. Порівню­ю­чи по­ля, засіяні із за­сто­су­ван­ням Va..derstad і ме­ханічної сівал­ки, пе­ре­ко­нуєшся, що якість висіву (рівномірність розміщен­ня насіння у ряд­ку та за гли­би­ною за­гор­тан­ня) знач­но кра­ща порівня­но із “ме­ханікою” — і все це за підви­ще­ної швид­кості висіван­ня. Стри­му­ю­чим фак­то­ром швид­кості ви­с­ту­па­ють не технічні мож­ли­вості сі­­вал­ки, а якість посівно­го ма­теріалу. Ку­­ку­руд­зу цьо­го ро­ку на од­но­му із по­­лів висіва­ли на швид­кості 22 км/год, і це без втра­ти висівної якості. Усе насіння за­­гор­ну­те на од­ну гли­би­ну і чітко розміще­не у ря­доч­ку. А вза­галі про­во­ди­мо висіван­ня на швид­кості 16–18 км/год. Аг­ре­га­тується сівал­ка із трак­то­ром 265 к. с., ва­гу якої він прак­тич­но
не відчу­ває.
На по­чат­ку на­шої діяль­ності нам до­по­мог­ла хо­ча і б/в, про­те вартісна (якість де­ше­вою не бу­ває!) техніка Va..derstad. Во­на бу­ла до­рож­чою за інші ана­логічні ма­ши­ни. Про­те ці капіта­ло­в­кла­ден­ня бу­ли цілком ви­прав­дані. Сьо­годні ж еко­номічна си­ту­ація скла­дається та­ким чи­ном, що не­вигідно ку­пу­ва­ти б/в-техніку та потім віднов­лю­ва­ти її своїми си­ла­ми. То­му ми пе­ре­хо­ди­мо до прид­бан­ня но­вих ма­шин. Так, по­чат­кові капіта­ло­в­кла­ден­ня на при­дбан­ня сівал­ки Tempo F8 ви­роб­ництва ком­панії Va..derstad більші, ніж як­би ми прид­ба­ли інший аг­ре­гат. Але ж у кінце­во­му ре­зуль­таті ми от­ри­муємо до­сить не­по­га­ний еко­номічний ефект», — го­во­рить керівник гос­по­дар­ст­ва.
У СТОВ «Ре­нет» за до­бу сівал­ка засіває близь­ко 80 га — і це пе­ревіре­но на прак­тиці. Цьо­го ро­ку гос­по­да­рям до­ве­лось пе­ресіва­ти со­няш­ник са­ме на такій площі. «В пер­шу чер­гу висока продуктивність — це за­слу­га са­мої сівал­ки, її унікаль­них кон­ст­рук­тив­них особ­ли­во­с­тей, се­ред яких ще раз хотіло­ся б відміти­ти швидкість висіван­ня, про­сто­ту в на­ла­ш­ту­ванні та ро­боті, ве­ли­кий об’єм бун­ке­ра для до­б­рив», — із за­до­во­лен­ням го­во­рить про «плю­си» но­во­прид­ба­ної техніки пан Во­ло­ди­мир.
Крім то­го, із по­даль­шим пе­ре­хо­дом до тех­но­логії об­робітку грун­ту «стрип-тілл» висіван­ня пла­ну­ють про­во­ди­ти са­ме цією сівал­кою.

  «За два се­зо­ни, які во­на відпра­цю­ва­ла, ми засіяли близь­ко 1100 га. Єди­ний ву­зол, який бу­ло на­ми заміне­но, — це зіроч­ки-ви­ш­тов­ху­вачі у висівно­му апа­раті. Та­кож за­для змен­шен­ня за­пи­лен­ня висівно­го апа­ра­та потрібно щось ро­би­ти із за­бо­ром повітря — йо­го потрібно підня­ти ви­ще. Вра­ху­вав­ши по­ба­жан­ня клієнтів, ком­панія Va..derstad та­ке рішен­ня вже про­по­нує на рин­ку Ук­раїни. Тож я упев­не­ний, що за та­ко­го серй­оз­но­го підхо­ду ком­панії до ор­ганізації сервісу та уваж­но­го став­лен­ня до клієнта про­блем у та­ко­му разі не бу­де. Ад­же сервісна служ­ба у ком­панії, як то ка­жуть, ду­же “лег­ка на підйом”. Як­що ска­за­ли, що приїдуть за­в­т­ра зран­ку, то й справді зран­ку во­ни вже на подвір’ї гос­по­дар­ст­ва — двічі те­ле­фо­ну­ва­ти їм не потрібно, а то ще й на не­до­б­ре сло­во мож­на на­про­си­тись», — з посмішкою го­во­рить керівник.

Інтерв'ю
Кожен сезон вирощування овочів для виробників не буває легким і на 100 % прогнозованим. Зокрема, протягом останніх років значно зросла активність шкідників на овочевих культурах. Загрозу з боку лускокрилих відчувають навіть на півночі.... Подробнее
Протягом останніх років соняшник в Україні — одна з найбільш рентабельних культур, яка для багатьох аграріїв є запорукою економічного добробуту. Саме тому Україна — один із найбільших виробників соняшнику та провідний експортер... Подробнее

1
0