Як запобігти травмуванню насіння кукурудзи?

Зер­но під час зби­ран­ня та в про­цесі післяз­би­раль­ної об­роб­ки за­знає всіля­ких уш­ко­д­жень унаслідок інтен­сив­но­го впли­ву на ньо­го ро­бо­чих ор­ганів ма­шин і ме­ханізмів. Особ­ли­вих уш­ко­д­жень за­знає насіннєвий ма­теріал, оскільки тех­но­логія йо­го підго­тов­ки пе­ред­ба­чає на­ба­га­то більше ме­ханізо­ва­них опе­рацій, потрібних для до­ве­ден­ня ма­теріалу до вста­нов­ле­них норм якості.

Ступінь ме­ханічно­го трав­му­ван­ня насіння знач­ною мірою за­ле­жить від йо­го біологічних і фізи­ко-ме­ханічних вла­с­ти­во­с­тей, то­му різні куль­ту­ри мо­­жуть уш­ко­д­жу­ва­тись по-різно­му. Се­ред зер­но­вих найбільше уш­ко­д­жується ку­­ку­руд­за, далі — жи­то, пше­ни­ця м’яка, ячмінь, пше­ни­ця твер­да. Ха­рак­тер уш­­ко­д­жень та­кож різний: під час зби­ран­ня насіни­на за­знає ма­к­ро- й мікро­т­равм, де­фор­мується за­леж­но від по­каз­ників зби­раль­ної во­ло­гості, стиг­лості та ре­­жи­му ро­бо­ти зби­раль­них ма­шин. У про­­цесі післяз­би­раль­ної об­роб­ки насі­ни­на, окрім травм ме­ханічної при­ро­ди, мо­же за­зна­ва­ти теп­ло­вих уш­ко­д­жень у ре­зуль­таті над­то інтен­сив­но­го сушіння.

До фак­торів, які найбільшою мірою впли­ва­ють на зер­но в про­це­сах зби­ран­ня та післяз­би­раль­ної об­роб­ки, на­ле­жать рівень йо­го стиг­лості й по­каз­ник во­ло­гості. Ступінь уш­ко­д­жен­ня насіння ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми ма­­шин і ме­ханізмів різко зро­с­тає, як­що насіння над­то су­хе або, на­впа­ки, во­ло­ге. Є дані про те, що за во­ло­гості ниж­че ніж 10% уш­ко­д­жен­ня насіни­ни по­­си­люється че­рез подріб­нен­ня й ма­к­ро­трав­ми, а за її по­каз­ни­ка по­над 25% — че­рез де­фор­мації і мікро­т­рав­ми. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, ре­ко­мен­до­ва­но про­во­ди­ти ро­бо­ти з об­роб­ки на­­сіння за оп­ти­маль­ної во­ло­гості в ме­жах 14–20% — для зер­но­вих куль­тур, 12– 22% — для ку­ку­руд­зи.

Шко­до­чинність різних травм насіння про­яв­ляється по-різно­му. Так, унаслідок мікро­т­равм і внутрішніх трі­щин збільшується подрібнен­ня насіння в про­цесі об­роб­ки, зни­жується вихід го­то­вої про­дукції. За ма­к­ро­травм, особ­ли­во за­род­ка, по­слаб­люється життєдія­ль­ність та зни­жується схожість насіння. Уш­ко­д­жен­ня насіннєвої обо­лон­ки по­лег­шує до­ступ усе­ре­ди­ну насі­ни­­ни шкід­ників і мікро­­фло­ри, що по­си­лює ри­зик її ура­жен­ня хво­ро­ба­ми. Поміче­но, що ме­ханічно трав­мо­ва­не й ура­же­не шкідни­ка­ми на­­сіння в про­цесі зберіган­ня інтен­сив­но ди­хає, втра­чає су­ху ре­чо­ви­ну та схиль­не до са­мозігрі­ван­ня і псу­ван­ня.

По­шко­д­же­на насіни­на по­тре­бує особ­ли­вих спо­собів післяз­би­раль­ної об­роб­ки та пе­ред­посівної підго­тов­ки за­леж­но від ха­рак­те­ру й сту­пе­ня уш­ко­д­жен­ня. От­же, в разі трав­му­ван­ня насіння на­сам­пе­ред потрібно з’ясу­ва­ти, яким чи­ном і наскільки уш­ко­д­же­не насіння, які трав­ми пе­ре­ва­жа­ють та яка їхня шко­до­чинність. Для то­го, щоб ма­ти та­ку інфор­мацію, про­по­ную роз­роб­ле­ну на­ми кла­сифікацію різних ви­­дів уш­ко­д­жен­ня та мож­ливі наслідки для насіння ку­ку­руд­зи (табл. 1).

Згідно з кла­сифікацією, всі ви­ди уш­­ко­д­жень об’єднані в дві гру­пи — ма­к­ро­трав­ми та мікро­т­рав­ми. До ма­к­ро­травм відно­сять уш­ко­д­жен­ня, за яких від насі­ни­ни відчле­но­вується будь-яка її ча­с­ти­на, а за мікро­т­равм во­на зберігає свою цільність, фор­му, розмір то­що.

Най­ш­ко­до­чинніши­ми ви­да­ми уш­­код­жен­ня вва­жа­ють ма­к­ро­трав­ми за­­род­ка, які впли­ва­ють на про­ро­с­тан­ня на­сіння й знач­но зни­жу­ють схожість, си­лу рос­ту, про­дук­тивність насіння аж до по­вної втра­ти цих вла­с­ти­во­с­тей. Ма­к­ро­трав­ми мо­жуть ма­ти як ме­ха­ніч­ну при­ро­ду (внаслідок упли­ву ро­бо­чих ор­ганів ма­шин і ме­ханізмів), так і біологічну — в ре­зуль­таті псу­ван­ня на­­­сіни­ни шкідни­ка­ми.

Вплив мікро­т­равм на насіни­ну різ­ни­ть­ся за­леж­но від місця по­шко­д­жен­ня. Як­­­що це за­ро­док — зни­жується си­ла рос­ту, ен­до­с­перм — по­слаб­люється міц­ність насіни­ни, а от­же, зро­с­тає ступінь под­ріб­нен­ня насіння в про­цесі йо­го об­роб­ки, пе­реміщен­ня, транс­пор­ту­ван­ня.

Особ­ли­во бе­реж­но­го став­лен­ня (з ог­­ля­ду на ступінь і ха­рак­тер уш­ко­д­жен­ня зер­на) по­тре­бує ку­ку­руд­за. Під час ком­бай­ну­ван­ня на насіння во­на уш­ко­д­жується порівня­но мен­ше, оскільки її зби­ра­ють у ка­ча­нах, укри­тих об­горт­ка­ми: вміст уш­ко­д­же­них насінин ста­но­вить до 8–10%. Але на стадіях після­­­­­зби­раль­ної об­роб­ки ступінь трав­му­ван­ня різко зро­с­тає і до­ся­гає 70–90%. Та­кож у про­цесі зби­ран­ня та об­роб­ки ка­чанів з’яв­ляється особ­ли­вий вид уш­ко­д­же­но­го зер­на, яке ви­лу­щується з во­ло­гих ка­чанів за їхньої над­то інтен­сив­ної об­роб­ки, пе­реміщен­ня, транс­пор­ту­ван­ня то­що.

Ку­ку­руд­за має ус­клад­нені й на­си­чені опе­раціями тех­но­логію об­роб­ки та си­с­те­му підго­тов­ки посівно­го ма­теріалу, то­му мо­же на­бу­ва­ти різних травм за­­леж­­но від техніко-тех­но­логічних фак­торів. Та­кож вар­то бра­ти до ува­ги ще й тип насіни­ни та її біологічну стійкість до пев­но­го ви­ду уш­ко­д­жен­ня. Най­кон­т­растніши­ми насіннєви­ми ти­па­ми ку­ку­уд­зи є кре­ме­ни­с­тий і зу­бо­подібний, які по-різно­му уш­ко­д­жу­ють­ся на стадіях зби­ран­ня й післяз­би­раль­ної об­роб­ки (табл. 2).

На стадії зби­ран­ня й об­роб­ки ка­­чанів різни­ця між кре­ме­ни­с­тим і зу­бо­подібним гібри­да­ми ку­ку­руд­зи помітна мен­шою мірою, за­галь­не уш­ко­д­жен­ня насіни­ни ста­но­вить 4,6–7,3% і має ме­­ха­­нічну при­ро­ду. У про­цесі термічно­го сушіння зро­с­тає теп­ло­ве по­шко­д­жен­ня насіння, особ­ли­во кре­ме­ни­с­то­го гібри­да, че­рез так зва­ну внутрішню тріщи­ну­ватість. Теп­ло­ве по­шко­д­жен­ня ви­ни­кає внаслідок швид­ко­го сушіння, за яко­го во­ло­га ви­па­ро­вується нерівномірно з різ­них внутрішніх ча­с­тин насіни­ни. Ча­с­ти­ни сти­с­ка­ють­ся, між ни­ми ви­ни­ка­ють тріщи­ни, але зовнішня обо­лон­ка за­ли­шається цілою.

На стадіях по­даль­шої об­роб­ки (об­­­мо­ло­чу­ван­ня ка­чанів, очи­щен­ня й сор­ту­ван­ня насіння) рівень уш­ко­д­жен­ня знач­но підви­щується, переважно внаслідок зовнішніх ме­ханічних ма­к­ро- й мікро­т­равм за­род­ка та ен­до­с­пер­му: у кре­ме­ни­с­то­го гібри­да — до 50,4%, зу­бо­подібно­го — 73,1%.

Особ­ливістю ку­ку­руд­зи є те, що в складі трав­мо­ва­но­го насіння знач­ну ча­ст­ку ста­но­вить са­мо­об­ру­ше­не зер­но, яке ви­лу­щується з во­ло­гих ка­чанів на стадіях зби­ран­ня та післяз­би­раль­ної об­­роб­ки. Ступінь ви­лу­щен­ня за­ле­жить від зби­раль­ної во­ло­гості: за ниж­чої — збільшується, за ви­щої — змен­шується (табл. 3). Під час зби­ран­ня ку­ку­руд­зи з во­логістю 25–35% вміст са­мо­об­ру­ше­но­го зер­на в масі ка­чанів ста­но­вить 1,5–2%, за ниж­чо­го її по­каз­ни­ка — під­ви­щується до 5–20%. По­дальші опе­ра­ції та­кож впли­ва­ють на вміст у насін­нє­во­му ма­теріалі са­мо­об­ру­ше­но­го зер­на, він мо­же постійно збільшу­ва­тись від стадії прий­ман­ня ка­чанів до їхньо­го за­­ван­та­жен­ня в су­шар­ку за­леж­но від тех­но­логії про­ве­ден­ня цих робіт. На­при­клад, йо­го ча­ст­ка збільшується, ко­ли ка­­­ча­ни після по­льо­во­го зби­ран­ня спря­мо­ву­ють­ся не в су­шар­ку, а на май­дан­чи­­­ки для тим­ча­со­во­го зберіган­ня — за та­­кої тех­но­логії насіння са­мо­об­ру­шу­єть­ся в про­цесі роз­ван­та­жен­ня ка­чанів, а потім підійман­ня і спря­му­ван­ня їх у су­шар­ку. На­впа­ки, за по­то­ко­во­го про­це­су зби­ран­ня — об­роб­ки — за­ван­та­жен­ня — сушіння ка­чанів ча­ст­ка та­ко­го насіння най­мен­ша.Най­не­га­тивнішим наслідком са­мо­об­ру­шен­ня зер­на є те, що во­но май­же повністю по­шко­д­же­не, з ма­к­ро- й мікро­­­­­­­т­рав­ма­ми за­род­ка. Насіння, от­ри­ма­не з та­ко­го зер­но­ма­теріалу, має низькі посівні якості та вро­жайні вла­с­ти­вос­ті (табл. 4). На­при­клад, ла­бо­ра­тор­на схо­жість са­мо­об­ру­ше­но­го насіння зни­жується на 7%, по­льо­ва — на 9%, уро­жайність — на 1,36 т/га (20,2%). Та­ке насіння є нестійким під час збе­рі­ган­ня, швид­ко ура­жується па­то­ген­ною мікро­ф­ло­рою, інтен­сив­но ди­хає і втра­чає ма­су.

У си­с­темі за­ходів особ­ли­ву ува­гу слід звер­ну­ти на ті, що за­побіга­ють і об­ме­жу­ють ма­к­ро- й мікро­т­рав­му­ван­ня, за­без­пе­чу­ють ви­со­ку якість посівно­го ма­теріалу. Під час ви­ко­нан­ня цих за­хо­дів вар­то вра­хо­ву­ва­ти вплив техніко-тех­но­логічних па­ра­метрів за­леж­но від особ­ли­во­с­тей гібридів як об’єктів зби­ран­ня й післяз­би­раль­ної об­роб­ки.

От­же, в про­цесі зби­ран­ня та післяз­би­раль­ної об­роб­ки насіння ку­ку­руд­зи за­знає різних уш­ко­д­жень, рівень і ха­рак­тер яких за­ле­жать від біологічних і фізи­ко-ме­ханічних вла­с­ти­во­с­тей кон­крет­них гібридів, а та­кож їхніх техніко-тех­но­логічних па­ра­метрів зби­ран­ня й об­роб­ки. Повністю уник­ну­ти трав­му­ван­ня прак­тич­но не­мож­ли­во, оскільки в про­це­сах задіяні ма­ши­ни й об­лад­нан­ня, які без­по­се­ред­ньо кон­так­ту­ють із насіни­ною. Але слід на­ма­га­тись об­ме­жу­ва­ти й зни­жу­ва­ти рівень уш­ко­д­жен­ня до без­печ­них зна­чень, аби не погірши­ти якість посівно­го ма­теріалу, на­сам­пе­ред схожість і про­дук­тивність насіння. Цьо­му спри­я­ти­ме си­с­те­ма техніко-тех­но­ло­гічних за­ходів на різних стадіях зби­ран­ня і післяз­би­раль­ної об­роб­ки гібридів ку­ку­руд­зи (табл. 5).

Під час зби­ран­ня слід до­три­му­ва­тись оп­ти­маль­них строків, щоб уник­ну­ти знач­но­го ви­лу­щен­ня–оси­пан­ня зер­на з во­ло­гих ка­чанів. За­леж­но від ти­пу гібридів, не ба­жа­но про­во­ди­ти зби­ран­ня за во­ло­гості ка­чанів ниж­че ніж 20–22%.

До­роб­ку ка­чанів (до­очи­щен­ня від об­гор­ток, сор­ту­ван­ня за ти­повістю) потрібно про­во­ди­ти в по­тоці зі зби­ран­ням. Будь-яке розміщен­ня во­ло­гих ка­чанів на май­дан­чи­ках-на­ко­пи­чу­ва­чах спри­чи­нює підви­щен­ня вмісту са­мооб­ру­ше­но­го насіння та зни­жен­ня йо­го якості. У про­цесі до­роб­ки й за­ван­та­жен­ня ка­чанів у су­шар­ку слід обов’яз­ко­во відби­ра­ти са­мо­об­ру­ше­не зер­но, а та­кож зва­жа­ти на те, що по­па­дан­ня зер­на в ка­ме­ри су­шар­ки погіршує умо­ви сушіння та збільшує ви­т­ра­ти енер­го­ре­сурсів.
Сушіння ка­чанів слід про­во­ди­ти, не до­пу­с­ка­ю­чи теп­ло­во­го уш­ко­д­жен­ня насіни­ни, що спри­чи­нює ут­во­рен­ня внутрішніх мікротріщин. То­му під час сушіння кре­ме­ни­с­тих гібридів вар­то за­сто­со­ву­ва­ти м’які тем­пе­ра­турні ре­жи­ми, що за­без­пе­чу­ють повільну во­ло­говідда­чу зер­на й рівномірне підси­хан­ня різних йо­го ча­с­тин.

Особ­ли­ву ува­гу слід звер­та­ти на ре­жим об­мо­ло­чу­ван­ня ка­чанів. Ця опе­рація знач­но впли­ває на якість насіння, зо­к­ре­ма за не­на­леж­но­го її ви­ко­нан­ня відчут­но збільшується йо­го ча­ст­ка з ма­к­ро­трав­ма­ми за­род­ка й ен­до­с­пер­му. Май­те на увазі: не­до­пу­с­ти­мий вміст насіння з та­ки­ми ви­да­ми трав­му­ван­ня за йо­го рівня в насіннєво­му ма­теріалі по­над 5–15% за­леж­но від гібридів ку­ку­руд­зи.

У про­цесі очи­щен­ня — сор­ту­ван­ня — калібру­ван­ня посівно­го ма­теріалу та­кож мож­ли­ве збільшен­ня вмісту насі­ння з ма­к­ро- й мікро­т­рав­ма­ми. Прак­ти­ка по­ка­зує, що при­чи­ною цьо­го є зде­біль­шо­го не зер­но­се­па­ра­то­ри, а норії, які пе­реміщу­ють зер­но. То­му слід за­­сто­со­ву­ва­ти ти­хохідні норії з ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми — пла­с­ти­ко­ви­ми ков­ша­ми. Тож про­цес пе­реміщен­ня посівно­го ма­теріалу слід ор­ганізо­ву­ва­ти без за­­­сто­су­ван­ня шне­ко­вих пе­ре­да­валь­них ме­ханізмів, які знач­но трав­му­ють і подріб­ню­ють насіння. Та­кож вар­то об­ме­жу­ва­ти ви­со­ту падіння й швидкість ру­ху насіння в са­мо­плин­них тру­бах та під час за­ван­та­жен­ня бун­кер­них схо­вищ.

У про­цесі підго­тов­ки насіння не­га­тив­ний вплив трав­му­ван­ня мож­на змен­ши­ти за­вдя­ки пе­ред­посівно­му про­труєнню-сти­му­ляції посівно­го ма­теріалу. Але слід пам’ята­ти, що та­кий прий­ом не завжди повністю віднов­лює якість насіння. Йо­го ефек­тивність за­ле­жить як від ха­рак­те­ру й рівня трав­му­ван­ня, так і від особ­ли­во­с­тей са­мо­го гібри­да. То­му для ви­яв­лен­ня травм і прий­нят­тя рішен­ня сто­сов­но по­даль­шої об­роб­ки і ви­ко­ри­с­тан­ня насіння ре­ко­мен­дують за­сто­со­ву­ва­ти но­ву, роз­роб­ле­ну на­ми, ме­то­ди­ку виз­на­чен­ня уш­ко­д­жень, за­сно­ва­ну на за­барв­ленні уш­ко­д­же­ної насіни­ни. Ця ме­то­ди­ка на­сам­пе­ред ре­ко­мен­до­ва­на для насіння з мікро­т­рав­ма­ми, які важ­ко ви­я­ви­ти шля­хом зовнішньо­го ог­ля­ду.

Для про­ве­ден­ня аналізу го­ту­ють роз­чи­ни барв­ників (табл. 6). Відібрані про­би насіння, які за по­пе­ред­нь­о­го ог­ля­ду не ма­ють ви­ди­мих по­шко­д­жень, поміща­ють у склян­ки або кол­би, за­ли­ва­ють од­ним із роз­чинів і ви­т­ри­му­ють про­тя­гом вка­за­но­го в таб­лиці терміну. Після за­барв­лен­ня насінин роз­чин барв­ни­ка зли­ва­ють для по­втор­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня, а насіння про­ми­ва­ють про­точ­ною во­дою для ви­да­лен­ня за­барв­лен­ня не­по­шко­д­же­них ча­с­тин. Про­ми­те насіння підсу­шу­ють фільтру­валь­ним па­пе­ром, ог­ля­да­ють під лу­пою з 10-крат­ним збільшен­ням або на діафо­но­скопі та підра­хо­ву­ють насіни­ни із за­барв­ле­ни­ми мікро­т­рав­ма­ми.

Слід до­пов­ни­ти, що насіння з мікро­­т­рав­ма­ми на­ле­жить до ос­нов­но­го ви­ду посівно­го ма­теріалу, відповідно до стан­дар­ту ДСТУ 4138 «Насіння с.-г. куль­тур. Ме­то­ди виз­на­чен­ня якості». Та­ке нор­ма­тив­не не­уз­го­д­жен­ня при­зво­дить до то­го, що підго­тов­ле­ний посівний ма­теріал мо­же бу­ти різної якості, ма­ти не­од­на­ко­ву по­льо­ву схожість і вро­жай­ність. У зв’яз­ку з цим ре­ко­мен­дується обов’яз­ко­ве виз­на­чен­ня сту­пе­ня мікро­т­рав­му­ван­ня насіння, особ­ли­во ку­ку­руд­зи. 

М. Кир­па, д-р с.-г. на­ук, ДУ Інсти­тут зер­но­вих куль­тур НА­АН Ук­раїни

Інформація для цитування

Травмування насіння: як цьому запобігти / М. Кир­па // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 152-155