Спецможливості
Агрохімія

Як захистися від гро­но­вої ли­с­товійки

12.06.2017
1151
Як захистися від гро­но­вої ли­с­товійки фото, ілюстрація

За матеріалами Державної служби статистики України, площа плодоносних насаджень винограду 2016 року в країні становила 42,7 тис. га, в тому числі: в Одеській області — 27,4, Миколаївській — 5,5, Херсонській — 4,5, Закарпатській — 3,4 тис. га. Середня врожайність винограду по Україні — 88,4 ц/га (відповідно за вказаними областями — 84,5; 102,4; 75,5; 73,3 ц/га).

 

 

Од­ним із фак­торів, що пе­ре­шко­д­жає ре­алізації по­тенційних мож­ли­во­с­тей ви­но­град­них на­са­д­жень — 10–15 т/га ви­со­ко­якісно­го уро­жаю, — є життєдіяль­ність шкідли­вих ор­ганізмів.

На­разі найбільшої шко­ди пло­до­но­сним рос­ли­нам ви­но­гра­ду за­вда­ють ли­с­товійки. Най­по­ши­реніші на ви­но­град­ни­ках Півдня Ук­раїни такі її ви­ди: гро­но­ва (Lobesia botrana Den. et Shiff.), дво­вилітна (Eupoecilia ambiguella Hb.), ви­но­град­на (Sparganothis pilleriana Schiff.). Во­ни різнять­ся мор­фо­логічни­ми оз­на­ка­ми, біологією та особ­ли­во­с­тя­ми роз­вит­ку.

Най­по­ши­реніша й найшкід­ли­віша з них — гро­но­ва. Цей вид ли­с­то­вій­ки мож­на зустріти в усіх зо­нах ви­но­гра­дар­ст­ва, чи­сельність і шкідливість її за­ле­жить від своєчас­них та якісно про­ве­де­них за­хис­них за­ходів. Гу­се­ниці ли­с­то­вій­­ки по­шко­д­жу­ють зав’язі, зе­лені та дозрілі яго­ди, котрі або оси­па­ють­ся, або за­гни­ва­ють. Втра­ти вро­жаю мо­жуть ста­­­но­ви­ти 25–30, а за ви­со­кої чи­сель­ності шкідни­ка — навіть 100%. В умо­вах Північно­го При­чор­но­мор’я ли­с­то­війка роз­ви­вається в трьох по­коліннях, в ок­ремі ро­ки ча­ст­ко­во дає й чет­вер­те.

Гронова листовійкаШкідливість гу­се­ниць ос­танніх по­колінь по­ля­гає в то­му, що за во­ло­гої до­що­вої по­го­ди по­шко­д­жені яго­ди за­гни­ва­ють і ста­ють дже­ре­лом роз­вит­ку різ­них видів гни­лей, у т.ч. найне­без­печ­нішої з них — сірої.

Окрім ви­но­гра­ду, шкідник мо­же роз­ви­ва­тись на глоді, те­рені, кру­шині, ма­лині, ка­лині, смо­ро­дині та інших рос­ли­нах, жив­ля­чись їхніми квітка­ми, зав’я­зя­ми й пло­да­ми.

Зи­мує в стадії ля­леч­ки під ко­рою, в тріщи­нах штамбів, під рос­лин­ни­ми решт­­­ка­ми, в місцях підв’язу­ван­ня ло­зи. Щільність за­се­лен­ня кущів зи­му­ю­чи­ми ля­леч­ка­ми гро­но­вої ли­с­товійки ко­ли­вається від двох-трьох до 15–25 ек­земп­лярів. За­леж­но від по­год­них умов, ча­с­ти­на зи­му­ю­чих ля­ле­чок щорічно ги­не від при­род­них ен­то­мо­фагів, ен­то­мо­ф­то­ро­вих грибів та ен­то­мо­па­то­ген­них мікро­ор­ганізмів.

Із по­явою ви­но­град­них суцвіть з’яв­ля­ють­ся ме­те­ли­ки зи­му­ю­чо­го по­колін­ня. Ка­лен­дарні терміни льо­ту ме­те­ликів ли­с­товійки за­ле­жать від по­год­них умов по­точ­но­го ро­ку. Так, за ран­ньої вес­ни виліт ме­те­ликів пер­шо­го по­коління мо­же по­ча­ти­ся в се­ре­дині квітня, а за за­тяж­ної — в другій де­каді трав­ня. Три­валість льо­ту ме­те­ликів — 15–25 днів, за хо­лод­ної до­що­вої по­го­ди цей період по­до­вжується до 30–35 днів.

Після спа­ро­ву­ван­ня, че­рез два-три дні після ви­ль­о­ту, сам­ки ме­те­ликів від­кла­да­ють у се­ред­нь­о­му 80 яєць, із яких че­рез вісім-де­сять днів на­ро­д­жу­ють­ся гу­се­ниці. Гу­се­ниці ду­же рух­ливі, хар­чу­ють­ся бу­то­на­ми, суцвіття­ми, обпліта­ю­чи їх па­ву­ти­ною й стя­гу­ю­чи в так звані куб­ла або гнізда. Ха­рак­тер­на особ­ли­вість гу­се­ниць — за не­без­пе­ки за­ли­ша­ють гніздо, спу­с­ка­ю­чись із ньо­го на тон­­кій па­ву­тинці. За період роз­вит­ку ли­­чин­ко­вої стадії, яка три­ває близь­ко 30 днів, гу­се­ни­ця здат­на по­шко­ди­ти до 70 бу­тонів. 

Сіра гниль, як наслідок пошкодження грона листовійкоюМе­те­ли­ки дру­го­го по­коління вилі­та­ють у кінці черв­ня — на по­чат­ку лип­ня. Відро­д­жен­ня гу­се­ниць відбу­вається орі­єнтов­но че­рез тиж­день після відкла­дан­ня яєць. Од­на гу­се­ни­ця по­шко­д­жує 15–20 ягід.
У серпні роз­ви­вається третє по­ко­лін­ня шкідни­ка, гу­се­ни­ця яко­го мо­же по­шко­ди­ти п’ять-сім ягід ви­но­гра­ду, внаслідок чо­го ос­танні за­си­ха­ють або за­гни­ва­ють.

За да­ни­ми по­пе­редніх спо­с­те­ре­жень, доміну­ють за кількісним скла­дом та найпо­ши­реніші на всіх ви­но­град­них на­са­д­жен­нях Півдня Ук­раїни ен­то­мо­фа­ги, що на­ле­жать до ро­ди­ни Ichneumonidae (справжні їздці): зо­к­ре­ма, ви­ди Itoplectis maculator F.; Itoplectis alternans Grav.; Itoplectis europeator Aubert, Nythobia (Angitia) fenestralis H. та вид Rhogas sp., що на­ле­жить до ро­ди­ни Braconidae. До­сить по­ши­рені та чи­сель­ні на ви­но­град­ни­ках ен­то­мо­фа­ги з ро­ди­ни Coccinelidea — со­неч­ка, або «божі корівки».

Че­рез ви­со­ку щільність по­пу­ляції гро­но­вої ли­с­товійки на Півдні Ук­раїни прак­тич­но всі ви­но­градні на­са­д­жен­ня по­тре­бу­ють про­ве­ден­ня за­хис­них за­хо­дів. На За­кар­патті по­пу­ляція шкідни­ка менш чи­сель­на, але по­тре­бує постійно­го кон­тро­лю. Про не­обхідність моніто­рин­гу кож­но­го ок­ре­мо­го ма­си­ву на­са­д­жень свідчить не­од­но­часність по­чат­ку льо­ту шкідни­ка, що стає на за­ваді виз­на­чен­ня єди­ної оп­ти­маль­ної да­ти, ре­ко­мен­до­ва­ної для про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів, як вва­жа­ли раніше.

За ре­зуль­та­та­ми фіто­санітар­них об­сте­жень на Півдні Ук­раїни пе­ре­зи­му­ва­лий за­пас ля­ле­чок гро­но­вої ли­с­товійки 2017 ро­ку до­стат­ньо ви­со­кий, що по­тре­бує обов’яз­ко­во­го фе­ро­мон­но­го моніто­рин­гу ме­те­ликів пер­шо­го по­коління для вчас­но­го про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів. 

Вар­то на­га­да­ти, що спеціальні фе­ро­монні па­ст­ки вивішу­ють на пло­до­нос­них ви­но­град­ни­ках, як пра­ви­ло, у дру­гій де­каді квітня, за вста­нов­лен­ня се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 10°С. За­зви­чай сиг­нальні па­ст­ки розмі­щу­ють на відстані 100 м од­на від од­ної та за 25–30 м від краю ви­но­град­них на­са­д­жень із роз­ра­хун­ку од­на па­ст­ка на 5 га. Ме­те­ликів із па­с­ток ви­да­ля­ють щод­ня. По­ро­го­вим для Північно­го При­чор­но­мор’я є відлов­лен­ня 10 ек­з. на па­ст­ку за до­бу — для сто­ло­вих і 20 ек­з. на до­бу — для технічних сортів ви­но­гра­ду.

По­чат­ком ма­со­во­го льо­ту вва­жа­ють кількість відлов­ле­них ме­те­ликів за до­бу, яка вдвічі-втричі пе­ре­ви­щує по­ро­го­ву. Ці ве­ли­чи­ни є за­галь­но­прий­ня­ти­ми, од­нак вар­то вра­хо­ву­ва­ти щільність на­са­д­жень ви­но­град­ни­ку, на­ван­та­жен­ня ку­­щів гро­на­ми та кількість грон на гек­тар. Як­що щільність на­са­д­жень є біль­шою від ре­ко­мен­до­ва­ної, то поріг шкід­ли­вості бу­де де­що ви­щим. Че­рез ма­лу вив­ченість за­гу­ще­них схем на­са­д­жень такі ви­но­град­ни­ки по­тре­бу­ють від аг­ро­но­ма підви­ще­ної ува­ги.

Як вибрати інсектицид проти листовійки?

Вибір інсек­ти­ци­ду за­ле­жа­ти­ме від низ­ки фак­торів, од­нак слід звер­ну­ти ува­гу на на­явність і щільність у на­са­д­женні по­пу­ляції кліщів та інших сис­них шкідників, оскільки вод­но­час із відро­д­жен­ням гу­се­ниць гро­но­вої ли­с­товійки відбу­вається на­ко­пи­чен­ня чи­сель­ності цих шкідників. У та­ко­му разі слід виз­на­чи­ти пріори­тетні ви­ди й за ви­со­кої чи­сель­ності кліщів до­реч­но про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня ви­но­град­ників інсек­то­а­ка­ри­ци­да­ми для од­но­час­но­го ре­гу­лю­ван­­­ня чи­сель­ності й кліщів. Як­що ж по­пу­ляція шкідників на ви­но­град­ни­ку скла­дається пе­ре­важ­но з лу­с­ко­кри­лих (або за знач­ної чи­сель­ності гро­но­вої ли­с­товійки), доцільно за­сто­су­ва­ти інсек­­­ти­ци­ди з ові-ларвіцид­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми, які вод­но­час зни­щу­ють яй­ця шкідли­вих ко­мах та їхні ли­чин­ки. 

До­сить ча­с­то для за­без­пе­чен­ня ре­тель­но­го кон­тро­лю роз­вит­ку по­пу­ляції ли­с­товійки спеціалісти ство­рю­ють гра­фіки ди­наміки льо­ту ме­те­ликів та ве­дуть фе­но­логічні ка­лен­дарі їхньо­го роз­вит­ку.

Бавовникова совка

Ак­цен­тую ува­гу спеціалістів, що по­рівня­но но­ва за­гро­за ви­но­град­ним на­са­д­жен­ням, яка та­кож, як і гро­но­ва ли­с­товійка, на­ле­жить до лу­с­ко­кри­лих шкід­­ників, — ба­вов­ни­ко­ва сов­ка (Helicoverpa armigera Hbn.). Торік шко­до­чинність цьо­го ен­то­мо­фа­га відзна­ча­ли в більшості ви­но­гра­дарсь­ких гос­по­дарств Півдня Ук­раїни. Оскільки йо­го шкідливість знач­но зрос­ла й на інших куль­ту­рах, ви­но­гра­да­рям та­кож слід звер­ну­ти ува­гу на моніто­ринг ба­вов­ни­ко­вої сов­ки на ви­но­град­ни­ках. Вкладиш феромонної пастки з самцями гронової листовійки

Ба­вов­ни­ко­ва сов­ка є поліфа­гом, гу­се­ниці шкідни­ка по­шко­д­жу­ють 250 видів рос­лин. За ви­со­кої чи­сель­ності на ви­но­граді кількість яєць мо­же пе­ре­ви­щу­ва­ти 25 екз. на гро­но. Гу­се­ниці мо­лод­ших віків, хар­чу­ю­чись, про­гри­за­ють не­ве­ликі ок­руглі от­во­ри на яго­дах, а пред­став­ниці стар­ших віків ви­г­ри­за­ють у ви­но­гра­ди­нах крупні от­во­ри або зовсім зни­щу­ють м’якоть, за­ли­ша­ю­чи все­ре­дині ягідної обо­лон­ки ек­с­кре­мен­ти, що про­во­кує роз­ви­ток ком­плек­су гни­лей та спри­чи­няє значні втра­ти вро­жаю. Шкідник роз­ви­вається в двох-трьох по­коліннях. Ме­те­ли­ки літа­ють до ли­с­то­па­да, при­чо­му літ різних по­колінь у ча­со­вих рам­ках мо­же ча­ст­ко­во збіга­ти­ся. Відповідно, у по­пу­ляції од­но­час­но роз­ви­ва­ють­ся різні стадії шкідни­ка, що, своєю чер­гою, ус­клад­нює вибір за­собів за­хи­с­ту. Торік по­ча­ток льо­ту ме­те­ликів пер­шо­го по­коління зафіксо­ва­но в кінці дру­гої де­ка­ди трав­ня. Відро­д­жен­ня гу­се­ниць роз­по­ча­лось на по­чат­ку тре­тьої де­ка­ди черв­ня.

За­хисні за­хо­ди про­ти цьо­го шкідни­ка слід про­во­ди­ти в разі за­се­лен­ня ним 6–8% рос­лин. За про­гно­за­ми Держ­прод­­спо­жив­служ­би, 2017 ро­ку за спри­ят­­­ли­вих по­год­них умов слід очіку­ва­ти на зро­с­тан­ня шко­до­чин­ності ба­вов­ни­ко­вої сов­ки.

Хімічний метод захисту від листовійки

На­разі у си­с­темі за­хи­с­ту ви­но­град­ників від шкідників пе­ре­ва­жає хімічний ме­тод. До­не­дав­на те­орія й прак­ти­ка за­хи­с­ту рос­лин на­по­ля­га­ли на повній лік­відації шкідли­вих ор­ганізмів, чо­го мож­на бу­ло до­сяг­ти ли­ше ши­ро­ко­мас­штаб­ним за­сто­су­ван­ням політок­сич­них пе­с­ти­цидів. А це, своєю чер­гою, зу­мо­ви­ло по­ру­шен­ня при­род­них ме­ханізмів са­мо­ре­гу­ляції в аг­ро­це­но­зах та ста­ло од­ним із фак­торів погіршен­ня еко­логічно­го ста­ну довкілля.

Коокцинеліда - хижак яєць гронової листовійкиОс­но­вою су­час­ної стра­тегії за­хи­с­ту рос­лин є уп­равління по­пу­ляціями шкід­ли­вих ор­ганізмів, що в аг­ро­еко­си­с­те­мах ре­алізується че­рез роз­роб­ку й ство­рен­ня інте­г­ро­ва­них си­с­тем. Один з еле­мен­тів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ви­но­град­ної ло­зи, який сприяє змен­шен­ню пе­с­ти­цид­­­но­го на­ван­та­жен­ня на довкілля, є за­сто­су­ван­ня но­вих, еко­логічно пла­с­тич­них та еко­номічно вигідних, за­собів за­хи­с­ту на­са­д­жень від шкідли­вих ор­га­нізмів.

За про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів про­­ти гро­но­вої ли­с­товійки слід ура­ху­ва­ти, що найшкідливіши­ми й найбільш не­без­печ­ни­ми є гу­се­ниці пер­шо­го по­ко­ління, які відро­д­жу­ють­ся пер­ши­ми. Оскільки в цей час ма­са суцвіть куль­ту­ри не­знач­на, во­ни мо­жуть зни­щи­ти 25–35% ви­но­град­них квіток на за­се­ле­них суцвіттях, дру­ге по­коління шкідни­ка — близь­ко 5% зе­ле­них ягід; третє по­коління — близь­ко 2% дозріва­ю­чих ягід ви­но­гра­ду. В ме­жах кож­но­го по­коління най­жит­тєздатніші й найбільш шкідливі перші відро­д­жені гу­се­ниці. За­хисні об­роб­ки про­ти ме­те­ликів пер­шо­го по­ко­лін­­ня гро­но­вої ли­с­товійки про­во­дять у період роз­рих­лен­ня суцвіть відповідно до ре­зуль­татів фе­ро­мон­но­го моніто­рин­гу.

Вибір препаратів проти листовійки

На прак­тиці нерідко скла­да­ють­ся умо­ви, що уне­мож­лив­лю­ють чітке до­три­ман­ня строків про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів або ж до­сяг­нен­ня їхньої мак­си­маль­ної ефек­тив­ності (дощі, особ­ли­во­сті біології роз­вит­ку шкідни­ка, різні гос­­­по­дарські фак­то­ри суб’єктив­но­го ха­рак­те­ру). Слід відміти­ти, що в де­я­ких гос­по­дар­ст­вах че­рез ви­со­кий рівень чи­сель­ності шкідни­ка про­во­ди­ли по­в­торні об­роб­ки, що, звісно, спри­чи­ни­ло до­дат­кові ма­теріальні ви­т­ра­ти. Оскільки для за­сто­су­ван­ня на ви­но­град­них на­са­д­жен­нях доз­во­ле­но по­над 35 інсек­то­а­ка­ри­цидів, які ма­ють різні вла­с­ти­вості, пері­од за­хис­ної дії та ціно­ву політи­ку, ви­роб­ни­кам нерідко важ­ко зорієнту­ва­тись у та­ко­му різно­манітті за­хис­них за­собів. Тим більше, що роз­роб­лені регіональні си­с­те­ми за­хи­с­ту ви­но­град­них на­са­д­жень вклю­ча­ють від ше­с­ти до де­ся­ти (а в ок­ре­мих ви­пад­ках — і більше) об­ро­бок пе­с­ти­ци­да­ми. Ви­со­ке пе­с­ти­цид­не на­­­ван­та­жен­ня спри­чи­нює низь­ку рен­та­бель­ність га­лузі та підви­щує еко­логічні ри­зи­ки.

Вихід із цієї склад­ної си­ту­ації — ви­ро­щу­ван­ня адап­то­ва­них, із ви­со­ки­ми по­каз­ни­ка­ми стійкості до шкідли­вих ор­ганізмів та умов се­ре­до­ви­ща, сортів ви­но­гра­ду; за­сто­су­ван­ня про­гре­сив­них аг­ро­технічних прий­омів; моніто­ринг фі­то­санітар­ної си­­­ту­ації; за­сто­су­ван­ня еко­логічно пла­с­тич­них, еко­номічно ви­прав­­­да­них за­со­бів за­хи­с­ту з ви­со­ким рівнем технічної ефек­тив­ності та еко­логічної без­пе­ки. У по­пе­редні ро­ки на Півдні Ук­раїни най­кра­ще за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе пе­с­ти­ци­ди, які ма­ють ові-лар­віцидні вла­с­ти­вості, що кон­тро­лю­ють різні стадії роз­вит­ку шкідників.

В бо­ротьбі з лу­с­ко­кри­ли­ми фіто­фа­га­ми на ви­но­град­ни­ках пер­спек­тив­ним є про­дукт но­во­го по­коління з унікаль­ним ме­ханізмом дії — інсек­ти­цид Ко­ра­ген 20, КС.

Інсек­ти­цид Ко­ра­ген 20, КС ре­ко­мен­ду­ють для за­хи­с­ту ба­га­ть­ох сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур від лу­с­ко­кри­лих ко­мах. До­ве­де­на йо­го ефек­тивність і в си­с­темі за­хи­с­ту ви­но­град­них на­са­д­жень від гро­но­вої ли­с­товійки, особ­ли­во — ко­ли внаслідок інтен­сив­но­го роз­вит­ку по­пу­ляція шкідни­ка ви­хо­дить із-під кон­тро­лю. Важ­ли­во, що ак­тив­ний ком­по­нент пре­па­ра­ту по­трап­ляє в ор­ганізм шкідни­ка (в шлу­нок) шля­хом спо­жи­ван­ня рос­ли­ни (киш­ко­ва дія) та че­рез ку­ти­ку­лу (кон­такт­на дія). Та­ке подвійне про­ник­нен­ня за­без­пе­чує прак­тич­но бли­с­­ка­вич­ний па­раліч м’язів шкідни­ка та за­ги­бель про­тя­гом пер­ших трьох діб. У ре­зуль­таті миттєво­го при­пи­нен­ня жив­­­лен­ня ен­то­мо­фаг не всти­гає за­вда­ти рос­ли­нам знач­но­го по­шко­д­жен­ня. На бе­зу­мов­ну пе­ре­ва­гу пре­па­ра­ту вка­зу­ють йо­го овіцидні вла­с­ти­вості, що ви­ра­жа­ють­ся смертністю ембріона або ли­чин­ки все­ре­дині яй­ця. Оп­ти­маль­ним тер­мі­ном об­роб­ки ви­но­град­них рос­лин пре­па­ра­том Ко­ра­ген 20, КС про­ти лу­с­ко­кри­­­лих вва­жа­ють період ма­со­во­го від­кла­дан­ня яєць.

Про­клейм 5 SG, р.г. — но­вий інсек­ти­цид для за­хи­с­ту ви­но­гра­ду від усіх лу­с­ко­кри­лих шкідників. Пре­па­рат швид­ко про­ни­кає у тка­ни­ни рос­лин (про­тя­гом 2 год), але не має си­с­тем­ної дії. За­вдя­ки швид­ко­му потраплянню в рос­ли­ни, ефек­тивність дії пре­па­ра­ту не за­ле­жить від ви­со­ких тем­пе­ра­тур та опадів. За­хис­ний період — до двох тиж­нів. Пре­па­рат ефек­тив­но діє на шкідни­ка у будь-яко­му періоді йо­го роз­вит­ку, по­чи­на­ю­чи від фа­зи яй­ця — пря­мий ові­цид­ний вплив (за по­трап­лян­ня на яй­це­клад­ку про­ни­кає че­рез обо­лон­ку яй­ця,  і ли­чин­ка ги­не). На­далі за­ги­бель ли­чи­нок шкідників спри­чи­нює їхнє жив­лен­ня об­роб­ле­ни­ми рос­ли­на­ми, яке при­пи­няється вже че­рез 1–4 год, а по­вна за­ги­бель шкідників на­стає про­тя­гом однієї-чо­ти­рь­ох діб. Оп­ти­маль­ний строк об­роб­ки — період ма­со­во­го відкла­дан­ня яєць — відро­д­жен­ня ли­чи­нок.Пошкодження ягід гусеницями гронової листовійки

Матч 050 ЕС, к.е. — кон­такт­ний пре­па­рат унікаль­ної дії — інгібітор син­те­зу хіти­ну ко­мах, унаслідок чо­го при­пи­ня­ється життєвий цикл роз­вит­ку шкідни­ка на стадії ли­чин­ки під час пе­ре­хо­ду від од­но­го віку до іншо­го. Та­кож інсек­ти­цид має овіцид­ний та сте­рилізаційний ефект. Термін за­сто­су­ван­ня — по­ча­ток відро­д­жен­ня гу­се­ниць із яєць. Пре­па­рат має ви­со­ку ефек­тивність про­ти бу­ро­го пло­до­во­го кліща та до­дат­ко­ву дію про­ти інших видів кліщів у са­ду, а та­кож за­хи­щає від ко­ро­с­тя­но­го кліща на ви­но­граді. За­сто­су­ван­ня Мат­чу 050 ЕС, к.е., га­ран­тує дов­го­т­ри­ва­лий за­хист, по­за­як він зни­щує май­же всі шкідливі ор­ганізми на ви­но­град­них ділян­ках. До­дат­ко­ва йо­го пе­ре­ва­га — препарат не впли­ває на ко­рисні ви­ди ен­то­мо- й ака­ри­фа­у­ни.

Де­цис f-Люкс 25 ЕС, КЕ містить у своєму складі інно­ваційні ад’юва­ти, за­вдя­ки яким поліпшується по­крит­тя ли­ст­ко­вої по­верхні й по­лег­шується про­ник­нен­ня все­ре­ди­ну тіла шкідників. Пре­па­рат за­без­пе­чує відмінну ефек­тивність про­ти ши­ро­ко­го ком­плек­су шкідників навіть за про­хо­лод­них умов. Так, про­ти гро­но­вої ли­с­товійки ре­ко­мен­ду­ють про­во­ди­ти об­роб­ку за ма­со­во­го відкла­дан­ня яєць. 

Ос­танніми ро­ка­ми в прак­тиці за­хи­с­ту ви­но­град­них на­са­д­жень від шкідли­вих ор­ганізмів ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють й інші оригінальні пре­па­ра­ти, які ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ви­со­ким рівнем ефек­тив­ності та без­пе­ки, еко­логічною пла­с­тичністю та без­до­ганністю впли­ву. 

Висновок

Для ор­ганізації за­ходів із за­хи­с­ту ви­но­град­ників потрібно пе­ред­ба­ча­ти обов’яз­кові спо­с­те­ре­жен­ня за ди­намі­кою льо­ту ме­те­ликів усіх по­колінь гро­но­вої ли­с­товійки, зва­жа­ти на про­гноз чи­сель­ності й шкідли­вості шкідни­ка та виз­на­чити оп­ти­маль­ні терміни за­сто­су­ван­ня інсек­ти­цидів. Своєчас­но про­ве­дені за­хисні об­роб­ки за­без­пе­чать надійний за­хист уро­жаю за змен­шен­ня об’ємів за­сто­су­ван­ня інсек­ти­цидів до 60%.

М. Кон­стан­ти­но­ва, канд. с.-г. на­ук, старш. на­ук. співробітник

Інформація для цитування
Ефек­тив­ний захист від гро­но­вої ли­с­товійки/ М. Кон­стан­ти­но­ва// Пропозиція/ — 2017. — № 5. — С. 136-139

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 

1
0