Спецможливості
Агрохімія

Як захистися від гро­но­вої ли­с­товійки

12.06.2017
1407
Як захистися від гро­но­вої ли­с­товійки фото, ілюстрація

За матеріалами Державної служби статистики України, площа плодоносних насаджень винограду 2016 року в країні становила 42,7 тис. га, в тому числі: в Одеській області — 27,4, Миколаївській — 5,5, Херсонській — 4,5, Закарпатській — 3,4 тис. га. Середня врожайність винограду по Україні — 88,4 ц/га (відповідно за вказаними областями — 84,5; 102,4; 75,5; 73,3 ц/га).

 

 

Од­ним із фак­торів, що пе­ре­шко­д­жає ре­алізації по­тенційних мож­ли­во­с­тей ви­но­град­них на­са­д­жень — 10–15 т/га ви­со­ко­якісно­го уро­жаю, — є життєдіяль­ність шкідли­вих ор­ганізмів.

На­разі найбільшої шко­ди пло­до­но­сним рос­ли­нам ви­но­гра­ду за­вда­ють ли­с­товійки. Най­по­ши­реніші на ви­но­град­ни­ках Півдня Ук­раїни такі її ви­ди: гро­но­ва (Lobesia botrana Den. et Shiff.), дво­вилітна (Eupoecilia ambiguella Hb.), ви­но­град­на (Sparganothis pilleriana Schiff.). Во­ни різнять­ся мор­фо­логічни­ми оз­на­ка­ми, біологією та особ­ли­во­с­тя­ми роз­вит­ку.

Най­по­ши­реніша й найшкід­ли­віша з них — гро­но­ва. Цей вид ли­с­то­вій­ки мож­на зустріти в усіх зо­нах ви­но­гра­дар­ст­ва, чи­сельність і шкідливість її за­ле­жить від своєчас­них та якісно про­ве­де­них за­хис­них за­ходів. Гу­се­ниці ли­с­то­вій­­ки по­шко­д­жу­ють зав’язі, зе­лені та дозрілі яго­ди, котрі або оси­па­ють­ся, або за­гни­ва­ють. Втра­ти вро­жаю мо­жуть ста­­­но­ви­ти 25–30, а за ви­со­кої чи­сель­ності шкідни­ка — навіть 100%. В умо­вах Північно­го При­чор­но­мор’я ли­с­то­війка роз­ви­вається в трьох по­коліннях, в ок­ремі ро­ки ча­ст­ко­во дає й чет­вер­те.

Гронова листовійкаШкідливість гу­се­ниць ос­танніх по­колінь по­ля­гає в то­му, що за во­ло­гої до­що­вої по­го­ди по­шко­д­жені яго­ди за­гни­ва­ють і ста­ють дже­ре­лом роз­вит­ку різ­них видів гни­лей, у т.ч. найне­без­печ­нішої з них — сірої.

Окрім ви­но­гра­ду, шкідник мо­же роз­ви­ва­тись на глоді, те­рені, кру­шині, ма­лині, ка­лині, смо­ро­дині та інших рос­ли­нах, жив­ля­чись їхніми квітка­ми, зав’я­зя­ми й пло­да­ми.

Зи­мує в стадії ля­леч­ки під ко­рою, в тріщи­нах штамбів, під рос­лин­ни­ми решт­­­ка­ми, в місцях підв’язу­ван­ня ло­зи. Щільність за­се­лен­ня кущів зи­му­ю­чи­ми ля­леч­ка­ми гро­но­вої ли­с­товійки ко­ли­вається від двох-трьох до 15–25 ек­земп­лярів. За­леж­но від по­год­них умов, ча­с­ти­на зи­му­ю­чих ля­ле­чок щорічно ги­не від при­род­них ен­то­мо­фагів, ен­то­мо­ф­то­ро­вих грибів та ен­то­мо­па­то­ген­них мікро­ор­ганізмів.

Із по­явою ви­но­град­них суцвіть з’яв­ля­ють­ся ме­те­ли­ки зи­му­ю­чо­го по­колін­ня. Ка­лен­дарні терміни льо­ту ме­те­ликів ли­с­товійки за­ле­жать від по­год­них умов по­точ­но­го ро­ку. Так, за ран­ньої вес­ни виліт ме­те­ликів пер­шо­го по­коління мо­же по­ча­ти­ся в се­ре­дині квітня, а за за­тяж­ної — в другій де­каді трав­ня. Три­валість льо­ту ме­те­ликів — 15–25 днів, за хо­лод­ної до­що­вої по­го­ди цей період по­до­вжується до 30–35 днів.

Після спа­ро­ву­ван­ня, че­рез два-три дні після ви­ль­о­ту, сам­ки ме­те­ликів від­кла­да­ють у се­ред­нь­о­му 80 яєць, із яких че­рез вісім-де­сять днів на­ро­д­жу­ють­ся гу­се­ниці. Гу­се­ниці ду­же рух­ливі, хар­чу­ють­ся бу­то­на­ми, суцвіття­ми, обпліта­ю­чи їх па­ву­ти­ною й стя­гу­ю­чи в так звані куб­ла або гнізда. Ха­рак­тер­на особ­ли­вість гу­се­ниць — за не­без­пе­ки за­ли­ша­ють гніздо, спу­с­ка­ю­чись із ньо­го на тон­­кій па­ву­тинці. За період роз­вит­ку ли­­чин­ко­вої стадії, яка три­ває близь­ко 30 днів, гу­се­ни­ця здат­на по­шко­ди­ти до 70 бу­тонів. 

Сіра гниль, як наслідок пошкодження грона листовійкоюМе­те­ли­ки дру­го­го по­коління вилі­та­ють у кінці черв­ня — на по­чат­ку лип­ня. Відро­д­жен­ня гу­се­ниць відбу­вається орі­єнтов­но че­рез тиж­день після відкла­дан­ня яєць. Од­на гу­се­ни­ця по­шко­д­жує 15–20 ягід.
У серпні роз­ви­вається третє по­ко­лін­ня шкідни­ка, гу­се­ни­ця яко­го мо­же по­шко­ди­ти п’ять-сім ягід ви­но­гра­ду, внаслідок чо­го ос­танні за­си­ха­ють або за­гни­ва­ють.

За да­ни­ми по­пе­редніх спо­с­те­ре­жень, доміну­ють за кількісним скла­дом та найпо­ши­реніші на всіх ви­но­град­них на­са­д­жен­нях Півдня Ук­раїни ен­то­мо­фа­ги, що на­ле­жать до ро­ди­ни Ichneumonidae (справжні їздці): зо­к­ре­ма, ви­ди Itoplectis maculator F.; Itoplectis alternans Grav.; Itoplectis europeator Aubert, Nythobia (Angitia) fenestralis H. та вид Rhogas sp., що на­ле­жить до ро­ди­ни Braconidae. До­сить по­ши­рені та чи­сель­ні на ви­но­град­ни­ках ен­то­мо­фа­ги з ро­ди­ни Coccinelidea — со­неч­ка, або «божі корівки».

Че­рез ви­со­ку щільність по­пу­ляції гро­но­вої ли­с­товійки на Півдні Ук­раїни прак­тич­но всі ви­но­градні на­са­д­жен­ня по­тре­бу­ють про­ве­ден­ня за­хис­них за­хо­дів. На За­кар­патті по­пу­ляція шкідни­ка менш чи­сель­на, але по­тре­бує постійно­го кон­тро­лю. Про не­обхідність моніто­рин­гу кож­но­го ок­ре­мо­го ма­си­ву на­са­д­жень свідчить не­од­но­часність по­чат­ку льо­ту шкідни­ка, що стає на за­ваді виз­на­чен­ня єди­ної оп­ти­маль­ної да­ти, ре­ко­мен­до­ва­ної для про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів, як вва­жа­ли раніше.

За ре­зуль­та­та­ми фіто­санітар­них об­сте­жень на Півдні Ук­раїни пе­ре­зи­му­ва­лий за­пас ля­ле­чок гро­но­вої ли­с­товійки 2017 ро­ку до­стат­ньо ви­со­кий, що по­тре­бує обов’яз­ко­во­го фе­ро­мон­но­го моніто­рин­гу ме­те­ликів пер­шо­го по­коління для вчас­но­го про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів. 

Вар­то на­га­да­ти, що спеціальні фе­ро­монні па­ст­ки вивішу­ють на пло­до­нос­них ви­но­град­ни­ках, як пра­ви­ло, у дру­гій де­каді квітня, за вста­нов­лен­ня се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 10°С. За­зви­чай сиг­нальні па­ст­ки розмі­щу­ють на відстані 100 м од­на від од­ної та за 25–30 м від краю ви­но­град­них на­са­д­жень із роз­ра­хун­ку од­на па­ст­ка на 5 га. Ме­те­ликів із па­с­ток ви­да­ля­ють щод­ня. По­ро­го­вим для Північно­го При­чор­но­мор’я є відлов­лен­ня 10 ек­з. на па­ст­ку за до­бу — для сто­ло­вих і 20 ек­з. на до­бу — для технічних сортів ви­но­гра­ду.

По­чат­ком ма­со­во­го льо­ту вва­жа­ють кількість відлов­ле­них ме­те­ликів за до­бу, яка вдвічі-втричі пе­ре­ви­щує по­ро­го­ву. Ці ве­ли­чи­ни є за­галь­но­прий­ня­ти­ми, од­нак вар­то вра­хо­ву­ва­ти щільність на­са­д­жень ви­но­град­ни­ку, на­ван­та­жен­ня ку­­щів гро­на­ми та кількість грон на гек­тар. Як­що щільність на­са­д­жень є біль­шою від ре­ко­мен­до­ва­ної, то поріг шкід­ли­вості бу­де де­що ви­щим. Че­рез ма­лу вив­ченість за­гу­ще­них схем на­са­д­жень такі ви­но­град­ни­ки по­тре­бу­ють від аг­ро­но­ма підви­ще­ної ува­ги.

Як вибрати інсектицид проти листовійки?

Вибір інсек­ти­ци­ду за­ле­жа­ти­ме від низ­ки фак­торів, од­нак слід звер­ну­ти ува­гу на на­явність і щільність у на­са­д­женні по­пу­ляції кліщів та інших сис­них шкідників, оскільки вод­но­час із відро­д­жен­ням гу­се­ниць гро­но­вої ли­с­товійки відбу­вається на­ко­пи­чен­ня чи­сель­ності цих шкідників. У та­ко­му разі слід виз­на­чи­ти пріори­тетні ви­ди й за ви­со­кої чи­сель­ності кліщів до­реч­но про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня ви­но­град­ників інсек­то­а­ка­ри­ци­да­ми для од­но­час­но­го ре­гу­лю­ван­­­ня чи­сель­ності й кліщів. Як­що ж по­пу­ляція шкідників на ви­но­град­ни­ку скла­дається пе­ре­важ­но з лу­с­ко­кри­лих (або за знач­ної чи­сель­ності гро­но­вої ли­с­товійки), доцільно за­сто­су­ва­ти інсек­­­ти­ци­ди з ові-ларвіцид­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми, які вод­но­час зни­щу­ють яй­ця шкідли­вих ко­мах та їхні ли­чин­ки. 

До­сить ча­с­то для за­без­пе­чен­ня ре­тель­но­го кон­тро­лю роз­вит­ку по­пу­ляції ли­с­товійки спеціалісти ство­рю­ють гра­фіки ди­наміки льо­ту ме­те­ликів та ве­дуть фе­но­логічні ка­лен­дарі їхньо­го роз­вит­ку.

Бавовникова совка

Ак­цен­тую ува­гу спеціалістів, що по­рівня­но но­ва за­гро­за ви­но­град­ним на­са­д­жен­ням, яка та­кож, як і гро­но­ва ли­с­товійка, на­ле­жить до лу­с­ко­кри­лих шкід­­ників, — ба­вов­ни­ко­ва сов­ка (Helicoverpa armigera Hbn.). Торік шко­до­чинність цьо­го ен­то­мо­фа­га відзна­ча­ли в більшості ви­но­гра­дарсь­ких гос­по­дарств Півдня Ук­раїни. Оскільки йо­го шкідливість знач­но зрос­ла й на інших куль­ту­рах, ви­но­гра­да­рям та­кож слід звер­ну­ти ува­гу на моніто­ринг ба­вов­ни­ко­вої сов­ки на ви­но­град­ни­ках. Вкладиш феромонної пастки з самцями гронової листовійки

Ба­вов­ни­ко­ва сов­ка є поліфа­гом, гу­се­ниці шкідни­ка по­шко­д­жу­ють 250 видів рос­лин. За ви­со­кої чи­сель­ності на ви­но­граді кількість яєць мо­же пе­ре­ви­щу­ва­ти 25 екз. на гро­но. Гу­се­ниці мо­лод­ших віків, хар­чу­ю­чись, про­гри­за­ють не­ве­ликі ок­руглі от­во­ри на яго­дах, а пред­став­ниці стар­ших віків ви­г­ри­за­ють у ви­но­гра­ди­нах крупні от­во­ри або зовсім зни­щу­ють м’якоть, за­ли­ша­ю­чи все­ре­дині ягідної обо­лон­ки ек­с­кре­мен­ти, що про­во­кує роз­ви­ток ком­плек­су гни­лей та спри­чи­няє значні втра­ти вро­жаю. Шкідник роз­ви­вається в двох-трьох по­коліннях. Ме­те­ли­ки літа­ють до ли­с­то­па­да, при­чо­му літ різних по­колінь у ча­со­вих рам­ках мо­же ча­ст­ко­во збіга­ти­ся. Відповідно, у по­пу­ляції од­но­час­но роз­ви­ва­ють­ся різні стадії шкідни­ка, що, своєю чер­гою, ус­клад­нює вибір за­собів за­хи­с­ту. Торік по­ча­ток льо­ту ме­те­ликів пер­шо­го по­коління зафіксо­ва­но в кінці дру­гої де­ка­ди трав­ня. Відро­д­жен­ня гу­се­ниць роз­по­ча­лось на по­чат­ку тре­тьої де­ка­ди черв­ня.

За­хисні за­хо­ди про­ти цьо­го шкідни­ка слід про­во­ди­ти в разі за­се­лен­ня ним 6–8% рос­лин. За про­гно­за­ми Держ­прод­­спо­жив­служ­би, 2017 ро­ку за спри­ят­­­ли­вих по­год­них умов слід очіку­ва­ти на зро­с­тан­ня шко­до­чин­ності ба­вов­ни­ко­вої сов­ки.

Хімічний метод захисту від листовійки

На­разі у си­с­темі за­хи­с­ту ви­но­град­ників від шкідників пе­ре­ва­жає хімічний ме­тод. До­не­дав­на те­орія й прак­ти­ка за­хи­с­ту рос­лин на­по­ля­га­ли на повній лік­відації шкідли­вих ор­ганізмів, чо­го мож­на бу­ло до­сяг­ти ли­ше ши­ро­ко­мас­штаб­ним за­сто­су­ван­ням політок­сич­них пе­с­ти­цидів. А це, своєю чер­гою, зу­мо­ви­ло по­ру­шен­ня при­род­них ме­ханізмів са­мо­ре­гу­ляції в аг­ро­це­но­зах та ста­ло од­ним із фак­торів погіршен­ня еко­логічно­го ста­ну довкілля.

Коокцинеліда - хижак яєць гронової листовійкиОс­но­вою су­час­ної стра­тегії за­хи­с­ту рос­лин є уп­равління по­пу­ляціями шкід­ли­вих ор­ганізмів, що в аг­ро­еко­си­с­те­мах ре­алізується че­рез роз­роб­ку й ство­рен­ня інте­г­ро­ва­них си­с­тем. Один з еле­мен­тів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ви­но­град­ної ло­зи, який сприяє змен­шен­ню пе­с­ти­цид­­­но­го на­ван­та­жен­ня на довкілля, є за­сто­су­ван­ня но­вих, еко­логічно пла­с­тич­них та еко­номічно вигідних, за­собів за­хи­с­ту на­са­д­жень від шкідли­вих ор­га­нізмів.

За про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів про­­ти гро­но­вої ли­с­товійки слід ура­ху­ва­ти, що найшкідливіши­ми й найбільш не­без­печ­ни­ми є гу­се­ниці пер­шо­го по­ко­ління, які відро­д­жу­ють­ся пер­ши­ми. Оскільки в цей час ма­са суцвіть куль­ту­ри не­знач­на, во­ни мо­жуть зни­щи­ти 25–35% ви­но­град­них квіток на за­се­ле­них суцвіттях, дру­ге по­коління шкідни­ка — близь­ко 5% зе­ле­них ягід; третє по­коління — близь­ко 2% дозріва­ю­чих ягід ви­но­гра­ду. В ме­жах кож­но­го по­коління най­жит­тєздатніші й найбільш шкідливі перші відро­д­жені гу­се­ниці. За­хисні об­роб­ки про­ти ме­те­ликів пер­шо­го по­ко­лін­­ня гро­но­вої ли­с­товійки про­во­дять у період роз­рих­лен­ня суцвіть відповідно до ре­зуль­татів фе­ро­мон­но­го моніто­рин­гу.

Вибір препаратів проти листовійки

На прак­тиці нерідко скла­да­ють­ся умо­ви, що уне­мож­лив­лю­ють чітке до­три­ман­ня строків про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів або ж до­сяг­нен­ня їхньої мак­си­маль­ної ефек­тив­ності (дощі, особ­ли­во­сті біології роз­вит­ку шкідни­ка, різні гос­­­по­дарські фак­то­ри суб’єктив­но­го ха­рак­те­ру). Слід відміти­ти, що в де­я­ких гос­по­дар­ст­вах че­рез ви­со­кий рівень чи­сель­ності шкідни­ка про­во­ди­ли по­в­торні об­роб­ки, що, звісно, спри­чи­ни­ло до­дат­кові ма­теріальні ви­т­ра­ти. Оскільки для за­сто­су­ван­ня на ви­но­град­них на­са­д­жен­нях доз­во­ле­но по­над 35 інсек­то­а­ка­ри­цидів, які ма­ють різні вла­с­ти­вості, пері­од за­хис­ної дії та ціно­ву політи­ку, ви­роб­ни­кам нерідко важ­ко зорієнту­ва­тись у та­ко­му різно­манітті за­хис­них за­собів. Тим більше, що роз­роб­лені регіональні си­с­те­ми за­хи­с­ту ви­но­град­них на­са­д­жень вклю­ча­ють від ше­с­ти до де­ся­ти (а в ок­ре­мих ви­пад­ках — і більше) об­ро­бок пе­с­ти­ци­да­ми. Ви­со­ке пе­с­ти­цид­не на­­­ван­та­жен­ня спри­чи­нює низь­ку рен­та­бель­ність га­лузі та підви­щує еко­логічні ри­зи­ки.

Вихід із цієї склад­ної си­ту­ації — ви­ро­щу­ван­ня адап­то­ва­них, із ви­со­ки­ми по­каз­ни­ка­ми стійкості до шкідли­вих ор­ганізмів та умов се­ре­до­ви­ща, сортів ви­но­гра­ду; за­сто­су­ван­ня про­гре­сив­них аг­ро­технічних прий­омів; моніто­ринг фі­то­санітар­ної си­­­ту­ації; за­сто­су­ван­ня еко­логічно пла­с­тич­них, еко­номічно ви­прав­­­да­них за­со­бів за­хи­с­ту з ви­со­ким рівнем технічної ефек­тив­ності та еко­логічної без­пе­ки. У по­пе­редні ро­ки на Півдні Ук­раїни най­кра­ще за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе пе­с­ти­ци­ди, які ма­ють ові-лар­віцидні вла­с­ти­вості, що кон­тро­лю­ють різні стадії роз­вит­ку шкідників.

В бо­ротьбі з лу­с­ко­кри­ли­ми фіто­фа­га­ми на ви­но­град­ни­ках пер­спек­тив­ним є про­дукт но­во­го по­коління з унікаль­ним ме­ханізмом дії — інсек­ти­цид Ко­ра­ген 20, КС.

Інсек­ти­цид Ко­ра­ген 20, КС ре­ко­мен­ду­ють для за­хи­с­ту ба­га­ть­ох сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур від лу­с­ко­кри­лих ко­мах. До­ве­де­на йо­го ефек­тивність і в си­с­темі за­хи­с­ту ви­но­град­них на­са­д­жень від гро­но­вої ли­с­товійки, особ­ли­во — ко­ли внаслідок інтен­сив­но­го роз­вит­ку по­пу­ляція шкідни­ка ви­хо­дить із-під кон­тро­лю. Важ­ли­во, що ак­тив­ний ком­по­нент пре­па­ра­ту по­трап­ляє в ор­ганізм шкідни­ка (в шлу­нок) шля­хом спо­жи­ван­ня рос­ли­ни (киш­ко­ва дія) та че­рез ку­ти­ку­лу (кон­такт­на дія). Та­ке подвійне про­ник­нен­ня за­без­пе­чує прак­тич­но бли­с­­ка­вич­ний па­раліч м’язів шкідни­ка та за­ги­бель про­тя­гом пер­ших трьох діб. У ре­зуль­таті миттєво­го при­пи­нен­ня жив­­­лен­ня ен­то­мо­фаг не всти­гає за­вда­ти рос­ли­нам знач­но­го по­шко­д­жен­ня. На бе­зу­мов­ну пе­ре­ва­гу пре­па­ра­ту вка­зу­ють йо­го овіцидні вла­с­ти­вості, що ви­ра­жа­ють­ся смертністю ембріона або ли­чин­ки все­ре­дині яй­ця. Оп­ти­маль­ним тер­мі­ном об­роб­ки ви­но­град­них рос­лин пре­па­ра­том Ко­ра­ген 20, КС про­ти лу­с­ко­кри­­­лих вва­жа­ють період ма­со­во­го від­кла­дан­ня яєць.

Про­клейм 5 SG, р.г. — но­вий інсек­ти­цид для за­хи­с­ту ви­но­гра­ду від усіх лу­с­ко­кри­лих шкідників. Пре­па­рат швид­ко про­ни­кає у тка­ни­ни рос­лин (про­тя­гом 2 год), але не має си­с­тем­ної дії. За­вдя­ки швид­ко­му потраплянню в рос­ли­ни, ефек­тивність дії пре­па­ра­ту не за­ле­жить від ви­со­ких тем­пе­ра­тур та опадів. За­хис­ний період — до двох тиж­нів. Пре­па­рат ефек­тив­но діє на шкідни­ка у будь-яко­му періоді йо­го роз­вит­ку, по­чи­на­ю­чи від фа­зи яй­ця — пря­мий ові­цид­ний вплив (за по­трап­лян­ня на яй­це­клад­ку про­ни­кає че­рез обо­лон­ку яй­ця,  і ли­чин­ка ги­не). На­далі за­ги­бель ли­чи­нок шкідників спри­чи­нює їхнє жив­лен­ня об­роб­ле­ни­ми рос­ли­на­ми, яке при­пи­няється вже че­рез 1–4 год, а по­вна за­ги­бель шкідників на­стає про­тя­гом однієї-чо­ти­рь­ох діб. Оп­ти­маль­ний строк об­роб­ки — період ма­со­во­го відкла­дан­ня яєць — відро­д­жен­ня ли­чи­нок.Пошкодження ягід гусеницями гронової листовійки

Матч 050 ЕС, к.е. — кон­такт­ний пре­па­рат унікаль­ної дії — інгібітор син­те­зу хіти­ну ко­мах, унаслідок чо­го при­пи­ня­ється життєвий цикл роз­вит­ку шкідни­ка на стадії ли­чин­ки під час пе­ре­хо­ду від од­но­го віку до іншо­го. Та­кож інсек­ти­цид має овіцид­ний та сте­рилізаційний ефект. Термін за­сто­су­ван­ня — по­ча­ток відро­д­жен­ня гу­се­ниць із яєць. Пре­па­рат має ви­со­ку ефек­тивність про­ти бу­ро­го пло­до­во­го кліща та до­дат­ко­ву дію про­ти інших видів кліщів у са­ду, а та­кож за­хи­щає від ко­ро­с­тя­но­го кліща на ви­но­граді. За­сто­су­ван­ня Мат­чу 050 ЕС, к.е., га­ран­тує дов­го­т­ри­ва­лий за­хист, по­за­як він зни­щує май­же всі шкідливі ор­ганізми на ви­но­град­них ділян­ках. До­дат­ко­ва йо­го пе­ре­ва­га — препарат не впли­ває на ко­рисні ви­ди ен­то­мо- й ака­ри­фа­у­ни.

Де­цис f-Люкс 25 ЕС, КЕ містить у своєму складі інно­ваційні ад’юва­ти, за­вдя­ки яким поліпшується по­крит­тя ли­ст­ко­вої по­верхні й по­лег­шується про­ник­нен­ня все­ре­ди­ну тіла шкідників. Пре­па­рат за­без­пе­чує відмінну ефек­тивність про­ти ши­ро­ко­го ком­плек­су шкідників навіть за про­хо­лод­них умов. Так, про­ти гро­но­вої ли­с­товійки ре­ко­мен­ду­ють про­во­ди­ти об­роб­ку за ма­со­во­го відкла­дан­ня яєць. 

Ос­танніми ро­ка­ми в прак­тиці за­хи­с­ту ви­но­град­них на­са­д­жень від шкідли­вих ор­ганізмів ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють й інші оригінальні пре­па­ра­ти, які ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ви­со­ким рівнем ефек­тив­ності та без­пе­ки, еко­логічною пла­с­тичністю та без­до­ганністю впли­ву. 

Висновок

Для ор­ганізації за­ходів із за­хи­с­ту ви­но­град­ників потрібно пе­ред­ба­ча­ти обов’яз­кові спо­с­те­ре­жен­ня за ди­намі­кою льо­ту ме­те­ликів усіх по­колінь гро­но­вої ли­с­товійки, зва­жа­ти на про­гноз чи­сель­ності й шкідли­вості шкідни­ка та виз­на­чити оп­ти­маль­ні терміни за­сто­су­ван­ня інсек­ти­цидів. Своєчас­но про­ве­дені за­хисні об­роб­ки за­без­пе­чать надійний за­хист уро­жаю за змен­шен­ня об’ємів за­сто­су­ван­ня інсек­ти­цидів до 60%.

М. Кон­стан­ти­но­ва, канд. с.-г. на­ук, старш. на­ук. співробітник

Інформація для цитування
Ефек­тив­ний захист від гро­но­вої ли­с­товійки/ М. Кон­стан­ти­но­ва// Пропозиція/ — 2017. — № 5. — С. 136-139

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних