Спецможливості
Технології

Як створюються агрохімікати

05.06.2008
136
Як створюються агрохімікати фото, ілюстрація
Останнім часом у читацькій пошті, що надходить до редакції, велика кількість листів присвячена запитанням про різницю між генериками та оригінальними препаратами для захисту рослин. Адже сезон польових робіт уже розпочався, і слід негайно вирішувати, які препарати купити цього року, щоб захистити урожай і витратити при цьому якомога менше коштів. На перший погляд, препарати нібито однакові, чому ж тоді ціна різна? Пам’ятаючи, що скупий платить двічі, перевагу варто надати оригінальним засобам… Але ж копійка гривню береже! То може довіритися генерикам?.. Ось так, на роздоріжжі, поряд з українським фермером опинилася редакція журналу “Пропозиція”. У процесі журналістського пошуку ми вирішили звернутися до давнього партнера журналу, одного з світових лідерів розробки та виробництва засобів захисту рослин, фірми “Байєр КропСаєнс”. Адже доки не переконаєшся в чомусь на власні очі, важко робити висновки. Тож представники фірми люб’язно запросили нас відвідати дослідні лабораторії та заводи, що розташовані у м. Монхайм (Німеччина).

Не кожному щастить доторкнутися до процесу винайдення препарату. Для його створення потрібні роки, мільйонні витрати та удача винахідника. Уявімо себе науковцями, які створюють новий пестицид. Крок за кроком пройдімо шляхом дослідника.


Почнімо з лабораторії, де відбирають і зберігають композиції для дослідів.


Замовлення біологів з Монхайма, Франкфурта-на-Майні, Ліона (Франція), Юкі (Японія) надходять до комп’ютерної системи, яка керує роботами, що знімають кришки з пляшечок, наповнюють їх потрібним розчином, закручують і ставлять на певне місце платформи. Остання, своєю чергою, має певний номер і місце на складі. За потреби робот у будь-який час знайде ваше замовлення.


Якщо дозування компонентів нестандартне, лаборант готує суміш власноруч.
Потужність лабораторії — близько 8 тис. 25-мілілітрових пляшечок і 3,2 млн 4-мілілітрових. Якщо останні поставити в ряд, то лінія дорівнюватиме відстані від Монхайма до аеропорту “Кьольн-Бонн” (близько 68 км).
Процес пошуку інгредієнтів для нових діючих речовин супроводжується тестуванням великої кількості компонентів. Мікроскопічні дози їх наливають по краплині за допомогою піпеток у спеціальні мікроплати, щоб потім, у тестовій лабораторії, дослідити їхню реакцію на певні стандартні умови. Кількість дослідів просто вражаюча. Проте високотехнологічне обладнання дає змогу тестувати сотні мікроплат з десятками мікродоз одночасно. Будь-яке відхилення фіксує комп’ютер. Малюється графік відхилень. Програма дає інформацію про будь-яку точку на цьому графіку. Так виокремлюються групи компонентів, з якими проводять повторні дослідження і які є потенційно новими для створення засобів захисту рослин.


У разі, коли вдається синтезувати нову стійку речовину, яка відповідає необхідним фізико-хімічним даним, ця речовина випробовується на ефективність її пестицидної дії в лабораторних умовах. Спочатку в маленьких контейнерах, які складають у палети, пророщують різні типи бур’янів, а також різні культурні рослини: картоплю, зернові, томати, огірки, виноград, цукрові буряки, паростки фруктових дерев. Розсаду обробляють у камерах експериментальними препаратами і розміщують в освітлених приміщеннях. Через деякий час перевіряють стан рослин, результати заносять у спеціальну програму та аналізують дію прототипу пестициду як на корисні рослини (з’ясовують, як довго після обприскування вона перебуває у стресовому стані), так і на об’єкти боротьби (хвороби, шкідники чи бур’яни).


Якщо і основна культура добре реагує на хімікати, то, можливо, ми знайшли нову діючу речовину. Тепер починаєься процес багаторічних випробувань препарату.
Спочатку перевіряється здатність суміші до розчинення водою, зберігання стабільності розчину, доброї проникності.
А втім, і це ще не все. Адже не вивчено вплив препарату на довкілля, його токсичність. Цим опікується окремий підрозділ, на роботі якого ми зупинимося у наступній публікації.
Перейдімо в лабораторію, де інженери тестують роботу різноманітних марок обприскувачів з препаратами фірми “Байєр”. Розмір форсунок впливає на якість обробки у вітряну погоду, наприклад. Результатом є рекомендації заводам-виробникам щодо оптимізації конструкції певних частин.


За урожай можна боротися не тільки вчасним використанням пестицидів, а й протруюванням насіння культур. Окремий відділ спеціалістів займається оптимізацією процесу протруювання. Препарат має добре розподілятися по масі зерна. Якість виконання цієї вимоги допомагає встановити барвник. Працівники відділу вивчають техніку для протруювання, яку традиційно використовують у певному регіоні. Для цього в спеціальному центрі розташовані десятки машин для протруювання насіння з усього світу. Так, наприклад, в Україні та Росії найширше вживаними є ПС-10. У Монхаймі намагаються адаптувати протруйники до існуючого обладнання, щоб процес протруювання був якомога ефективнішим. Виробникам ПС-10 пропонується певний перелік доробок.
За історію існування фірми “Байєр” було винайдено чимало діючих речовин. Проте компанія не зупиняється. Тільки в 2004 році планується інвестувати близько 200 млн євро у розробку нових діючих речовин та поліпшення існуючих.
І надалі фірма продовжуватиме пошук кращих активних речовин та щадних методів обробки за принципом ефективного управління використанням пестицидів: “Хімічний захист лише за крайньої потреби та якомога меншими дозами”.


Ольга Сидоренко

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи

1
0