Спецможливості
Статті

Як допомогти озимим на весняному старті?

05.06.2008
165
Як допомогти озимим на весняному старті? фото, ілюстрація
Читачам “Пропозиції” ім’я Богдана Черемхи вже відоме. Його трудовий шлях проліг від агронома колгоспу до директора департаменту рослинництва ЗАТ “Комплекс Агромарс”. Богдан Михайлович — автор трьох сортів сільгоспкультур, дев’ятьох винаходів, працював заступником генерального директора науково-виробничого підприємства. За впровадження наукових розробок у виробництво 1991 року був нагороджений срібною медаллю ВДНГ. Редакція попросила пана Черемху прокоментувати підходи до вирощування озимої пшениці з урахуванням умов, що складаються нинішнього року.


— На чому базуються ваші рекомендації щодо догляду за озимими культурами у першій половині вегетації?

— На відміну від класичної схеми (максимальна доза добрив, високі фони, багато фітосанітарних обробок — максимальна врожайність), вони враховують такі чинники, як біологія культури, особливості сорту, агрофон, стан розвитку, попередник, габітус, архітектоніка посівів у тісному поєднанні з кліматичними факторами (температура, вологість грунту й повітря, процес розмерзання грунту, перепади температури й вологи). Особлива увага приділяється часу (даті) відновлення весняної вегетації. Застосування кожного агроприйому має бути спрямоване на одержання максимальної господарсько-фінансової віддачі. Наприклад, перше і, особливо, друге підживлення диференціюють у часі з урахуванням фонів так, щоб отримати максимальний приріст продуктивності та якнайраціональніше використати азотні добрива.
Зазначу також, що наші підходи базуються ще й на даних морфогенезу,  інфекційних фонів і, безумовно, на високопрофесійних знаннях, умілому визначенні ефективної межі в поєднанні інформаційних наукових даних і практики та досвіду.
Залежно від стану розвитку культури, умов відновлення вегетації, ми відпрацьовуємо кілька моделей технологій.
— Наведіть, будь ласка, приклади.
— Приміром, якщо посіви пшениці рано відновили вегетацію, добре розкущені, з рівномірно розвинутими 3–4 пагонами, розміщені після кращих попередників (горох), на високих фонах, вийшли із зимівлі в нормальному стані, то перше ранньовесняне підживлення ми не проводимо. Дозу азотних добрив першого підживлення переносимо в сумарне поєднання з другим підживленням. Причому термін другого підживлення диференціюємо на строки, щоб не стимулювати азотом формування непродуктивного пагона в ІV етапі органогенезу. На низьких агрофонах підживлення проводимо в перші 3–4 дні , середніх — на 6–8-й, на високих — 10–12-й день діагностично встановленої дати його настання. В умовах минулого року на фоні одноразового гербіцидного і фунгіцидного захисту саме за такого підходу озима пшениця сорту Перлина Лісостепу, посіяна по гороху на полі в 186 га, дала урожайність 75,6 ц/га, а на полі площею 68 га — 82,8 ц/га.
За першого підживлення цих посівів в умовах раннього відновлення вегетації ми б мали врожайність на 4–10 ц/га нижчу. Цьому є чітке пояснення. За раннього відновлення вегетації (28.02–25.03) створюються сприятливі умови для весняного кущення (температура близько 10°С, достатня вологозабезпеченість грунту тривалістю 30–40 днів, якісний склад сонячних спектрів), на фоні якого внесений азот є додатковим стимулюючим чинником кущення. Як наслідок, відбувається формування підгонів, малопродуктивних пагонів і, відповідно, надмірне загущення посівів, нераціональне використання підгонами внесених добрив протягом вегетації, а в умовах вилягання — стікання зерна на пні.
У разі раннього відновлення вегетації досить ефективним буде перше азотне підживлення на посівах, що вийшли із зимового спокою у фазі 3-х листків, на початку і в першій половині кущення.
За пізнього відновлення вегетації (пізніше 26–28 березня) ми проводимо практично стовідсоткове перше підживлення посівів, що зазвичай обумовлено досить коротким періодом і ступенем весняного кущення.
В умовах реального виробництва 15–20% площ озимої пшениці висівають значно пізніше, і тоді посіви виходять із зимового спокою у фазі 3-х листків. Як правило, такі посіви розміщують по стерньових попередниках і на полях, де інтервал між оранкою і сівбою був невеликим, а отже, вони є “кандидатами” на ремонт і пересівання страховою культурою навесні. З метою технологічного впливу на формоутворюючий процес таких посівів і за умов вірогідного раннього відновлення вегетації перше надраннє підживлення практикуємо комплексними добривами із 75% вмістом водорозчинних фосфатів по мерзло-талому грунту в дозі 80–100 кг/га (саме в цей час застосування аміачної селітри є небезпечним). За помірного розмерзання грунту й достатньої вологозабезпеченості гранули комплексних добрив досить ефективно попадають у його верхній шар. Коли настають безпечні умови, проводять підживлення азотовмісними добривами з дозою N 25 кг/га д. р. За перших ознак настання технологічної стиглості грунту на посівах, де не сформований вузол кущення, проводимо коткування (а не боронування) гладкими котками на зниженій передачі під кутом 15–30° до напряму сівби.
Слід зазначити, що технологічно сприятливий період коткування посівів триває 3–4 дні, пізніше проведення цього агрозаходу не дасть бажаного результату. Впровадження такої моделі догляду за посівами сприяло осіданню грунту, доброму контакту з ним кореневої системи рослин, чим забезпечувало 95–100-відсоткову життєздатність і збереження сходів. Унесені водорозчинні фосфати і азот сприяли активному росту кореневої системи і рослин, стимулювали весняне продуктивне кущення. Рівень урожайності саме таких посівів, розміщених по стерньових попередниках, за відповідного технологічного підходу в наших господарствах у Миронівському районі Київської області для сорту Крижинка становив 54,4 ц/га (на 72 га), сорту Поліська 90 в Кагарлицькому районі — 60,6 ц/га (101 га). У перший рік оренди землі в Бобровицькому районі Чернігівської області на грунтах із вмістом гумусу 1,6–1,9% за такої технології урожайність зерна сорту Крижинка становила 52,2 ц/га (76 га), сорту Одеська 267 — 60,2 ц/га (90 га).
 Сьогодні немає чітких даних щодо терміну застосування ретарданту хлормекватхлорид. У наших модельних виробничих дослідах у разі внесення препарату на початку ІV і V етапів органогенезу різниця в урожайності зерна  на високих фонах становила — 8,6–10,2 ц/га. Це пояснюється тим, що жорстка дія препарату на культуру триває 14 днів. V етап органогенезу найбільш чутливо реагує на будь-яку інтоксикуючу дію і, як наслідок, хлормекватхлорид на V етапі спричинив часткову стерильність пилку, формування дрібнішого зерна, а то й череззерницю, а отже, й зниження врожайності.
— Який максимальний урожай був торік у Вашій компанії?
— У перший день обмолоту на площі 12 га озима пшениця сорту Перлина Лісостепу, розміщена після гороху, дала врожайність 102,6 ц/га. П’ятидобові опади зупинили збирання хлібів, зумовили перезволоження хлібної маси на пні, стікання, деформування та розрив гіалінового шару зернівки, чим деякою мірою було спричинено початкове ензимо-мікозне виснаження зерна. З настанням оптимальних умов жнива продовжили і зібрали по 82,7 ц/га.
Доречно відзначити, що в остистих форм культури гіаліновий шар зернівки менше піддається деформації, розривам і, відповідно, втрати фотосинтезуючих речовин менші. На рівень цього фізіологічного явища прогресуюче впливає незбалансоване азотне живлення, а також наявність сукупних негативних чинників (надмірні опади, підвищена вологість, температура) у молочно-восковій і особливо восковій стиглості.
  Вирішення цієї глобальної проблеми у рослинництві можливе за умов комплексного підходу і спільної роботи селекціонерів, фізіологів, насіннєзнавців, біохіміків, імунологів та відповідного науково-методичного рівня й матеріального забезпечення.
— Які рівні продуктивності озимої пшениці та затрат на її вирощування у Вашій компанії?
— Минулого господарського року середній рівень урожайності озимої пшениці в Тернопільській філії ЗАТ “Комплекс Агромарс” на площі 3340 га становив 55,9 ц/га, в Кагарлицькій філії Київської області на площі 1977 га — 54,3 ц/га, на супіщаних і дерново-опідзолених грунтах Броварської філії у Київській та в Чернігівській областях — 46,2 ц/га. Технологічні затрати на вирощування культури становили 928–1080 грн/га.
— Чи маєте ви досвід вирощування інших зернових культур?
— На чільне місце нині виходить яра пшениця. Її зерно завжди на клас вище порівняно із зерном озимої пшениці. Сходам ярої пшениці властива добра морозостійкість (властивість дворучок), вони витримують зниження температури до мінус 10...11°С, навіть із незначним сніговим покривом. У таких умовах краще відбувається яровизація і формуються повноцінні сходи. Культурі властивий досить низький коефіцієнт кущення. Тому в південному, центральному і західному регіонах яру пшеницю сіють під час лютневих і ранніх березневих технологічних вікон. Для скорочення строків сівби культивацію проводять восени, а на важких грунтах перед початком зими проводять культивацію без боронування із формуванням незначної гребенистої поверхні. За пізніших строків сівби огріхи у формуванні продуктивного стеблостою усувають шляхом збільшення норми висіву на 10%. Сівба після 5 квітня не забезпечить високої продуктивності культури.
Із усього асортименту культури для умов Центрального і Західного Лісостепу найбільше технологічно придатний і продуктивний сорт Рання 93. Він дозріває на 5–6 днів раніше порівняно з іншими сортами. За надранніх  строків сівби цей сорт, на відміну від інших, можна використати для ремонту посівів озимої пшениці пізнього висіву. В разі виконання вказаних агроприйомів і з агрофоном, що його створюють стартове внесення комплексних добрив та одне підживлення азотними добривами у фазі початку кущення (пізній висів) або на ІV етапі органогенезу (ранній посів), сорт Рання 93 на чорноземних грунтах забезпечує урожайність  35–40 ц/га.
— Нині чимало компаній пропонує свої технології вирощування сільгоспкультур. Як Ви оцінюєте таку практику?
— У рослинництві не може бути шаблонних технологічних підходів. Обов’язково слід зважати на агрофізичні показники грунту, його мікрофлору, вологість, кількість опадів, їх розподіл по фенофазах розвитку, температурний режим, наявність рас та штамів хвороб. Тому копіювання технологій не виправдовується і навіть деякою мірою може скомпрометувати. Водночас це шкодить професійно-творчим підходам у реалізації технологій вирощування  сільськогосподарських культур.
Не завжди технологічно якісно спрацьовують багатоопераційні агрегати зарубіжного виробництва, які розраховані на конкретний тип грунту, його оструктуреність, об’ємну масу, агрегатний стан і вологість. Але якщо хтось уважає, що використання оборотного плуга, сівалки точного висіву, агрегату для внесення добрив є технологіями, то глибоко помиляється: це лише елементи технологій, які потрібно вміло поєднати з об’єктами самої технології: грунтом, культурою, сортом, гібридом, агрофоном, фізіологічним станом рослин, кліматичними умовами.
— Як правильно проводити догляд за посівами в цьогорічних умовах?
  — За прогнозами, цьогоріч передбачається раннє відновлення вегетації. Особливу увагу слід зосередити на стані озимих культур і рівні їх виснаження.
Протягом першої половини січня, більшою чи меншою мірою, сталося незначне відновлення вегетацій озимих хлібів. З урахуванням прогнозу метеорологічних умов цей процес може повторитися. Тому, відпрацьовуючи тактику азотного підживлення озимих хлібів, треба врахувати  рівень виснаження посівів. Оскільки водночас із вуглеводним виснаженням рослин буде перепад атмосферних температур із відхиленням амплітуди до мінусових позначок, то необхідно визначити експрес-методами життєздатність конуса росту рослин, ступінь його тургору, забарвлення. За попередніми даними, весняно-польові роботи  розпочнуться в усіх зонах України на півтора-два тижні раніше. Разом з цим буде недобір вологи у квітні-травні. Тому в міру фізичної зрілості грунту під час лютневих і березневих вікон слід проводити  його підготовку і сівбу ярих зернових культур, насамперед — ярої пшениці, вівса. Технологію підготовки грунту слід направити на збереження вологи та коригування норми висіву.

Інтерв'ю
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як

1
0