Спецможливості
Досвід господарств

Високий урожай буряка: зрошення і не тільки

11.11.2017
697
Високий урожай буряка: зрошення і не тільки фото, ілюстрація

Світовий цукровий гігант з майже чвертьтисячолітньою історією показує на батьківщині Терещенків і Харитоненків приклад, як треба вирощувати буряки.

В ході роботи довелося кардинально змінити плани

14 тисяч гектарів земель в обробітку, з яких 8 тисяч на дощуванні, близько сотні поливних машин, серед яких найдовша в Україні дощувальна установка завдовжки 1200 м, 9 потужних і водночас прудких комбайнів, які за добу викопують до 30 га цукрових буряків урожайністю під 100 т/га — кілька років тому керівництво міжнародної компанії ED&F Man з центральним офісом у Великобританії й уявити не могло, що їхній бізнес в Україні виглядатиме саме так.

Адже коли кілька років тому міжнародна компанія, котра масово переробляє сирець на своїх заводах у Європі, придбала найближчий до порту (50 км) серед усіх існуючих цукрозаводів України (був колись цукрозавод і біля самого порту — в тодішньому Іллічівську, але його ще раніше розтягли на металобрухт), всі, кому цукрова галузь була більш-менш знайома, вирішили, що іноземці купують завод, щоб переробляти там виключно сирець. Директор по Україні ED&F Man Industrial Ігор Бучацький зараз підтверджує, що завод хотіли придбати саме з цією метою: «Тоді справді компанія планувала перевести завод повністю на переробку сирцю, а цукор продавати на українському ринку і експортувати».

Менеджер ED&F Man по Україні Ігор БучацькийБільше того, іноземці, придбавши чи не найновіший в Україні цукрозавод (побудований в 1964 р.), вирізали все обладнання на металобрухт. Щоправда, лише для того, аби встановити нове, якнайсучасніше. Зараз працівники підприємства запевняють, що на всьому обладнанні не побачиш жодного напису кирилицею. Ігор Бучацький підтверджує: устаткування оновили повністю, і все нове завезли з Західної Європи. Тож зараз, за його словами, завод випускає цукор, котрий задовольняє будь-які стандарти, навіть найжорсткіші, зокрема, корпоративні стандарти Coca Cola.

Інвестувавши в завод більше $100 млн, британська компанія раптом виявила, що умови ведення цукрового бізнесу в Україні змінилися. Зокрема, зазнало змін і законодавство, яке стало сильніше захищати вітчизняного виробника, в тому числі аграріїв. Тож розпочавши реконструкцію заводу, компанія, котра виникла раніше, ніж людство навчилось видобувати цукор з буряка, зрозуміла, що переробляти сирець на підприємстві в Україні буде невигідно. Відтак британській компанії довелось не просто переорієнтовуватися на іншу сировину — їй довелося вчитися вести бізнес по-українськи.

Поєднання бізнесу по-українськи й по-англійськи

Початок листопада. На полях Ukrainian Farming Company докопують бурякиОдна з суттєвих відмінностей між українським і західним бізнесом полягає в тому, що у нас виробник сам намагається забезпечувати себе сировиною, не покладаючись на інших з міркувань якості чи строків і надійності поставок. Тоді як у Європі часто фермери володіють цукрозаводами, звичайно, через кооперативи. От і ED&F Man, прийшовши в Україну, вирішив вирощувати буряки самотужки. Хоча водночас досі продовжує докуповувати сировину на стороні — в Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській областях, а цього року були поставки навіть з Львівщини. Але в планах – довести самостійне виробництво буряків до 600 тис. т – сезонної потужності заводу.

Разом з тим широко застосовується аутсорсинг. Так, при площі під буряком 3600 га Ukrainian Farming Company — сільськогосподарський підрозділ ED&F Man в Україні — має всього 1 бурякозбиральний комбайн, хоч і потужний (Ropa Tiger) і 1 навантажувач (Ropa Mouse), що перевантажує солодкі корені з кагатів у вантажівки. Решта 8 самохідних бурякозбиральних комбайнів Ropa і Holmer працюють на умовах аутсорсингу. Як і великий парк вантажівок, котрий возить буряк з полів на завод. В компанії вважають, що немає сенсу купувати стільки техніки, а потім ще й утримувати водіїв та механізаторів, якщо вона працює всього 3-4 місяці на рік.

На аутсорсингу і охорона полів та дорогих дощувальних машин (а в сезон це більше 100 постів). Начальник служби безпеки агрофірми пояснив: передача охорони спеціалізованій сторонній компанії разом з повною матеріальною відповідальністю останньої повністю виключають явище, так влучно описане Михайлом Жванецьким («Що охороняємо, те і маємо»).

Поки що не поставало питання й щодо власної агрохімічної лабораторії: поруч Миколаїв, де таких лабораторій декілька, туди й віддають грунт на аналіз.

Відновлення інфраструктури: колосальна робота

Відремонтований каналНинішній сезон став уже третім для Ukrainian Farming Company. І ввесь цей час компанія динамічно розвивається. Якщо торік вирощувалося десь 2600 га цукрового буряка, то нинішнього — вже 3600. Наступного року буряковий клин збільшиться до щонайменше 4500 га, а керівництво компанії сподівається, що й до всіх 5–5,5 тис. га. Всього ж компанії, щоб забезпечити себе сировиною, потрібно 10 тис. га. При цьому на кожен гектар під цукровим буряком потрібні ще 3 га під іншими культурами. Тому зараз усього компанія обробляє 14 тис. га, а в перспективі націлюється на 40 тис.

Оскільки завод розташований на півдні України, буряки могли забезпечити урожайність, достатню для рентабельної роботи підприємства, лише за умови зрошення. А планова потреба цукрового буряка в поливі в даній місцевості – 5000 м3/га за сезон (протягом сезону обсяги коригуються залежно від погоди). Сходи, як вважають місцеві агрономи, в будь-якому випадку краще отримати за рахунок природної вологи грунту. А далі – полив за поливом, починаючи з дози 100-200 м3/га за раз і закінчуючи 400-500 м3/га.

На щастя, в регіоні працює Інгулецька зрошувальна система. Точніше, працюють досить глибокі магістральні канали. Ті ж, що подають воду безпосередньо на поля, знаходилися в занедбаному стані. Наприклад, канал, з якого брала воду дощувальна машина, викладається бетонними плитами. Більш ніж 2 десятиліття ці канали ніхто не ремонтував, плити розтріскались (а деякі взагалі покрали), тому при подачі води в полях уздовж цих каналів стояли калюжі. А насосні станції, трубопроводи і дощувальні машини переважно розтягли на металобрухт.

Тому британська компанія провела колосальну роботу з відновлення зрошувальної інфраструктури. Були відремонтовані канали в полях, заново прокладені підземні трубопроводи. А насосні станції та дощувальні машини довелося замінити майже повністю. Хоча це коштувало великих грошей. «В кожен гектар зрошуваної землі було вкладено близько $3000», — повідомив Ігор Бучацький.

Агроном 1-го відділення Ukrainian Farming Company Володимир ЄламовНаприклад, одних тільки дощувальних машин на полях компанії працює близько сотні, і з них лише кілька успадкованих від колгоспів-радгоспів «Кубаней». Решта замінені на нові дорогі американські Zimmatic і Valley. Однак керівництво компанії запевняє, що пересвідчилось: ці затрати були цілком виправданими. Адже надійна роботи поливної машини — річ просто неоціненна гарячого степового літа. До того ж кожну старезну «Кубань» мусить обслуговувати двоє людей, тоді як на американських один оператор може обслуговувати до трьох машин.

Деякі з нових дощувальних машин – кругові. Як пояснили агрономи, вони поливають рівномірніше, тоді як фронтальні в ситуації, коли один край поля (нещодавно политий) мокрий, а інший, дальній, пересихає, починають полив саме з мокрого, а до сухого доходять у самому кінці. Так, якщо машина кругова, то край поля залишається на богарі, який засівають іншими культурами. Але трактори з GPS-навігаторами обробляють землю під буряк чітко по колу. А на одній з кругових машин вже встановлені т. зв. корнери – додаткові розкладні секції, які дають змогу захоплювати кутки квадратного поля.

Кожна американська дощувальна машина повністю автономна: сама виробляє для себе електроенергію за рахунок дизель-генератора. Як пояснили в компанії, якби дощувальні машини і завод брали електроенергію з мережі, то цукор мав би коштувати, чого доброго, всі 70 грн/кг. Тож крім зрошувальних машин довелося закупити солідний парк генераторів (теж близько сотні) та близько десятка насосних станцій. Всі насосні станції, крім однієї, - італійські Irtec. Разом з ними працює одна вітчизняна. Перший сезон відпрацювала не гірше за італійські, але, як вважають фахівці компанії, висновки робити ще рано: машина повинна показати свою надійність, до того ж якість литва і виконання інших деталей така, що коли її привезли, співробітники подумали, що це не нова, а вживана.

Тим часом інвестор не тільки відновлює занедбану зрошувальну інфраструктуру, а й створює нову. Так, уже побудовано 2 накопичувачі місткістю по 50 тис. м3 кожен, а зараз будується третій, приблизно вдвічі менший. Як пояснили в компанії, так роблять, аби уникнути перебоїв з поливною водою. Бо в регіоні все більше аграріїв влаштовують зрошення, а Інгулець не бездонний.

Секрети стотонних урожаїв

Глибокорозпушувач, яким готують грунт під бурякиОкрім самого факту зрошення значення має, як воно здійснюється. Дощування – на практиці єдино можлива технологія зрошення цукрових буряків, бо краплинні системи занадто дорогі в обслуговуванні. Крім того, дощування рятує від повітряної посухи. Щоправда, не абсолютно: корінь буряка повинен досягти глибини 1,5 м. Інакше буряк росте, поки поливаєш, а щойно полив припиняється – починає в’янути.

Майже стотонна врожайність солодких коренів – заслуга не тільки зрошення. «Зараз ми використовуємо гібриди німецької селекції – KWS та інших фірм. У них потенціал урожайності – 100 т/га. Для порівняння: у радянських сортів він не перевищував 30-35 т/га», - розповів агроном 1-го відділення Ukrainian Farming Company Володимир Єламов.

Щоб реалізувати цей потенціал, буряківники з півдня України роблять усе можливе. Сівозміна майже скрізь 4-пільна. Попередники – пшениця, кукурудза, соя. Дві останніх культури також зазвичай виступають і наступниками. Сівба буряка по буряку на невеликій ділянці відразу ж призвела до суттєвого недобору врожаю попри післядію великої дози добрив.

Плуг для оранки під бурякиОстанніх тут дають стільки, щоб повністю компенсувати винесення з високим урожаєм. Наприклад, комплексних добрив – 200-250 кг/га. «Зокрема, щороку вносимо калій, хоч аналіз показує, що в грунті й так багато цього елементу. Але засвоюється він рослинами з наших добрив набагато краще, ніж з грунту», - говорить Володимир Єламов.

До комплексних добрив додається внесення 100-150 кг/га аміаку в вологий грунт. Обов’язково підживлюють буряк також сіркою (зазвичай у складі сульфату амонію) та бором. А роль органічних добрив грає висіяна після озимої пшениці яра гірчиця, сходи якої прискорюють поливом.

«Мікроелементи додають 5-7 т/га врожайності і до 1% цукристості», - відзначає В. Єламов. При цьому він додає, що, як показали досліди, мікроелементи ефективніше вносити по листу.

Ще одна речовина, яка обов’язково вноситься на поля, - фосфогіпс (мінімум 4 т/га кожні 2-3 роки): склад води в Інгульці такий, що при поливі нею грунти потроху засолюються.

Нема нічого дивного в тому, що така інтенсивна технологія вкупі з дощуванням сприяє не тільки цукровому буряку, а й усьому, що живе на буряковому полі: грибам, комахам, бур’янам. Тому за сезон буряки обробляють 10 разів, і ввесь час баковими сумішами, тобто принаймні двома препаратами одночасно. Лише гербіцид них обробок тут 5, бо на дощуванні бур’яни проростають протягом усього сезону вегетації буряка, який триває з квітня по жовтень-листопад. Доводиться вносити різні гербіциди: і грамініциди, і проти дводольних, і проти осоту й молочаю. Від гербіцидів страждає й культура, особливо така ніжна, як цукровий буряк. Як показав досвід, найбільш м’яку серед гербіцидів дію на буряки показують препарати бетанальної групи.

Обробіток грунту не менш важливий, ніж полив

Пам'ятник цукровому буряку навпроти заводуЩе один секрет високих урожаїв буряка – ретельна обробка грунту. Якість підготовки грунту просто вражає, коли порівнюєш повністю встелене величезними грудками щойно виоране поле і рівну пухку поверхню, підготовлену під сівбу цукрового буряка. Аж не віриш, що все це – одні й ті ж важкі сухі миколаївські чорноземи. «Після оранки відбувається ще 4-5 обробіток грунту», - розкриває секрети В. Єламов.

Так, у цій посушливій степовій місцевості досі орють. Причому глибоко – до 35 см. Щоправда, лише там, де залишається багато пожнивних решток від попередника. Там же, де їх не так багато, обмежуються розпушуванням на глибину 40-45 см чи навіть більше. Також вибір між оранкою чи глибоким розпушуванням залежить від історії поля, від того, чи орали в попередні сезони і скільки років поспіль (тобто, чи сформувалася плужна підошва).

Після глибокого розпушування обробітків грунту трохи менше. Але все одно культивацій багато: 1, а на деяких полях – 2 восени, потім закриття вологи і 2 культивації навесні.

Увесь цей комплекс заходів дає змогу виростити просто велетенські солодкі корені. А це дає підстави розраховувати окупити великі (3000 дол/га) інвестиції протягом 4 років. Навіть при тому, що за оренду землі тут пропонують розцінки на рівні максимальних по області – 3-4 тис. грн./га. Та інакше не візьмеш землю на 5-7 років – мінімальний термін, який був би цікавим для тих, хто розвиває зрошуване землеробство. 

Богдан Малиновський, b.makinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.