Спецможливості
Технології

Вирощування яблунь кращих сортів на підщепі 54–118

08.09.2017
660
Вирощування яблунь кращих сортів на підщепі 54–118 фото, ілюстрація

Для півден­них та цен­т­раль­них об­ла­с­тей Ук­раїни мож­ливість і успішність садівництва вже до­стат­ньо до­ве­де­на. А для північних — ця га­лузь за­ли­шається постійно ри­зи­ко­ва­ною са­ме че­рез вплив кліма­тич­них умов на про­дук­тивність пев­них сор­то-підщеп­них комбіну­вань, не­зва­жа­ю­чи на ве­ли­ку кількість ре­ко­мен­до­ва­них сортів.

 

Після ство­рен­ня 2002 р. Сумсь­кої дослідної станції садівництва за спри­ян­ня і ва­го­мої ме­то­дич­ної та прак­тич­ної до­по­мо­ги співробітників Інсти­ту­ту садівництва у 2004 р. бу­ло за­кла­де­но перші в та­ких північних ши­ро­тах Ук­раїни са­ди ви­роб­ни­чо­го вив­чен­ня низ­ки кра­щих сортів яб­луні вітчиз­ня­ної та за­рубіжної се­лекції. 

Умови в яких вирощували яблуні 

Гу­с­то­та розміщен­ня рос­лин — 5х3 м (666 де­рев/га) обу­мов­лю­ва­лась ви­бо­ром кра­щої на той час се­ред­нь­о­рос­лої та зи­мостійкої підще­пи 54–118 і не­об­хідністю ви­ко­ри­с­тан­ня у до­гляді за са­дом до­волі га­ба­рит­ної техніки (трак­торів ти­пу МТЗ–80), яка раніше бу­ла в на­яв­ності в гос­по­дар­ст­вах. Сад за­кла­де­но без си­с­те­ми зро­шен­ня. Вив­ча­ли 28 різних за терміна­ми до­сти­ган­ня сортів яб­луні євро­пейсь­кої та ук­раїнської се­лекції.

Ґрунт дослідних діля­нок — чор­но­зем ви­лу­гу­ва­ний суг­лин­ко­вий на кар­бо­нат­но­му лесі з умістом гу­му­су 3–3,3%. Ґрунт ха­рак­те­ри­зується се­реднім рівнем за­без­пе­чен­ня ру­хо­мо­го фо­с­фо­ру й по­тенційно до­ступ­но­го азо­ту, але низь­ким рівнем обмінно­го калію.

Кліматичні обосливості вирощування яблунь в Північних регіонах 

Кліма­тичні умо­ви зо­ни, в якій роз­та­шо­ва­на дослідна ус­та­но­ва, в ціло­му спри­я­ють ви­ро­щу­ван­ню яблунь пло­до­во-ягідних куль­тур. Клімат Ко­но­топсь­ко­го рай­о­ну Сумсь­кої об­ласті помірно теп­лий, се­ред­нь­оз­во­ло­же­ний. Се­ред­-ньорічна тем­пе­ра­ту­ра повітря змінюється від 3,7…5,0 до 7,4…8,5°С, а річна кількість опадів у се­ред­нь­о­му ста­но­вить 507–555 мм. 

Узим­ку 2009–2010 рр. аб­со­лют­ний тем­пе­ра­тур­ний мінімум за гру­день сяг­нув -25,3°С. Сильні мо­ро­зи су­про­во­д­жу­ва­лись по­ри­ва­ми вітру від 6 до 9 м/с, що підси­лю­ва­ло дію не­га­тив­них тем­пе­ра­тур. За роз­ра­хун­ка­ми ком­п’ю­тер­ної ме­те­о­станції, та­ка си­ла вітру зни­жу­ва­ла тем­пе­ра­ту­ру до -32°С. Січень 2010 р. за по­каз­ни­ка­ми тем­пе­ра­ту­ри був ще хо­лодніший, ніж гру­день. Стовпчик тер­мо­ме­т­ра про­тя­гом міся­ця не підіймав­ся ви­ще по­знач­ки -2°С. Се­ред­нь­омісяч­на тем­пе­ра­ту­ра ста­но­ви­ла -11°С. З по­чат­ку се­ре­ди­ни пер­шої де­ка­ди і до ос­танніх днів міся­ця се­ред­ня тем­пе­ра­ту­ра ста­но­ви­ла -17°С з аб­со­лют­ним мініму­мом -25,5°С (24 січня 2010 р.). Мінімаль­ний показник, який бу­ло зафіксо­ва­но на по­верхні сніго­во­го по­кри­ву, ста­но­вив -41°С. Та­ка тем­пе­ра­ту­ра су­про­во­д­жу­ва­лась по­ри­ва­ми вітру до 10 м/с. Тов­щи­на сніго­во­го по­кри­ву в се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ла 45–55, в ок­ре­мих місцях до­ся­га­ю­чи 95–100 см.

Результати вирощування яблунь на етапі плодоношення 

Очіку­ван­ня, що до­гля­нуті та буй­но­рослі де­ре­ва на третій і чет­вер­тий рік при­не­суть відповідно по 2–5 та 4–6 кг пер­ших плодів, як на Київщині, чи по 6 і 10 кг — як на Поділлі, не справ­ди­ли­ся. Всту­пу в період пло­до­но­шен­ня, тоб­то от­ри­ман­ня мінімаль­них 3 кг із де­ре­ва на третій рік, не відбу­ло­ся у 24 сортів, а се­редній по­каз­ник пер­шо­го вро­жаю ста­но­вив усь­о­го 1,2 кг/де­ре­во. Ви­нят­ком у 2006 році ста­ли сор­ти Вільямс Прайд — 4,3, Сапфір — 4,1, Пер­ли­на Києва — 3,1 і тро­хи «не­до­тяг­ну­ла» Делічія — 2,5 кг плодів. По­каз­ник очіку­ва­но­го мініму­му був до­сяг­ну­тий на чет­вер­тий (2007-й) рік ви­ро­щу­ван­ня (у се­ред­нь­о­му по 28 сор­тах він ста­но­вив 4,3 кг яб­лук із де­ре­ва). Се­ред літніх сортів доміну­вав Вільямс Прайд — 11 кг; се­ред осінніх та ран­нь­о­зи­мо­вих —  пе­ре­ва­жа­ли Делічія — 11,5, Сапфір — 10,9, Скіфське зо­ло­то — 9,1 та Пер­ли­на Києва — 8,2 кг. Се­ред зи­мо­вих — у трійці кра­щих бу­ли Мав­ка — 7,3, Флоріна — 4,6 і Ка­те­ри­на — 4,4 кг. Тоб­то ці дев’ять сортів ви­я­ви­лись наско­роплідніши­ми.

Вплив не­спри­ят­ли­вих умов пе­ре­зимівлі. На п’ятий (2008-й) рік, замість очіку­ва­но­го збільшен­ня про­дук­тив­ності, став­ся її об­вал че­рез не­спри­ят­ливі умо­ви пе­ре­зимівлі ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок. Тож се­редній по­каз­ник ста­но­вив 1,4 кг плодів із де­ре­ва, за ви­нят­ком єди­но­го фа­во­ри­та — сор­ту Ра­до­гость, що дав уро­жай на рівні 10,7 кг. І зре­ш­тою по­вну кри­зу спри­чи­ни­ла жор­ст­ка зи­ма 2009–2010 рр. — усі сор­ти по­ст­раж­да­ли че­рез ви­мер­зан­ня пло­до­вих бру­нь­ок, май­же по­ло­ви­на — от­ри­ма­ли сильні со­нячні опіки штамбів та роз­ви­лок ске­лет­них гілок (табл.).

На­весні 2010 р. під час виз­на­чен­ня сту­пе­ня підмер­зан­ня яб­луні бу­ло вста­нов­ле­но, що по­шко­д­жен­ня ко­ри, де­ре­ви­ни, од­норічно­го при­ро­с­ту та бру­нь­ок (як ге­не­ра­тив­них, так і ве­ге­та­тив­них) ма­ли де­ре­ва всіх досліджу­ва­них сортів, але во­ни ду­же різни­лись за сту­пе­нем сво­го про­яву. Най­мен­ше по­ст­раж­да­ли сор­ти Те­ре­мок (менш ніж 1 бал), Ан­тонівка зви­чай­на, Деліка­тес, Ка­те­ри­на, Ло­дел, Ор­ловсь­ке зи­мо­ве, Пепінка зо­ло­ти­с­та, Сла­ва пе­ре­мож­цям (всі — 1 бал). Найбільше по­шко­д­жень мав сорт Мав­ка — кільцеві опіки штамбів, силь­но підмерз­ла де­ре­ви­на, ви­мер­зан­ня бру­нь­ок — 4 ба­ли; сор­ти Пріам та Вільямс Прайд ма­ли по­шко­д­жен­ня по 2,3 ба­ла ко­жен.

У ціло­му в на­са­д­жен­нях до се­мирічно­го віку кращі по­каз­ни­ки за су­мою вро­жаю впро­довж 2006–2010 рр. у досліджу­ва­них сортів бу­ли не над­то ви­сокі. По­над 30 кг се­ред літніх сортів ма­ли Вільямс Прайд — 52,5; з-поміж осінніх та ран­нь­о­зи­мо­вих — Делічія — 37,5; Скіфське зо­ло­то — 35,6; Сапфір — 34,9; Ліберті — 33,0 та Пер­ли­на Києва — 31,9 кг. До четвірки кра­щих із зи­мо­вих сортів увійшли Гол­ден Резістент — 25,8, Ка­те­ри­на — 23,9, Еде­ра — 23,6 та Внуч­ка — 22,2 кг.

Та­ким чи­ном, у зв’яз­ку із не­спри­ят­ли­ви­ми кліма­тич­ни­ми умо­ва­ми в перші сім років ек­сплу­а­тації са­ду на се­ред­нь­о­рослій підщепі 54–118 доміну­ва­ли про­це­си на­ро­с­тан­ня не­про­дук­тив­ної де­ре­ви­ни, а че­рез віднос­но рідке розміщен­ня де­рев (5х3 м) се­редній по­каз­ник з-поміж 28 досліджу­ва­них сортів — 7,5 т/га — був тільки у 2009 році. Це дуже пізно і над­то ма­ло.

Порівняльні ви­т­ра­ти на обрізу­ван­ня де­рев. Оскільки по­каз­ник уро­жай­ності ко­ре­лює із силь­но­рослістю де­рев, то су­ди­ти про ступінь при­дат­ності сортів для інтен­сив­но­го садівництва тільки за цим показником не мо­жна — для цьо­го потрібні найс­ла­бо­росліші та вод­но­час най­про­дук­тивніші де­ре­ва. Сильніше де­ре­во дає ви­щий уро­жай, але вод­но­час фор­мує і над­ли­шок де­ре­ви­ни, яку постійно до­во­дить­ся ви­да­ля­ти, що тяг­не за со­бою збільшен­ня ви­т­рат на до­гляд та підви­щує собівартість плодів. Слабше ж де­ре­во хо­ча дає мен­ший уро­жай, але й по­тре­бує мен­ших ви­т­рат на обрізу­ван­ня, і го­ло­вне — такі де­ре­ва мож­на ви­са­д­жу­ва­ти знач­но густіше, що в ра­зи підви­щує за­галь­ну вро­жайність з оди­ниці площі са­ду.

Визначення єфективності вирощування яблунь за допомогою індексу продуктивності

Виз­на­чен­ня ре­аль­них за­трат праці та хро­но­ме­т­ра­жу всіх аг­ро­за­ходів у досліджен­нях по­тре­бу­ва­ло б три­ва­ло­го ча­су. Са­ме то­му в євро­пейській прак­тиці вже дав­но як виз­на­чаль­ний по­каз­ник прий­ня­то вва­жа­ти індекс про­дук­тив­ності (далі по тек­с­ту — ІП: ма­са плодів, кг/см2 площі по­пе­реч­но­го пе­рерізу штам­ба (далі — ПППШ)), що у ра­дянсь­ких та по­ст­ра­дянсь­ких ме­то­ди­ках слу­гу­ва­ло од­ним із ос­нов­них по­каз­ників пи­то­мої про­дук­тив­ності.

У світовій прак­тиці індекс про­дук­тив­ності став най­до­с­тупнішим і вод­но­час най­об’єктивнішим інте­г­ро­ва­ним по­каз­ни­ком оціню­ван­ня сортів, ад­же са­ме він дає мож­ливість швид­ко й об’єктив­но оціни­ти взаємодію ба­га­ть­ох аг­ро- та кліма­тич­них фак­торів і виз­на­чи­ти при­датність пев­но­го сор­топідщеп­но­го комбіну­ван­ня для су­час­но­го саду.

Згідно з літе­ра­тур­ни­ми дже­ре­ла­ми, аб­со­лют­на ве­ли­чи­на індек­су про­дук­тив­ності, що пе­ре­бу­ває в ме­жах від 0 до 2 і де­що більше оди­ниць, за­ле­жить на­сам­пе­ред від сор­топідщеп­но­го комбіну­ван­ня. Де­ре­ва од­на­ко­вих сортів на кар­ли­ко­вих підще­пах ма­ти­муть знач­но вищі по­каз­ни­ки, ніж на напівкар­ли­ко­вих, а тим па­че на се­ред­нь­о­рос­лих. Як­що ж ми вив­чаємо сор­ти на одній підщепі — пе­ре­ва­гу ма­ти­муть сла­бо­росліші сор­ти.

У на­ших дослідах у пер­ший період рос­ту й по­чат­ку пло­до­но­шен­ня ІП був віднос­но не­ви­со­ким і пе­ре­важ­но ко­ре­лю­вав із уро­жайністю де­рев. Од­нак най­вищі йо­го зна­чен­ня, як і очіку­ва­лось, ма­ли сор­ти слаб­кої та помірної си­ли рос­ту. Це — літні Вільямс Прайд — 0,72 і Папіров­ка — 0,58; осінні та ран­нь­о­зи­мові Делічія — 1,14, Скіфське зо­ло­то і Пепінка зо­ло­ти­с­та — по 0,69, Сапфір — 0,62 і Ліберті — 0,57 кг/см2. Се­ред зи­мо­вих сортів доміну­вав Гол­ден Резістент — 0,37 та прак­тич­но рівні зна­чен­ня — 0,31–0,33 кг/см2 ма­ли Ло­дел, Ка­те­ри­на, Спар­тан і Еде­ра.

Результати вирощування яблунь на етапі масового плодоношення та гальмування росту дерев

У по­даль­шо­му в 2011–2014 рр. спо­с­теріга­ли суттєве віднов­лен­ня та тен­денцію до збільшен­ня вро­жай­ності 8–11–річних де­рев. Але на її стабільність і ди­наміку не­га­тив­ний вплив ма­ла та­кож зи­ма 2011–2012 рр. Січень 2012 р. був хо­лод­ним, із се­ред­нь­ою тем­пе­ра­ту­рою -13,9°С і аб­со­лют­ним мініму­мом на рівні -21,1°С. Ме­те­о­умо­ви лю­то­го бу­ли ще гірші: се­ред­ня тем­пе­ра­ту­ра ста­но­ви­ла -11,6, мінімаль­на — -30,1 °С.

То­му се­редній за сор­та­ми по­каз­ник уро­жай­ності був віднос­но не­ви­со­ким: 5,8 — у 2011-му; 9,2 — у 2012-му; 16,7 — у 2013-му та 25,3 кг із де­ре­ва — у спри­ят­ли­во­му 2014 р., що з гек­та­ра площі са­ду ста­но­ви­ло 3,9; 6,1; 11,1 та 16,8 т відповідно. В кожній групі стиг­лості вирізня­лись сор­ти, що пло­до­но­си­ли до­сить силь­но. Се­ред літніх — це Вільямс Прайд (13,5–17,6 кг); се­ред осінніх та ран­нь­о­зи­мо­вих — Скіфське зо­ло­то (12–39,2 кг), Пер­ли­на Києва (10,5–49,6 кг) і Сла­ва пе­ре­мож­цям (20–39 кг). Се­ред зи­мо­вих од­но­осібним фа­во­ри­том ста­ла Еде­ра (12,8–38,4 кг). Ці по­каз­ни­ки засвідчи­ли їхню ви­со­ку адап­тивність та вхо­д­жен­ня у стадію ре­гу­ляр­но­го пло­до­но­шен­ня.

У ціло­му за 2006–2014 рр. най­кращі по­каз­ни­ки за су­мою вро­жаю з де­ре­ва ма­ли осінні сор­ти, де­що нижчі — зи­мові, та най­нижчі — літні. Се­ред літніх очіку­ва­но кра­щим став Вільямс Прайд — 96,4 кг; серед осінніх та ран­нь­о­зи­мо­вих сортів фа­во­ри­та­ми ста­ли Пер­ли­на Києва і Сла­ва пе­ре­мож­цям — 136 і 120; до­сить силь­ни­ми Делічія і Скіфське зо­ло­то — 111 і 113,7; та рівноз­нач­ни­ми в ме­жах 100–103 кг сор­ти Сапфір, Ліберті й Те­ре­мок. Се­ред зи­мо­вих суттєво вирізни­лись (в 108–116 кг) тільки Еде­ра, Ра­до­гость і Внуч­ка, а та­кий де­серт­ний та ви­со­ко­то­вар­ний сорт, як Ло­дел дав близько 79 кг із дерева.

У період пло­до­но­шен­ня та помітно­го за­галь­мо­ву­ван­ня рос­ту індекс про­дук­тив­ності ста­вав знач­но ви­щим, із збе­ре­жен­ням доміну­ван­ня у слаб­ко та помірно рос­ту­чих сортів. Най­вищі йо­го зна­чен­ня (близь­ко оди­ниці й більше) за 2006–2014 рр. се­ред літніх мав Вільямс Прайд — 0,93; се­ред осінніх та ран­нь­о­зи­мо­вих Делічія — 2,13, Сапфір — 1,46 і Пер­ли­на Києва — 1,48; рівно­ве­ликі — Скіфське зо­ло­то і Ліберті — по 1,17 і 1,16 кг/см2. Се­ред зи­мо­вих сортів доміну­вав Еде­ра — 1,18 та прак­тич­но рівні зна­чен­ня — 1,01–1,09 кг/см2 ма­ли сор­ти Ка­те­ри­на і Ра­до­гость. Та­ким чи­ном, за вро­жайністю ви­о­крем­ле­но дев’ять сортів із най­ви­щою про­дук­тивністю й най­мен­шою чи помірною си­лою рос­ту та, відповідно, з низь­ки­ми ви­т­ра­та­ми на обрізу­ван­ня та собівартістю от­ри­ман­ня од­но­го кіло­г­ра­ма яб­лук.

Спо­со­би збільшен­ня при­бут­ко­вості са­ду. У зв’яз­ку з ме­те­о­умо­ва­ми та че­рез не­ве­ли­ку кількість де­рев на гек­тарі се­ред­нь­о­ба­га­торічний по­каз­ник уро­жай­ності з оди­ниці площі (за 2007–2014 рр.) у сортів був від 8 до 11,3 т/га. Єди­ним спо­со­бом підви­щи­ти удвічі-втричі цей уро­жай­ний рівень мо­же ста­ти тільки ви­са­д­жу­ван­ня по­над 1,3–1,5 тис. де­рев на гек­тарі площі, що підтвер­ди­ли й ок­ремі по­шу­кові досліджен­ня на цій самій Сумській ДСС. Так, се­ред­ня вро­жайність 3–5-річних де­рев сортів Ра­до­гость, Делічія та Еде­ра на підщепі 54–118 за на­са­д­жен­ня 5х3 м ста­но­ви­ла 6,1, 5,9 і 5,6 т/га; а в разі за­гу­щен­ня де­рев у ря­ду вдвічі, тоб­то за схе­ми 5х1,5 м — 12,5, 10,9 і 10,7 т/га відповідно. Таким чином, от­ри­ма­ли підви­щен­ня вро­жай­ності на 90–92%, що май­же вдвічі більше!

Вис­нов­ки та ре­ко­мен­дації по вирощуванню яблунь в північних областях України 

Че­рез не­спри­ят­ливі кліма­тичні умо­ви впро­довж пер­ших се­ми років ек­сплу­а­тації са­ду на підщепі 54–118 доміну­ва­ли про­це­си на­ро­с­тан­ня не­про­дук­тив­ної де­ре­ви­ни, що, відповідно, ста­ло при­чи­ною пізньо­го всту­пу в пло­до­но­шен­ня. Че­рез віднос­но рідке розміщен­ня де­рев (5х3 м) се­редній по­каз­ник з-поміж 28 сортів у 7,5 т/га був от­ри­ма­ний тільки на шо­с­тий рік ек­сплу­а­тації на­са­д­жен­ня.

Ви­ко­ри­с­та­на пло­ща жив­лен­ня за схе­ми ви­са­д­жу­ван­ня 5х3 м у поєднанні з підще­пою 54–118 для більшості з 28 сортів ви­я­ви­ла­ся над­то ве­ли­кою та та­кою, що не за­без­пе­чи­ла вро­жайність на чет­вер­тий-п’ятий ро­ки ек­сплу­а­тації на рівні до 10, се­ред­нь­о­річну — до 25, та у кращі ро­ки — по­над 40 т/га. Вра­хо­ву­ю­чи цей та на­яв­ний в інших країнах садів­ни­чий досвід, за­зна­че­ну ви­ще підще­пу слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти в поєднанні тільки із се­ред­ньо- та сла­бо­рос­ли­ми сор­та­ми за розміщен­ня де­рев у ря­ду че­рез 1,5 м і мен­ше (4–3,5х1,2–1,5 м), що змо­же за­без­пе­чи­ти рен­та­бель­не та ви­со­ко­при­бут­ко­ве садівництво.

Для кліма­тич­них умов Лісо­сте­пу Сумсь­кої та ре­ш­ти північних об­ла­с­тей за по­каз­ни­ком пи­то­мої про­дук­тив­ності, вро­жай­ності і ком­плек­сом інших оз­нак сортів яб­луні на підщепі 54–118 виз­на­че­но як най­кращі, а та­кож най­при­датніші для су­час­них садів із розміщен­ням де­рев у ря­ду на відстані од­не від од­но­го до 1,5 м виз­на­но сор­ти: літні — Вільямс Прайд, Ка­тя, Папіров­ка; осінні та ран­нь­о­зи­мові — Делічія, Скіфське зо­ло­то, Пер­ли­на Києва, Аму­лет, Сла­ва пе­ре­мож­цям; зи­мові та пізньо­зи­мові — Еде­ра, Ра­до­гость, Ло­дел і Ка­те­ри­на.

Ви­ро­щу­ван­ня сла­бо- та се­ред­нь­о­рос­лих сортів є доцільним за площі жив­лен­ня 4–3,5х1,5 м і ре­ко­мен­дується для от­ри­ман­ня щорічної вро­жай­ності по­над 25–30, а в спри­ят­ливі ро­ки — по­над 50–60 т/га в не­зро­шу­ва­них умо­вах. Вар­то за­зна­чи­ти, що навіть за до­сяг­нен­ня та­ко­го рівня вро­жай­ності цих сортів то­варність їхніх плодів мо­же бу­ти до­стат­ньо ви­со­кою.

Силь­но­рослі сор­ти — Внуч­ка, Вітос, Флоріна та Пріам — за ви­ро­щу­ван­ня на се­ред­нь­о­рос­лих підще­пах ма­ло­при­датні для ви­со­ко­при­бут­ко­во­го садівництва. Куль­ти­ву­ва­ти їх доцільно ли­ше на кар­ли­ко­вих підще­пах та в кліма­тич­них умо­вах знач­но південніших регіонів. Ре­зуль­та­ти досліджень засвідчи­ли не­при­датність для ви­ро­щу­ван­ня на Півночі Ук­раїни ви­со­ко­про­дук­тив­но­го і швид­коплідно­го пізньо­зи­мо­во­го сор­ту Мав­ка че­рез низь­ку зи­мостійкість де­рев.

За­галь­но­виз­на­ний індекс про­дук­тив­ності має ста­ти ос­нов­ним по­каз­ни­ком при­дат­ності сор­ту для су­час­них садів із розміщен­ням по­над 1,5–2 тис. де­рев на гек­тарі са­до­вої площі. Це слід вра­хо­ву­ва­ти під час за­кла­дан­ня но­вих на­са­д­жень — як дослідних, так і ви­роб­ни­чих.

С. Чухіль, за­ступ­ник ди­рек­то­ра, канд. с.-г. на­ук,

Сумсь­ка дослідна станція садівництва,

М. Буб­лик, за­ступ­ник ди­рек­то­ра, д-р с.-г. на­ук,

В. Пав­люк, старш. на­ук. співробітник, канд. с.-г. на­ук,

Ю. Гон­ча­рук, зав. відділу, канд. с.-г. на­ук,

Інсти­тут садівництва НА­АН

Інтерв'ю
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд
Аномальна погода цієї весни для підприємств, що спеціалізуються на виробництві плодово-ягідної продукції, стала катастрофою. Сталася вона в ніч із 10 на 11 травня. Крім морозів, стабільна низька

1
0