Спецможливості
Архів

Ворота до Гуцульщини

05.06.2008
116
Ворота до Гуцульщини фото, ілюстрація
А тепер подивимось, чим живе аграрна Коломия, в який спосіб підтримують тут сільгоспвиробників, на що сподіваються. На всі наші запитання глибоко, послідовно та з ентузіазмом відповів голова райдержадміністрації Михайло Іванович Вінтоняк.

Районна економіка
На території Коломийського району діють 28 агроформувань та 52 фермерські господарства. Всього по району 66,5 тис. га сільгоспугідь, у тому числі 42,1 тис. га ріллі. У сільгосппідприємств — 14,9 тис. га, у населення — 26,5, у фермерів — 0,7 тис. га. Дані розподілу свідчать, що 63% земель належать присадибним господарствам. Перспективу розвитку району Михайло Іванович бачить за великими господарствами, де обробляють від 500 га і більше. І такі господарства вже є: ТОВ “Корнич” славиться не тільки добрими врожаями зернових, тут ще й птицю вирощують — чверть мільйона. Систему збуту налагоджено добре: є власний забійний цех, магазини по району. З великими торговими фірмами укладено постійно діючі угоди, як-от: із мережею супермаркетів “Велика кишеня”, “Сільпо”. ПАФ “Вільна Україна” має замкнений цикл із вирощування ВРХ. ТОВ “Прут-Генетик” — краще в області з виробництва молока: середній надій на корову становить понад 6 000 кг/рік. Господарства району нарощують темпи виробництва за рахунок внутрішніх інвестицій.
Собівартість виробництва зернових — 530–550 грн/т. Ціна реалізації занизька, тому ставку роблять не на реалізацію (важко конкурувати за врожайністю з південними регіонами), а на переробку на корми, і вже через м’ясо й молоко одержують високі прибутки.
У співпраці з ЗАТ “Чернівецькі ковбаси” два фермерських господарства відремонтували покинуті ферми, закупили свиноматок і відгодовують свиней.
У гірських селах розводять овець. Після зустрічі з колегами з Кахетії планують співпрацю з розвитку вівчарства. Адже правий берег Прута — це гірська, лісиста місцевість.
Оскільки тваринництво є ключовим у районі, потреба в комбікормах досить висока. Та новий комбікормовий завод, який збудувала угорська фірма “Або-мікс”, повністю задовольнить її. З червня 2005 року завод протягом місяця виробляє продукції на 1 млн грн, а повна потужність — близько 3 млн грн.
Цьогорічний бюджет в районі виконали стовідсотково. Щоправда, дохідна частина далася нелегко. Французькі фінансисти, які відвідали Коломию, не могли зрозуміти, чому кошти треба відправляти до Києва, а тоді просити, чекати, щоб їх дали на розвиток регіону. На жаль, у нашій системі ще багато таких парадоксів.
Район цікавий і для туристів. Адже Коломия — ворота до Гуцульщини. В горах є місця, де зелений туризм розвинено на міжнародному рівні. Сюди навіть вкладено кошти фонду Сороса.


Проблеми
Проблеми такі ж, як у більшості аграріїв — дороге паливо та міндобрива. Але їх можна вирішити, збудувавши на території області власний нафтопереробний завод та підтримуючи українських виробників добрив.
Із сучасною кредитною політикою теж можна боротися на державному рівні, зафіксувавши ставки для сільгоспвиробників.
“Підтримка держави не вельми відчутна дотепер, тому я завжди дякую аграріям району за те, що вони терплять, чекають, працюють. Адже, коли бачать, що зарплатня вчителя трохи збільшується, а прибутки фермера ні, важко пояснити людям, чому сільське господарство тримають на таких задвірках”, — ділиться переживаннями Михайло Іванович.
Тому на рівні району намагаються підтримати виробників. Створили регіональний фонд підтримки підприємців, який дасть 15 тис. грн та плюс свої кошти — от і маєш старт. У бюджеті району закладено 50 тис. грн на позики підприємцям. Надають пільгові кредити під 12% річних. Але для цього потрібна застава. Часто-густо тваринницькі ферми створюють на майнових паях, тоді дуже складно обійти всіх пайовиків та дістати від них згоду на заставу. Щоб вирішити цю проблему, уклали угоду з банком з гарантією від адміністрації району за підприємця, який бере кредит. Звичайно, ризики повинні бути застраховані.
У Коломиї не чекають манни небесної і великої уваги держави до своїх проблем. Їх максимально вирішують на районному рівні.            
Соціальна сфера
У районі 83 села, в кожному з них провели загальні збори, де визначили три основні проблеми. Інформацію систематизували, після чого визначили, що 60% проблем пов’язано зі школами та дитсадками, 20 — із ФАПами та амбулаторіями, ще 20 — це комунальні проблеми й дороги. Їх вирішуватимуть за рахунок Проекту “Фонд українських соціальних інвестицій”, тендер на роботу якого виграв Коломийський район. Як працює фонд? Громада села фінансує 10% робіт, решта коштів — за рахунок фонду. Працювати за такою схемою почали не відразу, бо в селян довіру ще треба завоювати. Але вже є приклади, як от клуб у с. Глибока, який повністю відремонтували за рахунок спонсорів і мешканців села. Його можна назвати народною будовою. Тепер черга за с. Казанів, там на будівництво клубу потрібно витратити 150 тис. грн. 70 тис. покриває фонд, решта — за селянами.
Загалом інфраструктура в районі задовільна: 98% населених пунктів газифіковано. Проблеми є в освіті: дві школи в аварійному стані: в с. Спас потрібно завершити будівництво, а в с. Дебеславець — розпочати. Добре, що в Коломиї готують учителів, тому кадрової проблеми немає навіть у гірських селах.
У планах на майбутнє — відновлення будівництва житла для молодих спеціалістів за програмою “Наш дім”.
Більшість населення забезпечено робочими місцями. Офіційно зареєстрованих безробітних всього 1,6%, що становить 860 осіб при населенні 104 тис. чоловік. От тільки професіоналів мало, бо зруйновано систему профосвіти. Колись спеціалістів для сільського господарства готували два ПТУ, то й проблем не було.


Адміністративно-територіальна реформа
Якщо закладені ідеї такої реформи нормально фінансувати, це піде тільки на користь. Нині функціонує близько 50 сільрад, після реформи їх кількість скоротиться до 20. Через компактність розміщення сіл відстань до центрального села для всіх буде максимум 5 км. У громаді налічуватиметься близько 5 000 чоловік. У сільраді будуть представники Пенсійного фонду, Фонду соціального захисту, податківці. Тож не потрібно буде їхати до Коломиї. Громада має бути самоокупна. Цього можна досягти, лишаючи податки на нерухомість у бюджеті громади. Тоді селяни бачитимуть, скільки вони заробили, скільки можуть витратити на всілякі потреби, не звинувачуючи когось у розтратах, бо самі стануть господарями бюджету. Та й влада наблизиться до селян. Головне — правильно відпрацювати законодавчу базу.

Інтерв'ю
Система аграрних розписок (АР) працює у 8 областях: Харківській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Миколаївській. Станом на середину квітня в Україні
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати

1
0