Спецможливості
Техніка та обладнання

Володимир Саченко: “На “Агро’2006” нам буде що показати”

05.06.2008
170
Володимир Саченко: “На “Агро’2006” нам буде що показати” фото, ілюстрація
Останнім часом активізувалися зв’язки українських сільгоспмашинобудівників із провідними світовими виробниками сільськогосподарської техніки. Результати цієї роботи незабаром відчує український аграрій.

“Що конкретно зробила нова влада для створення нових робочих місць?” — запитує опозиція, і сама ж відповідає: “Нічого не зробила. Економіка котиться в прірву. Виросли ціни. Навкруги непрофесіонали...” Ну, далі ви знаєте. Власне, набір загальних фраз, розрахованих на некритичного виборця, певною мірою спрацював на виборах. Утім, з’ясувати, а що саме конкретно робить чи збирається робити нова влада для запуску виробництва якісної сільськогосподарської техніки, ми спробували в бесіді з директором Департаменту Держсільгоспмаш Міністерства промислової політики України Володимиром Саченком.
Володимир Ілліч неодноразово давав інтерв’ю нашому виданню. Перебуваючи на різних посадах, він завжди охоче йшов на контакт із пресою, ніколи не уникаючи гострих кутів у розмовах. Нині державні інститути, в тому числі міністерства, перебувають у такому собі режимі очікування нового уряду. Втім, навіть за таких умов, вони здатні ефективно працювати, доводячи, що роль держави у формуванні сучасного обличчя економіки недооцінювати не варто.
“Ми маємо виробляти власну якісну техніку”, — впевнено каже Володимир Ілліч. “А які конкретні кроки для цього робить держава?” — запитую, вклавши в свої слова певну частку скепсису. Проте запитання не заганяє директора Держсільгоспмашу в глухий кут. “Завдання департаменту, держави я вбачаю в тому, щоб допомогти виробникові виготовити та реалізувати свою продукцію. Ми активно (і не без успіху) шукаємо взаємовигідних контактів із топ-менеджерами провідних західних фірм-виробників. Наша Асоціація виробників техніки уклала угоду з Асоціацією виробників техніки Німеччини. Результат — створення СП із компанією “Амацоне” в Кіровограді на базі заводу “Червона Зірка”. Там збиратимуть високоякісні сівалки. На “Червоній Зірці” теж буде створено СП із фірмою “Лемкен”. Воно займатиметься збиранням грунтообробної техніки з німецькою елементною базою. Крім того, на цьому підприємстві вироблятимуть плуги, для чого створюють відповідне ГСКБ. До цього підприємства підтягуватимемо інші заводи за кооперацією. На базі Тернопільського комбайнового заводу збиратимуть бурякозбиральні комбайни відомої французької марки “Моро”. Цього року буде зібрано перші десять комбайнів. Ведемо переговори й з іншими світовими виробниками бурякозбиральних комбайнів щодо налагодження виробництва на території України. Незабаром на заводі ХТЗ розпочнуть збирання тракторів відомої західної марки потужністю 280–300 к. с. Цього року мають випустити 50 тракторів, наступного — 200, ще за рік — 300. До того ж, на наших заводах вироблятимуть і сушарку відомої польської марки. Маю сказати, що цей рік — перший, коли держава цілеспрямовано підтримує створення таких СП”.
Взагалі поточний рік можна назвати переломним і в плані ставлення виробників техніки до державних інституцій. Зникає недовіра, натомість починається ефективна співпраця.
“А майбутнє українського сільськогосподарського машинобудування — тільки у створенні СП?” — цікавлюсь у Володимира Ілліча. “Звісно, не тільки, — відповідає він. — Найперше — переоснащення виробництва. На наступний рік ми просимо в держави один мільярд гривень на це”. “Чи реально одержати таку суму?” — сумніваюся. “Вважаю, що реально, хоч би хто був прем’єром. Наразі на українських підприємствах, здебільшого, за висловом одного з наших західних колег, “устаткування попереднього століття”. Звісно, є й позитивні приклади. Так, завод “Брацлав” бере кредити, купляє обладнання. Загалом придбав нових шведських ліній на 2 мільйони 600 тисяч гривень. Результат — якісна продукція, що виходить під егідою заводу. Наші підприємства розвиваються. Ми намагаємося прискорити цей процес. Нині вже розроблено концепцію машинобудування до 2015 року. Прагнутимемо виходити з нашою продукцією і на зовнішні ринки. Так, зокрема, дуже цікавим є ринок Південноафриканської республіки. Там в обробітку багато земель. Чимало господарств мають 5–10 тисяч гектарів землі. Водночас сільськогосподарської техніки в цій країні практично не виробляють. Незабаром у Національному виставковому центрі в Києві відбудеться виставка “Агро’2006”. Нам є що там показати. Ми намагатимемося максимально використати цей захід, аби заявити про себе. Можливо, проведемо розіграш мотоблоку для фермерів. Готуємося й до виставки “Агрітехніка” в Ганновері наступного року. В українських машинобудівників там буде непогана експозиція. Активізуємо зв’язки і з пострадянськими країнами. Чекаємо на їхніх представників на нашій виставці. Нещодавно представницька делегація українських спеціалістів була в Білорусі на заводі “Гомельсільмаш”. Після відвідин сусідньої країни “Сімферопольсільмаш” став постачати туди різальні апарати, збільшила обсяг поставок “Гідросила”, Завод гідроарматури постачає білорусам гідравліку. Дуже добрі у нас стосунки з росіянами. Ми налагодили зв’язки з посольствами різних країн. Одне слово, міжнародна співпраця набирає ходи”.
Останнім часом із високих трибун багато йдеться про інтеграцію України до європейської спільноти. Процес інтеграції доволі складний і гальмується кількома як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. Втім, схоже, інтеграція нашої країни у сільгоспмашинобудівну Європу — процес не такий уже й тривалий. В усякому разі на цьому шляху є відчутні зрушення, і вже цього року привабливість такого шляху відчує і сільгоспвиробник, адже він дістане можливість купувати за прийнятними цінами якісну техніку, вироблену в Україні.

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
Богдан Шаповал, директор UFEB
Хто з сільгоспвиробників (навіть невеликих за обсягами виробництва) не мріє експортувати продукцію та отримувати за неї тверду валюту? Порадити кому варто розпочинати експорто-орієнтовану діяльність,

1
0