Спецможливості
Агробізнес

ВІВСЯНКА, СЕР! (повна версія)

05.06.2008
193
ВІВСЯНКА, СЕР!   (повна версія) фото, ілюстрація
• Світове виробництво вівса коливається в межах 25–27 млн т за рік, торгівля — 2 млн т • Найбільші в світі виробники вівса — Росія, Канада та ЄС, найбільший імпортер — США • За останні 15 років виробництво вівса в Україні зменшилося майже на 1/3 — до 850–900 тис. т • Найбільші врожаї вівса збирають аграрії Чернігівщини, Житомирщини та Сумщини • Урожай вівса в Україні в 2005 році прогнозується на рівні 1 млн т

В основному овес вирощують у світі як допоміжну фуражну культуру, хоча останнім часом у деяких країнах, зокрема Північної Європи, збільшуються обсяги переробки цього зерна на продовольчі цілі. Сьогодні з вівса виробляють не тільки борошно, пластівці, крупи, печиво, а й великий спектр сухих сніданків, каші швидкого приготування і навіть йогурти та напої. Вирощування зосереджено переважно в країнах із помірним кліматом, а найбільшими виробниками є: Росія, ЄС та Канада. Основний світовий імпортер вівса — США. Обсяги торгівлі цим зерном хоча й збільшилися вдвічі за останні двадцять років, все ж значно менші за показники торгівлі провідними зерновими та зернобобовими культурами.


Світ


За останні 40 років світове виробництво вівса скоротилося майже вдвічі, що було спричинено суттєвим зменшенням посівних площ під культурою: з майже 40 млн га на початку 60-х років минулого сторіччя до 13–14 млн га нині. В середньому врожай вівса 30–40 років тому коливався в межах 47–50 млн т щороку. Рекордний урожай культури було зафіксовано в 1971 році — 54,4 млн т. Проте в 90-х роках виробництво почало скорочуватися, і в 1994 році було зафіксовано найменший урожай — 24, 2 млн т. Особливо відчутно скоротилося виробництво цього зерна в Росії — з 9–10 млн т на початку 90-х років до 5 млн т тепер.
Спеціалісти зазначають, що, незважаючи на зменшення посівних площ та валового збору, за вказаний період значно зросли середньорічні показники: урожайність культури — з майже 13 ц/га у 1961 році до 21 ц/га нині та обсяги торгівлі — з 1,3 млн т у 70–80-х рр. до понад 2 млн т з кінця 90-х рр. минулого століття.
Основними світовими виробниками вівса у світі є: Росія, де в останні роки отримують 5–6 млн т щороку, ЄС — 6–7 млн т, Канада — 3,5–4 млн т, США — 2–2,2 млн т. Дещо менші обсяги (від 1 до 1,5 млн т) збирають в Австралії, Польщі та Україні.
Обсяг світової торгівлі останніми роками коливається в межах 2– 2,3 млн т, що значно поступається обсягам торгівлі пшеницею, кукурудзою чи ячменем, хоча перевищує обсяги продажів жита. Найбільшим експортером на світовому ринку є Канада, частка якої в загальному обсязі торгівлі вівсом становить майже 60%, тобто 1,2–1,3 млн т зерна за сезон. Від 500 до 600 тис. т вівса щороку постачають на світовий ринок країни ЄС, серед яких, зокрема, можна виділити Швецію, Францію, Фінляндію, Велику Британію та Німеччину.


Незважаючи на те, що у США збирають щороку приблизно 2 млн т вівса, ця країна теж імпортує найбільші його обсяги — в середньому 1,6–1,7 млн т, що становить 70–80% світового обсягу імпорту. Значно менші обсяги, порівняно із США, закуповують: Японія (близько 90 тис. т), Мексика (близько 60 тис. т), а також Росія та деякі країни ЄС (Іспанія, Італія, Голландія).
Ціни також щосезону коливаються в межах від 50 до 120 USD/т залежно від умов постачання. В разі високого попиту та достатньої пропозиції торгівля ведеться за більш сталими цінами — в межах від 80 до 100 USD/т.


Україна


Виробництво


В Україні овес вирощують як допоміжну зернофуражну культуру. Посівні площі останніми роками коливаються в межах 500–550 тис. га, а основні регіони вирощування зосереджені в Поліссі та Прикарпатті. І хоча овес вирощують у всіх регіонах країни, найбільшими виробниками цього зерна ось уже впродовж багатьох років виступають три області: Чернігівська — приблизно 130 тис. т щороку, Житомирська — 85–90 тис. т і Сумська — 80–85 тис. т. Дещо менше (від 40 до 60 тис. т) збирають його в господарствах Волинської, Київської, Рівненської, Полтавської та Хмельницької областей. Далі, з обсягами виробництва від 20 до 40 тис. т, йдуть Вінницька, Кіровоградська, Одеська, Тернопільська, Луганська, Харківська та Черкаська області.
Питома вага вівса в загальному обсязі виробництва зернових в Україні в останні роки становить приблизно 2–2,3%, хоча раніше цей показник перевищував 3%. Ще на початку 90-х років минулого століття українські аграрії збирали 1,2–1,5 млн т вівса. Проте в другій половині 90-х років обсяги виробництва знизилися до 730–760 тис. т, тобто майже вдвічі, і сталося це внаслідок зменшення середньорічної врожайності культури — з майже 23 до 13,5 ц/га. Посівні площі за останні роки суттєво не змінилися. А середня врожайність (після найнижчих показників у 1998 та 1999 роках) поступово почала збільшуватися і останні два роки перебуває на рівні 19 ц/га. Порівняно з провідними виробниками, врожайність вівса в Україні — досить низька (вдвічі-втричі нижча). Наприклад, у Великій Британії одержують на круг близько 70 ц/га вівса, у Франції та Німеччинні — по 45, Швеції — понад 40 ц/га. Проте якщо порівнювати наші центнери із загальносвітовим показником урожайності вівса, то вони десь на одному рівні.
Поступове відновлення виробництва вівса в Україні спостерігається в останні 4–5 років, коли середньорічний урожай культури підвищився до 0,9–1 млн т. Хоча, порівняно з обсягами виробництва 15-річної давнини, аграрії недозбирують приблизно 1/3 частину. Найбільший обсяг вівса за вказаний період було зібрано в 2001 році — 1,12 млн т за врожайності — 20 ц/га. Площі під вівсом теж були найбільшими — майже 560 тис. га.
Згідно з інформацією Державного комітету статистики, в 2004 році виробництво всього зерна в Україні (включаючи кукурудзу) становило 41,72 млн т у вазі після доробки. Виробництво вівса, порівняно з попереднім роком, зросло на 6,9% (близько 1 млн т у вазі після доробки). Незважаючи на скорочення збиральної площі на 6% (близько 510 тис. га), валовий збір збільшився за рахунок вищої врожайності культури — з 17,3 у 2003 році до 19,7 ц/га у 2004-му.


Торгівля та ціни


В основному з України експортують фуражний ячмінь. Рекорд експортних поставок цього зерна було зафіксовано в сезоні 1995/96 років, коли на світовому ринку продали понад 100 тис. т українського вівса (основними покупцями тоді були Ізраїль — 37 тис. т та США — 25,7 тис. т, які на двох придбали майже 2/3 проданого зерна). У світовому обсязі експорту вівса український показник досяг приблизно 4%. І цей результат поки що залишається недосяжним для вітчизняних експортерів, які впродовж наступних восьми сезонів загалом експортували 187 тис. т вівса. Хоча чотири сезони поспіль — з 1998/99 по 2001/02 рр. — накреслилась певна тенденція до збільшення експортних поставок вівса з України. У цей період на зовнішніх ринках його було реалізовано в середньому 36 тис. т за сезон. Та все ж низький зовнішній попит на український товар та недобір урожаю в 2003 році призвели до падіння обсягів експорту вівса. Так, у сезоні 2002/03 року його було експортовано всього 6,4 тис. т ( на 41 тис. т менше, ніж у попередньому сезоні), а минулого сезону — 9,5 тис. т. Отже, останні два сезони зерно експортували невеликими обсягами і поставки мали ситуативний характер, що пов’язано з досить низьким внутрішнім виробництвом, труднощами з формуванням експортної партії та дуже вузьким колом споживачів.
Основними традиційними покупцями українського товару залишаються Білорусь, Росія, Туреччина, Ізраїль, Латвія, Литва, Угорщина. Проте слід зазначити, що географія експорту українського вівса з року в рік змінюється. У певні роки деякі країни відмовляються купувати наш товар (наприклад, США), натомість з’являються нові покупці, які раніше не купували український овес, або роблять це час від часу для задоволення своїх потреб у цьому зерні. До таких покупців можна віднести країни ЄС та Прибалтики.
У сезоні, що триває, експерти прогнозують деяке зростання експорту вівса з України — близько 22 тис. т. Деякі аналітики прогнозують дещо більші обсяги експорту — на рівні 30 тис. т. Усього станом на 1 березня 2005 року трейдери експортували приблизно 14,3 тис. т вівса врожаю 2004 року.
Щодо експортних цін, то, залежно від сезону, вони коливалися впродовж останніх десяти років у межах від 50 до 120 USD/т на умовах DAF кордон України. Так, найнижчі ціни на український овес були в сезоні 1999/00 рр. — 55–60 USD/т, хоча наприкінці сезону вони зросли майже до 80 USD/т. У наступні сезони ціни більш-менш стабілізувалися на рівні 90–100 USD/т, хоча минулого сезону вони перевищували показник у 120 USD/т. Нинішнього сезону торгівля ведеться в середньому по 80–90 USD/т, хоча окремі партії вівса реалізували на експорт дорожче.


Прогноз урожаю на 2005 рік


На початку березня експерти прогнозували виробництво вівса в Україні на рівні 1 млн т. Зазначалося, що посіви під культурою залишаться на рівні середньорічного показника за кілька останніх років — 550 тис. га. Збиральна площа буде на минулорічному рівні — 510 тис. га, а врожайність може збільшитися на 0,3 ц/га, порівняно з торішнім показником, — близько 20 ц/га. Проте, зважаючи на інформацію щодо потреби пересівання 10–12% площ озимини та в зв’язку з несприятливими погодними умовами, що можуть вплинути на проведення весняно-польових робіт, уже найближчим часом доведеться коригувати прогноз виробництва вівса, насамперед у бік його зниження.


Тетяна Степаненко

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
Ігор Чечітко, директор компанії  HZPC Ukraine
Після того, як запрацювала Угода про вільну торгівлю з ЄС, низка українських сільгоспвиробників спробували вийти на європейський ринок. Стало зрозуміло, що продукцію, яка продається у свіжому вигляді,

1
0