Спецможливості
Статті

Високорентабельне молоко

15.07.2008
634
Високорентабельне молоко фото, ілюстрація
Висока культура рільництва посприяла ЗАТ “Племінний завод “Агро-Регіон” забезпечити потрібну кормову базу для тварин, а відтак, і високий рівень розвитку молочного скотарства.

Закрите акціонерне товариство “Племзавод “Агро-Регіон” Бориспільського району Київської області створено восени 2002 року за рахунок внесків акціонерів. Під сільськогосподарські угіддя взяли в оренду 12 тис. га землі, з якої рілля становить 97,6%, а сінокоси та пасовища — 2,4%. У рослинництві сільгосппідприємство спеціалізується на вирощуванні зернових і зернобобових культур та кормовиробництві, тваринництво представлено племінним молочним скотарством і племінним свинарством.
У господарстві щорічно виробляють у середньому, близько 32,0 тис. т зернових, у тому числі зерна кукурудзи майже 23,0 тис. т, або 72%; реалізують на забій 1109 т худоби всіх видів у живій масі, в тому числі 318 т великої рогатої худоби, та виробляють 7 тис. т молока. Лише за 2005 рік від кожної із 1500 корів надоїли в середньому по 5385 кг молока. Рентабельність його за останні три роки становила понад 60%, а за 2005 рік — 77,6%. Тоді (у 2005 році) від реалізації молока господарство отримало 4256 тис. грн прибутку, або по 2,8 тис.грн від кожної корови, наявної на початок року.
Питома вага кормової групи культур становить понад 20% у загальних посівах. У структурі посіву кормових культур за 2003–2005 роки під багаторічні трави відводили в середньому 36%, однорічні трави — 15% і кукурудзу на силос та зелений корм — 49%. Кормові буряки в господарстві взагалі не висівають.
Інтенсивне ведення кормовиробництва забезпечують передовсім за рахунок внесення органічних (60–80 т) і мінеральних (2,6–2,8 ц у фізичній вазі) добрив на гектар кормових культур. Другий важливий аспект — раціональний набір кормових культур, який визначили дослідним шляхом. Приміром у 2005 році, багаторічним травам відводили в структурі кормових культур понад 47% посівних площ, кукурудзі на силос і зелений корм — близько 43% і однорічним травам — 10%, а в 2003 році багаторічних трав висівали 19,4%, однорічних — 27,6%.
Підвищення рівня кормовиробництва дало змогу збільшити витрати кормів на кожну корову до 60–63 ц к. о., а на середньорічну телицю, відповідно, до 24–25 ц к. о. На середньорічну корову протягом останніх двох років у господарстві згодовують у середньому понад 5 ц сіна, 9–10 ц сінажу, 9–11 ц соломи, 60–62 ц високоякісного силосу, 3,5–4 ц жому, 2,4–2,5 ц меляси, 26–27 ц концентрованих кормів, із них 22–23 ц (84% в структурі концкормів) комбікормів.
Створення міцної і стабільної кормової бази (в середньому тут одержують 45–50 ц к.о. з 1 га висіяних кормових культур, крім 2003 року, — всього 28,0 ц к.о. через посуху) стало основним і вирішальним чинником досягнення господарством досить високих показників розвитку молочного скотарства, темпи інтенсифікації якого характеризуються показниками, наведеними в таблиці 1.
Аналіз даних свідчить, що високорентабельного ведення молочного скотарства досягнуто насамперед завдяки високій продуктивності корів, дотриманню технології виробництва молока та відносно низькій собівартості реалізованого продукту.
Важливе значення для зниження собівартості молока має те, що в господарстві за мінімальних затрат вирощують стабільні врожаї кормових культур (табл.2).
Значною мірою підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства сприяла селекційно-племінна робота з удосконалення породних і продуктивних якостей худоби.
Початковим етапом формування високопродуктивного молочного стада корів був період із 2001 по 2003 рік. У 2001 році господарство вперше завезло 128 голів нетелей і 123 голови племінних телиць голштинської породи із різних областей України. Наступного року було закуплено 306 голів нетелей голштинської і української чорно-рябої молочної порід, у 2003 році — ще 286 голів нетелей естонських голштинів з Естонії.
Для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей чорно-рябе маточне поголів’я осіменяли сім’ям голштинських чорно-рябих бугаїв, а червоно-рябих — сім’ям голштинських червоно-рябих бугаїв.
Завдяки спрямованому підбору бугаїв та відбору тварин бажаного типу, за період із 2001 по 2006 рік у господарстві створено високопродуктивну молочну череду.
За матеріалами бонітування, в 2005 році 810 голів корів зараховано до голштинської породи і 705 голів корів — до чистопородних української чорно-рябої молочної породи, близько 97% поголів’я корів — до класів еліта-рекорд та еліта.
На молочних фермах господарства для осіменіння корів і телиць використовують сім’я високопродуктивних бугаїв-плідників чорно-рябої голштинської породи Глімера №69130, Джупітера №14464, Ротшенка №73341, Вільмоса №16050 та інших, перевірених за якістю нащадків із продуктивністю 10,4–12,7 тис. кг молока і вмістом жиру 3,8–4,4%.
Нині на фермах утримують 4597 голів великої рогатої худоби, в тому числі 705 корів української чорно-рябої молочної та 810 голів голштинської порід.
У лютому 2002 року акціонерному товариству “Племзавод “Агро-Регіон” Бориспільського району Київської області присвоєно статус племзаводу з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи, а з грудня 2005 року — ще й статус племзаводу з розведення великої рогатої худоби голштинської породи.
На окремій фермі у с. Велика Олександрівка для ремонту дійної череди вирощують власних ремонтних телиць від високопродуктивних корів (712 голів ремонтних телиць, із них 105 голів нетелей). Середньодобові прирости живої маси телиць за 2003-2005 роки в середньому становлять 703 г, в тому числі за 2005 рік — 730 грамів.
Введення первісток в основне стадо за останні три роки становить, в середньому, 38 голів, відповідно, осіменіння телиць на 100 корів — 35–40 голів. Середня жива маса телиць за першого осіменіння — 365 кг у віці 16–17 місяців. Нетелей до семи місяців вирощують на окремій фермі, а потім розподіляють у групи і передають на молочні ферми для підготовки до розтелення. За весь період вирощування телиці одержують збалансований за поживністю раціон годівлі. За перші 60 діб після народження теличкам випоюють по 360 кг незбираного молока та привчають їх до поїдання вволю сухих стартерних комбікормів та сіна. Обов’язковою умовою утримання тварин є чиста вода.
Значну роботу на молочних фермах проводять із групового роздоювання корів. Так, 2005 року до продуктивності 5–6 тис. кг молока роздоєно 300 корів (20%), відповідно, до 6–7 тис. кг — 350 голів (23%), до 7–8 тис. кг — 260 голів (17 %), до 8–9 тис. кг — 110 голів (7,2%) і до 9 тис. кг і більше — 52 голови, або 3,4%.
У господарстві діє потоково-цехова система виробництва молока та відтворення стада. За два місяці до розтелення корів переводять у цех сухостою в окреме приміщення, де вони одержують добовий раціон поживністю 11–12 кг к. о., 115–125 г перетравного протеїну на 1 к. о. За два тижні до розтелення тварин переводять у родильне приміщення, де вони отримують 10–12 кг сіна та 3–4 кг концкормів. Потім — у цех виробництва молока, в свою основну групу, де дійні корови одержують за день близько 20 кг к. о. та 115-120 г перетравного протеїну на одну кормоодиницю.
Господарство має цех сухостійних корів, що дає можливість проводити комплексні дослідження на субклінічні форми маститів та їх оперативне лікування. Налагоджено роботу родильних відділень та профілакторіїв, де проводять обов’язкові клінічні акушерські огляди після отелення та під час переведення корів із родильних відділень у свої групи. В разі потреби їх лікують.
Дійна череда корів розміщена на трьох молочних фермах: молочному комплексі (с. Велика Олександрівка) — 636 корів, фермі (с. Мала Олександрівка) — 361 голова та на фермі (с. Рогозів) — 652 голови. На молочному комплексі застосовують безприв’язне утримання тварин, на інших молочних фермах корів утримують на прив’язі.
На всіх молочних фермах запроваджено триразове доїння: на молочному комплексі встановлено голландську доїльну установку, і корів доять у доїльному залі на 30 корів одноразового доїння, на інших молочних фермах корів доять у молокопровід АДМ-100.
Уже другий рік у господарстві застосовують однотипову годівлю худоби кормосумішами. Вона складається з усіх видів кормів (сіно, солома, сінаж, силос та концкорми, в основному комбікорми) і готують її на кормозмішувачі ФУТЕР-МІКСЕР, що дало змогу перейти на годівлю тварин повнораціонними кормосумішами з використанням кормових столів. Гній із приміщень видаляють дельта-скрепером, а з окремих приміщень — гноєвими транспортерами. Водопостачання на фермах механізовано. Тварини п’ють воду в приміщеннях або в загінках і з корит.
Заробітну плату працівникам господарства виплачують щомісяця, без затримки. Торік середньомісячна зарплата працівника молочної ферми становила в середньому 1832 грн, а майстра машинного доїння корів — 1939 грн, що більше проти 2004 року, відповідно, на 406 грн (28%) та 439 грн (29,5%).
На кінець поточного року тваринники й спеціалісти господарства вирішили збільшити чисельність молочних корів до 1800–1850 голів та підвищити середні надої молока на корову до 6 тис. кг молока. Нині добовий надій молока від корови становить 15,6 кг. Щодня господарство відвантажує на переробні підприємства 23–24 т високоякісного молока за ціною 1,38 грн/л.
ЗАТ “Племінний завод “Агро-Регіон” ставить за мету в найближчі чотири-п’ять років досягти рівня продуктивності не менше 7,0 тис. кг молока від кожної корови та зростання чисельності поголів’я молочних корів за цей період на 450–500 голів.


Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук
Л. Яцик,
голова правління
ЗАТ “Племінний завод
“Агро-Регіон”
М. Геймор,
учений зоотехнік

Інтерв'ю
Як товарне кредитування з відстрочкою платежу та з можливістю розрахунків вирощеним врожаєм допомагає українським фермерам утриматися на ногах і стабілізувати фінансове становище своїх господарств Українське представництво... Подробнее
Федір Шумейко, головний інженер ФГ «Агро Хорс»
Коротка дискова борона Heliodor 9 від LEMKEN – найлегша дискова борона в продуктовій лінійці компанії. Діаметром дисків цього агрегату становить 510 мм. Серед особливостей агрегату слід відмітити його маневреність, технологічність та... Подробнее

1
0