Спецможливості
Агробізнес

Високопотеційні культури для України

21.06.2017
1817
Високопотеційні культури для України фото, ілюстрація
Демополе - груша

 «Розетта Агро» вже втретє на базі свого демополя поблизу села Небилиця Макарівського району на Київщині провела семінар, присвячений інтенсивним культурам.

 

Голландія – один зі світових центрів вирощування інтенсивних культур, і не тільки овочевих, зокрема, спаржі, а й ягідних і плодових. Адже малі площі ферм і найвищі в Європі ціни на землю (35 тис. €/га) змушують голландських фермерів до неабиякої вигадливості. Саме тому там виникли й розвинулися до світових масштабів ціла низка селекційних компаній і багато питомників ягідних і плодових культур.

З кількома з них співпрацює «Розетта Агро», яка кілька років тому для демонстрації результатів голландської селекції в умовах України створила неподалік траси Київ-Житомир демополе, де насадила невеличкі ділянки спаржі, лохини, черешні, яблуні, сливи, вишні та груші.

Захід, на який до Небилиць з’їхалося більше сотні власників, агрономів, керівників господарств та невеликих фермерів з усієї України, а також з Білорусі та Молдови, відкрила засновниця «Розетта Агро» Фредеріка Фогель, за нею виступила радник із питань сільського господарства Посольства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс.

Головний спеціаліст відділу розвитку садівництва Департаменту землеробства Мінагрополітики Василь Юрченко оголосив уточнені дані з обсягів втрат садівників та виробників ягід від весняних заморозків. Також він повідомив про виділення на їх підтримку 75 млн грн. Щоправда, за його словами, всі ці кошти підуть на погашення боргів за попередньою програмою, яка діяла ще в 2012-му, а вони становлять аж 175 млн грн (55 з яких припадає на Крим і Севастополь).

На семінарі виступили з доповідями і провели майстер-класи кілька голландських фахівців.

Тестування грунтів

Старший науковий співробітник лабораторії ґрунтознавства Eurofins Agro при Університеті Вагенінген доктор Ар’ян Рейндевелд підняв тему родючості грунту. Він нагадав про важливість таких показників, як крива утримання вологи або баланс органіки в грунті (в Україні вимірюється тільки вміст гумусу, чого недостатньо для повного бачення картини. – Ред.).Семінар відкрила Фредеріка Фогель

Лабораторія робить аналізи зразків із багатьох країн. Чимало зробила й для українських замовників. Аналізуючи результати виконаних для України аналізів, він звернув увагу на малі запаси фосфору в наших грунтах саме в доступних формах. А від фосфору значною мірою залежить якість спаржі або щільність плодів груші. Також він назвав такі поширені проблеми, як високий рН, за якого марганець стає недоступним, або низький показник кислотності, за якого рослина починає «хапати» алюміній, котрий шкодить кореневій системі: остання стає схожою на уражену нематодою.

Спаржа

Про традиційну для Голландії, але екзотичну для нас культуру – спаржу – розповів Піт Бойрскенс, представник компанії Limgroup, світового лідера з селекції спаржі і постачання посадкового матеріалу – кореневищ. Наприклад, компанії належать 3 найпопулярніші в Голландії, Бельгії та Німеччині сорти Баклім (пізній), Гролім (середньостиглий) і Гайнлім (ранній), які зараз проходять реєстрацію в Україні. Він коротко описав технологію вирощування спаржі. До речі, потенційний урожай спаржевої плантації – 50 т/га за термін експлуатації, тобто за 10 років. А кожен кілограм цієї продукції в тій же Голландії чи Німеччині коштує €3.Майстер-клас Др. Ар’яна Рейндевелда щодо розрахунку потреби в зрошенні

Лохина

Марсель Дріссен, власник Driesvenplant – питомника лохини та чи не найстарішої в Європі плантації цієї культури, розповів про переваги України на світовому ринку чорниці високорослої. До них він відніс відсутність прямокрилої дрозофіли (сузукі), підходящі грунти в багатьох місцевостях, дешеву робочу силу і достатні для великих плантацій площі. На його думку, повніше реалізувати цей потенціал можна, насаджуючи нові сорти, і представив деякі з них. Адже зараз оптовий покупець у Європі просить не просто лохину: є сорти, які оптовики беруть охоче, а є ті, що не беруть взагалі. Саме така проблема зараз спостерігається в Німеччині, де площ під лохиною багато, але насадження вже немолоді - якість ягоди з кожним роком погіршується, та й у старих сортів з’явилися більш успішні нові конкуренти. Також М.Дріссен наголосив на необхідності створення конвеєра з ранніх, середніх і пізніх сортів, бо оптові покупці воліють, щоб сезон поставок тривав якомога довше і без перерв.

Суниця та порічка

Директор із продажів питомника De Kemp Ханс ван де Гур розповів про голландський досвід вирощування суниці та червоної порічки, яка в цій країні займає великі площі. Він відзначив, що експлуатація насадження суниці протягом 3-4 років, як це зазвичай відбувається в Україні, зумовлює досить високі витрати на робочу силу, недостатньо високу якість ягід, неможливість повертатися на стару ділянку протягом тривалого часу та великі витрати на утримання такого поля. Натомість експлуатація плантації протягом 1-2 років, як у Голландії, має своїм результатом вищу врожайність та якість, полегшення збирання, більш згладжений пік плодоношення і коротший інтервал у сівозміні.Демополе - лохина

Червону порічку він назвав королевою ягід за високу лежкість (в РГС – до 8 місяців), завдяки якій 60% врожаю в країні, що значну частину порічки збирає комбайнами, закладають на зберігання в РГС. Останнє часто змушує вирощувати порічку під накриттям, аби при збиранні ягода була сухою.

Черешня

Консультант із вирощування черешні Леон Яхе розповів про важливі деталі, завдяки яким цю південну теплолюбну ягоду успішно вирощують навіть у північних країнах. Головний порятунок черешень від весняних заморозків з досвіду британських садівників – накриття, що встановлені на 85% площ. Цієї весни заморозки дійшли аж туди і не накриті сади померзли майже всі, а в накритих втрат не було. Та й якість ягоди в накритих садах однозначно вища. Також фахівець нагадав про потребу черешні в вітрозахисних смугах по периметру, необхідність дренажу (від коливання вологості грунту ягода розтріскується), через що останніми роками черешню стали садити на гребенях, а також бажаність використання різних запилювачів, включаючи осмій, одночасно. Оскільки більшість сортів вимагають перехресного запилення, то в саду має бути кілька сортів черешні, які цвістимуть одночасно і будуть генетично сумісними. Насамкінець він додав, що хороший сад за 10 років роботи дає 125 т/га ягоди. Її роздрібна вартість у супермаркетах ЄС – 3 €/кг.Демополе - яблуня

Груша

Агроном-експерт розсадника Flueren Шаак Валравен познайомив українських садівників із рішенням, яке дасть змогу уникнути втрат від холодів – морозостійкою підщепою для груші – айвою Елін. Він пояснив, що морозостійкість є однією з перешкод для поширення грушевих садів в Україні, що приносять значно кращі доходи, ніж традиційні для нас яблуневі. Та й груші родять на такій підщепі більші, гладкіші і з кращим товарним виглядом. Не дарма більша частина цієї підщепи знаходить збут у Голландії та Бельгії, яка є одним з європейських лідерів з вирощування груші.

Накриття садів

Технічний директор «Розетта Агро» Валерій Ляшинський розповів про садові накриття від італійської компанії Valente «Антидощ» та «Антиград», що були встановлені над насадженнями плодових на демополі в Небелицях напередодні семінару.

Системи укриття антиград та антидощВстановлені накриття були занадто пізно, так що весняні заморозки пошкодили сад і повністю знищили рясний урожай черешні. Але якби тут встигли встановити все до заморозків, то врятували б сад не тільки від дощу і граду, а й від холоду – достатньо було підпалити 2 тюки соломи. Накриття не дало б теплу піти в атмосферу, – зауважив В. Ляшинський.

Він порівняв подібні накриття зі страховими полісами, які здаються додатковими витратами, але у випадку форс-мажору повністю окуповують себе. Саме такі накриття вх ЄС застосовуються не тільки в садах, а й на плантаціях лохини та суниці.

Гості дізналися чимало нового про технологію вирощування таких цікавих і прибуткових культур, як спаржа або лохина, побачили, як прижилися на українській землі голландські саджанці і оцінили зав’язь на фруктових деревах голландських сортів і продегустували правильно приготовані страви зі спаржі. Голландський досвід, із яким українці познайомилися завдяки «Розетті Агро», був на висоті.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Фото і відео Даніель Камінський

Гості семінару
Гості семінару

Інтерв'ю
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.

1
0