Спецможливості
Агрохімія

Вірусні хво­ро­би кар­топлі

17.01.2017
17093
Вірусні хво­ро­би кар­топлі фото, ілюстрація

Од­ним з ос­нов­них за­вдань у на­­­сінництві кар­топлі є бо­роть­ба з ві­­ру­с­ни­ми хво­ро­ба­ми. Во­ни — серед го­ло­вних чин­ників ви­ро­д­жен­ня на­­­сіннєвої кар­топлі. 

 

У літе­ра­турі опи­са­но більш як 40 фіто­­­­ві­русів, які ура­жу­ють кар­топ­лю в при­род­них умо­вах. Вірусні інфекції спри­чи­ню­ють за­­хво­­­рю­ван­ня, що про­яв­ля­ють­ся у ви­гляді:

—мо­заїк, зміни за­барв­лен­ня рос­ли­ни у ви­гляді хло­ро­зу — по­жовтіння;
—пригнічен­ня рос­ту рос­лин картоплі;
—не­крозів — відми­ран­ня тка­нин й усієї рос­ли­ни;
—де­фор­мацій  ор­ганів рос­ли­ни то­що.

Ви­ро­щу­ван­ня насіннєвої кар­топлі, вільної від вірус­ної інфекції, є го­ло­в­ною пе­ре­ду­мо­вою збе­ре­жен­ня на на­­леж­­но­му рівні якості насіннєво­го ма­те­ріалу. Це най­с­кладніше за­вдан­ня.

Віру­си, які  вик­ли­ка­ють знач­не зни­жен­ня про­дук­тив­них ха­рак­те­ри­с­тик кар­­топлі, на­зи­ва­ють тяж­ки­ми. До та­ких на­ле­жать: вірус скру­чу­ван­ня ли­с­тя кар­топлі ВСЛК (Potato leafroll  virus, PLRV), зни­жен­ня уро­жай­ності на 20–87%; Y-вірус (Potato Y virus, PVY). До тяж­ких хво­роб відно­сять та­кож віроїд ве­ре­те­но­подібності (Potato spindle viroid, PSTV), який вик­ли­кає зни­жен­ня про­дук­тив­ності кар­топлі  на 0–67%. Особ­ли­во не­без­печ­ним є Y- вірус картоплі та йо­го чис­ленні шта­ми (відсо­ток зни­жен­ня вро­жай­ності ста­но­вить 14–90%). А-вірус  (Potato A virus)  кар­топлі  зни­жує її вро­жай на 38–46 %, М-вірус картоплі  (Potato M virus)  — на 9–50%. «Легкі віру­си» —  вірус картоплі S (Potato S virus), вірус картоплі Х (Potato X virus) у мо­но­інфекції зни­жу­ють уро­жай кар­топлі відповідно на  0–23%, 0–57%, про­те за умо­ви змі­ша­­ної інфекції з інши­ми віру­са­ми (вірус скру­чу­ван­ня ли­с­тя, віру­си Y та A ) си­нер­гіч­ною дією «легкі віру­си» мо­жуть знач­но підви­щу­ва­ти шкідли­вий вплив і різко зни­жу­ва­ти вро­жайність кар­топлі.

Смугаста мозаїка на картоплі

Ос­таннім ча­сом  че­рез інтро­дукцію в Ук­раїну кар­топлі з інших країн світу зростає по­ши­рен­ня та шко­до­чинність так зва­них ґрун­то­вих вірусів — віру­су щітко­подібності верхівки кар­топлі Potato moptop virus ( PMTV),  Tobacco rattle virus (TRV)

Так як із віру­сни­ми хво­ро­ба­ми картоплі не мож­ли­во бо­ро­ти­ся пря­мим спо­со­бом, то їх роз­ви­ток не­обхідно по­пе­ре­д­жу­ва­ти по­­­­ру­шен­ням пе­ребігу  інфекційно­го цик­лу, еле­мен­та­ми яко­го є: дже­ре­ло віру­су картоплі — пе­ре­нос­ник — рос­ли­на-ха­зяїн. У кар­топ­лярстві, де садівним ма­теріалом слу­гу­ють ве­ге­та­тивні ор­га­ни рос­ли­ни — буль­би, ос­­нов­ним дже­ре­лом інфекції є інфіко­ва­на рос­ли­на. Че­рез це всі за­хо­ди ма­ють бу­ти спря­мо­вані на от­ри­ман­ня здо­ро­вої насіннєвої кар­топлі. Ос­нов­ним на­пря­мом бо­роть­би з віру­сни­ми хво­ро­ба­ми кар­топ­лі є ви­роб­ництво ви­со­ко­якісно­го насіннє­во­го ма­теріалу на ос­­нові ме­то­ду апікаль­ної ме­ри­с­те­ми, хі­­міо- та тер­мо­те­рапії.

Вірусні хво­ро­би картоплі по­ши­рю­ють по­пе­лиці кон­такт­но, з ґрун­то­ви­ми гри­ба­ми та вільно жи­ву­чи­ми не­ма­то­да­ми, то­му в насінниць­ких посівах кар­топлі не­об­хід­но кон­тро­лю­ва­ти про­цес міграції, ви­до­вий склад та різке збіль­шен­ня чи­­сель­ності кри­ла­тих осо­бин по­пе­лиць, міні­мі­нізу­ва­ти кон­такт ро­бо­чих ор­га­нів с.-г. техніки та пер­со­на­лу з рос­ли­на­ми та ре­тель­но за­сто­со­ву­ва­ти ком­п­лекс аг­ро­технічних за­хо­дів, спря­мо­ва­них на змен­шен­ня по­в­тор­но­го інфіку­ван­ня здо­ро­во­го на­­сіннєво­го ма­теріалу  віру­са­ми картоплі в умо­вах відкри­то­го ґрун­ту. 
Про­цес насінництва та ви­ро­щу­ван­ня оз­до­ров­ле­ної від вірус­них інфекцій картоплі су­про­во­д­жується візу­аль­ною оцінкою, ла­бо­ра­тор­ним оціню­ван­ням та ви­б­ра­ку­ван­ням хво­рих рос­лин, як­що ступінь за­ра­жен­ня пе­ре­бу­ває в ме­жах до­пусків стан­дар­ту.

Вірусні хво­ро­би кар­топлі візу­аль­но оціню­ють за оз­на­ка­ми за­ра­жен­ня кар­топ­лин­ня. Симп­то­ми ви­­яв­­лен­ня вірус­них хво­роб картоплі на­ве­дені в табл. 1, 2. Ха­рак­тер про­яву зовнішніх оз­нак вірус­них хво­роб картоплі знач­ною мірою виз­на­чається умо­ва­ми ви­ро­щу­ван­ня і за­ле­жить від фа­зи роз­вит­ку рос­лин.

Про­яв симп­томів вірус­но­го за­хво­рю­ван­ня картоплі мо­же бу­ти мінли­вим за­леж­но від шта­мо­во­го скла­ду вірусів та впли­ву ге­но­ти­пу рос­ли­ни-ха­зяїна. 

Вод­но­час слід відміти­ти, що за до­по­мо­гою візу­аль­них ме­тодів не­мож­ли­во ви­я­ви­ти й оціни­ти рівень ура­же­ності на­­сіння при­хо­ва­ни­ми фор­ма­ми інфекцій, як­що на­явність у насіннєво­му ма­те­ріалі вірус­них і бак­теріа­ль­них па­то­генів картоплі ще не про­яви­ли­ся за зов­­­­­­нішніми оз­на­ка­ми.

У зв’яз­ку з цим є об’єктив­на не­об­хідність вве­ден­ня в схе­му сер­тифікації на­сіннєвої кар­топлі ви­со­ко­с­пе­цифічних і чуттєвих ла­бо­ра­тор­них ме­тодів, що да­ють змогу ви­я­ви­ти й іден­тифіку­ва­ти вірусні та бак­теріальні па­то­ге­ни в на­­сін­нєво­му ма­те­рі­алі кар­топлі в при­хо­ва­ній формі. Особ­ли­во важ­ли­во це в про­­цесі ве­ден­ня до­ба­зо­во­го й ба­зо­во­го насінництва.
При цьо­му за­сто­со­ву­ють усі до­­ступ­ні ме­то­ди кон­тро­лю якості картоплі — візу­альні, бак­­­­­­­теріологічні, віру­со­логічні, біологічні, іму­но­логічні, мо­ле­ку­ляр­но-ге­не­тич­ні.

Ви­ро­с­тив­ши оз­до­ров­ле­ну кар­топ­лю в штуч­них умо­вах (теп­ли­цях) для збе­ре­жен­ня оз­до­ров­чо­го ефек­ту ду­же важ­ли­во розмно­жу­ва­ти цей ма­теріал із ви­ко­нан­ням ком­плек­су за­ходів.

Ви­роб­ни­ки насіння виділя­ють спеціальні зо­ни у північних регіонах для ви­ро­щу­ван­ня здо­ро­вої насіннєвої кар­топлі, вільної від фіто­па­то­ген­них вірусів картоплі. Та­кож мо­жуть бу­ти успішно ви­ко­ри­с­тані й інші ґрун­то­во-кліма­тичні умо­­ви. Відо­мо, на­при­клад, що зі збіль­шен­ням ви­со­ти місце­вості над рівнем мо­ря по­над 400–500 м і ви­ще чи­се­ль­ність та ак­тив­ність ко­мах-пе­ре­нос­ників суттєво зни­жує­ть­ся, внаслідок чо­го по­­слаб­лює­ться тло інфіку­ю­чо­го на­ван­та­жен­ня. На ви­­соті 1000 м над рівнем мо­­­ря і ви­ще існує ре­аль­на мож­ливість ви­ро­щу­ван­ня здо­ро­вої насіннєвої кар­топлі, вільної від фіто­па­то­ген­них вірусів.

Важ­ли­ве зна­чен­ня та­кож має раціо­наль­не співвідно­шен­ня доз міне­раль­них і ор­ганічних до­б­рив.  Зро­с­тан­ню стійкості рос­лин кар­топлі до вірус­но­го за­ра­жен­ня спри­я­ють підви­щені до­зи фо­с­фо­ру й калію що­до до­зи азо­ту. За­­галь­ний рівень міне­раль­но­го жив­лен­ня має бу­ти се­реднім або тро­хи ниж­чим, ніж для кар­топлі про­до­воль­чо­го при­зна­чен­ня, щоб уник­ну­ти мож­ли­во­го ма­с­ку­ван­ня хво­роб.

Важ­ли­вим фак­то­ром збе­ре­жен­ня якісних ха­рак­те­ри­с­тик насіннєвої кар­топлі є вчас­не ви­да­лен­ня хво­­­рих рос­лин — до льо­ту по­пе­лиць. Найбільший ефект  до­ся­га­ють за три­ра­зо­во­го фіто­про­чи­щен­ня:

Пер­ше про­чи­щен­ня картоплі роз­по­чи­на­ють од­ра­зу після по­яви по­вних сходів, за  до­­сяг­нен­ня рос­ли­на­ми 15–20 см зав­виш­ки.   Ви­да­ля­ють кущі, ура­жені чор­ною ніжкою, змор­ш­ку­ва­тою мо­заїкою, крап­час­тістю ли­с­тя. Що раніше хворі рос­ли­ни картоплі ви­да­лять із посівів, то мен­ше за­ли­шається в полі дже­рел по­ши­рен­ня  інфекції.

Дру­ге про­чи­щен­ня картоплі про­во­дять під час цвітіння. У цей період ви­да­ля­ють сор­тові домішки, а та­кож рос­ли­ни, що відста­ють у рості та  ура­жені віру­сни­ми й бак­теріаль­ни­ми хво­ро­ба­ми картоплі.

Третє про­чи­щен­ня картоплі— до пе­редзби­раль­но­го ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня. У цей період ви­да­ля­ють домішки, що за­ли­ши­ли­ся, а та­кож рос­ли­ни з оз­наками вірус­них і бак­теріаль­них хво­роб картоплі.

Про­чи­щен­ня посівів насіннєвої кар­топлі ма­ють про­во­ди­ти на­вчені праців­ни­ки у при­сут­ності відповідаль­но­го спеціаліста гос­по­дар­ст­ва. При цьо­му дві лю­ди­ни про­хо­дять уз­довж бо­роз­ни й уваж­но ог­ля­да­ють рос­ли­ни в двох ря­дах пра­во­руч та ліво­руч від бо­роз­ни, якою здійснюють прохід. Ви­яв­лені хворі рос­ли­ни чи сор­тові домішки ви­­ко­пу­ють ло­­па­тою з буль­ба­ми, зо­к­ре­ма ма­точні, та ви­да­ля­ють із по­ля. Не ре­ко­мен­ду­ють ви­с­ми­ку­ва­ти рос­ли­ни, то­му що ма­точні буль­би мо­жуть за­ли­ши­ти­ся в землі, по­в­тор­но про­ро­с­ти в то­му ж році та зно­ву да­ти хворі рос­ли­ни. Ви­да­ле­не кар­топ­лин­­ня слід  ви­вез­ти і зни­щи­ти.  

Звичайна мозаїка на картопліВи­нят­ко­во важ­ли­ве зна­чен­ня для змен­шен­ня вірус­но­го за­ра­жен­ня кар­топлі має ство­рен­ня  умов для швид­ко­го рос­ту й роз­вит­ку рос­лин, особ­ли­во в ран­­ній період ве­ге­тації, оскільки зі збі­ль­­­­­­шен­­­ням фізіологічно­го віку рос­лин за ра­ху­нок про­яву віко­вої стійкості до періоду по­ши­рен­ня ма­со­вої інфекції  по­пе­ли­ця­ми ймовірність вірус­но­го за­­ра­жен­ня картоплі мо­же бу­ти суттєво зни­же­на. Цьо­му сприяє пе­ред­по­сівне про­ро­щу­ван­ня насіннєвих бульб, не­гли­бо­ке са­д­жан­ня в оп­ти­мальні стро­ки, збільшен­ня площі жив­лен­ня рос­лин із за­сто­су­ван­ням ши­ро­ко­ряд­них на­са­д­жень із міжряд­дям 90 і 140 см, си­с­те­ма до­гля­ду за посіва­ми, що пе­ред­ба­чає мі­­німаль­ну кількість міжряд­них об­ро­бок (ад­же ві­­ру­­си пе­ре­да­ють­ся від хво­рих рос­лин до здо­ро­вих кон­такт­но, тоб­то під час руй­ну­ван­ня по­крив­них тка­нин рос­ли­ни внаслідок ру­ху техніки та пер­со­на­лу) в період ве­ге­тації за ра­ху­нок за­сто­су­ван­ня гербіцидів та інших аг­ро­за­ходів, що спря­мо­вані на при­ско­рен­ня рос­ту і про­хо­д­жен­ня фе­но­фаз роз­вит­ку рос­лин у більш ранні стро­ки.

У за­галь­но­му ком­плексі аг­ро­за­хо­дів, які зни­жу­ють кількість ви­падків за­ра­жень  кар­топлі віру­са­ми сму­га­с­тої та змор­ш­ку­ва­тої мо­заїк (PVY) і  мо­заїч­но­го за­кру­чу­ван­ня ли­с­тя (PVM) є збе­ре­жен­ня не­обхідної ізо­ляції, особ­ли­во пер­ших по­льо­вих по­колінь оз­до­ров­ле­но­го ма­теріалу  кар­топлі від інших на­­са­д­жень насіннєвої кар­топлі ниж­чих класів або то­вар­ної кар­топлі. Оп­ти­ма­льні нор­ми належної про­сто­рової ізо­ляції за­зви­чай вста­нов­лю­ють­ся від 500 м до  2 км, за­леж­но від рівня інфекцій­но­го фо­ну, стійкості сортів картоплі, рельєфу місце­вості, на­яв­ності при­род­них пе­ре­шкод (при­род­на ізо­ляція), які об­ме­жу­ють роз­пов­сю­д­жен­ня пе­ре­нос­ників (ве­ликі во­дой­ми, ліси), а та­кож на­прям вітрів.

Імовірність вірус­но­го за­ра­жен­ня рос­лин картоплі суттєво зни­жується зі змен­шен­ням чи­сель­ності ко­мах-пе­ре­нос­ників та їхньої ак­тив­ності за мак­си­маль­но­го відда­лен­ня насінниць­ких посівів від мож­ли­вих дже­рел інфекції. Дані кіль­кісно­го обліку та ви­до­во­го скла­ду пе­ре­нос­ників хвороб картоплі не­обхідні для розміщен­ня насіннєвих діля­нок насінниць­ких гос­по­дарств у найс­при­ят­ливіших (чи­с­тих) фіто­санітар­них умо­вах, обґрун­ту­ван­ня си­с­те­ми хімічної бо­роть­би з пе­ре­нос­ни­ка­ми, виз­на­чен­ня оп­ти­маль­них строків ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня.

У літній період слід пильнува­ти за чи­сельністю й ви­до­вим скла­дом по­льо­вих по­пу­ляцій кри­ла­тих форм по­пе­лиць, за­сто­со­ву­ю­чи ме­тод ча­шок Мьо­ріке, різно­манітних жов­тих клей­ких або всмок­ту­валь­них па­с­ток.

Та­кож важ­ли­вим за­хо­дом є за­сто­су­ван­ня ек­ра­ну­ю­чих за­хис­них посівів зер­­­­но­вих куль­тур або трав по кра­ям ді­­лян­ки з насіннєвою кар­топ­лею. Вста­нов­ле­но, що під час міграції по­пе­лиці за­се­ля­ють на­сам­пе­ред ті рос­ли­ни, які на їхньо­му шля­ху зустріча­ють­ся пер­ши­ми. За на­яв­ності за­хис­но­го ек­ра­ну  із зер­но­вих куль­тур або трав по кра­ям по­ля відбу­вається швид­ке очи­щен­ня сти­ле­та ко­мах від вірусів, що суттєво зни­жує кількість за­ра­же­них рос­лин кар­топлі крайніх рядків. За за­не­сен­ня вірусів на рос­ли­ни крайніх рядів у май­бут­нь­о­му вони слу­гу­ють дже­ре­лом по­­да­ль­шо­го по­ши­рен­ня вірус­ної інфекції картоплі до се­ре­ди­ни по­ля. Для ефек­тив­но­го кон­тро­лю по­пе­лиць-пе­ре­нос­ників та об­ме­жен­ня роз­пов­сю­д­жен­ня вірусів кар­топ­лі PVY і PVM важ­ли­ве зна­чен­ня ма­ють об­при­с­ку­ван­ня рос­лин інсек­ти­ци­да­ми про­ти по­пе­лиць — афіци­да­ми.  

За­сто­су­ван­ня міне­раль­них олив за ви­ро­щу­ван­ня оз­до­ров­ле­ної кар­топлі є  та­кож до­стат­ньо ефек­тив­ним за­хо­дом у бо­ротьбі з по­ши­рен­ням вірусів картоплі. За об­­роб­­ки на­са­д­жень кар­топлі інсек­ти­ци­да­ми в поєднанні з міне­раль­ною оли­вою кількість ура­жень рос­лин кар­топлі змор­ш­ку­ва­тою мо­заїкою (PVY) зни­жу­ється на 60%, із  ріпа­ко­вою олією — на 40% що­до на­са­д­жень, об­роб­ле­них ін­­сек­­­ти­цид­ним пре­па­ра­том.

За­сто­су­ван­ня си­с­те­ма­тич­них що­­тиж­не­вих об­ро­бок рос­лин кар­топлі міне­раль­ною оли­вою Сан­спрей 11Е, по­чи­на­ю­чи з по­яви 50% сходів рос­лин та про­тя­гом періоду ве­ге­тації кар­топлі, по­ка­за­ли знач­ний по­зи­тив­ний вплив на об­ме­жен­ня по­ши­рен­ня  віру­су картоплі змор­ш­ку­ва­тої та сму­га­с­тої мо­заїк. 

Важ­ли­во зна­ти, що за інфіку­ван­ня рос­лин віру­са­ми за­ра­женість насіннєвих бульб картоплі но­во­го вро­жаю переважно за­­ле­жить від віку рос­лин у мо­мент ін­­фі­­­ку­ван­ня та від проміжку ча­су між мо­мен­том за­ра­жен­ня над­зем­ної ча­с­ти­ни та зни­щен­ням кар­топ­лин­ня. Вва­жа­ють, що для віру­су картоплі змор­ш­ку­ва­тої та сму­га­с­тої мо­заїк — УВК і  за­кру­чу­ван­ня ли­с­тя кар­топлі — МВК цей проміжок ча­су ста­но­вить 10–15 днів, для віру­су картоплі скру­чу­ван­ня ВЛСК — 15–20 днів. На прак­тиці це має та­кий ви­гляд, що за ви­яв­лен­ня ма­со­во­го зро­с­тан­ня по­пе­лиць у па­ст­ках, слід ви­да­ля­ти кар­топ­лин­ня для відсікан­ня за­ра­же­но­го ба­­дил­­ля від бульб.

Раннє ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня пе­ре­шко­д­жає транс­пор­ту­ван­ню віру­су картоплі до бульб, що сприяє от­ри­ман­ню здо­ро­во­го насіннєво­го ма­теріалу в про­цесі до­ба­зо­во­го й ба­зо­во­го насінництва кар­топлі. Під час ви­да­лення кар­топ­лин­ня на по­­чат­­ку відми­ран­ня ли­с­тя ниж­нь­о­го яру­су  від­бу­вається знач­не на­ро­с­тан­ня вірус­но­го за­ра­жен­ня картоплі, то­му ре­ко­мен­ду­ють ви­да­ля­ти кар­топ­лин­ня че­рез 15 днів після цві­­тіння кар­топлі. Без за­сто­су­ван­ня за­­хис­них за­ходів (вне­сен­ня інсек­ти­цидів під час пер­шо­го льо­ту по­пе­лиць: на­при­кін­ці черв­ня — у першій де­каді лип­ня) за­­ра­­женість насіннєвої кар­топлі віру­са­ми збільшується утричі-вчет­ве­ро за­леж­но від сор­ту та роз­сад­ни­ка. Вне­сен­ня ін­­сек­ти­цидів та раннє ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня доз­во­ляє зни­зи­ти рівень за­ра­жен­ня кар­топлі віру­са­ми вдвічі. Ви­со­ку ефек­тив­ність у бо­ротьбі із за­ра­жен­ням вірус­ною інфекцією оз­до­ров­ле­ної кар­топлі за­без­пе­чує об­роб­лен­ня бульб пе­­ред садінням про­труй­ни­ка­ми з інсек­ти­цид­ною дією та дво­ра­зо­ве об­при­с­ку­ван­­­ня ве­ге­ту­ю­чих рос­лин  афіци­да­ми (Ак­та­ра, Бі-58 то­що).

У про­цесі відтво­рен­ня насіннєвої кар­топлі в до­ба­зо­во­му та ба­зо­во­му насінництві особ­ли­во важ­­­ли­ве зна­чен­ня має ком­плекс­не за­­сто­­­су­ван­ня спеціаль­них аг­ро­за­ходів, які об­ме­жу­ють по­ши­рен­ня вірус­ної  та бак­теріаль­ної інфекцій картоплі у по­льо­вих умо­вах, до яких від­­­­­­­но­сять:

— за­без­пе­чен­ня не­обхідної ізо­ляції, особ­ли­во пер­вин­них по­колінь від інших посівів кар­топлі більш низь­ких класів або про­до­воль­чої кар­топ­лі, садів, теп­лиць, на­са­д­жень кар­топ­лі при­ват­но­го сек­то­ру — ізо­ляцію ділян­ки з кар­топ­лею ек­ра­ну­ю­чи­ми посіва­ми зер­но­вих, зер­но­бо­бо­вих куль­тур та ба­га­торічних трав;
— вне­сен­ня помірних доз азот­но­го та підви­ще­не фо­с­фор­но-калійне жив­лен­ня рос­лин;
— об­при­с­ку­ван­ня інсек­ти­ци­да­ми про­ти по­пе­лиць-пе­ре­нос­ників вірус­ної ін­­фекції картоплі — це за­сто­су­ван­ня ком­плекс­них інсе­кто-фунгіцид­них об­ро­бок рос­лин  8–10  разів за ве­ге­тацію кар­топлі в поєднанні з міне­раль­ни­ми оліями Сан­спрей 11Е, Пре­па­рат Плюс 30;
— ство­рен­ня умов для швид­ко­го рос­ту й роз­вит­ку рос­лин картоплі у пер­вин­ний період ве­ге­тації (пе­ред­посівне про­ро­щу­ван­ня, не­гли­бо­ке садіння в оп­ти­маль­­­ні стро­ки, до­гляд без зміщу­ван­ня (ви­ри­ван­ня) бульб  у ряд­ку то­що;
— пло­ща ділян­ки з насіннєвою кар­топ­лею має бу­ти не менш як 1 га та ква­д­рат­ної конфігу­рації — такі посіви є менш ураз­ли­ви­ми для кри­ла­тих по­пе­лиць;
— ре­гу­лярні фіто­про­чи­щен­ня з найбільш раннім ви­б­ра­ку­ван­ням та ви­­да­­­­­лен­ням хво­рих рос­лин із ма­те­рин­сь­кою буль­бою з по­ля;
— раннє ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня хімічним або ме­ханічним ме­то­дом за до­­сяг­­нен­ня мак­си­маль­ної насіннєвої то­вар­ності бульб (80% уро­жаю —  буль­би насіннєвої фракції) з ура­ху­ван­ням да­них про ди­наміку по­ши­рен­ня пе­ре­нос­ників вірусів картоплі (кри­ла­тої ге­не­рації по­пе­лиць) у кон­крет­них при­­­род­но-кліма­тич­них умо­вах. Най­кра­щим для ви­да­лен­ня кар­топ­лин­ня є термін че­рез 15–20 діб після цвітіння кар­топлі.     

Не­до­три­ман­ня ре­ко­мен­до­ва­но­го ком­плек­су ос­нов­них аг­ро­за­ходів, які об­ме­жу­ють вірус­не за­ра­жен­ня кар­топлі в по­льо­вих умо­вах, є серй­оз­ною при­чи­ною швид­ко­го погіршен­ня її сор­то­вих і насіннєвих яко­с­тей у про­цесі ба­зо­во­го та сер­тифіко­ва­но­го насінництва.     

 

О. Виш­невсь­ка,  зав. відділу відтво­рен­ня та оцінки якості насіннєвої кар­топлі, 
канд. с.-г.  на­ук, ст. на­ук. співробітник,
Інсти­тут  кар­топ­ляр­ст­ва НА­АН Ук­раїни

Інформація для цитування

Вірусні хвороби картоплі / О. Вишневська // Пропозиція. — 2016. — № 12. — С. 94-96

Ключові слова: Картплярство

Інтерв'ю
Враховуючи насиченість ринку сучасною багатофункціональною технікою, завоювати позиції лідера продажів доволі не просто. Пропонований продукт чи послуга повинні мати власні унікальні технічні рішення, що робить їх особливим та затребуваним... Подробнее
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее

1
0