Спецможливості
Досвід господарств

Ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку на Півдні. Кейс ТОВ "Колос"

09.09.2017
1357
Ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку на Півдні. Кейс ТОВ "Колос" фото, ілюстрація
Юрій Ялов­чук, ди­рек­тор гос­по­дар­ст­ва «ТОВ «Ко­лос»»

Гос­по­дар­ст­во «ТОВ «Ко­лос»», яке розміще­не в ек­с­т­ре­маль­но­му кліма­тич­но­му регіоні — на Півдні Ук­раїни (Ве­ли­ко­ми­хайлівський рай­он Одесь­кої об­ласті), по­при жорсткі умо­ви що­до во­ло­го­за­без­пе­че­ності, до­ся­гає до­сить при­стой­них ре­зуль­татів ви­ро­щу­ван­ня ос­нов­них куль­тур, про що роз­повідає Юрій Ялов­чук, ди­рек­тор гос­по­дар­ст­ва, за­сно­ва­но­го 2000 ро­ку.

 

 

 

 

На­разі тут об­роб­ля­ють 2700 га землі. Ос­новні куль­ту­ри, які да­ють мож­ливість от­ри­му­ва­ти не­по­гані при­бут­ки, це: ози­ма пше­ни­ця — 700 га, ози­мий ячмінь — 600, ярий ячмінь — 120–150, со­няш­ник — 350, ку­ку­руд­за на зер­но — 200, го­рох — 200, про­со —150 га та, зо­к­ре­ма, ози­мий ріпак — 250, ви­ро­щу­ван­ням яко­го сьогодні аграрії заціка­влені найбільше.

— Наскільки спри­ят­ливі умо­ви для ви­ро­щу­ван­ня куль­тур у нашій зоні? — зди­во­ва­но пе­ре­пи­тує ди­рек­тор гос­по­дар­ст­ва. Судіть самі: ос­нов­ний за важ­ливістю для нас по­каз­ник — во­ло­га, якої тут не так ба­га­то, як потрібно. Тієї мізер­ної кількості, що мо­же ви­па­с­ти за рік — не більше як 200, а за спри­ят­ли­вих умов — 250 мм. Тож самі ро­зумієте, для рос­лин не­до­стат­ньо, й аг­ро­ви­роб­ни­ки, які гос­по­да­рю­ють у на­шо­му регіоні, це пре­крас­но ро­зуміють. Про­те й за та­ко­го жа­люгідно­го во­ло­го­за­без­пе­чен­ня ми от­ри­муємо до­сить не­по­гані вро­жаї порівня­но із сусідніми гос­по­дар­ст­ва­ми. 

Так, у се­ред­нь­о­му ТОВ «Ко­лос» вдається вий­ти на при­стой­ний уро­жай­ний рівень, зо­к­ре­ма: ку­ку­руд­зи — 5 т/га, со­няш­ни­ку — 2,9, го­ро­ху — 3,4, ози­мої пше­ниці — близь­ко 6, яч­ме­ню — близь­ко 7, ози­мо­го ріпа­ку — 3,8 т/га. Звісно, по­каз­ник уро­жай­ності ріпа­ку є до­сить не­по­га­ним для півден­но­го регіону, але Юрій Вікто­ро­вич — на­по­лег­ли­ва лю­ди­на, яка на­ма­гається би­ти власні ре­кор­ди. А для то­го, щоб пе­ре­вер­ши­ти свої до­сяг­нен­ня, потрібно щось кар­ди­наль­но зміню­ва­ти у самій тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня. За словами Юрія Вікторовича, сівалка «Мзурі» є однією з найкращих на ринку

Заціка­ви­ли­ся ви­ро­щу­ван­ням ози­мо­го ріпку в гос­по­дарстві де­сять років то­му, про­те, з чо­го роз­по­чи­на­ти цю спра­ву, керівник і гад­ки на мав.

— Тоді я впер­ше засіяв ріпа­ком пло­щу об­ся­гом 70 га. То­го са­мо­го ро­ку в нашій об­ласті про­во­ди­ли по­льо­вий семінар, на який ми та­кож бу­ли за­про­шені. Будь-який захід, як відо­мо, су­про­во­д­жується пре­сою. В од­но­му з інтерв’ю, пам’ятаю як за­раз, хтось го­во­рив, що ріпак — ду­же шкідли­ва куль­ту­ра, то­му що вис­на­жує ґрун­ти. Од­не сло­во, хто що тільки міг, те й го­во­рив про шкідливість ріпа­ку. 

А в нас усе пішло… з літе­ра­тур­них дже­рел, яких ми на­чи­та­ли­ся. З них ми дізна­ли­ся, що він є ду­же хо­ро­шим по­пе­ред­ни­ком під озимі куль­ту­ри, ад­же ду­же ра­но звільняє по­ле. Ще однією з йо­го пе­ре­ваг є те, що, за­вдя­ки своїй по­тужній стриж­невій ко­ре­невій си­с­темі, він за­без­пе­чує дре­наж ґрун­ту. На­справді зі своєї прак­ти­ки ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го ріпа­ку мо­жу ска­за­ти, що він зовсім не та­кий шкідли­вий, як йо­го опи­су­ють «хлоп­чи­ки з бал­ко­ну». Прак­ти­ки — іншої дум­ки.

У нашій зоні по­пе­ред­ни­ком під ріпак є ози­ма пше­ни­ця. Для то­го, щоб ви­ро­с­ти­ти йо­го після пше­ниці, обов’яз­ко­во потрібно спа­ли­ти на полі со­ло­му — і цей прий­ом відо­мий ба­га­ть­ом ріпаківни­кам. Чо­му це слід зро­би­ти? Спра­ва в то­му, що в нашій зоні за висіву ріпа­ку в со­ло­му, яка пе­реміша­на із верхнім ша­ром ґрун­ту, вза­галі не­мож­ли­во от­ри­ма­ти вро­жаю. Куль­ту­ра ця, як ви знаєте, дрібно­насінна, її висіва­ють у ґрунт на гли­би­ну 2–3 см, а во­ло­ги в цьо­му шарі на період висіван­ня ріпа­ку в нас ніко­ли не бу­ває. Тож у нашій зоні ос­нов­на пе­ре­ду­мо­ва от­ри­ман­ня друж­них сходів — на­сам­пе­ред пра­виль­ний об­робіток ґрун­ту, а точніше — йо­го мінімізація.

Да­вай­те роз­г­ля­не­мо най­ти­повіші тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку ози­мо­го, які ви­ко­ри­с­то­вує більшість гос­по­дарств. Як пра­ви­ло, після зби­ран­ня ози­мої пше­ниці по­ле під ози­мий ріпак дис­ку­ють — за­для за­крит­тя во­ло­ги та про­во­кації про­ро­с­тан­ня бур’янів. Та­ким чи­ном со­ло­ма пе­ремішується із верхнім ша­ром ґрун­ту. За­сто­су­вав­ши та­кий прий­ом, ми поз­бу­ли­ся во­ло­ги, а со­ло­ма, за­ли­ше­на для міне­ралізації, ви­ко­ри­с­та­ла азот. Потім, як пра­ви­ло, після дис­ку­ван­ня на по­ле за­хо­дить сівал­ка, при­зна­че­на для мінімаль­ної чи ну­ль­о­вої тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня. Висіяли. 

Як­що після висіву ви­па­де до­стат­ня кількість опадів, то, вва­жай­те, вам ду­же по­ща­с­ти­ло — насіння зійде і ви от­ри­маєте схо­ди. Хо­ча про до­стат­ню кількість во­ло­ги у серпні в на­шо­му регіоні, так би мо­ви­ти, ли­ше в казці мож­на про­чи­та­ти, тож та­кий варіант відпа­дає. Як­що ж опадів не бу­де вза­галі — ви про­ве­ли «ам­барні посіви» — і з цим не по­спе­ре­чаєшся, ад­же вже ба­га­то гос­по­дарств на­бу­ли та­кої прак­ти­ки. Далі вже не­має ніяко­го сен­су роз­повіда­ти про те, як ви­ве­с­ти ріпак на ви­со­ку вро­жайність і рен­та­бельність…

До 2016 ро­ку спа­лю­ван­ня со­ло­ми під ріпак у нас в гос­по­дарстві бу­ло кла­сич­ним аг­ро­прий­о­мом. За та­ко­го прий­о­му в тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку йо­го вро­жайність, на­при­клад 2015 ро­ку, на такій ділянці по­ля ста­но­ви­ла 63 ц/га. Тоді, що­прав­да, цьо­му по­лю по­та­ла­ни­ло — прой­шов дощ, і та­кий показник був най­ви­щий за всі ро­ки ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри. Тоді, під ре­зуль­та­ти цьо­го гібри­да, й бу­ло про­ве­де­но День по­ля, який ор­ганізу­ва­ла ком­панія, в якій я прид­бав насіння. Мов­ляв, по­дивіться: на фоні інших ріпаків наш — най­кра­щий. 

Для то­го, аби пе­ре­вер­ши­ти свої на­пра­цю­ван­ня, потрібно щось зміню­ва­ти у самій тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня. Тож роз­г­ля­не­мо по­льо­ву кар­ти­ну відра­зу після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка: пе­ред на­ми на полі ле­жить со­ло­ма. Як­би я спіймав каз­ко­ву Зо­ло­ту риб­ку і во­на по­обіця­ла ви­ко­на­ти бо­дай од­не моє ба­жан­ня, я б «за­мо­вив» сівал­ку, яка б мог­ла якісно висіва­ти насіння під со­ло­му. Та, на жаль, ми жи­ве­мо не в казці, а в ре­аль­но­му світі. От по­кажіть мені, будь ла­с­ка, се­ред ве­ли­чез­но­го ви­бо­ру за­кор­дон­них сіва­лок та­ку, яка змо­же висіяти насіння під со­ло­му, при­чо­му не пе­ремішу­ю­чи її із ша­ром ґрун­ту. Та не­має та­кої! При­наймні ще два ро­ки то­му точ­но не бу­ло та­кої. 

А сьо­годні вже є. У Києві на чер­говій аг­ро­ви­с­тавці мій до­б­рий знай­о­мий підвів ме­не до од­но­го стен­ду та по­ка­зав, так би мо­ви­ти, сівал­ку но­во­го по­коління, щоб я її оцінив із про­фесійної точ­ки зо­ру. Це сівал­ка ви­роб­ництва англійської ком­панії Мzuri. Я, звісно, обійшов її з усіх боків, су­про­во­д­жу­ю­чи ог­ляд своїми ко­мен­та­ря­ми. Сло­вом, біля стен­ду я зібрав ку­пу де­ле­гації та по­чав по­яс­ню­ва­ти їм, що ви­роб­ни­ки цьо­го ви­ду техніки ду­же да­лекі від сільсько­го гос­по­дар­ст­ва, а са­ма їхня сівал­ка є страхіттям. По­яс­ню, чо­му: в сьо­годнішній си­с­темі ви­роб­ництва ріпа­ку ми на­ма­гаємо­ся зро­би­ти вуж­чу ши­ри­ну міжряд­дя, 12,5 см, при цьо­му ство­ри­ти мен­шу гу­с­то­ту висіван­ня насіння в ряд­ку. А ця сівал­ка висіває здвоєні ряд­ки з міжряд­дям 12 см че­рез 24 см. Тож я дов­го вів спірну дис­кусію з пред­став­ни­ка­ми ви­роб­ни­ка, обґрун­то­ву­ю­чи пра­во­ту своєї точ­ки зо­ру з по­зицій прак­ти­ка, і зре­ш­тою навіть відхи­лив їхню про­по­зицію обміня­ти­ся кон­так­та­ми, пря­мо за­явив­ши їм, що во­ни — ли­ше спеціалісти-те­о­ре­ти­ки. Та з тим і поїхав до­до­му. А торік ро­бо­ту та­кої сівал­ки мені до­ве­ло­ся ба­чи­ти в Чер­каській об­ласті на висіві ози­мої пше­ниці. Вже че­рез три тижні приїхав по­ди­ви­ти­ся на роз­ви­ток рос­лин та порівня­ти ре­зуль­тат із кла­сич­ним варіан­том висіван­ня. Ска­за­ти чес­но, був вра­же­ний — і тоді за­для влас­но­го ек­с­пе­ри­мен­ту прид­бав і собі та­ку сівал­ку, щоб про­ек­с­пе­ри­мен­ту­ва­ти її на висіванні ози­мо­го ріпа­ку.Посіви озимої пшениці за новою технологією у господарстві теж виглядають знаще краще, порівняно  за класичної схеми висівання

Так 2015 ро­ку Юрій Ялов­чук провів у своєму гос­по­дарстві цікаві досліди. По­ле об­ся­гом 125 га поділив на дві ча­с­ти­ни: 25 га — ділян­ка, на якій за­сто­су­вав за­галь­но­прий­ня­ту для гос­по­дар­ст­ва тех­но­логію, тоб­то зі спа­лю­ван­ням со­ло­ми, на решті площі, 100 га, ви­про­бу­вав ефек­тивність ро­бо­ти но­вої сівал­ки. Тож далі — особ­ли­вості про­ве­ден­ня «не­за­леж­но­го по­льо­во­го ви­про­бу­ван­ня» на при­кладі цьо­го гос­по­дар­ст­ва.

Прий­ня­та для гос­по­дар­ст­ва тех­но­логія

На тій ділянці, де бу­ла спа­ле­на со­ло­ма, про­ве­ли бо­ро­ну­ван­ня дис­ко­вою бо­ро­ною, а після ньо­го — пе­ред­посівний об­робіток ґрун­ту «Євро­па­ком» на гли­би­ну висіван­ня насіння. Висів ози­мо­го ріпа­ку ви­ко­на­ли 20 серп­ня сівал­кою «Джон Дір 455» із гу­с­то­тою 600 тис. схо­жих насінин на гек­тар. Після сівби по­ле в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку за­кот­ку­ва­ли. Га­даю, ні для ко­го з ви­роб­нич­ників не ста­но­вить труд­нощів підра­ху­ва­ти, скільки ви­т­рат пішло ли­ше на те, аби тільки висіяти насіння.

Но­ва тех­но­логія

На­сам­пе­ред слід за­зна­чи­ти важ­ли­вий ню­анс: під час зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка потрібно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти той ком­байн, який ре­тель­но подрібнює та рівномірно роз­поділяє со­ло­му. Тож як­що у вас в гос­по­дарстві на­яв­ний за­кор­дон­ний ком­байн — це не про­бле­ма. Як­що ж на полі ви­яв­лять­ся со­лом’яні огріхи, то си­ту­ацію мож­на ви­пра­ви­ти, за­сто­су­вав­ши пру­жин­ну бо­ро­ну. Са­ме во­на до­по­мо­же роз­поділи­ти рівномірно со­ло­му та вод­но­час за­криє ґрун­тові по­ри, че­рез які ви­па­ро­вується до­ро­гоцінна во­ло­га. За два тижні до висіван­ня ріпа­ку бу­ло за­сто­со­ва­но гербіцид Ра­ун­дап для зни­щен­ня про­рос­лих бур’янів та па­да­лиці, яка ча­ст­ко­во про­рос­ла на той період. Далі в оп­ти­мальні стро­ки (20 серп­ня) висіяли ріпак сівал­кою «Мзурі» без про­ве­ден­ня жод­них по­пе­редніх ґрун­то­об­робітків з гу­с­то­тою 400 тис. схо­жих насінин на гек­тар.

Після висіван­ня ріпа­ку ви­па­ло 20 мм во­ло­ги.

Після цих аг­ро­прий­омів про­ве­ли спо­с­те­ре­жен­ня та зро­би­ли відповідні вис­нов­ки.

На ча­с­тині по­ля, де ріпак ви­ро­щу­ва­ли за тра­диційною тех­но­логією, че­рез па­ру днів після сівби всю во­ло­гу з ґрун­ту «ви­ду­ло», а на полі, де пра­цю­ва­ла сівал­ка «Мзурі», за­ли­шені на по­верхні рос­линні решт­ки ви­ко­ну­ва­ли роль мульчі, то­му на­яв­на ґрун­то­ва во­ло­га збе­ре­гла­ся май­же повністю. І вже че­рез чо­ти­ри-п’ять днів там з’яви­ли­ся рівномірні схо­ди. Як зга­дує Юрій Вікто­ро­вич, для ньо­го як аг­ро­но­ма та­ка кар­ти­на бу­ла ду­же не­сподіва­ною. Та­ким чи­ном, от­ри­ма­ний ре­зуль­тат ви­про­бу­вань да­вав ще од­ну мож­ливість: стро­ки висіван­ня ріпа­ку мож­на роз­тя­гу­ва­ти або зміщу­ва­ти до 10–15 днів.

За но­вої тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня не бу­ло по­тре­би за­сто­со­ву­ва­ти грамініцид, оскільки вся па­да­ли­ця по­пе­ред­ньої куль­ту­ри бу­ла на по­верхні ґрун­ту, а та, що про­рос­ла, бу­ла зни­ще­на Ра­ун­да­пом. Во­се­ни, для то­го аби посіви не пе­ре­ро­с­та­ли, ви­ко­ри­с­та­ли ре­тар­дант Ка­рам­ба у нормі 1 л/га. На­томість той ріпак, що ріс за тра­диційної тех­но­логії, потрібно бу­ло не­одмінно ря­ту­ва­ти — про­во­ди­ти певні аг­ро­за­хо­ди відповідно до по­точ­но­го ста­ну посіву.

На­весні, аби «підчи­с­ти­ти» па­да­ли­цю на ділянці з ріпа­ком, ви­ро­щу­ва­ним за тра­диційної тех­но­логії, зно­ву ви­ник­ла по­тре­ба за­сто­су­ван­ня грамініци­ду, а окрім то­го — гербіци­ду Саль­са за­для зни­щен­ня на­ступ­ної хвилі бур’янів. За но­вої ж тех­но­логії в цьо­му не ви­ни­ка­ло жод­ної не­обхідності, по­за­як по­ле бу­ло іде­аль­но чи­с­тим. У фазі се­ре­ди­ни цвітіння куль­ту­ри на обох варіан­тах за­сто­су­ва­ли інсек­ти­ци­ди Біскайя та Піктор. Та­кож для сти­му­лю­ван­ня кра­що­го га­лу­жен­ня бічних сте­бел про­ве­ли од­ну ре­тар­дант­ну об­роб­ку про­дук­том Тілмор нор­мою 0,9 л/га.

Міне­раль­не жив­лен­ня рос­лин за обох тех­но­логій бу­ло од­на­ко­ве. В ос­нов­не удо­б­рен­ня в гос­по­дарстві за­сто­со­ву­ють до­б­ри­во Тімак Аг­ро нор­мою 140 кг/га. Ос­нов­на йо­го пе­ре­ва­га в то­му, що фо­с­фор у ньо­му містить­ся в більш до­ступній для рос­лин формі. І хо­ча во­но й ко­ш­тує чи­ма­ло — по­над 20 тис. грн/т, але во­но то­го вар­те: за вро­жай­ності по­над 5 т/га, за сло­ва­ми Юрія Вікто­ро­ви­ча, во­но повністю ви­прав­до­вує ви­т­ра­ти на своє за­сто­су­ван­ня. Або ж як аль­тер­на­ти­ву Тімак Аг­ро тут вно­сять суль­фо­а­мо­фос, 130 кг/га (у фізичній вазі) під час висіван­ня.

На­весні по мерз­ло­та­ло­му ґрун­ту за­сто­со­ву­ють суль­фат амонію нор­мою 130 кг/га, а че­рез п’ять-шість днів по­то­му — 100 кг аміач­ної селітри і в третє піджив­лен­ня — 250 кг/га КАС у фізичній вазі.

Що­до ви­ко­ри­с­тан­ня сти­му­ля­торів рос­ту рос­лин, усіля­ких до­б­рив із вмістом мікро­е­ле­ментів: у ТОВ «Ко­лос» за­сто­со­ву­ють аб­со­лют­но всі на­явні на рин­ку про­дук­ти, але, за сло­ва­ми ди­рек­то­ра гос­по­дар­ст­ва, це все — «ко­с­ме­ти­ка» для ріпа­ку, ад­же як­що не за­без­пе­чи­ти посів ос­нов­ним удо­б­рен­ням у до­статній кількості відповідно до по­треб куль­ту­ри, то ніяким піджив­лен­ням ви не «ви­тяг­не­те» більший уро­жай.

Пе­ред зби­ран­ням ріпа­ку ніяких клеїв та де­си­кантів у гос­по­дарстві не за­сто­со­ву­ють. Як ска­зав один німець­кий ек­с­перт, за кор­до­ном ніхто цьо­го не ро­бить (яким чи­ном, внісши 1 л/га клею, мож­на про­клеїти та­ку ма­су і кількість стручків, що розміщені в кілька ярусів?).

Ре­зуль­та­ти ек­с­пе­ри­мен­ту 

За прий­ня­тою в гос­по­дарстві тех­но­логією от­ри­ма­на вро­жайність бу­ла на рівні 25 ц/га, а за си­с­те­ми ґрун­то­об­робітку стрип-тілл — удвічі більша.

Тож що в кінце­во­му ре­зуль­таті, за до­три­ман­ня по­вно­го за­хи­с­ту рос­лин та відповідної нор­ми міне­раль­но­го жив­лен­ня, по­слу­гу­ва­ло збіль­шен­ню вро­жаю? Наш співроз­мов­ник ро­бить ос­та­точні вис­нов­ки:

— Під ріпак ми впер­ше ви­ко­ри­с­та­ли но­ву тех­но­логію стрип-тілл, і я вва­жаю, що це — тех­но­логія сьо­годнішньо­го дня. Мож­ли­во, за­в­т­ра щось бу­де інше, ще про­гре­сивніше, про­те по­ки що ми не ба­чи­мо та­кої пер­спек­ти­ви. Що­ро­ку в Ук­раїні ми відвідуємо всі аг­ро­ви­с­тав­ки, в то­му числі чо­ти­ри за­кор­донні, та кра­що­го від «Мзурі» висівно­го зна­ряд­дя ми не знай­ш­ли. 

У будь-якій тра­диційній тех­но­логії є ще один не­долік. Ко­ли ви висіваєте ріпак (не­має різниці — якою сівал­кою), насіння вно­сить­ся в зо­ну висіву. Як відо­мо, фо­с­фор та калій пе­ре­бу­ва­ють у ґрунті в ма­ло­ру­хомій формі, тож ко­ли ко­ре­не­ва си­с­те­ма рос­лин ріпа­ку рос­те, во­на йде вглиб. Але ж уне­сені до­б­ри­ва пе­ре­бу­ва­ють у верх­нь­о­му шарі ґрун­ту! Тож скажіть мені, будь ла­с­ка, для ко­го во­ни бу­ли вне­сені за та­ку, да­ле­ко не кож­но­му до­ступ­ну, ціну? Особ­ливістю ро­бо­ти сівал­ки «Мзурі» є те, що во­на мо­же вно­си­ти до­б­ри­ва вер­ти­каль­но на гли­би­ну до 20 см, а звер­ху, над зо­ною удо­б­рен­ня, висіва­ти насіння. Тож рос­ли­на, яка рос­те, мо­же по­сту­по­во спо­жи­ва­ти вне­сені до­б­ри­ва про­тя­гом усієї ве­ге­тації.

За прий­ня­тої тех­но­логії ми висіваємо насіння ріпа­ку нор­мою 600 тис. га, за но­вої — 350–400 (але не більше). Як ба­чи­те, є ще й еко­номія на насінні, яке сьо­годні ко­ш­тує до­сить не­де­ше­во. 

Тож як­що в ме­не за­пи­та­ють, яку нам сівал­ку об­ра­ти, моя відповідь бу­де та­ка: не знаю… Ад­же я сам ли­ше на­вча­ю­ся, про­бую, прак­ти­кую, порівнюю. То­му мо­жу ли­ше по­ра­ди­ти — відвідуй­те аг­ро­за­хо­ди, оцінюй­те, зва­жуй­те. А далі — ку­пуй­те, ек­с­пе­ри­мен­туй­те, на­вчай­те­ся та от­ри­муй­те при­бут­ки! 
 

Г. Жолобецький, g.zholobetskiy@univest-media.com

Інформація для цитування
Ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку на Півдні: про­сто як «си­с­те­ма ніпель»/ Г. Жолобецький// Спецвипуск журналу Пропозиція "Озимий ріпак: ефективні рішення для гарантованої рентабельності" / — 2017. — С. 14-17

 

Ключові слова: ООО, озимый рапс

Інтерв'ю
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і