Спецможливості
Досвід господарств

Ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку на Півдні. Кейс ТОВ "Колос"

09.09.2017
2237
Ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку на Півдні. Кейс ТОВ "Колос" фото, ілюстрація
Юрій Ялов­чук, ди­рек­тор гос­по­дар­ст­ва «ТОВ «Ко­лос»»

Гос­по­дар­ст­во «ТОВ «Ко­лос»», яке розміще­не в ек­с­т­ре­маль­но­му кліма­тич­но­му регіоні — на Півдні Ук­раїни (Ве­ли­ко­ми­хайлівський рай­он Одесь­кої об­ласті), по­при жорсткі умо­ви що­до во­ло­го­за­без­пе­че­ності, до­ся­гає до­сить при­стой­них ре­зуль­татів ви­ро­щу­ван­ня ос­нов­них куль­тур, про що роз­повідає Юрій Ялов­чук, ди­рек­тор гос­по­дар­ст­ва, за­сно­ва­но­го 2000 ро­ку.

 

 

 

 

На­разі тут об­роб­ля­ють 2700 га землі. Ос­новні куль­ту­ри, які да­ють мож­ливість от­ри­му­ва­ти не­по­гані при­бут­ки, це: ози­ма пше­ни­ця — 700 га, ози­мий ячмінь — 600, ярий ячмінь — 120–150, со­няш­ник — 350, ку­ку­руд­за на зер­но — 200, го­рох — 200, про­со —150 га та, зо­к­ре­ма, ози­мий ріпак — 250, ви­ро­щу­ван­ням яко­го сьогодні аграрії заціка­влені найбільше.

— Наскільки спри­ят­ливі умо­ви для ви­ро­щу­ван­ня куль­тур у нашій зоні? — зди­во­ва­но пе­ре­пи­тує ди­рек­тор гос­по­дар­ст­ва. Судіть самі: ос­нов­ний за важ­ливістю для нас по­каз­ник — во­ло­га, якої тут не так ба­га­то, як потрібно. Тієї мізер­ної кількості, що мо­же ви­па­с­ти за рік — не більше як 200, а за спри­ят­ли­вих умов — 250 мм. Тож самі ро­зумієте, для рос­лин не­до­стат­ньо, й аг­ро­ви­роб­ни­ки, які гос­по­да­рю­ють у на­шо­му регіоні, це пре­крас­но ро­зуміють. Про­те й за та­ко­го жа­люгідно­го во­ло­го­за­без­пе­чен­ня ми от­ри­муємо до­сить не­по­гані вро­жаї порівня­но із сусідніми гос­по­дар­ст­ва­ми. 

Так, у се­ред­нь­о­му ТОВ «Ко­лос» вдається вий­ти на при­стой­ний уро­жай­ний рівень, зо­к­ре­ма: ку­ку­руд­зи — 5 т/га, со­няш­ни­ку — 2,9, го­ро­ху — 3,4, ози­мої пше­ниці — близь­ко 6, яч­ме­ню — близь­ко 7, ози­мо­го ріпа­ку — 3,8 т/га. Звісно, по­каз­ник уро­жай­ності ріпа­ку є до­сить не­по­га­ним для півден­но­го регіону, але Юрій Вікто­ро­вич — на­по­лег­ли­ва лю­ди­на, яка на­ма­гається би­ти власні ре­кор­ди. А для то­го, щоб пе­ре­вер­ши­ти свої до­сяг­нен­ня, потрібно щось кар­ди­наль­но зміню­ва­ти у самій тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня. За словами Юрія Вікторовича, сівалка «Мзурі» є однією з найкращих на ринку

Заціка­ви­ли­ся ви­ро­щу­ван­ням ози­мо­го ріпку в гос­по­дарстві де­сять років то­му, про­те, з чо­го роз­по­чи­на­ти цю спра­ву, керівник і гад­ки на мав.

— Тоді я впер­ше засіяв ріпа­ком пло­щу об­ся­гом 70 га. То­го са­мо­го ро­ку в нашій об­ласті про­во­ди­ли по­льо­вий семінар, на який ми та­кож бу­ли за­про­шені. Будь-який захід, як відо­мо, су­про­во­д­жується пре­сою. В од­но­му з інтерв’ю, пам’ятаю як за­раз, хтось го­во­рив, що ріпак — ду­же шкідли­ва куль­ту­ра, то­му що вис­на­жує ґрун­ти. Од­не сло­во, хто що тільки міг, те й го­во­рив про шкідливість ріпа­ку. 

А в нас усе пішло… з літе­ра­тур­них дже­рел, яких ми на­чи­та­ли­ся. З них ми дізна­ли­ся, що він є ду­же хо­ро­шим по­пе­ред­ни­ком під озимі куль­ту­ри, ад­же ду­же ра­но звільняє по­ле. Ще однією з йо­го пе­ре­ваг є те, що, за­вдя­ки своїй по­тужній стриж­невій ко­ре­невій си­с­темі, він за­без­пе­чує дре­наж ґрун­ту. На­справді зі своєї прак­ти­ки ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го ріпа­ку мо­жу ска­за­ти, що він зовсім не та­кий шкідли­вий, як йо­го опи­су­ють «хлоп­чи­ки з бал­ко­ну». Прак­ти­ки — іншої дум­ки.

У нашій зоні по­пе­ред­ни­ком під ріпак є ози­ма пше­ни­ця. Для то­го, щоб ви­ро­с­ти­ти йо­го після пше­ниці, обов’яз­ко­во потрібно спа­ли­ти на полі со­ло­му — і цей прий­ом відо­мий ба­га­ть­ом ріпаківни­кам. Чо­му це слід зро­би­ти? Спра­ва в то­му, що в нашій зоні за висіву ріпа­ку в со­ло­му, яка пе­реміша­на із верхнім ша­ром ґрун­ту, вза­галі не­мож­ли­во от­ри­ма­ти вро­жаю. Куль­ту­ра ця, як ви знаєте, дрібно­насінна, її висіва­ють у ґрунт на гли­би­ну 2–3 см, а во­ло­ги в цьо­му шарі на період висіван­ня ріпа­ку в нас ніко­ли не бу­ває. Тож у нашій зоні ос­нов­на пе­ре­ду­мо­ва от­ри­ман­ня друж­них сходів — на­сам­пе­ред пра­виль­ний об­робіток ґрун­ту, а точніше — йо­го мінімізація.

Да­вай­те роз­г­ля­не­мо най­ти­повіші тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку ози­мо­го, які ви­ко­ри­с­то­вує більшість гос­по­дарств. Як пра­ви­ло, після зби­ран­ня ози­мої пше­ниці по­ле під ози­мий ріпак дис­ку­ють — за­для за­крит­тя во­ло­ги та про­во­кації про­ро­с­тан­ня бур’янів. Та­ким чи­ном со­ло­ма пе­ремішується із верхнім ша­ром ґрун­ту. За­сто­су­вав­ши та­кий прий­ом, ми поз­бу­ли­ся во­ло­ги, а со­ло­ма, за­ли­ше­на для міне­ралізації, ви­ко­ри­с­та­ла азот. Потім, як пра­ви­ло, після дис­ку­ван­ня на по­ле за­хо­дить сівал­ка, при­зна­че­на для мінімаль­ної чи ну­ль­о­вої тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня. Висіяли. 

Як­що після висіву ви­па­де до­стат­ня кількість опадів, то, вва­жай­те, вам ду­же по­ща­с­ти­ло — насіння зійде і ви от­ри­маєте схо­ди. Хо­ча про до­стат­ню кількість во­ло­ги у серпні в на­шо­му регіоні, так би мо­ви­ти, ли­ше в казці мож­на про­чи­та­ти, тож та­кий варіант відпа­дає. Як­що ж опадів не бу­де вза­галі — ви про­ве­ли «ам­барні посіви» — і з цим не по­спе­ре­чаєшся, ад­же вже ба­га­то гос­по­дарств на­бу­ли та­кої прак­ти­ки. Далі вже не­має ніяко­го сен­су роз­повіда­ти про те, як ви­ве­с­ти ріпак на ви­со­ку вро­жайність і рен­та­бельність…

До 2016 ро­ку спа­лю­ван­ня со­ло­ми під ріпак у нас в гос­по­дарстві бу­ло кла­сич­ним аг­ро­прий­о­мом. За та­ко­го прий­о­му в тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку йо­го вро­жайність, на­при­клад 2015 ро­ку, на такій ділянці по­ля ста­но­ви­ла 63 ц/га. Тоді, що­прав­да, цьо­му по­лю по­та­ла­ни­ло — прой­шов дощ, і та­кий показник був най­ви­щий за всі ро­ки ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри. Тоді, під ре­зуль­та­ти цьо­го гібри­да, й бу­ло про­ве­де­но День по­ля, який ор­ганізу­ва­ла ком­панія, в якій я прид­бав насіння. Мов­ляв, по­дивіться: на фоні інших ріпаків наш — най­кра­щий. 

Для то­го, аби пе­ре­вер­ши­ти свої на­пра­цю­ван­ня, потрібно щось зміню­ва­ти у самій тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня. Тож роз­г­ля­не­мо по­льо­ву кар­ти­ну відра­зу після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка: пе­ред на­ми на полі ле­жить со­ло­ма. Як­би я спіймав каз­ко­ву Зо­ло­ту риб­ку і во­на по­обіця­ла ви­ко­на­ти бо­дай од­не моє ба­жан­ня, я б «за­мо­вив» сівал­ку, яка б мог­ла якісно висіва­ти насіння під со­ло­му. Та, на жаль, ми жи­ве­мо не в казці, а в ре­аль­но­му світі. От по­кажіть мені, будь ла­с­ка, се­ред ве­ли­чез­но­го ви­бо­ру за­кор­дон­них сіва­лок та­ку, яка змо­же висіяти насіння під со­ло­му, при­чо­му не пе­ремішу­ю­чи її із ша­ром ґрун­ту. Та не­має та­кої! При­наймні ще два ро­ки то­му точ­но не бу­ло та­кої. 

А сьо­годні вже є. У Києві на чер­говій аг­ро­ви­с­тавці мій до­б­рий знай­о­мий підвів ме­не до од­но­го стен­ду та по­ка­зав, так би мо­ви­ти, сівал­ку но­во­го по­коління, щоб я її оцінив із про­фесійної точ­ки зо­ру. Це сівал­ка ви­роб­ництва англійської ком­панії Мzuri. Я, звісно, обійшов її з усіх боків, су­про­во­д­жу­ю­чи ог­ляд своїми ко­мен­та­ря­ми. Сло­вом, біля стен­ду я зібрав ку­пу де­ле­гації та по­чав по­яс­ню­ва­ти їм, що ви­роб­ни­ки цьо­го ви­ду техніки ду­же да­лекі від сільсько­го гос­по­дар­ст­ва, а са­ма їхня сівал­ка є страхіттям. По­яс­ню, чо­му: в сьо­годнішній си­с­темі ви­роб­ництва ріпа­ку ми на­ма­гаємо­ся зро­би­ти вуж­чу ши­ри­ну міжряд­дя, 12,5 см, при цьо­му ство­ри­ти мен­шу гу­с­то­ту висіван­ня насіння в ряд­ку. А ця сівал­ка висіває здвоєні ряд­ки з міжряд­дям 12 см че­рез 24 см. Тож я дов­го вів спірну дис­кусію з пред­став­ни­ка­ми ви­роб­ни­ка, обґрун­то­ву­ю­чи пра­во­ту своєї точ­ки зо­ру з по­зицій прак­ти­ка, і зре­ш­тою навіть відхи­лив їхню про­по­зицію обміня­ти­ся кон­так­та­ми, пря­мо за­явив­ши їм, що во­ни — ли­ше спеціалісти-те­о­ре­ти­ки. Та з тим і поїхав до­до­му. А торік ро­бо­ту та­кої сівал­ки мені до­ве­ло­ся ба­чи­ти в Чер­каській об­ласті на висіві ози­мої пше­ниці. Вже че­рез три тижні приїхав по­ди­ви­ти­ся на роз­ви­ток рос­лин та порівня­ти ре­зуль­тат із кла­сич­ним варіан­том висіван­ня. Ска­за­ти чес­но, був вра­же­ний — і тоді за­для влас­но­го ек­с­пе­ри­мен­ту прид­бав і собі та­ку сівал­ку, щоб про­ек­с­пе­ри­мен­ту­ва­ти її на висіванні ози­мо­го ріпа­ку.Посіви озимої пшениці за новою технологією у господарстві теж виглядають знаще краще, порівняно  за класичної схеми висівання

Так 2015 ро­ку Юрій Ялов­чук провів у своєму гос­по­дарстві цікаві досліди. По­ле об­ся­гом 125 га поділив на дві ча­с­ти­ни: 25 га — ділян­ка, на якій за­сто­су­вав за­галь­но­прий­ня­ту для гос­по­дар­ст­ва тех­но­логію, тоб­то зі спа­лю­ван­ням со­ло­ми, на решті площі, 100 га, ви­про­бу­вав ефек­тивність ро­бо­ти но­вої сівал­ки. Тож далі — особ­ли­вості про­ве­ден­ня «не­за­леж­но­го по­льо­во­го ви­про­бу­ван­ня» на при­кладі цьо­го гос­по­дар­ст­ва.

Прий­ня­та для гос­по­дар­ст­ва тех­но­логія

На тій ділянці, де бу­ла спа­ле­на со­ло­ма, про­ве­ли бо­ро­ну­ван­ня дис­ко­вою бо­ро­ною, а після ньо­го — пе­ред­посівний об­робіток ґрун­ту «Євро­па­ком» на гли­би­ну висіван­ня насіння. Висів ози­мо­го ріпа­ку ви­ко­на­ли 20 серп­ня сівал­кою «Джон Дір 455» із гу­с­то­тою 600 тис. схо­жих насінин на гек­тар. Після сівби по­ле в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку за­кот­ку­ва­ли. Га­даю, ні для ко­го з ви­роб­нич­ників не ста­но­вить труд­нощів підра­ху­ва­ти, скільки ви­т­рат пішло ли­ше на те, аби тільки висіяти насіння.

Но­ва тех­но­логія

На­сам­пе­ред слід за­зна­чи­ти важ­ли­вий ню­анс: під час зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка потрібно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти той ком­байн, який ре­тель­но подрібнює та рівномірно роз­поділяє со­ло­му. Тож як­що у вас в гос­по­дарстві на­яв­ний за­кор­дон­ний ком­байн — це не про­бле­ма. Як­що ж на полі ви­яв­лять­ся со­лом’яні огріхи, то си­ту­ацію мож­на ви­пра­ви­ти, за­сто­су­вав­ши пру­жин­ну бо­ро­ну. Са­ме во­на до­по­мо­же роз­поділи­ти рівномірно со­ло­му та вод­но­час за­криє ґрун­тові по­ри, че­рез які ви­па­ро­вується до­ро­гоцінна во­ло­га. За два тижні до висіван­ня ріпа­ку бу­ло за­сто­со­ва­но гербіцид Ра­ун­дап для зни­щен­ня про­рос­лих бур’янів та па­да­лиці, яка ча­ст­ко­во про­рос­ла на той період. Далі в оп­ти­мальні стро­ки (20 серп­ня) висіяли ріпак сівал­кою «Мзурі» без про­ве­ден­ня жод­них по­пе­редніх ґрун­то­об­робітків з гу­с­то­тою 400 тис. схо­жих насінин на гек­тар.

Після висіван­ня ріпа­ку ви­па­ло 20 мм во­ло­ги.

Після цих аг­ро­прий­омів про­ве­ли спо­с­те­ре­жен­ня та зро­би­ли відповідні вис­нов­ки.

На ча­с­тині по­ля, де ріпак ви­ро­щу­ва­ли за тра­диційною тех­но­логією, че­рез па­ру днів після сівби всю во­ло­гу з ґрун­ту «ви­ду­ло», а на полі, де пра­цю­ва­ла сівал­ка «Мзурі», за­ли­шені на по­верхні рос­линні решт­ки ви­ко­ну­ва­ли роль мульчі, то­му на­яв­на ґрун­то­ва во­ло­га збе­ре­гла­ся май­же повністю. І вже че­рез чо­ти­ри-п’ять днів там з’яви­ли­ся рівномірні схо­ди. Як зга­дує Юрій Вікто­ро­вич, для ньо­го як аг­ро­но­ма та­ка кар­ти­на бу­ла ду­же не­сподіва­ною. Та­ким чи­ном, от­ри­ма­ний ре­зуль­тат ви­про­бу­вань да­вав ще од­ну мож­ливість: стро­ки висіван­ня ріпа­ку мож­на роз­тя­гу­ва­ти або зміщу­ва­ти до 10–15 днів.

За но­вої тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня не бу­ло по­тре­би за­сто­со­ву­ва­ти грамініцид, оскільки вся па­да­ли­ця по­пе­ред­ньої куль­ту­ри бу­ла на по­верхні ґрун­ту, а та, що про­рос­ла, бу­ла зни­ще­на Ра­ун­да­пом. Во­се­ни, для то­го аби посіви не пе­ре­ро­с­та­ли, ви­ко­ри­с­та­ли ре­тар­дант Ка­рам­ба у нормі 1 л/га. На­томість той ріпак, що ріс за тра­диційної тех­но­логії, потрібно бу­ло не­одмінно ря­ту­ва­ти — про­во­ди­ти певні аг­ро­за­хо­ди відповідно до по­точ­но­го ста­ну посіву.

На­весні, аби «підчи­с­ти­ти» па­да­ли­цю на ділянці з ріпа­ком, ви­ро­щу­ва­ним за тра­диційної тех­но­логії, зно­ву ви­ник­ла по­тре­ба за­сто­су­ван­ня грамініци­ду, а окрім то­го — гербіци­ду Саль­са за­для зни­щен­ня на­ступ­ної хвилі бур’янів. За но­вої ж тех­но­логії в цьо­му не ви­ни­ка­ло жод­ної не­обхідності, по­за­як по­ле бу­ло іде­аль­но чи­с­тим. У фазі се­ре­ди­ни цвітіння куль­ту­ри на обох варіан­тах за­сто­су­ва­ли інсек­ти­ци­ди Біскайя та Піктор. Та­кож для сти­му­лю­ван­ня кра­що­го га­лу­жен­ня бічних сте­бел про­ве­ли од­ну ре­тар­дант­ну об­роб­ку про­дук­том Тілмор нор­мою 0,9 л/га.

Міне­раль­не жив­лен­ня рос­лин за обох тех­но­логій бу­ло од­на­ко­ве. В ос­нов­не удо­б­рен­ня в гос­по­дарстві за­сто­со­ву­ють до­б­ри­во Тімак Аг­ро нор­мою 140 кг/га. Ос­нов­на йо­го пе­ре­ва­га в то­му, що фо­с­фор у ньо­му містить­ся в більш до­ступній для рос­лин формі. І хо­ча во­но й ко­ш­тує чи­ма­ло — по­над 20 тис. грн/т, але во­но то­го вар­те: за вро­жай­ності по­над 5 т/га, за сло­ва­ми Юрія Вікто­ро­ви­ча, во­но повністю ви­прав­до­вує ви­т­ра­ти на своє за­сто­су­ван­ня. Або ж як аль­тер­на­ти­ву Тімак Аг­ро тут вно­сять суль­фо­а­мо­фос, 130 кг/га (у фізичній вазі) під час висіван­ня.

На­весні по мерз­ло­та­ло­му ґрун­ту за­сто­со­ву­ють суль­фат амонію нор­мою 130 кг/га, а че­рез п’ять-шість днів по­то­му — 100 кг аміач­ної селітри і в третє піджив­лен­ня — 250 кг/га КАС у фізичній вазі.

Що­до ви­ко­ри­с­тан­ня сти­му­ля­торів рос­ту рос­лин, усіля­ких до­б­рив із вмістом мікро­е­ле­ментів: у ТОВ «Ко­лос» за­сто­со­ву­ють аб­со­лют­но всі на­явні на рин­ку про­дук­ти, але, за сло­ва­ми ди­рек­то­ра гос­по­дар­ст­ва, це все — «ко­с­ме­ти­ка» для ріпа­ку, ад­же як­що не за­без­пе­чи­ти посів ос­нов­ним удо­б­рен­ням у до­статній кількості відповідно до по­треб куль­ту­ри, то ніяким піджив­лен­ням ви не «ви­тяг­не­те» більший уро­жай.

Пе­ред зби­ран­ням ріпа­ку ніяких клеїв та де­си­кантів у гос­по­дарстві не за­сто­со­ву­ють. Як ска­зав один німець­кий ек­с­перт, за кор­до­ном ніхто цьо­го не ро­бить (яким чи­ном, внісши 1 л/га клею, мож­на про­клеїти та­ку ма­су і кількість стручків, що розміщені в кілька ярусів?).

Ре­зуль­та­ти ек­с­пе­ри­мен­ту 

За прий­ня­тою в гос­по­дарстві тех­но­логією от­ри­ма­на вро­жайність бу­ла на рівні 25 ц/га, а за си­с­те­ми ґрун­то­об­робітку стрип-тілл — удвічі більша.

Тож що в кінце­во­му ре­зуль­таті, за до­три­ман­ня по­вно­го за­хи­с­ту рос­лин та відповідної нор­ми міне­раль­но­го жив­лен­ня, по­слу­гу­ва­ло збіль­шен­ню вро­жаю? Наш співроз­мов­ник ро­бить ос­та­точні вис­нов­ки:

— Під ріпак ми впер­ше ви­ко­ри­с­та­ли но­ву тех­но­логію стрип-тілл, і я вва­жаю, що це — тех­но­логія сьо­годнішньо­го дня. Мож­ли­во, за­в­т­ра щось бу­де інше, ще про­гре­сивніше, про­те по­ки що ми не ба­чи­мо та­кої пер­спек­ти­ви. Що­ро­ку в Ук­раїні ми відвідуємо всі аг­ро­ви­с­тав­ки, в то­му числі чо­ти­ри за­кор­донні, та кра­що­го від «Мзурі» висівно­го зна­ряд­дя ми не знай­ш­ли. 

У будь-якій тра­диційній тех­но­логії є ще один не­долік. Ко­ли ви висіваєте ріпак (не­має різниці — якою сівал­кою), насіння вно­сить­ся в зо­ну висіву. Як відо­мо, фо­с­фор та калій пе­ре­бу­ва­ють у ґрунті в ма­ло­ру­хомій формі, тож ко­ли ко­ре­не­ва си­с­те­ма рос­лин ріпа­ку рос­те, во­на йде вглиб. Але ж уне­сені до­б­ри­ва пе­ре­бу­ва­ють у верх­нь­о­му шарі ґрун­ту! Тож скажіть мені, будь ла­с­ка, для ко­го во­ни бу­ли вне­сені за та­ку, да­ле­ко не кож­но­му до­ступ­ну, ціну? Особ­ливістю ро­бо­ти сівал­ки «Мзурі» є те, що во­на мо­же вно­си­ти до­б­ри­ва вер­ти­каль­но на гли­би­ну до 20 см, а звер­ху, над зо­ною удо­б­рен­ня, висіва­ти насіння. Тож рос­ли­на, яка рос­те, мо­же по­сту­по­во спо­жи­ва­ти вне­сені до­б­ри­ва про­тя­гом усієї ве­ге­тації.

За прий­ня­тої тех­но­логії ми висіваємо насіння ріпа­ку нор­мою 600 тис. га, за но­вої — 350–400 (але не більше). Як ба­чи­те, є ще й еко­номія на насінні, яке сьо­годні ко­ш­тує до­сить не­де­ше­во. 

Тож як­що в ме­не за­пи­та­ють, яку нам сівал­ку об­ра­ти, моя відповідь бу­де та­ка: не знаю… Ад­же я сам ли­ше на­вча­ю­ся, про­бую, прак­ти­кую, порівнюю. То­му мо­жу ли­ше по­ра­ди­ти — відвідуй­те аг­ро­за­хо­ди, оцінюй­те, зва­жуй­те. А далі — ку­пуй­те, ек­с­пе­ри­мен­туй­те, на­вчай­те­ся та от­ри­муй­те при­бут­ки! 
 

Г. Жолобецький, g.zholobetskiy@univest-media.com

Інформація для цитування
Ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку на Півдні: про­сто як «си­с­те­ма ніпель»/ Г. Жолобецький// Спецвипуск журналу Пропозиція "Озимий ріпак: ефективні рішення для гарантованої рентабельності" / — 2017. — С. 14-17

 

Ключові слова: ООО, озимый рапс

Інтерв'ю
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури

1
0