Спецможливості
Досвід господарств

Вирощування ози­мо­го го­ро­ху. Кейс «Українка Агро»

27.09.2017
1307
Вирощування ози­мо­го го­ро­ху. Кейс «Українка Агро» фото, ілюстрація

Озимий горох — культура досить нова в Україні, і тому невелика кількість агровиробників володіє знаннями про його переваги та особливості вирощування. Тому з огляду на актуальність цього питання пропонуємо вашій увазі статтю, яка містить практичний досвід вирощування цієї бобової культури у ТОВ «Українка Агро».

 

 

Са­ме гос­по­дар­ст­во роз­та­шо­ва­не в Ма­линсь­ко­му р-ні Жи­то­мирсь­кої обл. В об­робітку підприємства близь­ко 2 тис. га землі. Ви­ро­щу­ють ха­рак­терні для Полісся куль­ту­ри, такі як ку­ку­руд­за, со­няш­ник та озимі зер­нові: пше­ни­цю, жи­то, три­ти­ка­ле, озимі ріпак та го­рох. Чим ціка­вий в умо­вах сьо­го­ден­ня ози­мий го­рох для ук­раїнських аг­ро­ви­роб­ників, ми виріши­ли дізна­ти­ся в го­ло­вно­го аг­ро­но­ма ТОВ «Ук­раїнка Аг­ро» Оле­га Пи­ли­пен­ка.

—Як ви вий­ш­ли на про­по­зицію що­до насіннєво­го ма­теріалу ози­мо­го го­ро­ху? 

— Оскільки маємо тва­рин­ництво, то нам потрібна якісна кор­мо­ва ба­за. Для то­го, аби її за­без­пе­чи­ти, співпра­цюємо із Інсти­ту­том рільництва та овочівництва (м. Нові Сад, Сербія). У них за­ку­по­вуємо насіння бо­бо­вих трав: ко­ню­ши­ни, лю­цер­ни то­що. Після то­го, як ця ус­та­но­ва за­реєстру­ва­ла в Ук­раїні ози­мий го­рох, сорт НС Мо­роз, нам за­про­по­ну­ва­ли взя­ти йо­го на про­бу. Тож фак­тич­но ми одні з пер­ших, хто по­чав ви­ро­щу­ва­ти йо­го в Ук­раїні. Вар­то за­зна­чи­ти, що, вра­хо­ву­ю­чи наші по­год­но-кліма­тичні умо­ви та ґрун­ти, озимі куль­ту­ри — це той сег­мент рос­лин­ництва, який має бу­ти в пріори­теті, оскільки во­ни до­волі про­дук­тивні. 

— Поділіться, будь ла­с­ка, своїм прак­тич­ним досвідом ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го го­ро­ху.

— Пла­ну­ва­ли йо­го висіяти на площі 150 га, та по­чат­кові наміри де­що зміни­ли­ся. З осені ми висіяли йо­го на площі 120 га, та оскільки на­далі по­годні умо­ви знач­но погірши­ли­ся — ґрунт був пе­ре­зво­ло­же­ний та на­ста­ва­ло знач­не по­хо­ло­дан­ня, — то висіван­ня на решті площі пе­ре­нес­ли на вес­ну. Ад­же, як ви­я­ви­ло­ся, це сорт-дво­руч­ка, тож не­досіяне во­се­ни насіння не про­па­де. Та­ким чи­ном ви­па­ла на­го­да порівня­ти вро­жайність цієї куль­ту­ри з різни­ми стро­ка­ми висіван­ня.

— Чи бу­ли у вас по­бо­ю­ван­ня пе­ред висіван­ням ози­мо­го го­ро­ху? Що вас найбільше не­по­коїло?

— За сло­ва­ми оригіна­то­ра, як і що­до всіх ози­мих куль­тур, мо­жуть ви­ник­ну­ти про­бле­ми із пе­ре­зимівлею рос­лин. Але це зви­чай­ний аг­ро­номічний ри­зик: та­ке мо­же тра­пи­ти­ся один раз на п’ять років, а мо­же й зовсім не тра­пи­ти­ся.

Здебільшо­го під го­рох у нас бу­ли стер­нь­ові по­пе­ред­ни­ки — ози­ма пше­ни­ця та жи­то. Після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка ми про­во­ди­ли по­верх­не­вий об­робіток ґрун­ту, який скла­дав­ся із двох дис­ку­вань та пе­ред­посівної куль­ти­вації. Оп­ти­маль­ни­ми стро­ка­ми висіван­ня для Цен­т­раль­ної та Північної Ук­раїни є 15–25 ве­рес­ня, на Півдні Ук­раїни висівні терміни мо­жуть роз­тя­гу­ва­ти­ся до 5 жовт­ня. Як ба­чи­мо, во­ни прак­тич­но збіга­ють­ся зі стро­ка­ми сівби ози­мих зер­но­вих куль­тур. Для ози­мо­го го­ро­ху най­оп­ти­мальнішою фа­зою для вхо­д­жен­ня в зи­му є ут­во­рен­ня трьох-п’яти трійча­с­тих листків. Са­ме за та­кої стадії роз­вит­ку він най­кра­ще пе­ре­зи­мо­вує.

Прак­тич­но ми по­ча­ли висіва­ти го­рох на­прикінці ве­рес­ня — на по­чат­ку жовт­ня. Умо­ви для сівби бу­ли да­ле­ко не най­кращі — до­во­ди­ло­ся висіва­ти в су­хий ґрунт і до то­го ж фак­тич­но пе­ред са­ми­ми при­мо­роз­ка­ми. Тож не все насіння зійшло во­се­ни. На­весні во­но ще до­схо­ди­ло. Гу­с­то­та висіван­ня — 1,0–1,1 млн схо­жих насінин на гек­тар. Оскільки ма­са 1 тис. насінин ози­мо­го го­ро­ху де­що ниж­ча, ніж у зви­чай­них сортів, то висівна нор­ма ста­но­вить 220 кг/га. Гли­би­на висіву варіює від 3–5 см за­леж­но від во­ло­гості та ме­ханічно­го скла­ду ґрунтів. Висіва­ли ози­мий го­рох тра­диційни­ми зер­но­ви­ми сівал­ка­ми із міжряд­дям 15 см. Та­кож слід за­зна­чи­ти, що го­рох з ура­ху­ван­ням йо­го до­б­рої здат­ності до гілку­ван­ня мож­на висіва­ти і з ши­ри­ною 30 см — він до­сить ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­вує пло­щу і, як пра­ви­ло, пу­с­тих місць на полі не бу­ває.

— А як що­до ефек­тив­ності іно­ку­ляції насіння ози­мо­го го­ро­ху?

— Пе­ред сівбою осо­би­с­то ми не про­во­ди­ли іно­ку­ляцію, ад­же, вра­хо­ву­ю­чи де­що запізнілі терміни висіван­ня, бак­терії не при­жи­ли­ся б. А цьо­го ро­ку, сподіваємо­ся, умо­ви скла­дуть­ся кра­щим чи­ном і висів про­во­ди­ти­ме­мо в оп­ти­маль­но ранні стро­ки, тож пла­нуємо за­сто­су­ва­ти іно­ку­ляцію.

— А чи вза­галі доцільно на зи­му про­во­ди­ти іно­ку­ляцію, ад­же з по­ни­жен­ням тем­пе­ра­ту­ри ґрун­ту ак­тивність мікро­ор­ганізмів па­дає? 

— Так, це вар­то ро­би­ти. Візьмімо для при­кла­ду сою: ад­же на­ступ­но­го ро­ку після її ви­ро­щу­ван­ня буль­боч­ки в ґрунті про­дов­жу­ють жи­ти і хо­ча й у меншій кількості, все ж функціону­ють. Для іно­ку­ляції ози­мо­го го­ро­ху спро­буємо за­сто­су­ва­ти Оптімайз Пульс для висіву на не­ве­ликій площі, ре­ш­ту за­мов­ля­ти­ме­мо в Інсти­туті мікробіології.

Що­до ос­нов­но­го удо­б­рен­ня. По­за­як ми не встиг­ли про­ве­с­ти аг­рохімічний аналіз ґрун­ту по­ля, то взя­ли се­редні по­каз­ни­ки за­без­пе­чен­ня міне­раль­ни­ми еле­мен­та­ми. Тож в ос­нов­не удо­б­рен­ня бу­ло вне­се­но 150 кг/га нітро­а­мо­фо­с­ки. В ос­но­ву піджив­лен­ня ра­но на­весні, по мерз­ло­та­ло­му ґрун­ту, ви­ко­ри­с­та­ли аміач­ну селітру (200 кг/га), та­кож уп­ро­довж ве­ге­тації двічі піджив­лю­ва­ли кар­бамідом — по 10 кг/га. Пер­ше вне­сен­ня при­па­ло ра­зом із за­сто­су­ван­ням гербіцидів, дру­ге — на фа­зу по­чат­ку гілку­ван­ня куль­ту­ри.

— А що­до ре­тар­дантів — чи є по­тре­ба у їхньо­му за­сто­су­ванні? Чи, мож­ли­во, го­рох не має та­кої здат­ності до пе­ре­ро­с­тан­ня, як, на­при­клад, рос­ли­ни ози­мо­го ріпа­ку?

— Як за­яв­ле­но оригіна­то­ром, цей сорт на­ле­жить до гру­пи се­ред­нь­о­рос­лих, тож по­тре­би в за­сто­су­ванні ре­тар­дантів не ви­ни­кає.

— Який рівень пе­ре­зимівлі ози­мо­го го­ро­ху порівня­но з ози­ми­ми ко­ло­со­ви­ми?

— За на­шою оцінкою, ви­хо­дя­чи із влас­но­го досвіду ви­ро­щу­ван­ня, рівень пе­ре­зимівлі ози­мо­го го­ро­ху ви­щий, ніж в ози­мо­го яч­ме­ню, але по­сту­пається озимій пше­ниці. Цієї зи­ми мо­роз у на­шо­му краї був до -26°С, а снігу ви­па­ло ша­ром зав­тов­шки 60–70 см. Про­те такі умо­ви мож­на вва­жа­ти іде­аль­ни­ми для пе­ре­зимівлі й для інших ози­мих. Тож під «по­ка­зові» по­годні умо­ви ози­мий го­рох у нас не по­па­дав.

— Поділіться особ­ли­во­с­тя­ми за­хи­с­ту ози­мо­го го­ро­ху від шкідли­вих ор­ганізмів.

— В умо­вах цен­т­раль­них та північних регіонів за­для зни­жен­ня ри­зиків ура­жен­ня куль­ту­ри сніго­вою плісня­вою та фу­заріозом, а та­кож зве­ден­ня нанівець ура­жен­ня гриб­ни­ми інфекціями потрібно про­во­ди­ти осінню об­роб­ку посівів фунгіци­да­ми з д.р. бе­номіл. Най­кра­ще це ро­би­ти в першій-другій де­каді жовт­ня або у фазі двох-трьох трійча­с­тих листків у куль­ту­ри. На відміну від три­а­золів, які пра­цю­ють за теп­ло­вої тем­пе­ра­ту­ри на рівні 12…15°С, д.р бе­номіл, тіофа­нат-ме­тил відно­сять­ся до бен­зиміда­золів. То­му ці діючі ре­чо­ви­ни по­чи­на­ють ефек­тив­но пра­цю­ва­ти в умо­вах де­що ниж­чо­го теп­ло­во­го ре­жи­му — по­чи­на­ю­чи з 8°С. Тож по­ни­жен­ня тем­пе­ра­тур до цьо­го рівня не впли­ва­ти­ме не­га­тив­ним чи­ном на ефек­тивність фунгіцидів із за­зна­че­ни­ми діючи­ми ре­чо­ви­на­ми. Та­кож, ура­хо­ву­ю­чи, що період їхньо­го напівроз­па­ду по­до­вже­ний, во­ни, відповідно, три­валіший час за­ли­ша­ють­ся на по­верхні рос­лин та справ­ля­ють по­до­вже­ний за­хис­ний ефект.

Го­рох для аг­ро­ви­роб­ників ціка­вий тим, що він віднос­но ра­но звільняє по­ле. Тож і йо­го вро­жай, на відміну від сої, ку­ку­руд­зи та інших куль­тур, та­кож мож­на ре­алізу­ва­ти раніше. До то­го ж ця куль­ту­ра є до­б­рим по­пе­ред­ни­ком для зер­но­вих куль­тур та ози­мо­го ріпа­ку.

Для про­ве­ден­ня про­тру­ю­ван­ня насіння ра­ди­мо за­сто­со­ву­ва­ти пре­па­ра­ти з та­ки­ми д.р., як ти­рам, флудіок­саніл. Осо­би­с­то ми про­во­ди­ли про­тру­ю­ван­ня Віта­вак­сом і, в прин­ципі, ре­зуль­та­том ду­же за­до­во­лені.

Не менш важ­ли­вим є за­хист посівів від бур’янів. Як­що по­пе­ред­ни­ком під го­рох є зер­нові ко­ло­сові, то ви­ни­кає по­тре­ба вне­сен­ня грамініцидів. Оскільки пер­шо­го ро­ку ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го го­ро­ху у нас че­рез не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви був пізній йо­го висів, до то­го ж пев­ний період осені був су­хим, то па­да­ли­ця ко­ло­со­вих схо­ди­ла до­сить пізно. То­му всі гербіцидні об­роб­ки ми зму­шені бу­ли пе­ре­не­с­ти на вес­ну — це бу­ло цілком логічно. Зо­к­ре­ма, ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ба­ко­ву суміш Ба­за­г­ран, 2,5 л + Агрітокс, 0,4 л/га (час за­сто­су­ван­ня — до по­чат­ку періоду бу­тонізації). Вза­галі оп­ти­маль­на фа­за вне­сен­ня гербіцидів на го­росі — фор­му­ван­ня куль­ту­рою п’яти трійча­с­тих листків. Про­те за ви­ко­ри­с­тан­ня цієї суміші во­се­ни фа­за роз­вит­ку куль­ту­ри, звісно, бу­де ниж­чою.

Слід про­тру­ю­ва­ти насіння ози­мо­го го­ро­ху про­ти та­ких шкідників, як па­ро­ст­ко­ва му­ха та буль­боч­ко­вий дов­го­но­сик. По­чи­на­ю­чи від періоду віднов­лен­ня ве­ге­тації з’яв­ля­ють­ся по­пе­лиці, бру­хус та пло­до­жер­ки. Про­ти бру­ху­су об­роб­ку посівів про­во­ди­мо тоді, ко­ли в куль­ту­ри з’яви­ла­ся пер­ша квітка, а че­рез 10–12 днів по­вто­рюємо зно­ву. Тут важ­ли­во чер­гу­ва­ти інсек­ти­ци­ди гру­пи не­оніко­ти­ноїдів та си­с­темні фо­с­фо­рор­ганічні.

— Чи має ози­мий го­рох якісь особ­ли­вості зби­ран­ня порівня­но з ярим?

— Ози­мий до­сти­гає на два тижні раніше, ніж ярий. Для то­го, аби не ви­ни­ка­ло пи­тань із йо­го зби­ран­ням, вар­то про­ве­с­ти де­си­кацію Дик­ва­том.

— А що мо­же­те ска­за­ти про стійкість куль­ту­ри до об­си­пан­ня? 

— Цьо­го ро­ку ви­ник­ла та­ка си­ту­ація, що ви­па­дан­ня дощів під час зби­ран­ня го­ро­ху не да­ло змо­гу вчас­но змо­ло­ти­ти рос­ли­ни з усієї площі. Тож зби­ра­ли го­рох навіть на де­ся­тий день після про­ве­ден­ня де­си­кації і як та­ко­го об­си­пан­ня не спо­с­теріга­ли, во­но бу­ло на до­пу­с­ти­мо­му рівні — 2–3%. Тож мож­на ствер­д­жу­ва­ти, що куль­ту­ра до­сить стійка до розтріску­ван­ня.

— Тож яку вро­жайність вам вда­ло­ся от­ри­ма­ти?

— По Жи­то­мир­щині вро­жайність ози­мо­го го­ро­ху на круг ста­но­ви­ла 37 ц/га. Зо­к­ре­ма, із площ, де куль­ту­ру досіва­ли на­весні, вро­жайність ста­но­ви­ла 31 ц/га. Тож, як по­ка­зує ви­роб­ни­ча прак­ти­ка, кра­ще все ж та­ки до­три­му­ва­ти­ся ре­ко­мен­до­ва­них строків сівби й висіва­ти йо­го під зи­му, оскільки на­весні рос­ли­ни кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ють ґрун­то­ву во­ло­гу, що на­ко­пи­чи­лась у зи­мо­вий період.

— На ва­шу дум­ку, чи мо­же ози­мий го­рох повністю заміни­ти ярий?

— Я вва­жаю, що не мо­же. Не всі регіони Ук­раїни при­датні для йо­го ви­ро­щу­ван­ня. Так, на­при­клад, на сході Ук­раїни (До­неч­чи­на, Харківщи­на) є ве­ликі ри­зи­ки що­до йо­го ви­мер­зан­ня, то­му тут доцільніше ви­ро­щу­ва­ти ярий го­рох. Най­кра­ще висіва­ти йо­го на півдні країни — Оде­щині й Ми­ко­лаївщині. Як­що до­три­му­ва­ти­ся тех­но­логії на ви­со­ко­му рівні, то мож­на ви­ро­щу­ва­ти, звісно, й у цен­т­раль­них регіонах.

— А яка по­тенційна вро­жайність цьо­го сор­ту?

— За ствер­д­жен­ням оригіна­то­ра — 60 ц/га. У на­шо­му гос­по­дарстві, оскільки більша ча­с­ти­на сходів го­ро­ху бу­ла от­ри­ма­на на­весні, для ньо­го скла­ли­ся не зовсім спри­ят­ливі ве­ге­таційні умо­ви. А за до­три­ман­ня строків висіван­ня, од­но­знач­но, от­ри­ма­ли б більшу вро­жайність.

На­ос­та­нок скажіть відвер­то, чи поміти­ли ви не­доліки у ви­ро­щу­ванні ози­мо­го го­ро­ху?

— Єди­ним йо­го не­доліком є нерівномірність дозріван­ня. Са­ме та­ка оз­на­ка спо­с­терігається, ко­ли ви от­ри­муєте ча­с­ти­ну сходів во­се­ни, а ча­с­ти­ну — на­весні. В та­ко­му разі, аби «підігна­ти» дозріван­ня го­ро­ху під один ма­сив, де­си­кація вкрай не­обхідна. Під час ви­ро­щу­ван­ня яро­го го­ро­ху та­ка оз­на­ка не спо­с­терігається, ад­же ми йо­го висіваємо у фізич­но стиг­лий, до­б­ре прогрітий ґрунт і пи­тан­ня рівномірності сходів не ви­ни­кає.

Ось та­кий він, ози­мий го­рох, зі своїми пе­ре­ва­га­ми й ню­ан­са­ми ви­ро­щу­ван­ня. Без­пе­реч­но, вар­тий то­го, аби ним заціка­ви­ли­ся аг­рарії. А яке місце на своєму полі відве­де­те йо­му ви — як ек­с­пе­ри­мен­таль­ну ділян­ку чи про­мис­ло­вий посів — вирішу­ва­ти вам. Але, бе­зу­мов­но, в регіонах, де «про­пи­са­но» йо­го ви­ро­щу­ван­ня, — вар­то спробувати!

Г. Жолобецький, g.zholobetskiy@univest-media.com

Інформація для цитування
Чи бу­ти ози­мо­му го­ро­ху на бо­бо­во­му олімпі?/ Г. Жолобецький // Пропозиція/ — 2017. — № 9. — С. 82-85

Інтерв'ю
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером

1
0