Спецможливості
Новини

Винороби почуваються, як у битві за виживання

28.10.2017
223
Винороби почуваються, як у битві за виживання фото, ілюстрація
Виноробство – це дуже дороге задоволення, тому за відсутності державної підтримки його розвиток неможливий

Виноробство – це дуже дороге задоволення, тому за відсутності державної підтримки його розвиток неможливий. Таку думку висловив винороб з Херсонщини, голова фермерського господарства «Курінь» Микола Халупенко, пише propozitsiya.com за матеріалами epravda.com.ua.

За його словами, допомога держави необхідна як для закладки виноградників, так і для догляду за ними протягом хоча б перших двох років.

«Щоб посадити гектар винограднику треба близько $10 тис. На 10 га треба відповідно $100 тис. При тих злиднях, які є в Україні, нереально навіть один гектар «покласти», - скаржиться винороб.

Проблеми є й з землею. «Треба навести порядок в земельних відносинах тому що виноградарство закладається мінімум на 50 років. Можливо, й без зняття мораторію, але хоча б створіть умови, щоб була можливість взяти землю в оренду на тривалий строк», - заявляє М. Халупенко.

До слова, деякий прогрес на цьому ринку останнім часом таки спостерігається. Однією з найбільших перемог минулого року для виноробів стало скасування ліцензії на оптовий продаж, яка коштувала 500 тис. грн на рік.

Запроваджена ще на початку 2007 року, майже за 10 років ця норма створила чимало проблем виноробам. Фіксований ліцензійний збір, який не залежить від обсягу виробництва, ставив малі господарства в нерівні конкурентні умови.

Підписуючи відповідний закон, Президент Петро Порошенко запевняв, що це «сприятиме суттєвому розвитку виноробства в Україні і це вино прославить нашу країну в світі».

Проте, не всі представники галузі поділяють думку гаранта. «Мені цей закон не допоміг. Жодної пляшки оптом я не продав. Дешева, фальсифікована продукція наповнила полиці магазинів, і нашу продукцію не беруть. Корупція в супермаркетах не дозволяє потрапити на їх полиці», - розповідає М. Халупенко і додає, що винороби виготовляють дуже якісне вино, дотримуються всіх процедур.

«Це супермаркети повинні бігати за виноробами, а не ми за ними, ще й гроші платити», - вважає голова ФГ «Курінь».

Після скасування ліцензії на оптову торгівлю іншою великою перешкодою для виходу малих виноробів на ринок залишається забюрократизована процедура отримання ліцензії на виробництво – чинним законодавством передбачено майже 160 дозвільних документів.

При цьому вимоги для отримання цієї ліцензії однакові як для великих лікеро-горілчаних заводів, так і для малих виноробних підприємств.

Варто відзначити, що в деяких країнах ЄС взагалі відсутнє ліцензування виробництва натуральних вин, а в більшості процес її отримання максимально спрощений. В Україні ж через бюрократію таку ліцензію винороби можуть отримувати роками.

Вирішити цю проблему покликаний проект закону № 6693. У разі його прийняття, прогнозують депутати, винороби позбудуться необхідності отримувати 160 дозвільних документів для отримання ліцензії.

Крім того, очікується збільшення кількості малих винарень, детінізація та легалізація виробництва вина та збільшення робочих місць в сільській місцевості.

«Потрібно людей долучати до культури споживання вина, тому що французи п'ють 70 л/рік на родину, а ми десь 4 л. Зате міцних напоїв ми п’ємо по 17 л, а вони — 3 л», - каже М. Халупенко.

За його словами, в деяких містах зросла кількість спеціалізованих магазинів і взагалі статистика показує зростання. Люди стали більше пити вино, ніж горілку, коньяк та інші міцні напої.

Нагадаємо, корпорація «Укрвинпром» та ТПП України звернулися до президента з проханням запровадити день виноградаря і винороба, проте офіційного рішення досі нема.

Ключові слова: виноделие, вино

Інтерв'ю
Рейдерство – стихійний термін, що дослівно означає «недружнє захоплення активів». В аграрній сфері найчастіше використовуються підроблені документи, а часто — в купі із тупою грубою силою. Чому рейдерство набуло такого поширення в Україні... Подробнее
Ігор Чечітко, директор компанії  HZPC Ukraine
Після того, як запрацювала Угода про вільну торгівлю з ЄС, низка українських сільгоспвиробників спробували вийти на європейський ринок. Стало зрозуміло, що продукцію, яка продається у свіжому вигляді,