В Україні закинуто від 4 до 8 млн га ріллі

В Україні стоїть пусткою від 4 до 8 млн га земель, які за колгоспно-радгоспних часів оброблялися. Такі оцінки оприлюднив співробітник відділу технологій вирощування біоенергетичних рослин Інституту енергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України Олександр Ганженко, пише propozitsiya.com.

За офіційними даними цього року не було засіяно 5,6 млн га земель, віднесених до ріллі, або кожен шостий гектар відповідного цільового призначення. А експертні оцінки суттєво відрізняються як в одну, так і в іншу сторону з огляду на те, що, з одного боку, вітчизняний агробізнес частково працює в «тіні», а з іншого чиновники, та й наймані управлінці великих агрокомпаній можуть займатися приписками.

Як зазначають аграрії, необроблені землі – не завжди ознака безгосподарності. Деякі землі не беруться обробляти тому, що вони гуляли занадто довго і встигли так зарости бур’яном, що його тепер дуже складно подолати. А місцями колишні поля заросли навіть чагарником і справжнім лісом.

Та більша частина необроблених площ – неугіддя, розташовані здебільшого на Поліссі. Ці малородючі піщані грунти за радянських часів оброблялися лише для того, щоб забезпечити роботою всіх мешканців сіл. Крім того, цілі галузі рослинництва, такі як льонарство або картоплярство, не змогли вижити без планової економіки. Врешті, частина земель втратили свою привабливість, потрапивши до зони радіаційного забруднення.

Пріоритетним напрямком використання таких неугідь в Інституті енергетичних культур і цукрових буряків вважають вирощування енергетичної верби або тополі а також трав’янистих рослин – міскантусу, світчграсу, тощо.

Як вважає О. Ганженко, площі, де вирощувати продовольчі культури невигідно або неможливо через радіаційне забруднення і які найбільше підходять саме для енергетичних культур, в Україні становлять 2 млн га. Наразі ж площі під цими культурами обчислюються десятками тисяч гектарів, що викликає необхідність стимулювання даної галузі, особливо в умовах нагальної потреби заміщення російського газу.