Спецможливості
Інтерв'ю

«У світі мед — дефіцитний продукт», — Олександр Масленко

20.11.2017
686
«У світі мед — дефіцитний продукт», — Олександр Масленко фото, ілюстрація

Невдовзі після останнього щорічного всесвітнього конгресу бджолярів Apimondia, що цього року пройшов у Стамбулі, редакція propozitsiya.com поспілкувалася з одним з його учасників про тенденції в світі і про можливості для пасічників у цій ситуації.

 

 

 

 

-Розкажіть насамперед про свою участь у медовому бізнесі.

-Я допомагаю своєму батьку й брату, які мають пасіки на Полтавщині, відповідно в Пирятині і в Карлівці. Разом у них 130 бджолосімей. Передусім я допомагаю в збуті, хоча, коли потрібно, допомагаю качати мед, заносити вулики до зимівника або виносити назад.

-Які б Ви відзначили світові тенденції в медовій галузі?

-У світі кількість бджолосімей скорочується.

-Яка ж по-Вашому головна причина: неонікотиноїди, кліщ варроа чи ще щось?

-Перш за все те, що рослинництво не хоче враховувати ще чиїхось інтересів, крім їхніх власних. Зокрема, не здогадується попередити пасічників про обробку своїх полів.

-Але ж Україна вже зайняла достойне місце на європейському ринку.

-Так, на відміну від решти світу, ми не скорочуємо виробництво меду, а нарощуємо. Торік виробили 57 тис. т, цього року очікується більше 60 тис. т. Крім того, частина виробництва меду ніде не враховується, а це, на мою думку, 30-40%. А потім нелегально вивозиться до Польщі і там розфасовується вже як продукт ЄС. У нинішньому році багато бджолярів замислилися про промислові пасіки. Тож Україна має бути світовим лідером з виробництва меду, треба навести порядок в галузі і трішки часу — 3–5 років — на втілення цієї мети.

-Навіть світовим лідером? А як же інші? Китай насамперед?

Олександр Масленко-Китайські пасічники вже працюють на межі можливого. Що ж стосується іншого  виробника — США, то наша перевага в тому, що тут можна завести невелику пасіку, навчитися поводитися з бджолами, освоїти секрети майстерності, а потім розширити її до промислових масштабів. А от у США малу пасіку тримати невигідно: або зразу промислову, або не займатися цим взагалі. Та й у якості у нас беззаперечна перевага. Адже у США основний заробіток пасічників — послуги з запилення сільгоспкультур, а мед — ледь не побічний продукт. Тому там бджіл лікують антибіотиками і не переймаються цим: врешті, значні обсяги меду закуповує косметична індустрія, там вимоги не такі жорсткі, як у харчової.
Тож у нас іще є потенціал для зростання, причому значного — на 20–30% щороку. В Україні молодь усе більше долучається до бджільництва. Головне — щоб держава підтримувала та створювала можливості для розвитку .
 — Нарощування виробництва й експорту супроводжується скандалами з приводу якості українського меду. Як можна врегулювати питання якості?

-Наскільки я пам’ятаю, врешті з’ясувалося, що це був китайський мед, перепроданий на захід під виглядом українського. Аналіз пилку показав, що мед був не з українських полів.

-Зростання можливе завдяки тому, про що говорять експерти медової галузі: продаж пилку, маточного молочка, міцних напоїв на меду?

-Цьому теж. Хоча, як на мене, продавати ще й пилок — це ослаблювати бджолосім’Правда, деякі пасічники кажуть, що пилок можна сміливо збирати, але в певні періоди. Медовуху ми теж робимо і продаємо, якщо мед після сезону залишається.

-Тоді що — послуги з запилення?

-Я в захваті від одного пасічника з Ізюма, який уже п’ятий рік отримує від агрофірм до 150 грн з вулика за запилення. На жаль, не скрізь агрокомпанії вдається переконати, що їм самим вигідно підтримувати пасічників. На практиці нерідко пасічникам доводиться ділитися медом з агрономами чи управляючими, щоб ті дозволили розташувати пасіку поруч з полем соняшника чи гречки.

-Як ще можна збільшити доходи від бджолярства?

-Давайте звернемо увагу, як продають і як споживають основну масу меду. Пасічники його розливають у 3-літрові банки і несуть на базар. Люди купують 3-літрову банку, ставлять її в погріб або в комірку і виймають тільки коли захворіють.

Я ж намагаюсь продавати мед у дрібній фасовці — по 150 і по 280 г. Тоді мед постійно стоїть на столі чи в холодильнику і споживач їсть його частіше. І частіше купує. Більше того, в дрібній фасовці мед можна продати дорожче. Наприклад, 1 л квіткового меду на базарі коштує 130-140 грн/л. За 1 кг це виходить трохи більше 90 грн. В дрібній фасовці мед продається щонайменше по 140 грн/кг. Однак покупці цим не особливо переймаються. Адже 150-грамова упаковка меду коштує від 20 до 35 грн — суму, з якою споживач розстається легко

Крім того, продажі у дрібній фасовці — це постійні надходження коштів протягом сезону. Це могло б дуже зацікавити пасічників, більшість яких продає весь продукт за 2 місяці, і на цьому все.

-Так, на Заході, де на різних технологіях маркетингу, як то кажуть, собаку з’їли, мед продається зазвичай у дрібній фасовці, часто по 20-50 г. А в чому полягає вдосконалення продукту?

-У створенні іншої консистенції — так званого крем-меду. Для цього мед протягом 10 днів перемішується за температури 14ºС. Після цього продукт набуває м’якої консистенції і більше подобається споживачам, ніж мед, який доводиться видовбувати з банки чимось міцним. Не зупинившись на цьому, я ще й спробував запропонувати крем-мед з різними смаками – чорниці, наприклад. Продукт вийшов оригінальним, люди цікавляться, щоправда, часто доводиться пояснювати, що крем-мед – це не косметичний продукт, а харчовий. Але крем-мед зараз узявся робити великий пакувальник меду «Асканія-Пак». Тож, як прийнято вже в нашій галузі говорити, «Хай Живе Бджільництво» .

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Ключові слова: мед, бджолярство

Інтерв'ю
Валерій Давиденко, народний депутат України
Чутки про відставку Кутового, підтримка кооперативного руху і малих виробників ці та інші актуальні питання propozitsiya.com погодився висвітлити народний депутат України Валерій Давиденко. 
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських