Спецможливості
Новини

У чиїх інтересах діє уряд, відкриваючи ринок землі лише для фізосіб?

10.04.2017
441
У чиїх інтересах діє уряд, відкриваючи ринок землі лише для фізосіб? фото, ілюстрація
Більшість країн ЄС не концентрують увагу на національній приналежності покупця. Їх думку також поділяють Японія, США, Уругвай, Домініканська Республіка і Камерун. В результаті середня ціна за один гектар тут досягає $19 336, а середнє значення вартості оренди - $360

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявляє, що Україні варто орієнтуватися на таку модель ринку землі, де покупцями можуть бути лише фізичні особи з українським паспортом. На його думку, таким чином можна захистити землевласників та української землі від "великих агрохолдингів або умовних іноземців, які могли б приїхати в Україну і скуповувати землю".

Однак ринок, що існуватиме лише для фізичних осіб з українським громадянством, теж матиме ризик існування обхідних методів і "тіньових схем". І ця норма не забезпечить ринок від доступу іноземного капіталу та юридичних осіб. У підсумку, напрошується закономірне питання: в чиїх інтересах діє уряд? Відповіль на це питання шукає проектний менеджер EasyBusiness Дмитро Ливч, пише propozitsiya.com  з посиланням на epravda.com.ua.

Експерт наголошує: після 15-річного порушення конституційних прав землевласників, влада почала позиціонувати себе як захисника селян. З точки зору її представників, мораторій був і залишається засобом захисту, а не фактором консервування галузі. Хоча насправді варто було б почати з простого - закону попиту та пропозиції.

"В іншому випадку, ми просто нехтуємо низкою логічних запитань. У скільки разів буде знижено попит внаслідок прямої заборони купівлі землі сільськогосподарського призначення юридичними особами та іноземцями і наскільки він знизиться завдяки додатковим обмеженням? Як ми зможемо максимізувати вартість активу в руках пересічного землевласника, не дозволивши ринку розвиватися належним чином? Як покращиться рівень добробуту в сільській місцевості без стимулювання інвестицій в розвиток інфраструктури та суміжних до сільського господарства галузей? Відповідь на ці запитання є також дуже простою та логічною. Прямо пропорційно зниженню попиту падатиме і ціна на землю. Не потрібно бути економічним генієм, щоб зрозуміти цей взаємозв'язок", -  вважає експерт.

Він нагадує, що така гіпотеза вже підтверджена досвідом понад 60 країн. Серед 18 держав, де влада так само вирішила повністю обмежити ринок для іноземного капіталу - республіки колишнього СРСР, країни Балканського півострова, а також кілька країн Африки та Близького Сходу. Середнє значення ціни на землю тут становить $3 833/га, орендної ставки - $205/га.

У той же час, більшість країн ЄС не концентрують увагу на національній приналежності покупця. Їх думку також поділяють Японія, США, Уругвай, Домініканська Республіка і Камерун. В результаті середня ціна за один гектар тут досягає $19 336, а середнє значення вартості оренди - $360.

У Румунії повна лібералізація ринку землі призвела до щорічного зростання середньої ціни на землю сільськогосподарського призначення на рівні 37,5% протягом останніх років. Відкриття та лібералізація ринку Литви спричинили зростання цін на землю втричі - від $340/га в 1991 році до $1100/га в 2012 році. В Чехії після відкриття ринку для іноземців у 2011-му показники доданої вартості сільського господарства зросли до 1,9%. Коли Болгарія нарешті зважилася надати іноземцям частковий доступ до ринку, обсяг доданої вартості сільського господарства підвищився до 4,8% з 3,3% за рік.

В Україні при відкритті ринку 7 млн власників отримають довгоочікуване право розпоряджатися власним майном. Переважна більшість серед них - доведені державою до бідності пенсіонери. Але за встановлених обмежень, платоспроможних покупців замало, щоб ціна зростала належним чином.

"І що тоді? Тоді ми застосовуємо власну винахідливість: мінімально необхідну ціну залишаємо на папері, а виплачуємо за домовленістю й ухиляємося від сплати повної суми податків. Частина покупців взагалі не захоче займатися подібними махінаціями, що також негативно вплине на попит, а, отже, і на реальну ціну ділянок", - констатує Д. Ливч.

Інтерв'ю
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в
Система аграрних розписок (АР) працює у 8 областях: Харківській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Миколаївській. Станом на середину квітня в Україні