Спецможливості
Агрохімія

Усі тонкощі про КАС

02.02.2012
41478
Усі тонкощі про КАС фото, ілюстрація
удобрение КАС

Технологія виготовлення рідких добрив істотно простіша й дешевша, ніж твердих. За наявності постійного попиту хімічні заводи зможуть його задовольнити. 

 

Фактор сезонності для рідких добрив менш актуальний, аніж для решти: зберігання  значно дешевше, що дає змогу закуповувати їх заздалегідь. У більшості мінеральних азотних добрив діюча речовина - продукт хімічної переробки природного газу. Якщо кількість витрати природного газу на один кілограм діючої речовини в газоподібних і рідких добривах приблизно однакова, то в твердих вона значно більша.

Технологія виробництва твердих добрив, зокрема аміачної селітри, карбаміду, сульфату амонію, має передумовою енергоємний процес сушіння. На більшості заводів для цього використовують природний газ. Таким чином, через складніший технологічний процес із додатковими витратами на енергоресурси собівартість діючої речовини твердих азотних добрив вища, ніж у газоподібних і рідких.

Динаміка зміни ціни газоподібних і рідких добрив подібна до динаміки зміни вартості природного газу. Величина зміни ціни твердих добрив за однакові періоди значно більша, тож нескладно передбачити, якими будуть ціни на різні види добрив після неминучого подорожчання природного газу. Наприклад, на сьогодні у США майже 50% азотних добрив вносять у рідкому стані. І таке співвідношення характерне для більшості аграрно розвинутих країн.

КАС - це водний розчин аміачної селітри й карбаміду в співвідношенні 1:1. У ньому немає вільного аміаку, завдяки чому він має технологічні переваги перед твердими азотними добривами під час використання.

 На сьогодні виробляють марки КАС-28, КАС-30, КАС-32 ( рідке добриво), в яких масова частка азоту становить, відповідно, 28, 30, 32%. КАС-32 кристалізується за 0°С, тоді як КАС-30 - за 9°С, а КАС-28 - за 17°С. Тому в разі настання холоду краще застосовувати КАС-28. Температура замерзання розчинів усіх марок рідкого добрива - мінус 26°С.

Утворення кристалів і короткочасне замерзання розчинів КАС у складських ємностях не є підставою для переживань: з підвищенням температури кристали розчиняються, й добрива повністю відновлюють свої властивості.

В'язкість розчинів  КАС ( рідке добриво) за температури 20°С в середньому дорівнює 5 мПа, що в кілька разів нижче за в'язкість рідкого комплексного добрива (РКД) 10-34-0, рН розчинів - 7-8.

Розчини КАС( рідке добриво) не горять і не вибухають. Гарантійний строк зберігання без зміни якісних показників - шість місяців.

Додавання в розчини КАС як інгібіторів корозії фосфатів амонію знімає корозійну активність.

Для зберігання розчинів можна використати ємності, призначені для аміачної води, РКД або нафтопродуктів. Наповнюючи ємності, слід враховувати, що щільність КАС у середньому 1,33 г/см3. Заливати резервуари розчином КАС більше ніж на 80% об'єму не рекомендується, тому що перевищення цього рівня може призвести до деформації ємності та втрат добрив.

Фізико-хімічні й корозійні властивості цього добрива, а також конструкційні, агротехнічні й експлуатаційно-технологічні показники машин, призначених для застосування РКД, дають змогу повністю використати їх у разі застосування КАС ( рідке добриво).

У КАС утримується амонійна, амідна й нітратна форми азоту, завдяки чому добриво діє пролонговано, а рослини протягом вегетації забезпечуються трьома формами азоту. Суміш містить 50% амідної форми азоту, 25 - аміачної та 25% - нітратної. Всі форми в добриві не інертні й не спричинюють втрат азоту, тому його можна вносити поверхнево без загортання в грунт. Нітратна й аміачна форми доступні  безпосередньо рослині. Спершу засвоюється нітратний азот, що дуже рухливий у грунті. Аміачний азот затримується в грунті й не вимивається в глибші шари.

Після внесення КАС ( рідке добриво) у грунт ця форма акумулюється в орному шарі й стає доступною рослині протягом вегетації. Частина аміачної форми перетворюється на нітратну. Амідна форма в грунті трансформується в аміачну, а пізніше в нітратну. Така система засвоєння азоту робить КАС добривом швидкої й тривалої дії. КАС має широкий спектр застосування: для прикореневого підживлення рослин, основного внесення під оранку й передпосівну культивацію, для внесення на поверхню грунту до або після висіву. Для стандартного листкового внесення КАС рекомендовано в малих дозах. Під час внесення досягається висока точність дозування й рівномірність розміщення на поверхні грунту. Використання КАС( рідке добриво) можна поєднувати з мікроелементами, пестицидами, регуляторами росту рослин, що мінімізує витрату на їхнє застосування.

 У разі використання переобладнаної техніки потрібно замінити деталі з кольорових металів на полівінілхлоридні або склопластикові, а як прокладковий матеріал використати пластинчасту гуму марки ТМКЩ на основі стирольного каучуку (ДЕРЖСТАНДАРТ 7338-77). Як гнучкі трубопроводи можна використати рукава гумові напірні з текстильним каркасом класу В (П) кислотолужностійкі (ДЕРЖСТАНДАРТ 18698-79).

Для транспортування і внесення КАС застосовують серійні машини для підживлення рідкими добривами ПЖУ-2,5, ПЖУ-5, ПЖУ-9; обприскувачі  ОП-2000-2-0 I; автомобільні напівпричепи ГКБ-9653, ГКБ-9677, ППЦУ-9370; тракторні заправники ОЗТП-9625 та ОЗТП-9654, а також переобладнані цистерни РЖ I-8 зі штангою АША-15, АРУП-8, РЖТ-4, ХТС-100,27 тощо.

Щільність КАС ( рідке добриво)значною мірою залежить від температури навколишнього середовища, тому, визначаючи дозу цього добрива та й у кожному конкретному разі, слід перевірити його витрату за одну секунду.

Крім наземної техніки, для позакореневих підживлень сільськогосподарських культур розчинами КАС можна використати авіаційну техніку. Для цього придатні обприскувальні апарати з літака АН-2 із пристосуванням ОЖ-2. Штанга обприскувача обладнується серійними щілинними розпилювачами.

Можна застосовувати КАС і з поливною водою.

Перше весняне підживлення озимих культур потрібно здійснювати перед відновленням вегетації рослин після сходження снігу у нормі 30-60 кг азоту/га. Друге - в період закінчення фази кущіння, у нормі 15-20 кг азоту/га розчином з водою у співвідношенні 1:1. Подальше збільшення дози азоту для підживлення КАС у фазі кущіння небажане через можливість утворення великої кількості непродуктивних стебел. Надалі, одночасно із внесенням на посівах пшениці гербіцидів, фунгіцидів або інсектицидів, для підсилення їхньої дії й поліпшення якості зерна необхідне внесення невеликих доз азоту КАС - у межах 3-5 кг/гектар.

Дози азоту під час підживлення визначають із урахуванням грунтової, листкової і тканинної діагностики, у зв'язку з чим кількість підживлень може бути змінено, але доза не може перевищувати допустимої. Розчини КАС можна вносити, розбавляючи й нерозбавляючи водою. Це залежить від технічних можливостей агрегатів. У разі розведення витрата робочого розчину на один гектар має становити 100-300 літрів.

Кращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС - ранкові (якщо немає роси) та вечірні години. У прохолодну й похмуру погоду працювати можна протягом дня. Не слід підживлювати рослини розчинами КАС, якщо температура вища за 20°С, низька відносна вологість повітря або день сонячний: можливі опіки листкової поверхні рослин (найуразливіше молоде листя). В усі фази розвитку рослин розчини КАС (навіть у дозі 10 кг азоту/га) спричинюють незначні опіки рослин, але це не призводить до зниження врожаю.

Обприскування рослин КАС( рідке добриво) може спричинити появу на листках некротичних плям або ушкодження тканини. Ступінь ушкодження листя залежить від культури, фази її розвитку, дози добрива й, особливо, - від погоди. Внесення КАС на озимих напочатку ранньовесняної вегетації (перше підживлення), коли температура повітря не перевищує 5...10°С, не буде небезпечним для рослин навіть у дозі 80-100 кг/га. Під час внесення КАС на озимі на початку вегетації (перше підживлення), коли температура не вища за 10°С, добрива не потрібно розводити. Під час другого підживлення (у фазі початку або середини трубкування рослини), коли температура повітря 16...18°С і вища, доза добрива не має перевищувати 20-30 кг/га.

Застосування в таких умовах дози N40 і більше, особливо в сонячну погоду, спричинює опіки листя й зниження врожайності. Тому під час другого підживлення озимих КАС, щоб уникнути опіків, суміш доцільно розбавити водою в співвідношенні 1:2.

Строки внесення добрива на озимі часто збігаються зі строками обробки посівів гербіцидами, фунгіцидами й ретардантами. Тому внесення КАС легко комбінувати з засобами захисту рослин від бур'янів і хвороб. Внесення КАС( рідке добриво) у дозі N20-30 одночасно із бутиловим ефіром 2,4 Д (норма препарату - 1,2 кг/га) у фазі кущіння або початку трубкування дає такий самий ефект, як і роздільне внесення цих засобів. А от економічний ефект значно вищий у разі комбінованого (спільного) використання завдяки скороченню енергетичних витрат і трудових ресурсів. Вносячи КАС на посівах озимих культур разом із гербіцидом, добриво треба розбавити водою в співвідношенні 1:3.

Розчини КАС( рідке добриво) можна також використати для приготування подвійних і потрійних рідких тукосумішей. Техніка готування азотно-фосфорних розчинів проста, тому що розчини КАС можна змішувати з ЖКУ 10-34-0 у будь-яких співвідношеннях безпосередньо в ємностях машин для внесення. В разі одержання потрійних урівноважених за поживними речовинами розчинів сумарна концентрація поживних речовин не перевищує 30%. Для збільшення концентрації в рідку тукосуміш слід уводити стабілізатори, які перешкоджають швидкому осаджуванню твердої фази.

Готування рідких тукосумішей (розчинів і суспензій) зводиться, в основному, до послідовного дозування, перемішування або здрібнення компонентів. Щоб прискорити процеси розчинення твердих вихідних компонентів, воду потрібно підігріти до 70...80°С. Як вихідні компоненти використовують РКД 10-34-0, КАС, сечовину, хлористий калій, воду. Для стабілізації суспензій застосовують бентонітову глину (глино-порошок), фосфогіпс або суперфосфат, які додають у кількості 1-3% маси суспензії. Для приготування розчинів компоненти перемішують до повного розчинення, для одержання суспензій домагаються утворення стійкої суміші, що не осідає протягом кількох діб. Потрійні розчини, а також суспензовані тукосуміші готують тільки на спеціальних змішувальних установках.

  1.  Під час внесення добрив треба постійно стежити за шириною захвату обприскувача. Вона має відповідати технологічній колії. Неприпустима наявність необроблених смуг на стиках двох суміжних проходів, а також дворазова обробка рослин: це може спричинити їхні опіки.
  2. Суворо дотримуватися режиму роботи системи розпилення, не зменшувати дози сировини для приготування КАС. Розпилювачі слід постійно перевіряти на витрату й рівномірність розпилення, що досягається підтримкою в системі постійного тиску (не менш 0,4 Мпа) і вибором однакових розпилювачів. За доз КАС до 150 л/га застосовують звичайні відцентрові форсунки з діаметром 1,2 мм, за більших доз - 2,5 мл.
  3. Не можна вносити КАС, регулятори росту й фунгіциди в дощову погоду.
  4. Для приготування бакових сумішей потрібно суворо дотримуватися рекомендованих доз азоту КАС, регуляторів росту й фунгіцидів. Компоненти слід ретельно перемішати.
  5. Для досягнення максимальної рівномірності обробки рослин під час монтажу обприскувачів необхідно передбачити можливість регулювання повороту форсунок. Число й відстань між ними встановлюють із таким розрахунком, щоб забезпечити рівномірність на всій ширині захвату.

О. Масляний

Ключові слова: комплексні добрива

Інтерв'ю
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером
Ігор Чечітко, директор компанії  HZPC Ukraine
Після того, як запрацювала Угода про вільну торгівлю з ЄС, низка українських сільгоспвиробників спробували вийти на європейський ринок. Стало зрозуміло, що продукцію, яка продається у свіжому вигляді,