Унікальний продукт — маточне молочко

Бджолина сім’я, як відомо, складається з матки, робочих бджіл і трутнів. Постає запитання: чому з однакових, на перший погляд, яєць виростають комахи з різними властивостями, статтю, розмірами, тривалістю життя тощо? Виявляється, що це великою мірою залежить від кормів, якими бджоли годують личинок.
У тваринному світі надзвичайно велике значення має період вигодовування новонародженого покоління, від цього залежать його розвиток, здоров’я і повноцінність подальшого життя. Материнський організм у цей час сам виділяє повноцінну поживу. Всі, крім людини, суворо дотримуються терміну, протягом якого належить її вживати. Адже він визначений Творцем. Тому й діти виростають здоровими в усіх, крім людей, адже з різних причин матері надто рано відлучають своїх немовлят від грудного молока, що негативно позначається на формуванні в молодому організмі імунітету (діти майже постійно хворіють), на психічному й фізичному розвиткові, а пізніше і в матері виникають проблеми з грудними залозами. Якби у бджолиній сім’ї почали чинити отак свавільно, як люди, то бджоли загинули б, зникли з лиця Землі. На щастя, вони суворо дотримуються даних їм правил і законів. Характерно, що в бджолиній сім’ї материнські турботи про дітей покладено не на матку, а на робочих бджіл.
Першим кормом для всіх слугує бджолине маточне молочко. У західних країнах його ще називають “королівським желе” (бо матку порівнюють з королевою). Що ж воно собою являє? На вигляд ця жовтувато-біла желеподібна маса нагадує молочний кисіль, а на смак — кислувата й трохи пекуча. У маточному молочці виявлено понад 110 різних речовин та елементів, хоча повний склад його не вивчено й досі. Про високу поживну цінність свідчить вміст у ньому близько 18% білків, 5,7 — жирів, до 18 — вуглеводів, що значно більше, ніж у коров’ячому молоці, де цих речовин міститься, відповідно, 3,3, 4 та 4,6%. Крім того, маточне молочко багате на вітаміни В1, B2, B3, B5, В6, В12, Bс, Н, РР, Е та інші. А ще слід додати 21 амінокислоту, ферменти, статеві гормони, низку макро- і мікроелементів тощо. Цікаво відзначити, що провітаміну Д, вітамінів В3 та Н маточне молочко містить у 12–16 разів більше, ніж квітковий пилок.
Такий багатий склад робить маточне молочко найціннішим серед продуктів бджільництва. Виробляють його підглоткові та верхньощелепні залози молодих бджіл з 4–6-го до 12–15-го дня після народження. Ці залози починають працювати, щойно молода бджола переходить на живлення пергою.
Матка й робочі бджоли виводяться із запліднених яєчок, трутні — з незапліднених. Перші три дні личинки робочих бджіл і трутнів живляться маточним молочком, з четвертого дня їх починають годувати трохи розбавленою водою сумішшю меду з пергою. А ось личинку майбутньої матки бджоли годують упродовж усього періоду її розвитку лише маточним молочком, більш якісним порівняно з тим, яким годують личинок робочих бджіл і трутнів.
Перш ніж запечатати маточник з личинкою, бджоли накопичують у ньому 200–400 мг молочка (у комірці з личинкою робочої бджоли молочка разів у сто менше). Завдяки цій поживі, личинка матки за 5–6 днів збільшує свою вагу в три тисячі разів, а бджола — наполовину менше. Причому личинка матки розвивається дуже швидко — всього за 16 днів, тоді як бджола стає дорослою через 21 день після того, як матка відклала яєчко. Ще довше триває розвиток трутня — аж 24 дні.
Цікаво, що й вік у всіх трьох різний. Матка живе 5–8 років, хоча найбільш продуктивною є у перші два роки, після яких її замінюють на молоду. Робоча бджола (недорозвинена самиця) у період інтенсивного медозбору у слабкій сім’ї живе 25–30 днів, а в сильній — 40–45, ті, що вивелися восени, можуть прожити 8–9 місяців. Трутень живе 23–54 дні, а той, що парувався з маткою, одразу гине. Як відомо, на зиму бджоли трутнів з вулика виганяють, проте якщо матка на зимівлю лишилася незаплідненою, їх не чіпають, і вони живуть до 8 місяців.
Навіть ставши дорослою, матка в період відкладання яєць живиться маточним молочком, яким бджоли годують її просто з хоботка. Цей надзвичайно цінний корм матка споживає в особливо великій кількості наприкінці весни — на початку літа, коли відкладає щодоби півтори-дві тисячі яєць (особливо хороша матка може відкласти навіть три тисячі). Вага відкладених протягом доби яєць удвічі більша від ваги самої матки.
Маточне молочко не лишилося поза увагою науковців. Його цілющі властивості першим почав вивчати Ремі Еовен, французький професор із Сорбонського університету, який у 1922 році запропонував лікувати недуги людей цим чудовим бджолиним продуктом. У п’ятдесятих роках дослідження продовжили у США, потім в Італії, з 1957 року — у колишньому Союзі, а пізніше і в інших країнах.
Дослідження показали, що маточне молочко може не лише зупиняти розмноження багатьох видів мікроорганізмів, таких як кишкова паличка, золотистий стрептокок, туберкульозні бацили, стафілококи та ін., а й знищувати їх. Скажімо, дизентерійна амеба гине в маточному молочці через 4–5 хвилин, а смертельно небезпечна для людини трипанозома гине в розбавленому 1 : 50000 молочці через 4 хв. Якщо вже говорити про розбавлене маточне молочко, то тут спостерігається цікава залежність його дії на мікроби від концентрації. Так, розбавлене 1 : 1000 молочко затримує розвиток багатьох мікробів, тоді як менша його концентрація — 1 : 10000, — навпаки, прискорює цей процес. Цікаво, що десятикратно розбавлене молочко діє проти мікробів навіть сильніше, ніж карболова кислота.
Вивчаючи вплив маточного молочка на організм корів, кроликів, кіз та інших тварин, яким додавали його до корму, вчені помітили, що в крові піддослідних тварин кількість гемоглобіну та еритроцитів зростала, густішала й ставала блискучою шерсть, збільшувалася вага, тварини, порівняно з контрольними, ставали рухливішими, на третину тривалішим було й їхнє життя. У курей та щурів зростала плодючість, зникали ознаки старості. У старих курей відновлювалася, а в молодих підвищувалася несучість. Маточне молочко випробовували (в Одеському університеті) й на тутових шовкопрядах. Для цього розбавленим дистильованою водою молочком (1 г на 0,5 л) обприскували листя шовковиці, яким годували гусениць. Порівняно з контрольними, вони були важчими, на 2–3 дні раніше заляльковувалися, а шовку (до того ж, міцнішого) давали значно більше.
Проте коли до корму щурів додавали молочко, яким вигодовують робочих бджіл, вони втрачали плодючість. Отже, у бджолиному, на відміну від маточного, бракує речовин, що сприяють розвиткові статевої сфери.
Для нас маточне молочко особливо цінне тим, що лікує людину від багатьох хвороб — інфекційних, шлунково-кишкових, серцево-судинних і нормалізує підвищений і понижений артеріальний тиск. Його застосовують при лікуванні жовчнокам’яної хвороби та захворювань печінки, а також неврастенії, істерії, шизофренії, депресії, туберкульозу легень, бронхіту, бронхіальної астми, хвороби нирок, шкіри, а також при хронічному простатиті, аденомі передміхурової залози, хворобі Паркінсона, катаракті, невралгії, жіночих недугах, ослабленні пам’яті, зору та слуху, при фізичній та розумовій перевтомі, для нормалізації обміну речовин, при ожирінні або надмірному схудненні. Маточне молочко підвищує імунітет, захисні функції організму при радіоактивному опроміненні та багатьох інших недугах. До речі, в Японії після атомних бомбардувань населення споживало маточного молочка кілька тонн на рік, у школах його дають кожній дитині. Тепер у цій країні найбільша тривалість життя.
Протипоказанням до вживання маточного молочка є алергічна реакція на нього організму, а також хвороба Аддісона.
Найкраще вживати маточне молочко свіжим, з маточника. Приймають його 1–3 рази за півгодини-годину до їди, поклавши під язик до повного розсмоктування, у кількості від 10 до 200 мг на день. Дозу лікар призначає кожному хворому індивідуально. Не рекомендується вживати маточне молочко після сьомої вечора, оскільки воно збуджує нервову систему і буде поганий сон.
Свіже молочко далеко не кожному доступне, тому промисловість випускає його у таблетках. Препарат має назву “Апілак”. Це висушене за низької температури під вакуумом молочко зберігають у темному місці при температурі до плюс 20°С. Але краще тримати його в холодильнику. За умов правильного зберігання таблетки можуть бути придатними три роки. Свіже молочко за температури плюс 1°С зберігає свої властивості два місяці, при мінус 15–18° — рік-півтора.
Так само, як і свіже молочко, таблетки кладуть під язик до певного розсмоктування тричі на день протягом 15–20 днів, іноді й довше. Тривалість і кількість їх вживання індивідуально визначає лікар. Помічено, що навіть найменша доза — 10 мг (саме стільки молочка містить таблетка) на день позитивно впливає на стан здоров’я. Однак найбільш доцільною і водночас безпечною є денна норма — 20–30 мг.
Маточне молочко випускають також у суміші з медом або з медом і квітковим пилком, а також в інших композиціях.
Тепер поговоримо про технологію добування маточного молочка на пасіці. Перш за все відбирають певну кількість сімей, які на цьому спеціалізуватимуться у травні-червні (у період роїння) протягом двох-трьох (іноді чотирьох) тижнів. Це мають бути сильні сім’ї, де багато молодих бджіл та достатня кількість меду й перги. Крім того, таку сім’ю кожні 6 днів підсилюють запечатаним розплодом бджіл, взятих з інших сімей.
З метою активізації роботи бджіл на вироблення маточного молочка з вулика забирають матку або відгороджують її суцільною перегородкою, а через 3–4 години, коли бджоли “осиротіють”, тобто відчують її відсутність, у центрі розплідної частини вулика виймають рамку або на її ширину розсувають сусідні, щоб на те місце поставити прищепну рамку.
Що являє собою прищепна рамка? Вона тонша від звичайної, на ній немає вощини. Від верху до низу в ній закріплюють дерев’яні поперечні планки. Першу — на відстані 3 см від верхнього бруса, решту — на 4,5 см одна від одної. На кожній планці розтопленим воском прикріплюють по 20–25 штучних воскових мисочок, з яких бджоли збудують маточники. На одній рамці можна їх розмістити до сотні.
Після того як прищепну рамку поставили у вулик, попередньо побризкавши цукровим сиропом, через дві години її виймають і в мисочки заселяють (прищеплюють) личинок добового віку. Закінчивши цю операцію, рамку знову повертають до вулика.
Через три дні, коли у відбудованому маточнику збереться найбільше молочка — 200–250 мг, прищепну рамку виймають, простерилізованим лезом бритви зрізають маточники, лишаючи тільки мисочки з молочком. Потім личинок виймають, а маточне молочко вибирають стерильною скляною лопаткою і складають у темний стерильний посуд. Зверху молочко покривають тонким шаром меду або спирту, посуд закупорюють і зберігають у холодильнику за температури близько 0°С під морозильником.
Якщо маточників багато, процес збирання молочка механіз ують. Для цього в корок, що закриває скляну банку, вставляють дві загнуті скляні трубочки, одна з яких шлангом з’єднана з вакуум-насосом, а кінець іншої вводять у маточник для відсмоктування молочка.
Вибравши молочко, рамку знову повертають до вулика. Через дві години, коли бджоли очистять мисочки, рамку виймають і знову поселяють в них одноденних личинок, вийнятих зі стільників.
Слід мати на увазі, що тривале добування маточного молочка виснажує сім’ю; до того ж, за тривалої відсутності матки з’являються бджоли-трутівки, які відкладають яйця трутнів.
Ми поцікавилися, чи є в київських аптеках препарати з маточного молочка. Виявилося, що є лише “Апілак” виробництва Естонії. Одна упаковка — 25 таблеток (250 мг молочка) — коштує 3 гривні.
Однак і українські науковці працюють у цьому напрямі. Запропоновані ними суміші цілющих продуктів бджільництва продаються в магазинах Києва. Законсервоване в меду маточне молочко має назву “Королівське желе”, вага — 245 г, ціна — 20 грн 50 коп. На жаль, кількість молочка в суміші не зазначено. Десятипроцентну настоянку маточного молочка розфасовано в баночки по 30 мл, ціна 31 грн.
Чому ж маточне молочко (так само як і інші бджолопродукти) з його дивовижно цілющими властивостями не тільки непопулярне, а й часто-густо взагалі незнане в Україні? Адже воно могло б оздоровити передусім дітей і дорослих, які постраждали від чорнобильського радіаційного опромінення, позбавило б тяжких недуг і інших людей.
Тут дві основні причини. Перша — відсутність реклами (її могли б давати осередки Товариства пасічників). Та уявімо, що з рекламою все гаразд. Тоді одразу ж наперед виступає друга причина — висока ціна, що стає нездоланним бар’єром для широких верств населення.
Це наша біда: доходи — серед найнижчих у світі, а ціни — світові або й вищі. До того ж, вони зростають. Характерна щодо цього ситуація з медом. Схоже, що ним пасічники вже добре затоварилися, проте ціни не збавляють. Навпаки — підвищують щоліта. Старий закристалізований мед, якому вже кілька років, розтоплюють і видають за свіжий, підвищивши ціну на 1–4 грн. А він від часу та розігрівань давно втратив свою якість та аромат. Свіжий мед, звісно, якщо він натуральний, а не з цукрового сиропу, — обов’язково запашний. Але ціна його — 2 долари й більше за кілограм. А от, скажімо, у Китаї кілограм меду коштує 80 центів.
Слід застерегти, що мед, розігрітий понад 60°С, втрачає вітаміни, у ньому утворюються небезпечні для здоров’я людини речовини (це стосується й застарілого меду, якому кілька років).
Нам ще потрібно навчитися бізнесу. Іноді, аби одержати прибуток, варто не підвищувати, а знизити ціну. Бо що робитиме пасічник, коли йому пощастить з великим медозбором, а всі бідони будуть зайняті медом трирічної давності?
Отже, оптимальна, розумна ціна на товар неможлива без урахування купівельної спроможності населення.
В. Бабенко
Фото автора