Спецможливості
Технології

До­гляд за посіва­ми пше­ниці ози­мої в пізні фа­зи ве­ге­тації

30.06.2017
1620
До­гляд за посіва­ми пше­ниці ози­мої в пізні фа­зи ве­ге­тації фото, ілюстрація

Упродовж вегетації пшениці озимої залежно від її конкретних фаз догляд за посівами цієї культури має свої особливості. Основне завдання для виробника зерна ще в осінній період — добре підготувати посіви до зимівлі. Навесні для відновлення вегетації слід якомога швидше сформувати вегетативну масу та генеративні органи. Потрібно зберігати наявний продуктивний потенціал і покращити якісні показники майбутнього врожаю до останньої фази вегетації озимої пшениці та до її збирання. 
 

Упізні фа­зи ве­ге­тації вже не­мож­ли­во до­сяг­ти збільшен­ня вро­жай­ності пше­ниці ози­мої шля­хом вне­сен­ня до­б­рив. Як відо­мо, в цей період до­б­ри­ва, що за­сто­со­ву­ють, підви­щу­ють якісні по­каз­ни­ки зер­на. За уро­жай­ності пше­ниці ози­мої 50–60 ц/га на 1 ц ос­нов­ної та відповідну кількість побічної про­дукції ви­но­сить­ся від 3,5 до 4,5 кг азо­ту, дефіцит яко­го, а та­кож інших еле­ментів жив­лен­ня на пізніх ета­пах ве­ге­тації, не­га­тив­но по­зна­че­но на ви­пов­не­ності зер­на. Пше­ниця ози­ма має ви­со­ку здатність до ре­утилізації азо­товмісних ре­чо­вин з ве­ге­та­тив­них ор­ганів, але, за­зви­чай, цьо­го азо­ту не­до­стат­ньо для фор­му­ван­ня зер­на з ви­со­ким вмістом білка та си­рої клей­ко­ви­ни. 

Ос­нов­ним прий­о­мом, який дає змо­гу підви­щи­ти якісні по­каз­ни­ки зер­на пше­ниці, є по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня азо­том. Вста­нов­ле­но, що ефек­тивність по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня ози­мої пше­ниці підви­щується завдяки азот­но­му жив­лен­ню рос­лин на по­чат­ко­вих фа­зах ве­ге­тації. То­му виріши­ти завдання значного підви­щен­ня уро­жаю та поліпшен­ня якості зер­на ози­мої пше­ниці до по­каз­ників пер­шо­го-дру­го­го кла­су шля­хом ви­ключ­но по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня не­мож­ли­во, от­же потрібно шу­ка­ти оп­ти­маль­не співвідно­шен­ня між до­зою азо­ту в при­ко­ре­не­ве та по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня. Під час вне­сен­ня в пер­ше та дру­ге піджив­лен­ня відповідно 35 і 50 кг/га азо­ту ба­жані ре­зуль­та­ти дає за­сто­су­ван­ня в по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня N40. Та­кий роз­поділ азо­ту впро­довж ве­ге­тації дає змо­гу от­ри­му­ва­ти до­сить ве­ликі вро­жаї з ви­со­ки­ми якісни­ми по­каз­ни­ка­ми зер­на. Здебільшо­го оп­ти­маль­ни­ми стро­ка­ми для по­за­ко­ре­не­во­го вне­сен­ня кар­баміду в посівах пше­ниці ози­мої є період від закінчен­ня цвітіння до по­чат­ку фа­зи мо­лоч­ної стиг­лості зер­на. Пе­ре­не­сен­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня в стадію мо­лоч­ної стиг­лості зер­на при­зве­де до зни­жен­ня вмісту клей­ко­ви­ни, оскільки змен­шується період ут­во­рен­ня пла­с­тич­них ре­чо­вин та їхнє на­ко­пи­чен­ня в зерні. 

На­прикінці ве­ге­тації за­для от­ри­ман­ня до­стат­ньо ви­со­ко­го та якісно­го вро­жаю пше­ниці ози­мої слід приділя­ти ува­гу не тільки міне­раль­но­му жив­лен­ню, а й за­хи­с­ту посіву від шкідників, хво­роб та бур’янів. За­зви­чай у цей період у посівах ози­мих про­блем із бур’яна­ми  не­має, оскільки куль­ту­ра ви­со­ко кон­ку­рент­на до не­ба­жа­ної рос­лин­ності. 

Кон­троль роз­вит­ку хво­роб та шкідників у цей час ви­ключ­но важ­ли­вий. За­га­лом усі су­часні сор­ти пше­ниці ви­со­коінтен­сив­но­го ти­пу є стійки­ми та се­ред­нь­остійки­ми про­ти бо­рош­ни­с­тої ро­си та бу­рої ли­ст­ко­вої іржі. Про­те по­туж­на біома­са, яка вже сфор­му­ва­лась на період за­вер­шен­ня ве­ге­тації, по­тре­бує надійно­го за­хи­с­ту від ве­ли­кої кількості інших збуд­ників хво­роб та шкідників. Небажаної шко­ди вже сфор­мо­ва­но­му посіву нерідко за­вдає фу­заріоз ко­ло­са пше­ниці. 

Якісний захист дає змо­гу по­до­вжи­ти функціону­ван­ня фо­то­син­те­тич­но­го апа­ра­ту пше­ниці до 10–12 днівЗбуд­ник фу­заріозу Fusarium culmorum та ре­ш­та грибів із цьо­го ро­ду здатні про­ни­ка­ти в рос­ли­ни ще на ранніх стадіях роз­вит­ку (кущіння). Роз­ви­ток конідієспор гри­ба відбу­вається на ос­но­вах сте­бел пше­ниці. За теп­лої та во­ло­гої по­го­ди цей про­цес най­частіше за­вер­шується до фа­зи ко­лосіння та цвітіння. Під час за­тяж­них дощів зрілі конідії роз­но­сять­ся до­що­ви­ми крап­ли­на­ми з нижніх ярусів посіву на вищі ли­ст­кові яру­си, аж до ко­ло­са. 

Як­що це відбу­вається в період цвітіння, конідії по­трап­ля­ють на пи­ля­ки квіток, які містять ве­ли­ку кількість по­жив­них ре­чо­вин. За підви­ще­ної во­ло­гості й теп­лої по­го­ди спо­ри швид­ко про­ро­с­та­ють. Гриб ура­жує спо­чат­ку квіткові лу­с­ки, потім про­ни­кає в са­ме зер­но. За по­даль­шо­го роз­пов­сю­д­жен­ня збуд­ник хво­ро­би (міцелій гри­ба Fusarium) по­трап­ляє в ко­ло­со­вий стри­жень і пе­ре­шко­д­жає ру­хові асимілятів. Че­рез це в посіві з’яв­ля­ють­ся ко­ло­с­ки з білою верхівкою, за­леж­но від сту­пе­ня ура­же­ності гри­бом ко­лос стає білий на­по­ло­ви­ну або навіть повністю. У та­ких ко­ло­с­ках зер­но не роз­ви­вається. Фу­заріози ко­ло­са при­зво­дять не тільки до знач­но­го змен­шен­ня кількості зер­на, але й зни­жу­ють йо­го якість че­рез за­бруд­нен­ня по­руч міко­ток­синів. Інтен­сив­но­му роз­вит­ку фу­заріозу ко­ло­са сприяє тем­пе­ра­ту­ра понад 20°С та підви­ще­на во­логість повітря — більше ніж 70%. У зоні ри­зи­ку ма­со­во­го ура­жен­ня фу­заріозом ко­ло­са є посіви, які розміщені в ни­зи­нах, до­ли­нах, по бе­ре­гах річок або інших во­дойм. Внаслідок ма­со­во­го ура­жен­ня фу­заріозом ко­ло­са не­добір зер­на ся­гає до 70%. 

Перш за все, че­рез ви­со­кий шко­до­чин­ний по­тенціал фу­заріоз­них грибів вар­то не до­пу­с­ти­ти епідемії. Особ­ли­во важ­ливі для зни­жен­ня кількості епіфітотій такі аг­ро­за­хо­ди, як: вибір сор­ту, по­пе­ред­ни­ка, ви­ду об­робітку ґрун­ту, а та­кож вчас­на об­роб­ка пше­ниці фунгіци­да­ми на по­чат­ку її цвітіння. За по­тре­би, в ро­ки, які є спри­ят­ливими для роз­вит­ку збуд­ни­ка хво­ро­би, про­во­дять по­втор­ну об­роб­ку у фазі мо­лоч­ної стиг­лості зер­на. Ефек­тив­ни­ми про­ти грибів ро­ду Fusarium є фунгіци­ди три­а­золь­ної гру­пи, а та­кож біологічний пре­па­рат Агат 25-К. 

Сеп­торіоз ко­ло­са че­рез свою мож­ливість по­втор­но у­ра­жува­ти рос­ли­ни впро­довж ве­ге­тації та­кож здат­ний знач­ною мірою зни­зи­ти вро­жайність куль­ту­ри. Особ­ли­во ве­ли­ка не­без­пе­ка ви­ник­нен­ня епіфітотій в гос­по­дар­ст­вах, які прак­ти­ку­ють ре­сур­со­ощадні тех­но­логії No-Till у перші ро­ки. Це за­хво­рю­ван­ня за спри­ят­ли­вих по­год­них умов швид­ко роз­пов­сю­д­жується в посівах пше­ниці й призводить до не­добору вро­жаю понад 30%. На жаль, ще не ви­яв­ле­но стійких сортів пше­ниці ози­мої до сеп­торіозу, який сильніше за­шко­д­жує рос­лині на пе­ри­ферії по­ля та на ділян­ках, де посів зрідже­ний. Більш схильні до ура­жен­ня сеп­торіозом сор­ти пше­ниці з ве­ли­кими со­ко­ви­ти­ми ли­ст­ка­ми.

Профілак­тичні об­при­с­ку­ван­ня рос­ли­ни фунгіци­да­ми про­ти сеп­торіозу ко­ло­са доцільно про­во­ди­ти в ро­ки з теп­лою та во­ло­гою по­го­дою за тем­пе­ра­ту­ри повітря по­над 25°С і ви­со­кої во­ло­гості —  80–100%, під час ча­с­тих дощів у період ви­хо­ду ко­ло­са з пра­пор­це­во­го ли­ст­ка. Щодо хімічно­го за­хи­с­ту посіву пше­ниці ози­мої доцільно за­сто­со­ву­ва­ти фунгіци­ди з кон­такт­но-си­с­тем­ною та си­с­тем­ною дією. Стро­ки вне­сен­ня фунгіцидів потрібно пла­ну­ва­ти так, щоб за­хи­с­ти­ти верхні три ли­ст­ки, які відігра­ють най­важ­ливішу роль у фор­му­ванні май­бут­нь­о­го вро­жаю. Най­кра­щий ефект спо­с­теріга­ють за три­ра­зо­во­го вне­сен­ня фунгіцидів у фа­зи: труб­ку­ван­ня, цвітіння та на­ли­ван­ня зер­на. 

Бо­рош­ни­с­та ро­са, як і фу­заріоз, різко змен­шує вро­жайність пше­ниці ози­мої. За силь­но­го у­ра­жен­ня посіву бо­рош­ни­с­тою ро­сою по­шко­д­жуються не тільки нижній, а й верхні лист­кові яру­си та зре­ш­тою й весь ко­лос. Знач­ною мірою роз­вит­ку бо­рош­ни­с­тої ро­си в посівах зер­но­вих куль­тур сприяють за­гу­щеність посівів та надмірне вне­сен­ня азот­них до­б­рив. До­три­ман­ня норм висіву, кількості вне­се­них до­б­рив та за­сто­су­ван­ня фунгіцидів у відповідні фа­зи ве­ге­тації пше­ниці дає змогу змен­ши­ти ри­зик ма­со­во­го роз­пов­сю­д­жен­ня хво­ро­би до мініму­му. 

У ге­не­ра­тивній фазі роз­вит­ку пше­ниці ози­мої слід приділи­ти ве­ли­ку ува­гу шкідни­кам, зо­к­ре­ма, пше­нич­но­му трип­су. Мак­си­маль­ну чи­сельність іма­го цьо­го шкідни­ка в посівах пше­ниці відзна­че­но на по­чат­ку ко­лосіння. Про­те найбільшої шко­ди за­вда­ють ли­чин­ки, що жив­лять­ся ко­ло­с­ко­ви­ми лу­с­ка­ми та зер­ном. За знач­но­го поширення трипсів уро­жай зер­на зни­жується на 2–2,5 ц/га. Клоп шкідли­ва че­ре­паш­ка відно­сить­ся до сис­них фіто­фагів, який є од­ним із най­не­без­печніших у посівах пше­ниці ози­мої. У пізні фа­зи ве­ге­тації, окрім листків, кло­пи псують стеб­ла й ко­лос. Як­що стеб­ло по­шко­д­же­не шкідни­ком до початку ко­лосіння, то це при­зво­дить до пу­с­то­ко­лос­ся та знач­но­го не­до­бо­ру вро­жаю. Про­те найбільшої шко­ди посівам за­вда­ють ли­чин­ки за­леж­но від їхньо­го віку. По­шко­д­же­не ли­чин­ка­ми зер­но де­фор­мується, йо­го ма­са змен­шується до 60%, од­но­час­но погіршу­ють­ся хлібо­пе­карські по­каз­ни­ки зер­на. Добрі ре­зуль­та­ти за­без­пе­чу­ють інсек­ти­ци­ди з три­ва­ли­ми терміна­ми за­хи­с­ту. Пре­па­ра­ти з діючою ре­чо­ви­ною a-ци­га­ло­т­рин за­без­пе­чу­ють кон­троль за шкідни­ком у пізні фа­зи роз­вит­ку пше­ниці. 

Увесь ком­плекс за­ходів що­до жив­лен­ня пше­ниці, за­хи­с­ту від гриб­ко­вих хво­роб та шкідників дає змо­гу по­до­вжи­ти функціону­ван­ня фо­то­син­те­тич­но­го апа­ра­ту пше­ниці до 10–12 днів, а це, своєю чер­гою, сприяє кра­що­му на­ли­ван­ню зер­на й зро­с­тан­ню вмісту білка та си­рої клей­ко­ви­ни. 

Знач­но знижує вихід зер­на пше­ниці ози­мої та йо­го якість пе­ред­час­не про­ро­с­тан­ня насіння в ко­лосі. Ця про­бле­ма є ха­рак­тер­ною за ряс­ни­х опа­дів під час жнив. В ок­ремі ро­ки втра­ти зер­на через пе­ред­час­не про­ро­с­тан­ня на пні мо­жуть ста­но­ви­ти по­над 40%. Відо­мо, що за ледь помітно­го «нак­ль­о­ву­ван­ня» зер­на різко зни­жується вихід бо­­рошна, погіршу­ють­ся фізичні вла­с­ти­вості тіста, втра­чається йо­го пружність, хліб із та­ко­го тіста має вкрай низь­ку якість. Найбільшу схильність до про­ро­с­тан­ня на пні ма­ють біло­зерні сор­ти пше­ниці. Це за­зви­чай зу­мов­ле­но ак­тивністю фер­мен­ту a-аміла­зи, що руй­нує крох­маль в ен­до­с­пермі зер­на. Такий про­цес по­чи­нається після за­вер­шен­ня спо­кою. Пе­ред­час­не про­ро­с­тан­ня насіння пше­ниці про­во­кується не тільки мор­фо­логічни­ми оз­на­ка­ми (біло­зерність, щільність при­ля­ган­ня лу­сок у ко­лосі), а та­кож зовнішніми фак­то­ра­ми: часті дощі, різкі ко­ли­ван­ня тем­пе­ра­ту­ри, на­явність і кількість по­жив­них ре­чо­ви­н. Важ­ли­ве зна­чен­ня в стійкості до про­ро­с­тан­ня насіння відігра­ють гор­мо­ни (аб­сци­зо­ва кис­ло­та та гібе­релін), а та­кож спе­цифічні ге­ни, які є в ге­но­ти­пах не всіх сортів пше­ниці. 

Оскільки діаг­но­с­ти­ка пше­ниці ози­мої до пе­редзби­раль­но­го про­ро­с­тан­ня без­по­се­ред­ньо в полі ус­клад­не­на, за­зви­чай цей по­каз­ник аналізу­ють у ла­бо­ра­тор­них умо­вах за до­по­мо­гою чис­ла падіння, яке обер­не­но ко­ре­лює з ак­тивністю a-аміла­зи. Зни­же­не чис­ло падіння оз­на­чає більш ви­со­ку ак­­тив­ність аміла­зи і на­впа­ки. Іншим по­ши­ре­ним по­каз­ни­ком стійкості пше­ниці до про­ро­с­тан­ня в ко­лосі є індекс про­ро­с­тан­ня, що за­ле­жить від по­год­них умов, за яких відбу­вається фор­му­ван­ня насіння. Вста­нов­ле­но, що сор­ти пше­ниці, стійкі до про­ро­с­тан­ня на пні, ма­ють чис­ло падіння в ме­жах 250–450 с. То­му на це слід звер­ну­ти ува­гу, оби­ра­ю­чи сор­ти пе­ред посівною кам­панією. 
До то­го ж із по­каз­ни­ком стійкості сортів пше­ниці до пе­ред­час­но­го про­ро­с­тан­ня в ко­лосі пов’яза­ний інший — три­валість післяз­би­раль­но­го дозріван­ня насіння. З од­но­го бо­ку, відсутність цьо­го періоду в до­щові ро­ки спри­чи­нює пе­ред­час­не про­ро­с­тан­ня насіння. Про­те як­що термін дозріван­ня збільшується, це мо­же при­зве­с­ти до зни­жен­ня по­льо­вої схо­жості свіжозібра­но­го насіння. 

Післяз­би­раль­не дозріван­ня — склад­не яви­ще, три­валість яко­го мо­же ста­но­ви­ти від кількох діб або за­тя­гу­ва­тись на місяці. На ці про­це­си ма­ють знач­ний вплив особ­ли­вості сор­ту, до­гляд за насіннєви­ми посіва­ми та по­годні умо­ви в період від на­ли­ван­ня зер­на й до по­вно­го йо­го дозріван­ня. За твер­д­жен­ням де­я­ких ав­торів, під час висіван­ня насіння вро­жаю ми­ну­ло­го ро­ку, в яко­му всі про­це­си післяз­би­раль­но­го дозріван­ня закінчи­лись, спо­с­теріга­ють більш ранні й дружні схо­ди, що за­без­пе­чує фор­му­ван­ня кра­що­го посіву до по­чат­ку зи­ми. На да­ний час не­має од­но­знач­ної інфор­мації сто­сов­но впли­ву аг­ро­еко­логічних умов на період спо­кою насіння. За де­я­ки­ми да­ни­ми три­валість післяз­би­раль­но­го спо­кою від­зна­чається по­год­ни­ми умо­ва­ми в період дозріван­ня й зби­ран­ня. За ве­ли­кої кількості опадів і зни­же­ної тем­пе­ра­ту­ри повітря період післяз­би­раль­но­го дозріван­ня насіння по­до­вжується. Та­кий вплив по­год­них умов особ­ли­во ви­ра­же­ний на сор­тах, в яких ге­не­тич­но зу­мов­ле­ний ко­рот­кий період післяз­би­раль­но­го дозріван­ня зер­на. 
Ці ж сор­ти ма­ють ви­со­ку стійкість до пе­ред­час­но­го про­ро­с­тан­ня насіння в ко­лосі, то­му цей по­каз­ник тісно пов’яза­ний з періодом післяз­би­раль­но­го дозріван­ня насіння. За­зви­чай ос­танніми ро­ка­ми вос­ко­ва та по­вна стиглість зер­на пше­ниці на­стає на по­чат­ку лип­ня або пізніше — в се­ре­дині лип­ня, то­му навіть у сортів з дов­го­т­ри­ва­лим періодом дозріван­ня насіння, який мо­же за­тя­гу­ва­тись до 60 днів, цей про­цес закінчується до на­стан­ня оп­ти­маль­них строків сівби, що не має не­га­тив­но­го впли­ву на енергію про­ро­с­тан­ня насіння та не вик­ли­кає стро­ка­тих посівів.

Зби­ран­ня уро­жаю

Під час зби­ран­ня вро­жаю потрібно вра­хо­ву­ва­ти не тільки по­годні умо­ви, а й особ­ли­вості сор­ту. Так, у кож­но­го сор­ту своя стійкість до про­ро­с­тан­ня на пні й оси­пан­ня за до­сяг­нен­ня по­вно­с­тиг­лості зер­на. За не­до­три­ман­ня цих умов знач­них втрат зер­на та погіршен­ня йо­го якісних по­каз­ників не уник­ну­ти. Ози­ма пше­ни­ця не має три­ва­лого періоду оп­ти­маль­но­го зби­ран­ня вро­жаю. Після на­стан­ня по­вної стиг­лості зер­на на зби­ран­ня вро­жаю є ли­ше близь­ко 10 днів, потім, а особ­ли­во за не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов, втра­ти вро­жаю різко зро­с­та­ють. Раніше роз­по­чи­на­ти жни­ва та­кож не вар­то — збільшу­ють­ся енер­ге­тичні за­тра­ти на сушіння зер­на. Як­що ж жни­ва потрібно роз­по­ча­ти раніше, ко­ли посіви дозріва­ють не рівномірно або за­бруд­нені бур’яна­ми, слід за­сто­со­ву­ва­ти роздільне зби­ран­ня. Ско­шу­ван­ня пше­ниці за та­ких умов роз­по­чи­на­ють за три-п’ять днів до по­вної стиг­лості заввишки не мен­ше ніж 20–25 см за­для до­б­ро­го провітрю­ван­ня та підси­хан­ня валків. 

Не слід ско­шу­ва­ти відра­зу ве­ли­ку пло­щу, яка пе­ре­ви­щує ден­ну нор­му ро­бо­ти ком­бай­на з підби­ра­чем, у разі запізнен­ня з об­мо­ло­том і по­па­дан­ня валків під дощ зни­жується вро­жай­ність та якість зер­на. Про­те у разі нор­маль­них посівів, де пше­ни­ця дозріває рівномірно, най­кра­щий еко­номічний ефект за­зви­чай до­ся­га­ють за пря­мо­го ком­бай­ну­ван­ня в перші п’ять днів після на­стан­ня по­вної стиг­лості зер­на. Для збільшен­ня швид­кості зби­ран­ня та змен­шен­ня енер­ге­тич­них за­трат на сушіння зер­на в де­я­ко­му разі пе­ред зби­ран­ням доцільно за­сто­со­ву­ва­ти пре­па­рат Ра­ун­дап. Гербіцид ви­ко­ри­с­то­ву­ють за тиж­день до жнив за во­ло­гості не більш ніж 30%. Іншим по­зи­тив­ним чин­ни­ком та­ко­го за­хо­ду є до­дат­ко­вий кон­троль бур’янів під на­ступні куль­ту­ри. Посіви, які бу­ли ура­жені хво­ро­ба­ми (фу­заріоз ко­ло­са), потрібно зби­ра­ти яко­мо­га швид­ше й зберіга­ти ок­ре­мо. Та­ке зер­но на то­ку слід про­су­шу­ва­ти особ­ли­во ре­тель­но, оскільки гри­би ро­ду Fusarium ма­ють здатність роз­ви­ва­тись навіть за низь­ких тем­пе­ра­тур. 

Кількість зібра­но­го вро­жаю пше­ниці та йо­го якість тісно пов’яза­на з по­год­ни­ми умо­ва­ми, про­те, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи міне­ральні до­б­ри­ва, біоп­ре­па­ра­ти, хімічні за­со­би за­хи­с­ту рос­лин та ре­тель­но підби­ра­ю­чи сор­ти, є мож­ливість от­ри­му­ва­ти мак­си­мальні вро­жаї за мінімаль­них за­трат. 

В. Хо­даніцький, канд. біол. на­ук,
О. Хо­даніцька, канд. с.-г. на­ук

 

Інформація для цитування

Догляд за посівами пшениці озимої в пізні фази вегетації/ В. Ходаніцький, О. Ходаніцька// Пропозиція / — 2017. — №6. — С. 72-75

 

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із