Спецможливості
Технології

До­гляд за посіва­ми пше­ниці ози­мої в пізні фа­зи ве­ге­тації

30.06.2017
1182
До­гляд за посіва­ми пше­ниці ози­мої в пізні фа­зи ве­ге­тації фото, ілюстрація

Упродовж вегетації пшениці озимої залежно від її конкретних фаз догляд за посівами цієї культури має свої особливості. Основне завдання для виробника зерна ще в осінній період — добре підготувати посіви до зимівлі. Навесні для відновлення вегетації слід якомога швидше сформувати вегетативну масу та генеративні органи. Потрібно зберігати наявний продуктивний потенціал і покращити якісні показники майбутнього врожаю до останньої фази вегетації озимої пшениці та до її збирання. 
 

Упізні фа­зи ве­ге­тації вже не­мож­ли­во до­сяг­ти збільшен­ня вро­жай­ності пше­ниці ози­мої шля­хом вне­сен­ня до­б­рив. Як відо­мо, в цей період до­б­ри­ва, що за­сто­со­ву­ють, підви­щу­ють якісні по­каз­ни­ки зер­на. За уро­жай­ності пше­ниці ози­мої 50–60 ц/га на 1 ц ос­нов­ної та відповідну кількість побічної про­дукції ви­но­сить­ся від 3,5 до 4,5 кг азо­ту, дефіцит яко­го, а та­кож інших еле­ментів жив­лен­ня на пізніх ета­пах ве­ге­тації, не­га­тив­но по­зна­че­но на ви­пов­не­ності зер­на. Пше­ниця ози­ма має ви­со­ку здатність до ре­утилізації азо­товмісних ре­чо­вин з ве­ге­та­тив­них ор­ганів, але, за­зви­чай, цьо­го азо­ту не­до­стат­ньо для фор­му­ван­ня зер­на з ви­со­ким вмістом білка та си­рої клей­ко­ви­ни. 

Ос­нов­ним прий­о­мом, який дає змо­гу підви­щи­ти якісні по­каз­ни­ки зер­на пше­ниці, є по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня азо­том. Вста­нов­ле­но, що ефек­тивність по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня ози­мої пше­ниці підви­щується завдяки азот­но­му жив­лен­ню рос­лин на по­чат­ко­вих фа­зах ве­ге­тації. То­му виріши­ти завдання значного підви­щен­ня уро­жаю та поліпшен­ня якості зер­на ози­мої пше­ниці до по­каз­ників пер­шо­го-дру­го­го кла­су шля­хом ви­ключ­но по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня не­мож­ли­во, от­же потрібно шу­ка­ти оп­ти­маль­не співвідно­шен­ня між до­зою азо­ту в при­ко­ре­не­ве та по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня. Під час вне­сен­ня в пер­ше та дру­ге піджив­лен­ня відповідно 35 і 50 кг/га азо­ту ба­жані ре­зуль­та­ти дає за­сто­су­ван­ня в по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня N40. Та­кий роз­поділ азо­ту впро­довж ве­ге­тації дає змо­гу от­ри­му­ва­ти до­сить ве­ликі вро­жаї з ви­со­ки­ми якісни­ми по­каз­ни­ка­ми зер­на. Здебільшо­го оп­ти­маль­ни­ми стро­ка­ми для по­за­ко­ре­не­во­го вне­сен­ня кар­баміду в посівах пше­ниці ози­мої є період від закінчен­ня цвітіння до по­чат­ку фа­зи мо­лоч­ної стиг­лості зер­на. Пе­ре­не­сен­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня в стадію мо­лоч­ної стиг­лості зер­на при­зве­де до зни­жен­ня вмісту клей­ко­ви­ни, оскільки змен­шується період ут­во­рен­ня пла­с­тич­них ре­чо­вин та їхнє на­ко­пи­чен­ня в зерні. 

На­прикінці ве­ге­тації за­для от­ри­ман­ня до­стат­ньо ви­со­ко­го та якісно­го вро­жаю пше­ниці ози­мої слід приділя­ти ува­гу не тільки міне­раль­но­му жив­лен­ню, а й за­хи­с­ту посіву від шкідників, хво­роб та бур’янів. За­зви­чай у цей період у посівах ози­мих про­блем із бур’яна­ми  не­має, оскільки куль­ту­ра ви­со­ко кон­ку­рент­на до не­ба­жа­ної рос­лин­ності. 

Кон­троль роз­вит­ку хво­роб та шкідників у цей час ви­ключ­но важ­ли­вий. За­га­лом усі су­часні сор­ти пше­ниці ви­со­коінтен­сив­но­го ти­пу є стійки­ми та се­ред­нь­остійки­ми про­ти бо­рош­ни­с­тої ро­си та бу­рої ли­ст­ко­вої іржі. Про­те по­туж­на біома­са, яка вже сфор­му­ва­лась на період за­вер­шен­ня ве­ге­тації, по­тре­бує надійно­го за­хи­с­ту від ве­ли­кої кількості інших збуд­ників хво­роб та шкідників. Небажаної шко­ди вже сфор­мо­ва­но­му посіву нерідко за­вдає фу­заріоз ко­ло­са пше­ниці. 

Якісний захист дає змо­гу по­до­вжи­ти функціону­ван­ня фо­то­син­те­тич­но­го апа­ра­ту пше­ниці до 10–12 днівЗбуд­ник фу­заріозу Fusarium culmorum та ре­ш­та грибів із цьо­го ро­ду здатні про­ни­ка­ти в рос­ли­ни ще на ранніх стадіях роз­вит­ку (кущіння). Роз­ви­ток конідієспор гри­ба відбу­вається на ос­но­вах сте­бел пше­ниці. За теп­лої та во­ло­гої по­го­ди цей про­цес най­частіше за­вер­шується до фа­зи ко­лосіння та цвітіння. Під час за­тяж­них дощів зрілі конідії роз­но­сять­ся до­що­ви­ми крап­ли­на­ми з нижніх ярусів посіву на вищі ли­ст­кові яру­си, аж до ко­ло­са. 

Як­що це відбу­вається в період цвітіння, конідії по­трап­ля­ють на пи­ля­ки квіток, які містять ве­ли­ку кількість по­жив­них ре­чо­вин. За підви­ще­ної во­ло­гості й теп­лої по­го­ди спо­ри швид­ко про­ро­с­та­ють. Гриб ура­жує спо­чат­ку квіткові лу­с­ки, потім про­ни­кає в са­ме зер­но. За по­даль­шо­го роз­пов­сю­д­жен­ня збуд­ник хво­ро­би (міцелій гри­ба Fusarium) по­трап­ляє в ко­ло­со­вий стри­жень і пе­ре­шко­д­жає ру­хові асимілятів. Че­рез це в посіві з’яв­ля­ють­ся ко­ло­с­ки з білою верхівкою, за­леж­но від сту­пе­ня ура­же­ності гри­бом ко­лос стає білий на­по­ло­ви­ну або навіть повністю. У та­ких ко­ло­с­ках зер­но не роз­ви­вається. Фу­заріози ко­ло­са при­зво­дять не тільки до знач­но­го змен­шен­ня кількості зер­на, але й зни­жу­ють йо­го якість че­рез за­бруд­нен­ня по­руч міко­ток­синів. Інтен­сив­но­му роз­вит­ку фу­заріозу ко­ло­са сприяє тем­пе­ра­ту­ра понад 20°С та підви­ще­на во­логість повітря — більше ніж 70%. У зоні ри­зи­ку ма­со­во­го ура­жен­ня фу­заріозом ко­ло­са є посіви, які розміщені в ни­зи­нах, до­ли­нах, по бе­ре­гах річок або інших во­дойм. Внаслідок ма­со­во­го ура­жен­ня фу­заріозом ко­ло­са не­добір зер­на ся­гає до 70%. 

Перш за все, че­рез ви­со­кий шко­до­чин­ний по­тенціал фу­заріоз­них грибів вар­то не до­пу­с­ти­ти епідемії. Особ­ли­во важ­ливі для зни­жен­ня кількості епіфітотій такі аг­ро­за­хо­ди, як: вибір сор­ту, по­пе­ред­ни­ка, ви­ду об­робітку ґрун­ту, а та­кож вчас­на об­роб­ка пше­ниці фунгіци­да­ми на по­чат­ку її цвітіння. За по­тре­би, в ро­ки, які є спри­ят­ливими для роз­вит­ку збуд­ни­ка хво­ро­би, про­во­дять по­втор­ну об­роб­ку у фазі мо­лоч­ної стиг­лості зер­на. Ефек­тив­ни­ми про­ти грибів ро­ду Fusarium є фунгіци­ди три­а­золь­ної гру­пи, а та­кож біологічний пре­па­рат Агат 25-К. 

Сеп­торіоз ко­ло­са че­рез свою мож­ливість по­втор­но у­ра­жува­ти рос­ли­ни впро­довж ве­ге­тації та­кож здат­ний знач­ною мірою зни­зи­ти вро­жайність куль­ту­ри. Особ­ли­во ве­ли­ка не­без­пе­ка ви­ник­нен­ня епіфітотій в гос­по­дар­ст­вах, які прак­ти­ку­ють ре­сур­со­ощадні тех­но­логії No-Till у перші ро­ки. Це за­хво­рю­ван­ня за спри­ят­ли­вих по­год­них умов швид­ко роз­пов­сю­д­жується в посівах пше­ниці й призводить до не­добору вро­жаю понад 30%. На жаль, ще не ви­яв­ле­но стійких сортів пше­ниці ози­мої до сеп­торіозу, який сильніше за­шко­д­жує рос­лині на пе­ри­ферії по­ля та на ділян­ках, де посів зрідже­ний. Більш схильні до ура­жен­ня сеп­торіозом сор­ти пше­ниці з ве­ли­кими со­ко­ви­ти­ми ли­ст­ка­ми.

Профілак­тичні об­при­с­ку­ван­ня рос­ли­ни фунгіци­да­ми про­ти сеп­торіозу ко­ло­са доцільно про­во­ди­ти в ро­ки з теп­лою та во­ло­гою по­го­дою за тем­пе­ра­ту­ри повітря по­над 25°С і ви­со­кої во­ло­гості —  80–100%, під час ча­с­тих дощів у період ви­хо­ду ко­ло­са з пра­пор­це­во­го ли­ст­ка. Щодо хімічно­го за­хи­с­ту посіву пше­ниці ози­мої доцільно за­сто­со­ву­ва­ти фунгіци­ди з кон­такт­но-си­с­тем­ною та си­с­тем­ною дією. Стро­ки вне­сен­ня фунгіцидів потрібно пла­ну­ва­ти так, щоб за­хи­с­ти­ти верхні три ли­ст­ки, які відігра­ють най­важ­ливішу роль у фор­му­ванні май­бут­нь­о­го вро­жаю. Най­кра­щий ефект спо­с­теріга­ють за три­ра­зо­во­го вне­сен­ня фунгіцидів у фа­зи: труб­ку­ван­ня, цвітіння та на­ли­ван­ня зер­на. 

Бо­рош­ни­с­та ро­са, як і фу­заріоз, різко змен­шує вро­жайність пше­ниці ози­мої. За силь­но­го у­ра­жен­ня посіву бо­рош­ни­с­тою ро­сою по­шко­д­жуються не тільки нижній, а й верхні лист­кові яру­си та зре­ш­тою й весь ко­лос. Знач­ною мірою роз­вит­ку бо­рош­ни­с­тої ро­си в посівах зер­но­вих куль­тур сприяють за­гу­щеність посівів та надмірне вне­сен­ня азот­них до­б­рив. До­три­ман­ня норм висіву, кількості вне­се­них до­б­рив та за­сто­су­ван­ня фунгіцидів у відповідні фа­зи ве­ге­тації пше­ниці дає змогу змен­ши­ти ри­зик ма­со­во­го роз­пов­сю­д­жен­ня хво­ро­би до мініму­му. 

У ге­не­ра­тивній фазі роз­вит­ку пше­ниці ози­мої слід приділи­ти ве­ли­ку ува­гу шкідни­кам, зо­к­ре­ма, пше­нич­но­му трип­су. Мак­си­маль­ну чи­сельність іма­го цьо­го шкідни­ка в посівах пше­ниці відзна­че­но на по­чат­ку ко­лосіння. Про­те найбільшої шко­ди за­вда­ють ли­чин­ки, що жив­лять­ся ко­ло­с­ко­ви­ми лу­с­ка­ми та зер­ном. За знач­но­го поширення трипсів уро­жай зер­на зни­жується на 2–2,5 ц/га. Клоп шкідли­ва че­ре­паш­ка відно­сить­ся до сис­них фіто­фагів, який є од­ним із най­не­без­печніших у посівах пше­ниці ози­мої. У пізні фа­зи ве­ге­тації, окрім листків, кло­пи псують стеб­ла й ко­лос. Як­що стеб­ло по­шко­д­же­не шкідни­ком до початку ко­лосіння, то це при­зво­дить до пу­с­то­ко­лос­ся та знач­но­го не­до­бо­ру вро­жаю. Про­те найбільшої шко­ди посівам за­вда­ють ли­чин­ки за­леж­но від їхньо­го віку. По­шко­д­же­не ли­чин­ка­ми зер­но де­фор­мується, йо­го ма­са змен­шується до 60%, од­но­час­но погіршу­ють­ся хлібо­пе­карські по­каз­ни­ки зер­на. Добрі ре­зуль­та­ти за­без­пе­чу­ють інсек­ти­ци­ди з три­ва­ли­ми терміна­ми за­хи­с­ту. Пре­па­ра­ти з діючою ре­чо­ви­ною a-ци­га­ло­т­рин за­без­пе­чу­ють кон­троль за шкідни­ком у пізні фа­зи роз­вит­ку пше­ниці. 

Увесь ком­плекс за­ходів що­до жив­лен­ня пше­ниці, за­хи­с­ту від гриб­ко­вих хво­роб та шкідників дає змо­гу по­до­вжи­ти функціону­ван­ня фо­то­син­те­тич­но­го апа­ра­ту пше­ниці до 10–12 днів, а це, своєю чер­гою, сприяє кра­що­му на­ли­ван­ню зер­на й зро­с­тан­ню вмісту білка та си­рої клей­ко­ви­ни. 

Знач­но знижує вихід зер­на пше­ниці ози­мої та йо­го якість пе­ред­час­не про­ро­с­тан­ня насіння в ко­лосі. Ця про­бле­ма є ха­рак­тер­ною за ряс­ни­х опа­дів під час жнив. В ок­ремі ро­ки втра­ти зер­на через пе­ред­час­не про­ро­с­тан­ня на пні мо­жуть ста­но­ви­ти по­над 40%. Відо­мо, що за ледь помітно­го «нак­ль­о­ву­ван­ня» зер­на різко зни­жується вихід бо­­рошна, погіршу­ють­ся фізичні вла­с­ти­вості тіста, втра­чається йо­го пружність, хліб із та­ко­го тіста має вкрай низь­ку якість. Найбільшу схильність до про­ро­с­тан­ня на пні ма­ють біло­зерні сор­ти пше­ниці. Це за­зви­чай зу­мов­ле­но ак­тивністю фер­мен­ту a-аміла­зи, що руй­нує крох­маль в ен­до­с­пермі зер­на. Такий про­цес по­чи­нається після за­вер­шен­ня спо­кою. Пе­ред­час­не про­ро­с­тан­ня насіння пше­ниці про­во­кується не тільки мор­фо­логічни­ми оз­на­ка­ми (біло­зерність, щільність при­ля­ган­ня лу­сок у ко­лосі), а та­кож зовнішніми фак­то­ра­ми: часті дощі, різкі ко­ли­ван­ня тем­пе­ра­ту­ри, на­явність і кількість по­жив­них ре­чо­ви­н. Важ­ли­ве зна­чен­ня в стійкості до про­ро­с­тан­ня насіння відігра­ють гор­мо­ни (аб­сци­зо­ва кис­ло­та та гібе­релін), а та­кож спе­цифічні ге­ни, які є в ге­но­ти­пах не всіх сортів пше­ниці. 

Оскільки діаг­но­с­ти­ка пше­ниці ози­мої до пе­редзби­раль­но­го про­ро­с­тан­ня без­по­се­ред­ньо в полі ус­клад­не­на, за­зви­чай цей по­каз­ник аналізу­ють у ла­бо­ра­тор­них умо­вах за до­по­мо­гою чис­ла падіння, яке обер­не­но ко­ре­лює з ак­тивністю a-аміла­зи. Зни­же­не чис­ло падіння оз­на­чає більш ви­со­ку ак­­тив­ність аміла­зи і на­впа­ки. Іншим по­ши­ре­ним по­каз­ни­ком стійкості пше­ниці до про­ро­с­тан­ня в ко­лосі є індекс про­ро­с­тан­ня, що за­ле­жить від по­год­них умов, за яких відбу­вається фор­му­ван­ня насіння. Вста­нов­ле­но, що сор­ти пше­ниці, стійкі до про­ро­с­тан­ня на пні, ма­ють чис­ло падіння в ме­жах 250–450 с. То­му на це слід звер­ну­ти ува­гу, оби­ра­ю­чи сор­ти пе­ред посівною кам­панією. 
До то­го ж із по­каз­ни­ком стійкості сортів пше­ниці до пе­ред­час­но­го про­ро­с­тан­ня в ко­лосі пов’яза­ний інший — три­валість післяз­би­раль­но­го дозріван­ня насіння. З од­но­го бо­ку, відсутність цьо­го періоду в до­щові ро­ки спри­чи­нює пе­ред­час­не про­ро­с­тан­ня насіння. Про­те як­що термін дозріван­ня збільшується, це мо­же при­зве­с­ти до зни­жен­ня по­льо­вої схо­жості свіжозібра­но­го насіння. 

Післяз­би­раль­не дозріван­ня — склад­не яви­ще, три­валість яко­го мо­же ста­но­ви­ти від кількох діб або за­тя­гу­ва­тись на місяці. На ці про­це­си ма­ють знач­ний вплив особ­ли­вості сор­ту, до­гляд за насіннєви­ми посіва­ми та по­годні умо­ви в період від на­ли­ван­ня зер­на й до по­вно­го йо­го дозріван­ня. За твер­д­жен­ням де­я­ких ав­торів, під час висіван­ня насіння вро­жаю ми­ну­ло­го ро­ку, в яко­му всі про­це­си післяз­би­раль­но­го дозріван­ня закінчи­лись, спо­с­теріга­ють більш ранні й дружні схо­ди, що за­без­пе­чує фор­му­ван­ня кра­що­го посіву до по­чат­ку зи­ми. На да­ний час не­має од­но­знач­ної інфор­мації сто­сов­но впли­ву аг­ро­еко­логічних умов на період спо­кою насіння. За де­я­ки­ми да­ни­ми три­валість післяз­би­раль­но­го спо­кою від­зна­чається по­год­ни­ми умо­ва­ми в період дозріван­ня й зби­ран­ня. За ве­ли­кої кількості опадів і зни­же­ної тем­пе­ра­ту­ри повітря період післяз­би­раль­но­го дозріван­ня насіння по­до­вжується. Та­кий вплив по­год­них умов особ­ли­во ви­ра­же­ний на сор­тах, в яких ге­не­тич­но зу­мов­ле­ний ко­рот­кий період післяз­би­раль­но­го дозріван­ня зер­на. 
Ці ж сор­ти ма­ють ви­со­ку стійкість до пе­ред­час­но­го про­ро­с­тан­ня насіння в ко­лосі, то­му цей по­каз­ник тісно пов’яза­ний з періодом післяз­би­раль­но­го дозріван­ня насіння. За­зви­чай ос­танніми ро­ка­ми вос­ко­ва та по­вна стиглість зер­на пше­ниці на­стає на по­чат­ку лип­ня або пізніше — в се­ре­дині лип­ня, то­му навіть у сортів з дов­го­т­ри­ва­лим періодом дозріван­ня насіння, який мо­же за­тя­гу­ва­тись до 60 днів, цей про­цес закінчується до на­стан­ня оп­ти­маль­них строків сівби, що не має не­га­тив­но­го впли­ву на енергію про­ро­с­тан­ня насіння та не вик­ли­кає стро­ка­тих посівів.

Зби­ран­ня уро­жаю

Під час зби­ран­ня вро­жаю потрібно вра­хо­ву­ва­ти не тільки по­годні умо­ви, а й особ­ли­вості сор­ту. Так, у кож­но­го сор­ту своя стійкість до про­ро­с­тан­ня на пні й оси­пан­ня за до­сяг­нен­ня по­вно­с­тиг­лості зер­на. За не­до­три­ман­ня цих умов знач­них втрат зер­на та погіршен­ня йо­го якісних по­каз­ників не уник­ну­ти. Ози­ма пше­ни­ця не має три­ва­лого періоду оп­ти­маль­но­го зби­ран­ня вро­жаю. Після на­стан­ня по­вної стиг­лості зер­на на зби­ран­ня вро­жаю є ли­ше близь­ко 10 днів, потім, а особ­ли­во за не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов, втра­ти вро­жаю різко зро­с­та­ють. Раніше роз­по­чи­на­ти жни­ва та­кож не вар­то — збільшу­ють­ся енер­ге­тичні за­тра­ти на сушіння зер­на. Як­що ж жни­ва потрібно роз­по­ча­ти раніше, ко­ли посіви дозріва­ють не рівномірно або за­бруд­нені бур’яна­ми, слід за­сто­со­ву­ва­ти роздільне зби­ран­ня. Ско­шу­ван­ня пше­ниці за та­ких умов роз­по­чи­на­ють за три-п’ять днів до по­вної стиг­лості заввишки не мен­ше ніж 20–25 см за­для до­б­ро­го провітрю­ван­ня та підси­хан­ня валків. 

Не слід ско­шу­ва­ти відра­зу ве­ли­ку пло­щу, яка пе­ре­ви­щує ден­ну нор­му ро­бо­ти ком­бай­на з підби­ра­чем, у разі запізнен­ня з об­мо­ло­том і по­па­дан­ня валків під дощ зни­жується вро­жай­ність та якість зер­на. Про­те у разі нор­маль­них посівів, де пше­ни­ця дозріває рівномірно, най­кра­щий еко­номічний ефект за­зви­чай до­ся­га­ють за пря­мо­го ком­бай­ну­ван­ня в перші п’ять днів після на­стан­ня по­вної стиг­лості зер­на. Для збільшен­ня швид­кості зби­ран­ня та змен­шен­ня енер­ге­тич­них за­трат на сушіння зер­на в де­я­ко­му разі пе­ред зби­ран­ням доцільно за­сто­со­ву­ва­ти пре­па­рат Ра­ун­дап. Гербіцид ви­ко­ри­с­то­ву­ють за тиж­день до жнив за во­ло­гості не більш ніж 30%. Іншим по­зи­тив­ним чин­ни­ком та­ко­го за­хо­ду є до­дат­ко­вий кон­троль бур’янів під на­ступні куль­ту­ри. Посіви, які бу­ли ура­жені хво­ро­ба­ми (фу­заріоз ко­ло­са), потрібно зби­ра­ти яко­мо­га швид­ше й зберіга­ти ок­ре­мо. Та­ке зер­но на то­ку слід про­су­шу­ва­ти особ­ли­во ре­тель­но, оскільки гри­би ро­ду Fusarium ма­ють здатність роз­ви­ва­тись навіть за низь­ких тем­пе­ра­тур. 

Кількість зібра­но­го вро­жаю пше­ниці та йо­го якість тісно пов’яза­на з по­год­ни­ми умо­ва­ми, про­те, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи міне­ральні до­б­ри­ва, біоп­ре­па­ра­ти, хімічні за­со­би за­хи­с­ту рос­лин та ре­тель­но підби­ра­ю­чи сор­ти, є мож­ливість от­ри­му­ва­ти мак­си­мальні вро­жаї за мінімаль­них за­трат. 

В. Хо­даніцький, канд. біол. на­ук,
О. Хо­даніцька, канд. с.-г. на­ук

 

Інформація для цитування

Догляд за посівами пшениці озимої в пізні фази вегетації/ В. Ходаніцький, О. Ходаніцька// Пропозиція / — 2017. — №6. — С. 72-75

 

Інтерв'ю
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних
Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, англ. IFC) - міжнародний фінансовий інститут, що входить у структуру Світового банку. Штаб-квартира організації знаходиться у

1
0