Спецможливості
Агробізнес

У пташиного грипу — столітня біографія

05.06.2008
78
У пташиного грипу — столітня біографія фото, ілюстрація
Міністерство охорони здоров’я України з огляду на масові ураження пташиним грипом направило відомчим управлінням країни, науково-дослідним інститутам, низці медичних закладів лист із детальним поясненням явища пташиного грипу. Важливо, що спеціалісти стверджують: випадки інфікування людей бувають рідко, і що вірус не передається просто від домашньої птиці людині…

 



 З основним змістом цього листа редакція пропонує познайомитися читачам “Пропозиції”.


Пташиний грип — це інфекційна хвороба птахів, викликана одним із штамів вірусу грипу типу A. Її вперше виявили в Італії понад сто років тому, зустрічається вона повсюдно. Вважається, що всі птахи тією чи іншою мірою сприйнятливі до цієї інфекції. 15 підтипів вірусу грипу можуть викликати хворобу птахів, високу патогенність мають підтипи H5 і H7. Мігруючі водоплавні птахи — найчастіше дикі качки — є природним резервуаром вірусу пташиного грипу і причиною занесення інфекції у домашні господарства. Разом з тим, завдяки природній резистентності, ці птахи менш сприйнятливі до інфекції і можуть подолати в процесі міграції значні відстані. Особливо сприйнятливі до грипу кури та індички. З 15 підтипів вірусу пташиного грипу H5N1 викликає особливу турботу з кількох причин: H5N1 мутує дуже швидко і, як підтверджено, має схильність одержувати гени від вірусів, що інфікують інші види тварин; підтверджена здатність H5N1 викликати важку хворобу у людини; лабораторні дослідження продемонстрували, що виділені популяції цього підтипу мають високу патогенність і можуть бути причиною важкого захворювання у людини. Перший підтверджений випадок зараження людей пташиним грипом трапився у Гонконзі в 1997 році, коли штам H5N1 викликав важке респіраторне захворювання у 18 осіб, з яких 6 померло.


Захворювання людей відбувалися в той самий час, коли мала місце епідемія високопатогенного пташиного грипу, і були викликані тим  самим штамом, що і серед популяції домашньої птаці. Хворі мали тісний контакт з інфікованою домашньою птицею.


У даний час продовжуються спалахи вірусу грипу підтипу A (H5N1) серед птахів і людей у В’єтнамі, Індонезії, Камбоджі, а також серед птахів — у Японії, Росії, Республіці Казахстан. У 2005 році у Китаї зафіксували захворювання пташиним грипом гусей.


Спалахи в Росії і Казахстані свідчать про поширення вірусів H5N1 за межі свого первісного місця перебування в країнах Південно-Східної Азії. За повідомленнями ФАО, незважаючи на значні запобіжні заходи, у багатьох районах В’єтнаму, Індонезії та у деяких районах Камбоджі, Китаю, Таїланду і, можливо, Лаосу продовжують виявляти вірус H5N1. Спалахи в Південно-Східній Азії, у результаті яких загинуло чи було знищено понад 150 мільйонів птахів, мали серйозні наслідки для сільського господарства і, особливо, для численних сільських жителів, що одержують засоби існування та продукти харчування зі своїх присадибних ділянок. Спалахи пташиного грипу H5N1 серед домашньої птиці у Японії, Малайзії і Республіці Корея були успішно ліквідовані. Випадки захворювання людей, більшість із яких відбулися в сільських районах унаслідок прямого контакту з хворою або мертвою домашньою птицею, були підтверджені в чотирьох країнах: В’єтнамі, Таїланді, Камбоджі й Індонезії.


З кінця липня 2005 року офіційні повідомлення ряду країн свідчать про те, що географічне поширення вірусу H5N1 відбулося. У Російській Федерації епізоотія грипу птиці зареєстрована на території 45-ти районів 7-ми суб’єктів Російської Федерації (Новосибірська, Омська, Тюменська, Курганська, Челябінська області, Алтайський край і Республіка Калмикія). Захворювання реєструються серед дикої, а також домашньої птиці в приватних подвір’ях громадян. Захворювань людей, що контактували з ураженою птицею, не зареєстровано. У Казахстані в декількох селах, що межують з вогнищем спалаху в Сибіру, відбулися випадки захворювання серед домашньої птиці.


Результати епізоотологічного розслідування показали, що зараження домашньої птиці відбулося внаслідок контакту з дикими птахами. У біологічному матеріалі від домашньої птиці виявлено віруси грипу A (H5N1). Генетичні дослідження встановили його спорідненість з вірусами, виділеними в Південно-Східній Азії, що викликали масові епізоотії птахів, а також важкі захворювання людей, що контактували з зараженими птахами. Донедавна вважалося, що віруси пташиного грипу не патогенні для людей і у разі зараження викликають у них швидкоплинні симптоми кон’юнктивіту, легке нездужання й іноді — слабо виражений респіраторний синдром. Цей висновок було спростовано у 1997 році у Гонконзі. У результаті швидкого поголовного знищення курей у цьому регіоні випадки подальшого інфікування людей були припинені. Віруси грипу A (H5N1), виділені від людей і птахів у 2004 році, істотно відрізнялися від вірусів A (H5N1), виділених у Гонконзі у 1997 і у 2003 роках, що свідчить про мутації вірусу. Вірус птахів грипу  A (H5N1) унаслідок мутацій різко змінив свої біологічні властивості і набув здатності не тільки переборювати видовий бар’єр з безпосереднім інфікуванням людей, але і викликати надзвичайно важкі клінічні форми захворювань, значна частина яких закінчується летально.


Досвід, отриманий у Південно-Східній Азії, свідчить, що випадки інфікування людей відбуваються рідко і що вірус не передається вільно від домашньої птиці людині. На сьогоднішній день більшість випадків захворювання людей відбулося в сільських районах через прямий контакт з мертвою або хворою домашньою птицею. Випадків захворювання серед працівників птахогосподарств не зареєстровано. Не було також і випадків захворювання, викликаних уживанням у їжу м’яса чи яєць домашньої птиці, приготованих належним чином.


Такі фактори, як скупченість птиці і різні системи ведення фермерських господарств, також можуть впливати на ймовірність виникнення  захворювання серед людей. Вакцинація людей з високою вірогідністю контакту із зараженою домашньою птицею існуючою вакциною, ефективною проти штамів грипу людини, що циркулюють у даний момент, може зменшити вірогідність інфікування людей одночасно штамами курячого грипу і грипу людини і, таким чином, зменшити ризик обміну генами. Робітники, залучені до догляду за домашньою птицею, повинні бути обов’язково захищені проти інфекції, використовуючи відповідний одяг і обладнання. За даними Головного державного санітарного лікаря Російської Федерації, аналіз шляхів міграції птахів показав, що в осінній період 2005 року не виключена ймовірність занесення патогенного вірусу A (H5N1) із Західного Сибіру до районів Каспійського і Чорного морів. Частина птахів летить у ці регіони на зимівлю чи пролітає над цією територією і зупиняється на ній, мігруючи далі в інші регіони — Африку або Європу.


Крім Півдня Росії, можливе занесення вірусу з мігруючими птахами в інші країни (Азербайджан, Іран, Ірак, Грузія, Україна, країни Середземномор’я), оскільки шляхи міграції птахів восени із Сибіру проходять і через них. ВООЗ розділяє точку зору ФАО і МЕБ про те, що проконтролювати наявність інфекції пташиного грипу в популяціях диких птахів неможливо. Перелітні птахи можуть переносити ці віруси в низькопатогенній формі на великі відстані, але при цьому в них звичайно не розвивається  хвороба, і вони рідко гинуть від неї. Випадки виявлення у перелітних птахів вірусів високопатогенного пташиного грипу також зустрічаються рідко.


ВООЗ оцінює ризик пандемії грипу таким чином. Не можна виключати можливого поширення пташиного грипу H5N1 серед домашньої птиці і в інших країнах. ВООЗ рекомендує проведення посиленого епізоотичного нагляду за спалахами хвороби серед домашньої і перелітної птиці, а також оперативне застосування заходів з ізоляції відповідно до рекомендацій ФАО і МЕБ. У країнах, де зареєстровані спалахи хвороби серед домашньої птиці, рекомендується виявляти підвищену пильність щодо випадків респіраторних захворювань в осіб, які мали контакти з інфікованою домашньою птицею. Надання клінічних зразків і вірусів, узятих у людей і тварин, у довідкові лабораторії ВООЗ і МЕБ/ФАО буде сприяти проведенню досліджень з оцінки ризику пандемії і дальших розробок вакцини. Географічне поширення вірусу викликає стурбованість, тому що росте ризик захворювання людей. Кожен новий випадок захворювання людей підвищує потенційну трансмісивність вірусу або шляхом його адаптивних мутацій, або за допомогою рекомбінації.


Розповсюдження інфекції серед птахів збільшує вірогідність прямої її передачі людям. Якщо з часом усе більше людей буде інфіковано, то збільшиться вірогідність того, що ці люди, у разі їх одночасного інфікування штамами людського та пташиного грипу, стануть “судиною для змішування”, і з’явиться новий підтип вірусу з достатньою кількістю людських генів, що легко передаватимуться від людини до людини. Тобто поява штаму H5N1, що вільно передається від людини людині, може означати початок пандемії. Грунтуючись на історичних прикладах, можна зробити висновок, що пандемії грипу можуть виникати в середньому три-чотири рази кожного століття, коли з’являється новий підтип вірусу і швидко розповсюджується від людини до людини. Проте пандемії грипу непередбачувані. В ХХ столітті після великої пандемії грипу в 1918–1919 роках, яка стала причиною смерті 40–50 мільйонів чоловік по всьому світу, сталися пандемії в 1957–1958 і 1968–1969 роках. Експерти погоджуються в тому, що ще одна пандемія грипу неминуча і, можливо, виникне незабаром. Сформована епідеміологічна і епізоотична ситуація у світі потребує вжиття додаткових заходів і посилення координації діяльності  центральних та місцевих органів виконавчої влади, управлінь охорони здоров’я, органів, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний і ветеринарний нагляд у проведенні організаційних, профілактичних і протиепідеміологічних заходів.

Інтерв'ю
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.

1
0