Спецможливості
Архів

У Козацькому господарюють по-козацьки

15.08.2008
170
У Козацькому  господарюють  по-козацьки фото, ілюстрація
Асоціація приватних сільськогосподарських підприємств “Козацька” об’єднує сім рослинницьких, вісім тваринницьких, два транспортні й одне ремонтне ПСП. Усі вони містяться в одному селі, Козацькому, що в Конотопському районі Сумської області, але кожне з них виступає як юридичний підрозділ і має орендовану землю, загальна площа якої становить 6480 гектарів сільськогосподарських угідь: ріллі — 4594 га, сіножаті — 989 га, пасовищ — 897 га.
 
Віктор Григорович Гала,
голова асоціації “Козацька”
 

Асоціація приватних сільськогосподарських підприємств “Козацька” об’єднує сім рослинницьких, вісім тваринницьких, два транспортні й одне ремонтне ПСП. Усі вони містяться в одному селі, Козацькому, що в Конотопському районі Сумської області, але кожне з них виступає як юридичний підрозділ і має орендовану землю, загальна площа якої становить 6480 гектарів сільськогосподарських угідь: ріллі — 4594 га, сіножаті — 989 га, пасовищ — 897 га.
Організована 1998 року внаслідок реформування ТОВ “Сейм”, асоціація одразу заявляє про себе, як про самобутнє, мобільне й самодостатнє об’єднання селян, здатне самостійно і вміло господарювати, прагматично, з перспективою, мислити. “Формула успіху” козацьких аграріїв цікавить і подивовує сьогодні багатьох. Хто ж глибше вивчав цей цінний досвід, одностайні в думці, що швидкий злет виробничих здобутків забезпечила талановито вироблена й економічно обгрунтована, програма становлення й розвитку, в якій чітко виписано головні пріоритетні напрями господарської діяльності, окреслено й доведено до кожного ПСП конкретні завдання. Вже на перших своїх зборах засновники асоціації, директори приватних сільськогосподарських підприємств визначили цілі, завдання, бачення, цінності.
Цілі
Рух до добробуту, збереження й покращання сільськогосподарських ресурсів, що перебувають у використанні.

Завдання
Впровадження ефективних, технологічно досконалих, екологічних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Бачення
Освоєння світового рівня технологій і гарантування їхньої екологічної безпеки.

Цінності

 
 Перше знайомство і підготовка нової машини рулонного прес-підбирача “Джон Дір” до роботи в полі

Постійне вдосконалення технологічних процесів. Надання благодійної допомоги і вміння одержувати від цього задоволення.
Основний напрям діяльності асоціації — рослинництво: вирощування насіннєвого матеріалу, товарного зерна й сировини для цукрових заводів, а також вирощування й заготівля високоякісних кормів.
Головний напрям у рослинництві — впровадження грунтозахисної системи рільництва з розширеним відтворенням родючості грунтів. З 1999 року тут займаються поверхневим обробітком із відтворенням природної родючості грунту за рахунок використання органічних та мінеральних добрив, нетоварної частини врожаю (листя цукрових буряків, солома зернових і зернобобових).
У грудні 2000 року наказом Української академії аграрних наук асоціацію ПСП “Козацька” включено до мережі базових господарств регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва, а, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики, асоціація є базовим підприємством сільськогосподарського виробництва України в галузі рослинництва та насінництва. В січні 2004 року господарству надано паспорт-патент на право вирощування та реалізації елітного насіння.
— Ми співпрацюємо з Миронівським інститутом пшениць імені В. М. Ремесла, Одеським селекційно-генетичним

 
Нові бокси для утримання телят

інститутом, Сумським національним аграрним університетом, Інститутом фізіології рослин і генетики тощо, — розповідає Голова асоціації Віктор Григорович Гала. — Наші спеціалісти займаються випробуванням елітних сортів та гібридів сільськогосподарських культур, зокрема, сортів: озимої пшениці — 11, ярого ячменю — 4, гороху — 2, сої — 4.
Обов’язково користуємось науково-обгрунтованою сівозміною:
1. Озима пшениця
2. Кукурудза
3. Ячмінь
4. Ріпак
5. Озима пшениця
6. Соя, гречка
7. Ячмінь + багаторічні трави
8. Багаторічні трави
9. Озима та яра пшениця
10. Горох — однорічні трави
 Насіннєві посіви озимої пшениці в господарстві займають 800 гектарів, де вирощують сорти:
Миронівського інституту пшениці — Миронівська-65, Миронівська-67, Гарант; Одеського селекційно-генетичного інституту — Українка Одеська, Сирена Одеська, Куяльник, Ліона, Прима Одеська; Інституту фізіології рослин і генетики — Смуглянка, Фаворитка, Київська-8.
Усі насінницькі посіви зберігають у чистому стані. На насінниках ретельно проводять сортове та видове прополювання. А їхньою апробацією займається обласна комісія з апробації. Для розфасування та упаковки насіння в господарстві працює лінія затарювання насіннєвого матеріалу.
На нещодавно реконструйованому міні-елеваторі, який складається з шести спеціальних емностей, створено належні умови для якісного зберігання 12–14 тонн зерна.
Упродовж шести років рівень використання мінеральних добрив і пестицидів на “козацьких” угіддях залишається майже незмінним, на одному кількісному рівні. Тут прагнуть не перевантажувати грунт засобами підживлення та захисту рослин, але й не зволікають із внесенням потрібної кількості для підтримки належного стану культур.
Ніколи, ні за яких умов і обставин, у Козацькому не порушують золоте селянське правило: вчасно й якісно обробляти кожен гектар, а

 
Директори ПСП задоволені якістю сіно-рулонів

також суворо дотримуватися встановлених норм сівозмін. Тому й врожайність усіх вирощуваних сільськогосподарських культур стабільно висока. А коли з рослинництвом усе гаразд, то неодмінно відбувається стимуляція розвитку тваринництва, яким тут займаються не менш успішно.
 На безприв’язному утриманні перебуває понад 1900 голів ВРХ (з яких 580 — корови), 1200 голів свиней. Є власний племзавод симентальської породи, племрепродуктори свиней і сименталів. Середній річний надій на одну фуражну корову становить 6,5 тис. молока. Сьогодні тут здійснюють реконструкцію тваринницької ферми за сучасним проектом з новітньої технології виробництва молока. Саме тепер на фермі монтують технічне обладнання для доїльного залу й проводять молокопровід. Це підвищить продуктивність праці доярок і забезпечить високу якість молока для місцевого молокозаводу.
— Бо якщо ми збираємося в СОТ, то треба вже нині дбати про свою конкурентоспроможність, — каже Віктор Григорович. — Прискорений темп життя не визнає зволікань. Тільки ті сільгосппідприємства, які зуміють використовувати землю (й те, що вона нам дає) на новому, високому, якісному рівні, адаптованому до світових стандартів, зможуть у майбутньому вижити й розвиватися.
Щоб забезпечити наявну худобу повноцінними кормами, а особливо білком і незаміними амінокислотами, в господарстві на власному устаткуванні самостійно переробляють 1200 тис. тонн сої. А для збільшення врожайності, обсягу, якості зеленої маси і, відповідно, підвищення поживності силосу комбінують спільні посіви кукурудзи й цукрового сорго (чергують 4 рядки кукурудзи, 4 — сорго).
 А минулої весни придбали інноваційний рулонний прес-підбирач “Джон Дір” ( тип — 678) американської фірми і застосовують його для заготівлі сіна в рулонах. Селяни в захваті від цієї машини. Адже тепер збирати, заготовляти корми можна незалежно від погодних умов. Навіть дощова погода не погіршує якості роботи цього агрегату, який безперебійно продуктивно працює на полі, викидаючи на землю щотри хвилини готовий, герметично упакований поліетиленовою плівкою, трав’яний рулон, який у подальшому надійно захищає зелену масу від розвитку різного виду бактерій. Вигляд у нього такий, ніби там законсервовані зелені корми. Втім, воно так і є. Пречудовий винахід сучасності! Один такий рулон сіна може важити від 400 до 800 кг залежно від його вологи, маси й сорту кормової культури. Виробничий ефект беззаперечний: стрімко зросла якість кормів для відгодівлі тварин. А які зручності в транспортуванні, зберіганні плюс мінімальні затрати задіяних людських трудових ресурсів, економія часу й палива!
Взагалі до придбання техніки, врешті як і до всіх інших матеріально-технічних засобів, “козацькі” господарники ставляться з особливою прискіпливістю й раціоналізмом. Перш ніж щось придбати, ретельно вивчають, зважують усі “за” й “проти”, роблять економічний розрахунок: чи є практичний резон, доцільність і виробнича потреба в такій покупці. Вирішують, голосують разом усі керівники ПСП на раді правління асоціації. А їхнє кредо завжди незмінне — діяти максимально заощадливо й водночас іти в ногу з часом, як чутливий барометр реагувати на всі його зміни й вимоги. Приміром, тільки-но в країні почалися “тертя” щодо підвищення тарифів на природний

 
 Окремий індивідуальний бокс

газ, “козацькі” господарники, добре помізкувавши, прореагували одразу — закупили “Екструдар”. Звісно, швидко знайти цю продуктивну унікальну машину, що за сім годин роботи видає 2–3 тонни брикетів (альтернативний вид палива), — було нелегко. Однак це ноу-хау дуже простим виявилося в користуванні, до того ж, працює на будь-яких сільськогосподарських відходах (солома, лушпиння зерна, соняшник, навіть на тирсі), а на обслуговувані потрібен лише один робітник. Отож, доки хтось розкачується в пошуках коштів на покриття витрат на газ, тут навіть виробничий “непотріб” працює на власні потреби агропідприємства.
Втім позиція: мати все своє під рукою і ні від кого, і ні від чого не бути залежним — характерна ознака хазяйнування в Козацькому, яка навіть дещо нагадує про спосіб життя справжнього історичного козацтва. До речі, старожили цього затишного й охайного села розповідають, що його назва виникла не випадково, а тому що в ньому народився один із гетьманів славнозвісного козацтва. То, може, мудрість наших предків і досі тягнеться вервечкою до сьогоднішніх працелюбних нащадків, які, попри всю занедбаність вітчизняного АПК, все ж змогли своїм односельцям створити робочі місця, достаток, захищеність. Тут є своя хлібопекарня, крупорушка, олійниця. Для внутрішніх потреб асоціації і її працівників небезуспішно займаються також бджільництвом, садівництвом, овочівництвом тощо. З якого боку не глянь — у всьому порядок, усе компактно, збалансовано, гармонійно. Все до ладу, по-газдівськи.
— Як вдається все-таки тримати такий високий рівень організації праці, стабільно високі виробничі показники ? Адже як не крути, а 18 ПСП — це 18 різних характерів, — запитую у Віктора Григоровича. Але він як людина шляхетна не дуже говіркий і хвалитися не вміє, та від відповідей не ухиляється:
— Ми працюємо не для публічності, а просто робимо свою справу… А в господарюванні, як у коханні. Високості почуттів досягають не ті, які дивляться одне одному в очі, а ті, які дивляться в одному напрямку. Ми хоч і різні, як ви кажете, але ми — команда однодумців і об’єднані однією спільною метою і єдиним бажанням: зробити нашу асоціацію сильною й міцною. Одно слово, козацькою.
— Вітаю, вам це вдалося. Але цікаво знати, що спонукало вас тоді, 1998 року, коли створювали асоціацію, обрати саме таку форму агропідприємства?
— Форму, як ви знаєте, визначає зміст. А яким виявився зміст нашої аграрної реформи в державі — ви теж добре розумієте. Тобто форму господарювання продиктували нам гіркі реалії сьогодення, в яких опинилися українські селяни. Разом виживати легше. Я багато їздив по світу, придивлявся, як працюють аграрії в інших країнах: Австрії, Німеччині, Іспанії, Ізраїлі, Швеції. Аналізуючи побачене, збагнув, що за наших складних економічних умов та нашої ментальності вижити зможемо, тільки коли вдасться згуртуватися, об’єднати свої сили й наявні резерви. Тим паче, що таку практику я добре вивчив, і вона є успішною в агрофірмах Європи. Тепер уже очевидно, що не помилилися. Розрахунок виявився точним. На сьогодні ми чи не єдині з агропідприємств у районі та й, напевно, області, хто не має боргів. Ми не беремо ні кредитів, ні позик, ні лізингів… Вчасно і по-справедливості розраховуємось за земельні паї. Я навіть не знаю дороги до банку, де він у Конотопі. Чого мені туди їздити? І, повірте, це дуже приємне відчуття, коли ти нікому нічого не винен. Прагнемо користуватися мудрістю прислів’я: по своєму ліжку простягай ніжку. Апетит не повинен перевершувати потенційні економічні можливості. З’явилися резерви — вкладай, а нема — вчись обходитися…
ПСП за кількісним складом працюючих невеликі, по 11 чоловік, вів далі бесіду голова асоціації В. Гала. Але існує чітка спеціалізація, кожен виконує свій конкретний обсяг робіт, має свою ділянку роботи і за неї відповідає. Транспортники — за роботу, пов’язану з транспортом, ремонтники — за ремонт цього транспорту і так далі… Усі взаєморозрахунки між ПСП в асоціації чітко прописано у відповідних договорах. Ясна річ, самостійно приватник не в змозі придбати сучасну добротну техніку. А спільними силами ми вже маємо її в потрібній кількості. Тільки протягом останніх кількох років, окрім уже згадуваних “Екструдара” та прес-підбирача “Джон Дір”, закупили ще три зернозбиральні комбайни “Джон Дір” і один кормозбиральний “Ягуар”. Плюс у нас уже було сім “Донів” — зернозбирачів.
Кадрової проблеми в господарстві теж не існує. В Козацькому понад 2 тисячі населення. Є з кого вибирати і готувати за кошти господарства спеціалістів середньої та вищої ланки. Люди йдуть до нас працювать із задоволенням, бо знають, що тут принцип чіткий: скільки напрацюєш — стільки тобі й заплатять. Оплата праці погодинна. Особисто ж голові правління асоціації заробітну плату нараховують за схемою: середня річна зарплата одного працівника, помножена на два. Ось такий цікавий досвід, запозичений в ізраїльських аграріїв. До речі, Віктор Григорович зізнається, що садівництвом вони зайнялися саме для того, аби заохотити місцевих дівчат після школи залишатися в рідному селі. Мовляв, у доярки дівчина не захоче піти, а в садівничу бригаду піде. А там, дивись, закохається в когось із трактористів, сім’я утвориться, а на фермі більші заробітки і праця вже механізована…
— А якими є ваші подальші плани, нові перспективи?
— Вижити! Утриматися на позиціях, — ні на мить не замислюючись коротко, навіть якось по-військовому, але з гумором, відповів Віктор Григорович і, запримітивши моє щире подивування, серйозно додав:  Бачу, ви не сподівалися почути саме таку відповідь від керівника загалом успішного господарства. Між тим, реальність насправді саме така — виживати й надалі. Повноцінна, плідна сільськогосподарська діяльність у всіх без винятку агропідприємствах країни розпочнеться тільки тоді, коли держава по-справжньому візьметься за конкретну підтримку вирішення хліборобських проблем. Ви думаєте, нам не потрібні кредити, про які я згадував? Кредити треба всім. Увесь світ з ними працює. Позаяк це — прекрасна можливість розвиватися, впроваджувати сучасні інноваційні технології, підвищувати продуктивність праці. Ми від них відмовляємося тільки через те, що не хочемо потрапити в “пастку”, як наші колеги з інших агропідприємств, які набралися кредитів, а розрахуватись — катма. Так і в трубу можна вилетіти. Адже держава — то дає, то забирає. Де обіцяні дотації, де знижені процентні ставки? А вони ж на них розраховували… Шість відсотків — це “божеський” кредит, з таким можна працювати. Але ж не за 21-відсотковий?! Це грабіж. Тому не хочемо повторювати чужих помилок. Зачекаємо. В усьому потрібна стабільність — і політична, й економічна. Стабільність вигідна всім. Як казав наш знаменитий Вавілов, урожайність сільськогосподарських культур визначає не родючість грунту, а культура нації й економіка держави.

Валентина Терещенко

Інтерв'ю
Ма­рек Руж­няк— влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group
Аг­рар­на Поль­ща та­кож міцно «при­кипіла» до Ук­раїни, ад­же польські тех­но­логії, техніка, посівний та насіннєвий ма­теріал уже дав­но от­ри­ма­ли схва­лен­ня ук­раїнських сільгоспви­роб­ників і
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про

1
0