Тут добре живеться Ромашкам і Ураганам

Створення міцної і стабільної кормової бази (у середньому одержують 46–48 ц к.о. з 1 га сіяних кормових культур) стало одним із основних та вирішальних чинників досягнення сільгосппідприємством високих показників у розвитку молочного скотарства (таблиця).
Спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 3 листопада 2003 року № 387/107 “Про внесення змін до спільного наказу Мінагрополітики України та УААН від 22.02.02 № 54/17 і проведення державної атестації по переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві” ТОВ НВА “Перлина Поділля” затверджено племінним заводом із розведення голштинської та української червоно-рябої молочної породи. За матеріалами бонітування у 2003 році, все маточне поголів’я, у тому числі й корови, за породністю віднесено  до чистопородної голштинської  (79%), решта — до української червоно-рябої молочної породи,  до 1 класу і вище — 100% поголів’я корів.
У господарстві для осіменіння корів і телиць використовують сім’я високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської породи, перевірених за якістю нащадків з продуктивністю їхніх матерів 9 тис. кг і більше.

Завдяки спрямованому доборові бугаїв та відборові тварин бажаного типу, у господарстві створено високопродуктивне стадо.
Тут впроваджено цілеспрямоване вирощування ремонтних телиць на двох фермах (с. Соснівка та с. Окіп). Середньодобові прирости живої ваги  становлять 550–600 г. Під час вирощування телицям забезпечено збалансований за поживністю раціон. У молочний період їм випоюють до 600 кг незбираного молока (відвійок не дають). Введення первісток в основне стадо — 28–30 голів на 100 корів, жива вага телиць при першому осіменінні становить 370–380 кг у віці 20–21 місяць.
На молочних фермах проводять значну роботу із групового та індивідуального роздоювання корів. Торік до продуктивності 5–6 тис. кг молока роздоєно 182 корови (26%),  до 6–7 тис. кг — 69 голів (9,9%) і до 7 тис. кг і більше — 13 голів, або 1,9%  усього  поголів’я.
У 21-денному віці всіх бичків і теличок позбавляють рогів шляхом термічної обробки, і, як наслідок, практично все поголів’я худоби в господарстві комоле.
Молочне стадо корів (700 голів) утримується на чотирьох племінних фермах (с. Квітневе — 170 голів, с. Весняне — 185, с. Окіп — 160 і с. Соснівка — 185 голів). На всіх молочних фермах впроваджено однозмінну роботу доярок і телятниць, які доглядають телят до одномісячного віку. Навантаження на одного оператора машинного доїння — у середньому 28 голів. Доять корів 3 рази у доїльні відра (доїльні апарати фірми “Де Лаваль”, Швеція). Корми в корівники завозять гужовим транспортом, а потім доярки їх роздають вручну. Гній з приміщень видаляють гноєвими транспортерами ТСН-3Б. Поїння тварин проводиться з автонапувалок ПА-1.

Зооветспеціалісти сільгосппідприємства постійно контролюють  фізіологічний стан маточного поголів’я, лікують тварин від гінекологічних захворювань та проводять комплексні дослідження на субклінічні форми маститів та оперативне лікування.
У 2004 році тваринники молочних ферм і спеціалісти підприємства намітили збільшити чисельність молочних корів до 750 голів, або на 50 голів більше, ніж було на 1 січня 2004 року, і одержати від кожної корови в середньому 5400–5500 кг молока. За січень-квітень ц.р. в середньому на 1 корову надоєно по 1452 кг молока, що на 58 кг менше відповідного періоду 2003 року. Станом на 14 травня ц.р. середньодобовий надій молока від корови становив 17 кг, або на 2 кг більше, ніж на відповідну дату минулого року. Головна ж мета господарства — у найближчі 4–5 років створити високопродуктивне стадо української чорно-рябої та червоно-рябої молочної худоби з продуктивністю 6,0–6,5 тис. кг від кожної корови. І це реально.

Поряд з виробництвом молока в господарстві ефективно займаються також  виробництвом яловичини. За останні три (2001–2003) роки її виробництво (реалізація великої рогатої худоби в живій вазі) в середньому становило близько 360 т, а у 2003 році — 333,9 тонни.
На всіх фермах дотримуються технології вирощування та відгодівлі молодняку великої рогатої худоби. Після отелення корови телята  до однієї доби — біля корови в приміщенні, а потім їх виводять в індивідуальні клітки поза приміщенням — на свіжому повітрі, де їх утримують до одного місяця, після чого переводять до групових кліток на свіжому повітрі.Телятниця обслуговує 60–70 голів.
У віці 2,5–3 місяці бичків передають на ферму дорощування в   с. Соснівка, а теличок — на спеціалізовану ферму з вирощування ремонтних телиць у с. Окіп. Тут теличок утримують до одного року, а далі переводять на ферму в с. Соснівка, де вирощують до парувального віку із середньою живою вагою 370–380 кг. Штучне осіменіння (ректоцервікальним методом) проводять на цій самій фермі. Нетелей у 7,5–8 місяців переводять на молочні ферми, де з них після розтелення формують групи корів-первісток.
Бичків на фермі дорощування (с. Соснівка) утримують до середньоздавальної живої ваги 440–450 кг. Навантаження тут на одного скотаря — 60–70 голів. Середньодобові прирости живої ваги молодняку великої рогатої худоби на дорощуванні становлять 450–520 г, а на інтенсивній відгодівлі — 750–800 г і більше.
Усіх телят у добовому віці нумерують бірками на обох вухах (з 1 січня 2004 року введено ідентифікацію тварин).

Станом на 1 січня 2004 року на всіх фермах утримувалося 2850 голів молодняку великої рогатої худоби, що на 75 голів (3%) більше, ніж на початок попереднього року.
Упродовж останніх трьох  (2001–2003) років тут щорічно в середньому було реалізовано на м’ясо та інший продаж до 770 голів молодняку великої рогатої худоби, у тому числі у 2003 році — 698 голів. Середня жива вага однієї голови молодняку при здаванні на м’ясо у 2001–2003 роках становила 440, а у 2003-му — 447 кг. У минулому році господарство продало 240 голів молодняку великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій і за рахунок цього додатково одержало 162 тис. грн доплат.
У 2002 році за собівартості 1 ц реалізованої великої рогатої худоби у живій вазі 374,9 грн середня реалізаційна ціна її становила 428,5 грн, а в 2003 році, відповідно, — 354,7 та 520 грн з дотацією та доплатами, тобто реалізаційна ціна зросла проти попереднього року на 21,4%. Кожна тонна реалізованої великої рогатої худоби в живій вазі принесла господарству 1350 грн чистого прибутку.
Підсумовуючи викладене, можна зробити такий висновок: займатися  скотарством (молочним і м’ясним) стало вигідно сільгосппідприємству, особливо  останніми роками. Це підтверджується такими показниками. Якщо у 2002 році від реалізації молока, племмолодняку великої рогатої худоби і яловичини одержано 1439 тис. грн прибутку (молоко дало 1100,4 тис. грн,  племпродаж молодняку — 94,6 та яловичини — 244 тис. грн), то у 2003 році від реалізації відповідної продукції одержано 2154,6 тис. грн прибутку, і рентабельність зросла до 78,7% проти 41,4% у 2001 році.
Середньомісячна зарплата працівників молочних ферм у 2003 році становила 245 грн, у тому числі доярок — 324 та доглядачів  молодняку великої рогатої худоби — 230 гривень.
Цей досвід заслуговує на вивчення і впровадження. Керівники та спеціалісти, всі тваринники ТОВ НВА “Перлина Поділля” вбачають у розвитку галузі скотарства не лише можливість  виживання у ринкових умовах, а й економічну міць господарства.

П. Іващук,
генеральний директор ТОВ НВА “Перлина Поділля” Білогірського району Хмельницької області, заслужений працівник сільського господарства, Герой України,
М. Геймор,
учений зоотехнік Мінагрополітики України, Київ