Спецможливості
Технології

Три кро­ки до успішно­го ви­ро­щу­ван­ня сої

14.06.2017
2046
Три кро­ки до успішно­го ви­ро­щу­ван­ня сої фото, ілюстрація

На сучасному етапі серед зернобобових культур соя є основною складовою в структурі посівних площ та визначає рівень виробництва рослинного білка в Україні. Рослина належить до стратегічних культур і задовольняє потреби людини в рослинному білку та олії. 

 

 

 

Постійно зро­с­та­ючі по­тре­би у ви­со­ко­якісно­му зерні сої зу­мов­лю­ють збільшення посівних площ та вдо­с­ко­на­лен­ня ос­нов­них еле­ментів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри. Стабільно­го ви­роб­ництва зер­на сої можна до­сяг­ти ли­ше за підви­щен­ня її про­дук­тив­ності шля­хом удо­с­ко­на­лен­ня та впро­ва­д­жен­ня кон­ку­рен­то­с­про­мож­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня. Завдяки останнім — за­без­пе­чи­ти мак­си­маль­не ви­ко­ри­с­тан­ня при­род­них фак­торів й усь­о­го ком­плек­су ґрун­то­во-кліма­тич­них умов, сор­то­во­го до­бо­ру та ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив для роз­крит­тя по­тенційних мож­ли­во­с­тей інтен­сив­них сортів сої.

На­весні в північній зоні Сте­пу до­­­сить ча­с­то відзна­ча­ють складні по­годні умо­ви: через швид­ке на­ро­с­­­тан­ня се­ре­д­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря на час оп­ти­маль­них за тем­пе­ра­тур­ним ре­жи­мом ґрун­ту стро­ків сівби для сої збе­рег­ти не­обхідні за­па­си во­ло­ги в посівно­му шарі не завжди вдається. Важ­ли­вим фак­то­ром, який суттєво стри­мує підвищення її про­дук­тив­ності, є во­ло­го­за­без­пе­ченість на час сівби та в період ве­ге­тації. Роз­роб­лені аг­ро­технічні за­хо­ди ма­ють суттєво змен­ши­ти енер­го­ви­т­ра­ти та за­без­пе­чи­ти мак­си­маль­не на­ко­пи­чен­ня во­ло­ги во­се­ни й раціональ­не її ви­ко­ри­с­тан­ня впро­довж ве­ге­тації як на час появи по­вноцінних і друж­них сходів, так і фор­му­ван­ня вро­жаю. Кри­тич­ним періодом для рос­лин сої що­до за­пасів про­дук­тив­ної во­ло­ги є фа­за цвітіння та фор­му­ван­ня бобів. Зер­но­ва про­дук­тивність сої, пер­шою чер­гою, за­ле­жить від на­яв­ності еле­ментів жив­лен­ня в ґрунті в ос­новні фа­зи рос­ту та роз­вит­ку рос­лин

У на­шо­му регіоні в другій по­ло­вині літа (ли­пень-сер­пень) до­сить ча­с­то відзна­ча­ють складні по­годні умо­ви, що суттєво впли­ває на про­дук­тивність аг­ро­це­нозів сої. Виріши­ти цю про­бле­му мож­на шля­хом удо­с­ко­на­лен­ня ціло­го ря­ду еле­ментів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої. За та­ких склад­них умо­в найголовнішим стає підго­тов­ка ґрун­ту та насіння, а та­кож пра­виль­но ви­б­рані стро­ки сівби.

За тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої пе­ред­посівна об­роб­ка насіння має ста­ти важ­ли­вим аг­ро­технічним за­хо­дом. Про­те да­но­му ас­пек­ту ще на­да­но ма­ло ува­ги, не по­вною мірою вра­хо­ву­ють біологічні особ­ли­вості та ви­мо­ги бо­бо­вої куль­ту­ри до теп­ла й во­ло­ги, що при­зво­дить до спро­щен­ня еле­ментів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня та зни­жен­ня її зер­но­вої про­дук­тив­ності. Соя, як усі бо­бові куль­ту­ри, по­тре­бує знач­них за­пасів про­дук­тив­ної во­ло­ги для про­ро­с­тан­ня насіння та фор­му­ван­ня вро­жаю. Найбільші по­тре­би у во­логі відзнача­ють­ в період цвітіння, фор­му­ван­ня бобів і на­ливання зер­на. У тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня строк сівби має вирішаль­не зна­чен­ня, бо від цьо­го за­ле­жать як одер­жан­ня по­вноцінних сходів, так й умо­ви рос­ту, роз­вит­ку рос­лин сої в період ве­ге­тації.
За склад­них еко­номічних умов кож­не гос­по­дар­ст­во не завжди має змо­гу по­вно­ю мірою за­сто­со­ву­ва­ти міне­ральні до­б­ри­ва, особ­ли­во під бо­бові куль­ту­ри. Останні, за­вдя­ки про­це­су біологічної фіксації азо­ту з повітря, мо­жуть за­без­пе­чи­ти се­бе май­же на 70–80% цим по­жив­ним еле­мен­том, а та­кож — за­сво­ю­ва­ти важ­ко­роз­чинні спо­лу­ки фо­с­фо­ру.

Однак для ре­алізації ге­не­тич­но­го по­тенціалу су­час­них сортів і зро­с­тан­ня їхньої про­дук­тив­ності ли­ше од­них ма­к­ро­еле­ментів не­до­стат­ньо. Слід підібра­ти для кож­ної куль­ту­ри індивіду­альні мікро­до­б­ри­ва, які ма­ють бу­ти близь­ки­ми до хімічно­го скла­ду зер­на та відповіда­ти­муть співвідно­шен­ню в складі рос­лин­но­го ор­ганізму. Мікро­еле­мен­ти — це не ли­ше за­лу­чені з ґрун­ту су­путні хімічні ре­чо­ви­ни, во­ни є важ­ли­вою скла­до­вою фіто­гор­монів, фер­ментів та інших біологічно ак­тив­них ре­чо­вин. Без цих по­жив­них ре­чо­вин ефективний роз­ви­ток рос­лин буде не­мож­ли­вий. Во­ни відігра­ють важ­ли­ву роль, то­му їх до­сить ча­с­то на­зи­ва­ють го­ло­вни­ми еле­мен­та­ми жит­тя. Ці хімічні спо­лу­ки в рос­лин­но­му ор­ганізмі є ак­ти­ва­то­ра­ми та ка­таліза­то­ра­ми і знач­но підви­щу­ють ак­тивність ба­га­ть­ох фер­ментів, що життєво не­обхідні під час ре­гу­лю­вання всіх про­цесів. Навіть за не­ве­ли­кої їхньої кількості по­гли­нан­ня рос­ли­на­ми із ґрун­ту в фор­му­ванні вро­жаю за зна­чимістю во­ни  прирівню­ють­ся до ос­нов­них ма­к­ро­еле­ментів. За ви­со­ко­го рівня ви­ко­ри­с­тан­ня ма­к­ро­еле­ментів ви­ни­кає гос­трий дефіцит у мікро­е­ле­мен­тах, та їхнє по­даль­ше спо­жи­ван­ня  при­зу­пи­няється, що при­зво­дить до сповільнен­ня фізіологічних про­цесів у рос­лин. Щоб при­ве­с­ти до оп­ти­мальних па­ра­ме­т­рів усі фізіологічні про­це­си, вар­то підви­щи­ти вміст ру­хо­мих форм мікро­е­ле­ментів.

Мікроелементи для сої

У на­ших ґрун­тах на­явність мікро­е­ле­ментів до­сить різна. Навіть ба­гаті на по­живні ре­чо­ви­ни чор­но­зе­ми Лісо­сте­пу та Сте­пу мо­жуть ма­ти низь­кий вміст усіх мікро­е­ле­ментів, а особ­ли­во це відзначено на силь­но- та се­ред­ньо-еро­до­ро­ва­них схи­ло­вих зем­лях. Для по­даль­шо­го зро­с­тан­ня про­дук­тив­ності зер­но­бо­бо­вих куль­тур ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­до­б­рив бу­де доцільним. Для сої потрібно до­статнє за­без­пе­чен­ня молібде­ном. За­своєння азо­ту буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями бо­бо­вих куль­тур, знач­ною мірою, за­ле­жить від рівня молібде­но­во­го жив­лен­ня рос­лин. Дія мікро­е­ле­мен­ту молібде­ну обу­мов­ле­на збільшен­ням кількості буль­бо­чок на коріннях бо­бо­вих рос­лин і віднов­лен­ням нітратів до аміаку. Молібден бе­ре ак­тив­ну участь у фіксації мо­ле­ку­ляр­но­го азо­ту бо­бо­ви­ми рос­ли­на­ми в симбіозі з буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями, при­ско­рює по­чат­кові ме­ханізми про­ро­с­тан­ня насіння. Сприяє син­те­зу хло­рофілу, бе­ре ак­тив­ну участь в окис­лю­валь­но-віднов­лювальних про­це­сах, у син­тезі вітамінів, білків та в обміні фо­с­фор­них спо­лук. Не­до­стат­ню кількість молібде­ну ви­яв­ля­ють у світло-зе­ле­но­му або жов­ту­ва­то­му за­барв­ленні рос­лин.

Ви­ко­ри­с­то­ву­ють мікро­до­б­ри­ва пер­шою чер­гою на ґрун­тах із низь­ким вмістом їхніх ру­хо­мих форм. То­му вар­то за­вчас­но про­ве­с­ти об­сте­жен­ня ґрунтів за їхнім вмістом. Слід вра­хо­ву­ва­ти біологічні особ­ли­вості куль­ту­ри, яку ви­ро­щу­ють, хімічний склад зер­на, за яко­го мож­на виз­на­чи­ти не­обхідні мікро­до­б­ри­ва та найдоцільніше їхнє за­сто­су­ван­ня за пе­ред­посівної інкру­с­тації насіння. 

Застосування мікро­до­б­рив за пе­ред­посівної об­роб­ки насіння є най­е­фек­тивнішим спо­со­бом. Інкру­с­тація насіння сої є важ­ли­вим еле­мен­том ре­сур­со- та енер­гоз­бе­рігаючої тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня рос­ли­ни. Од­нак да­но­му пи­тан­ню на­да­ють ще ма­ло ува­ги, крім то­го, не вра­хо­ву­ють­ біологічні особ­ли­вості цієї бо­бо­вої куль­ту­ри та її ви­мо­ги до во­ло­ги і теп­ла, що при­зво­дить до спро­щен­ня еле­ментів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня та зни­жен­ня її зер­но­вої про­дук­тив­ності.

У зв’яз­ку з цим за­слу­го­ву­ють на ува­гу ре­зуль­та­ти досліджень, про­ве­де­них у 2009–2011 ро­ках на Ерастівській дослідній станції ДУ Інсти­ту­ту зер­но­вих куль­тур НА­АН. Ос­нов­на ме­та досліджень — роз­роб­ка та вив­чен­ня най­е­фек­тивніших за­ходів з ви­ко­ри­с­тан­ня доз міне­раль­них до­б­рив, мікро­еле­ментів, строків сівби, які за­без­пе­чать одер­жан­ня по­вноцінних та дружніх сходів, а відповідно — і ви­со­ку зер­но­ву про­дук­тивність сої. У схе­му досліду вхо­ди­ла інкру­с­тація насіння сої пе­ред висівом в ґрунт ком­плек­со­на­том молібде­ну, про­труй­ни­ком Гранівіт 200 г/т та плівко­у­тво­рю­ва­чем Марс ЕL. 

Для зни­щен­ня бур’янів за­сто­со­ву­ва­ли фо­но­ве вне­сен­ня гербіци­ду Хар­нес під пе­ред­посівну куль­ти­вацію до­зою 2,0 л/га. Сівбу сої про­во­ди­ли за стійко­го прогріван­ня ґрун­ту гли­биною 10 см у три стро­ки: пер­ший — 8...10°С, дру­гий — 10...12°С, третій — 12...14°С. 

Відповідно до схе­ми досліду сою висіва­ли на­весні ши­ро­ко­ряд­ним спо­со­бом завши­ршки міжрядь 45 см і нор­мою висіву   — 600 тис. схо­жо­го насіння/га. По­вторність — три­ра­зо­ва. Ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли рай­о­но­ва­ний для Сте­пу сорт сої Аме­тист. 

Зер­но­ва про­дук­тивність аг­ро­це­нозів сої, пер­шою чер­гою, за­ле­жить від на­яв­ності еле­ментів жив­лен­ня в ґрунті в ос­новні фа­зи рос­ту та роз­вит­ку рос­лин. Відо­мо, що для фор­му­ван­ня 100 кг насіння соя за­своює 7,2–10,0 кг азо­ту, 1,7–4,0 кг фо­с­фо­ру та 2,2–4,4 кг калію. Навіть за та­ких ве­ли­ких ви­мог в еле­мен­тах жив­лен­ня соя мен­ше ніж інші куль­ту­ри ре­а­гує на вне­сені до­б­ри­ва. Ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив під сою на­бу­ває особ­ли­во­го зна­чен­ня в су­час­них умо­вах за мак­си­маль­но­го ре­сур­со- та енер­гоз­бе­ре­жен­ня. Це обу­мов­лює по­шук но­вих шляхів най­раціо­нальнішо­го ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив під цю куль­ту­ру. У пе­реліку вив­ча­ю­чих за­ходів є по­тре­ба виз­на­чен­ня оп­ти­маль­ної еко­номічно доцільної до­зи вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив під да­ну куль­ту­ру. Дослід бу­ло за­кла­де­но на чо­ти­рь­ох фо­нах: без до­б­рив (кон­троль), вне­сен­ня фо­с­фор­них до­б­рив у дозі Р30 та Р60 і N30Р30К30. До­б­ри­ва вно­си­ли во­се­ни під оран­ку. Усі інші аг­ро­технічні прий­о­ми ви­ро­щу­ван­ня рослини про­во­ди­ли відповідно до розроблених ре­ко­мен­дацій.

За­сто­су­ван­ня плівко­у­тво­рю­ва­ча Марс ЕL пов’яза­но зі зни­жен­ням до мініму­му оси­пан­ня про­труй­ни­ка з по­верхні зер­на. За­вдя­ки цьо­му про­труй­ник мен­ше за­бруд­нює довкілля, оскільки він ма­ло кон­так­тує з ґрун­том, і йо­го не­га­тив­ний вплив на об­слу­го­ву­ю­чий пер­со­нал під час ви­ко­нан­ня посівних робіт є мінімаль­ним. Ви­ко­ри­с­тан­ня плівко­у­тво­рю­ва­ча  Марс ЕL із про­труй­ни­ком дає змо­гу висіва­ти об­роб­ле­не насіння в напівсу­хий ґрунт, що навіть за та­ких не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов, які до­сить ча­с­то спо­с­теріга­ли­ за весь час досліджень, не при­зво­ди­ло до пліснявіння в ґрунті висіяно­го насіння сої. За на­стан­ня оп­ти­маль­но­го зво­ло­жен­ня в посівно­му шарі ґрун­ту та спри­ят­ли­во­го тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му відбу­валось енергійне про­ро­с­тан­ня насіння, за­вдя­ки чо­му бу­ли от­ри­ма­ні дружні схо­ди в різні стро­ки сівби. Цей аг­ро­захід дає мож­ливість висівати сою в більш ранній строк. У да­но­му разі, за­вдя­ки плівкоут­во­рю­ва­ча Марс ЕL і про­труй­ни­ка, на­не­се­но­го на по­верх­ню насіння, про­хо­ди­ло три­ва­ле йо­го зберіган­ня в ґрунті май­же без суттєвих змін до на­стан­ня спри­ят­ли­вих умов що­до зво­ло­жен­ня посівно­го ша­ру. 

Спо­с­те­ре­жен­ня в період сівба–схо­ди по­ка­за­ли, що схо­ди сої пер­шо­го стро­ку сівби бу­ли відзна­чені на 12-й, а повні — на 14-й день після про­ве­ден­ня сівби. По­су­ш­ливі по­годні умо­ви в да­ний період зу­мов­лю­ва­ли збільшен­ня три­ва­лості періоду сівба–схо­ди. Фа­за пер­шо­го трійча­с­то­го ли­ст­ка з’яви­ла­ся че­рез 7 днів, а фа­зи гілку­ван­ня — на 28-й день після одер­жан­ня по­вних сходів. По­ча­ток цвітіння у рослини спо­с­теріга­ли на 32-й день, а ма­со­ве цвітіння — на 39-й день після по­яви по­вних сходів. Фор­му­ван­ня бобів у ниж­нь­о­му ярусі відзна­ча­ли на 40–43-й день ве­ге­тації культури. По­вна стиглість насіння у рос­лин сої на­сту­пи­ла на 96–98-й день ве­ге­тації.Важ­ли­вим по­каз­ни­ком розміщен­ня сої є її гу­с­то­та, що виз­на­чає пло­щу живлення та умови росту і розвитку рослин

Де­що інші по­каз­ни­ки фе­но­логічних спо­с­те­ре­жень за­зна­че­но за дру­го­го (10...12°С) та тре­ть­о­го (12...14°С) стро­ків сівби. За­вдя­ки швид­ко­му підвищенню тем­пе­ра­ту­ри повітря дру­гий строк сівби про­во­ди­ли май­же од­но­час­но з не­ве­ли­ким роз­ри­вом — у три-чо­ти­ри дні, а третій строк — ще че­рез ана­логічний період. Про­те в ок­ремі ро­ки третій строк був на 12–14 днів пізніше ніж дру­гий строк. Період сівба–схо­ди для дру­го­го стро­ку склав 10 днів, а для тре­ть­о­го — вісім днів. Повні схо­ди спо­с­теріга­ли че­рез два-три дні за кож­но­го стро­ку сівби. Фа­зу пер­шо­го трійча­с­то­го ли­ст­ка відміча­ли у рос­лин дру­го­го стро­ку че­рез 12 днів, а тре­ть­о­го — че­рез 11 днів. Га­лу­жен­ня спо­с­теріга­лось че­рез 27 днів після по­яви по­вних сходів для дру­го­го та тре­ть­о­го стро­ку сівби. Цвітіння рос­ли­ни сої дру­го­го та тре­ть­о­го стро­ку сівби відзна­ча­ли на 31-й день, а ма­со­ве, відповідно за кож­но­го стро­ку сівби — на 39-й день. Ут­во­рен­ня бобів у ниж­нь­о­му ярусі за дру­гого стро­ку сівби за­реєстро­ва­но на 42-й та тре­ть­о­го  — відповідно, на 47-й день. Фа­за по­вної стиг­лості насіння відзна­че­на за дру­го­го стро­ку на 102-й день ве­ге­тації рос­лин сої, тре­ть­о­го — на 94-й день. Рос­ли­ни сої тре­ть­о­го стро­ку сівби у період сво­го рос­ту та роз­вит­ку до­сить ча­с­то по­па­да­ли в по­су­ш­ливі умо­ви, що суттєво по­зна­чи­лось на ско­ро­ченні ве­ге­таційно­го періоду та фор­му­ванні мен­шо­го вро­жаю.

Важ­ли­вим по­каз­ни­ком розміщен­ня сої є її гу­с­то­та, що виз­на­чає пло­щу жив­лен­ня та умо­ви рос­ту і роз­вит­ку  рос­ли­ни. Для от­ри­ман­ня за­пла­но­ва­ної гу­с­то­ти посіву сої (500 тис. рос­лин/га) за­без­пе­чу­ва­ли над­бав­ку 20% у роз­ра­хун­ку на по­льо­ву схожість насіння.

Про­ве­дені ре­зуль­та­ти обліку гу­с­то­ти рос­лин у період по­вних сходів сої по­ка­за­ли, що посіви сфор­му­ва­ли різну їхню кількість за­леж­но від стро­ку сівби та прогріван­ня ґрун­ту. Так, на ділян­ках пер­шо­го стро­ку сівби (8...10°С) не­за­леж­но від си­с­те­ми вдо­б­рень та вив­ча­ю­чих чин­ників на 1 м2 рос­лин сої було зафіксовано від 78,3 до 83,3% віднос­но висіяно­го кон­диційно­го насіння. За дру­го­го стро­ку сівби (10...12°С) за інкру­с­тації насіння порів­ня­но з кон­тро­лем та віднос­но стро­ку сівби гу­с­то­та рос­лин зро­с­та­ла до 86,7%. Про­ве­де­ний облік гу­с­то­ти рос­лин у посівах сої за тре­ть­о­го стро­ку сівби (12...14°С) по­ка­зав, що за та­ких умов фор­му­ва­лась найбільша гу­с­то­та посіву, яка скла­ла до 88,3% висіяно­го насіння.

От­ри­мані біоме­т­ричні по­каз­ни­ки рос­лин сої вка­зу­ють на умо­ви впро­довж ве­ге­тації, в яких во­ни рос­ли й роз­ви­ва­ли­ся. Про­ве­де­ний аналіз цих да­них по­ка­зав, що їхня ви­со­та суттєво за­ле­жа­ла від по­год­них умов та вне­се­них до­б­рив, а також про­ве­де­ної підго­тов­ки насіння. Так, рос­ли­ни сої за пер­шо­го стро­ку сівби (прогріван­ня ґрун­ту до 8...10°С гли­биною 10 см) без вне­сен­ня до­б­рив на час по­вно­го цвітіння до­сяг­ли ви­со­ти 38 см, а за за­сто­су­ван­ня про­тру­йника під час об­роб­ки насіння — 39 см, ра­зом із плівко­у­тво­рю­ва­чем Марс ЕL — 41 см. За дру­го­го стро­ку сівби на кон­троль­них варіан­тах рос­ли­ни сої ма­ли ви­со­ту в ме­жах 42–48 см, а за тре­ть­о­го — 61–64 см. За­сто­су­ван­ня всіх пре­па­ратів за підго­тов­ки насіння на фоні вне­се­них до­б­рив у дозі N30Р30К30 зу­мо­ви­ло фор­му­ван­ня ви­со­ти рос­лин за дру­го­го та тре­ть­о­го стро­ку сівби — 65–67 см. 

Ос­нов­ним кількісним по­каз­ни­ком фо­то­син­те­тич­ної діяль­ності посіву є пло­ща асиміляційної ли­с­то­вої по­верхні. За не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов у пер­шо­му періоді ве­ге­тації посіви сої фор­му­ва­ли де­що мен­шу асиміляційну ли­ст­ко­ву по­­верх­ню, ніж за пізніши­ми стро­ка­ми сів­би. Облік площі ли­ст­ко­вої по­верхні по­ка­зав, що дані по­каз­ни­ки за­ле­жа­ли як від си­с­те­ми удо­б­рень, так і від строків про­ве­ден­ня сівби. Так, на ділян­ках без вне­сен­ня до­б­рив, але за підго­товки насіння до сівби з про­тру­ю­ва­чем та  плівко­у­тво­рю­ва­чем, бу­ло за­без­пе­че­но фор­му­ван­ня аси­­міляційної ли­ст­ко­вої по­­верхні за пер­шо­го стро­ку сівби — 25,9, за дру­го­го — 27,7 та тре­ть­о­го — 34,4 тис. м2/га. На фо­­ні вне­се­них фо­с­фор­них до­б­рив у дозі Р30  та за інкру­с­тації насіннєво­го ма­­те­ріа­лу ви­щезга­да­ни­ми чин­ни­ка­ми було ут­­во­рено асиміляційну по­верхню за пер­шо­го стро­ку 25,5, дру­го­го — 26,8 та тре­ть­о­го — 34,3 тис. м2/га, а за вне­сення фо­с­­­фор­у у дозі Р60 відповідно до стро­ків сівби — 32,2; 28,7 і 36,6 тис. м2/га. Одер­жані ре­зуль­та­ти обліку за площею асиміляційної ли­с­тко­вої по­верхні по­ка­за­ли, що за ви­ко­ри­с­тан­ня всіх за­­хо­дів та підго­тов­ки насіння на фоні вне­се­них до­б­рив N30Р30К30 посіви сої сфор­му­ва­ли ана­ло­гічну кількість за пер­шо­го стро­ку сівби — 32,5, дру­го­го — 28,6 та за тре­тьо­го — 32,6 тис. м2/га порівня­но з фо­с­фор­ни­ми фо­на­ми до­б­рив.

Умо­ви, що скла­лись під час посівів сої впро­довж ве­ге­тації, пев­ною мірою по­зна­чи­лись на скла­дових еле­мен­тах мор­фо­логічної струк­ту­ри вро­жаю. Аналіз струк­ту­ри вро­жаю по­ка­зав, що в посівах, де умо­ви для рос­ту й роз­вит­ку сої були кращі, на одній рос­лині сфор­мо­ва­но більшу кількість гіло­чок та бобів і, відповідно, насіння в них. Так, за пер­шо­го стро­ку сівби на кон­троль­них ділян­ках було 1,2–1,3 гіло­чок, бобів — 15,4–15,9, а за по­вно­го ком­плек­су підго­тов­ки насіння кількість гіло­чок становила 1,6–1,8 та 19,5–20,8 бобів на одній рос­лині. За дру­го­го стро­ку сівби на ділян­ках без вне­сен­ня до­б­рив на рос­ли­нах сої спо­с­теріга­ли ана­ло­гічну за­ко­номірність, але на фо­нах вне­се­них до­б­рив кількість гіло­чок зро­с­та­ла на кон­троль­них ділян­ках до 1,3–1,7, а за ви­­ко­ри­с­тан­ня про­труй­ни­ка з плівко­у­тво­рю­ва­чем за об­робки насіння —  до 1,8 шт.

За за­сто­су­ван­ня фо­с­фор­них до­б­рив Р30 та Р60 кількість гіло­чок, бобів та насіння в них ма­ла тен­ден­­цію до зро­с­тан­ня, особ­ли­во че­рез ви­ко­ри­с­тан­ня ком­плек­со­на­ту мо­­ліб­де­ну та про­труй­ни­ка з плівко­у­тво­рю­ва­чем. Най­кращі по­каз­ни­ки за кількістю бобів та насіння в них бу­ло одер­жа­но на фоні вне­се­них до­б­рив у до­­зі N30Р30К30 за пер­шо­го стро­ку сівби. Як­що за кількістю гіло­чок бу­ла ана­ло­гічна за­ко­номір­ність із фо­на­ми фо­с­фор­них до­б­рив, то за інкру­с­тації, де взаємодіяли ком­плек­со­на­ти молібде­ну, про­тру­й­ник і плівко­утво­рю­ва­ч, кількість бобів зро­с­та­ла на 14,9%, а кількість та ва­га зер­на — на 11,9 та 5,3% відповідно. 

По­каз­ни­ки струк­ту­ри вро­жаю за дру­го­го стро­ку сівби вка­зу­ють на фор­му­ван­ня де­що ниж­чої кількості бобів та зер­на в них і змен­шен­ня за­галь­ної ма­си зер­на з однієї рос­ли­ни. За тре­ть­о­го стро­ку сівби рос­ли­ни сої фор­му­ва­ли вро­жай в гос­тро по­су­ш­ли­вих умо­вах, що при­зве­ло до суттєво­го зни­жен­ня по­каз­ників струк­ту­ри вро­жаю та зер­но­вої про­дук­тив­ності да­ної куль­ту­ри. 

Одер­жані ек­с­пе­ри­мен­тальні дані щодо зер­но­вої про­дук­тив­ності свідчать проте, що за ви­ко­ри­с­тан­ня про­труй­ни­ка з плівко­у­тво­рю­ва­чем пе­ред сівбою для об­роб­ки насіння на ділян­ках без вне­сен­ня до­б­рив за дру­го­го стро­ку сівби (10....12°С) було за­без­пе­чено фор­му­ван­ня вро­жаю зер­на сої в ме­жах 2,00–2,10 т/га, з ком­плек­со­на­том мо­­лібде­ну 2,17 т/га, а на фоні Р30  відповідно — 2,15–2,20 і 2,25 та Р60 — 2,18–2,22 і 2,32 т/га. На ділян­ках, де ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли міне­ральні до­б­ри­ва у дозі N30Р30К30, кра­ща зер­но­ва про­дук­тив­ність сої відзна­че­на як за пер­шо­го, так і за дру­го­го стро­ку сівби (за прог­рі­ван­ня ґрун­ту на гли­бині 10 см до 8...10 і 10...12°С).

На ос­нові одер­жа­них ре­зуль­татів дос­­ліджень ви­ро­щу­ван­ня сої на­ве­де­но її зер­но­ву про­дук­тивність (у таб­лиці).

Висновки

Та­ким чи­ном, за умов не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня Північно­го Сте­пу поєднан­ня ефек­тив­них хімічних за­собів бо­роть­би з бур’яна­ми та об­роб­ки насіння пе­ред сівбою ком­плек­со­на­том молібде­ну, про­труй­ни­ком і плівко­у­тво­рю­ва­чем на фоні вне­се­них до­б­рив за стійко­го прогріван­ня ґрун­ту до 10°С на гли­бині 10 см за­без­пе­чує фор­му­ван­ня найбільшої уро­жай­ності сої. 

С. Ар­те­мен­ко, канд. с.-г. на­ук
Інсти­тут зер­но­вих куль­тур НА­АН Ук­раїни

Інформація для цитування
Три кро­ки до успішно­го ви­ро­щу­ван­ня сої / С. Ар­те­мен­ко// Пропозиція/ — 2017. — № 5. — С. 72-76

Інтерв'ю
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 
Микола Горбачов, керівник New World Grain Ukraine (Soufflet Group), президент Української Зернової Асоціації
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів

1
0