Тепличне джмільництво

В інтенсивних технологіях закритого грунту невід’ємним елементом стали джмелі. Ці комахи допомагають овочевим культурам запилюватися, підвищуючи тим урожайність і вихід якісних плодів. До останнього часу українські тепличники купляли джмелів-запилювачів за кордоном, бо внутрішнього їх виробництва не існувало. Але тепер воно в Україні є: єдиний поки що джмелиний розплідник діє у складі СТОВ “Кримтеплиця”.

Роль джмелів у запиленні томатів, перцю, баклажанів є величезною. Їх ефективність визнано в усьому світі. Раніше з тією самою метою використовували бджіл (у деяких господарствах вони і нині “працюють” на огірках), проте вони показують гіршу ефективність: годин льоту в них значно менше, ніж у джмелів. Джміль закодований фізіологічно у тому сенсі, що він інтенсивно відвідує кожну квітку на своєму шляху. Після двох годин льоту джміль відправляється до вулика, де відпочиває і харчується спеціально приготованим сиропом. Потім знов вилітає, і так щодня протягом двох з половиною місяців — такий термін його “служби”.

Відомо, що томати, перець і баклажани є культурами партенокапічними і мають змогу самозапилюватися. Проте в тих мікрокліматичних умовах, у яких перебувають рослини, квітка й пилок піддаються багатьом стресам. З-поміж них і висока вологість повітря, і низька його активність, і несприятливі середньодобові температури. Усе це позначається на габітусі рослини (яка стає або надто генеративною, або надто вегетативною) і на в’язкості пилка. А коли пилок має консистенцію високої в’язкості, партенокапія рослини знижується. Отож, у китиці може зацвісти вісім квіток, а плодів зав’язатися — два-чотири. І якість зав’язі також може бути різною.

Завдяки джмелям інтенсивність запилення та його якість можна довести до максимуму. Якщо рік є кліматично важким і стресові фактори підвищені, ефективність джмелів по збільшенню валу врожаю зростає до 25%; якщо умови для зав’язування оптимальні, рівень ефективності становить 15%.

Існує методика установки вуликів у теплицях, яка враховує і культуру, і фазу вегетації рослин (кількість квіток у цвітінні). Пересічно можна сказати, що на 1 га теплиці потрібно до 15 вуликів. У вулику перебуває джмелина сім’я, яка налічує 50–60 особин. Для чіткого додержання технології використання запилювачів на кожному вулику слід позначати його номер і дату установки. За два з половиною місяці сім’я вичерпує свій ресурс і має бути утилізована: на місце старого вулика встановлюється новий.

Звісно, використання джмелів у вирощуванні овочів закритого грунту збільшує загальні виробничі витрати підприємства. Тому, якщо воно не орієнтоване на максимальні показники урожайності і вдовольняється, скажімо, урожайністю 20 кг/м2, то, на перший погляд, збільшення завдяки джмелям урожайності до 23–25 кг/м2 істотного економічного ефекту не дасть. Проте слід пам’ятати, що ефективність джмелів виявляється не лише у збільшенні валу продукції. Якщо навіть запустити їх у два-три рази менше норми, то, крім урожайності, ще відсотків на 25 збільшиться питома вага стандартних плодів, ринкова вартість яких удвічі вища проти нестандартних.

Що ж до господарств, які орієнтуються на інтенсивні технології, на рівень урожайності 40 кг/м2 і вище, на розвиток, а також роблять акцент на збільшенні виходу якісних плодів, то використання джмелів для них є обов’язковим. Так, зокрема, вважають у СТОВ “Кримтеплиця”, де й створено перший в Україні розплідник цих комах. У розпліднику розводять кримську расу джмелів, яка, порівняно з іншими задіяними у тепличних технологіях расами, відзначається більшою витривалістю і довговічністю. Цю расу вже окультурено, у ламінаріях створено умови для інтенсивного парування комах і розвитку нових поколінь.

Істотним плюсом для кримських тепличників є те, що тепер не треба ввозити джмелів здалеку, адже під час транспортування комахи одержують величезний стрес і потім потребують акліматизації. Після перевезення вулик має постояти, щоб джмелі заспокоїлися. Потім його виставляють у теплицю, не відкриваючи: п’ять днів комахи адаптуються до кліматичних умов приміщення. Лише потім вулик відкривають і джмелі починають “працювати”. Недотримання цих вимог може призвести до падежу серед комах.

Джмільництво у “Кримтеплиці” спочатку запроваджувалося для власних потреб, але згодом переросло у бізнес. Адже ціна однієї імпортної сім’ї на українському ринку становить 110–120 доларів. Раніше “Кримтеплиця” закуповувала джмелів у Голландії та Ізраїлі, проте, зважаючи на вартість комах, річний обсяг закупівель був недостатній — 250–300 сімей. Нинішнього ж року для потреб підприємства розплідник виробив близько 800 вуликів, і ще стільки — на реалізацію. “Кримтеплиця” має вже багато клієнтів на цю продукцію, у тому числі провідні київські тепличні комбінати. Наступного року заплановано реалізувати близько 1500 джмелиних сімей за ціною 95 доларів.

Виробничий процес у розпліднику поставлено у залежність від виробничого графіка в теплиці і графіка виконання зовнішніх замовлень. Виходячи із заздалегідь складених графіків відбувається одержання яєць і вирощування дорослих джмелів. Тому портфель замовлень на наступний рік розплідник завершує формувати у листопаді попереднього.