Спецможливості
Статті

Технології використання рідких кормів у тваринництві

15.07.2008
895
Технології використання рідких кормів у тваринництві фото, ілюстрація
Німецькі дослідники виявили, що близько 20% випадків зараження сальмонелою людей можна віднести до заражень від вживання інфікованої свинини. Британські вчені пропонують вирішувати цю проблему за допомогою використання рідких ферментованих кормів у свинарстві.

Як і всяка інша технологія, система рідкого годування має свої “плюси” і “мінуси”, а також нюанси. Рідкі корми дають змогу досягти високих прибавок маси, оскільки вони відповідають фізіології тварин. Рідкі ферментовані корми (РФК), до того ж, сприятливо впливають на стан травного тракту тварин. У той же час технологія рідкого годування потребує більш високих вкладень в основні засоби (обладнання) і операційних затрат (у тому числі обслуговування обладнання, охолодження кормів). Так, якщо до базової комплектації обладнання для сухого типу годування входить бункер для зберігання корму, транспортери та годівниці, то під час вибору типу рідкого годування, крім годівниць, будуть потрібні кормоприготувальна станція, насоси для перекачування рідкої маси та система трубопроводів. Дешевшим і зручнішим в експлуатації є обладнання для сухої кормороздачі і вологого згодовування через годівниці, поєднані з водопоєм.
У деяких країнах рідке годування (в т. ч. РФК) з контрольованим процесом ферментації в свинарстві дає змогу знизити витрати на корми (порівняно з сухим годуванням). До переваг цієї технології також можна віднести: можливість використання побічних продуктів у рідкій формі з підприємств, що виготовляють алкогольні напої, молокозаводів, м’якокомбінатів, продуктів харчування тощо; вищу засвоюваність кормів, порівняно з сухими, що особливо важливо в літні місяці; спрощене застосування добавок, медикаментів та преміксів; зниження втрат кормів; відсутність проблем з гризунами та наявністю пилу; можливість відмовитись від поїлок тощо.
Щодо України, то у міру розвитку біоетанолового напряму та інших, де в якості побічних продуктів виробляються відповідні кормові компоненти, можливо, з часом технологія рідкого годування також зможе бути елементом цілісної системи ефективного використання ресурсів.
Також хочемо звернути увагу наших читачів на те, що російські спеціалісти, які використовують технологію РФК вже близько 20 років, відмічають такий негативний момент, пов’язаний з рідким годуванням, як підвищена вологість у приміщеннях, де утримують тварин, що в холодний період сприяє виникненню легеневих та інших захворювань.
Інший надзвичайно важливий момент — необхідність дотримання оптимальних пропорцій приготування кормосумішей. За традиційної годівлі свиней найефективнішим вважається згодовування кормосумішей вологістю 60–70%. Збільшення вологості понад 80% також призводить до низки негативних наслідків.
Так, за рідкого годування (вологість — 78–85%) майже повністю відключаються слинні залози, підвищення вологості комбікормів з 76 до 82% знижує використання кальцію на 8,2%, фосфору — на 11,1, заліза — на 6,3–15,3, міді — на 9,5–13,4%.
Із збільшенням кількості води в кормі швидкість проходження харчових мас шлунково-кишковим трактом підвищується на 8–10 год, при цьому знижується перетравлюваність рослинних волокон. Вода, що надходить, швидко всмоктується і не встигає захопити достатню кількість слизу з продуктами розпаду білка, які збуджують роботу шлункових залоз. Втрата соків викликає набряки, лейкоцитоз, знижує лужний резерв крові. Затримка води в організмі тварини підвищує фізіологічну норму на 8,7–9,4%.
Досліди російських учених показали, що підвищення вологості корму над нормативний показник на 4–8% для супоросних і лактуючих свиноматок збільшує кількість мертвонароджених поросят на 0,5–0,7 гол. у гнізді, знижує їхню від’ємну масу на 0,2–0,8 кг, збережуваність — на 4,7–5,4%. При вологості корму 65–73% для свиноматок, які мають на підсисі поросят, жива маса останніх на час відлучення становила 17,2 кг, а за вологості 85–89% — 15,5 кг, падіж поросят досягав при цьому 15–16%. Окрім того, депонування води у м’язах і жировій тканині призводить до рихлості конституції, частішають випадки виникнення серцевої недостатності, внаслідок чого близько 15% свиноматок доводиться вибраковувати.
Проте, за словами британського професора Пітера Брукса, технологію РФК успішно застосовують понад 60 великих свиноферм у Данії, а також у Німеччині та інших країнах Європи.


Пропонуємо вашій увазі фрагменти доповіді П. Брукса на ІІ Міжнародній конференції “Золоте порося”, яка проходила 18–20 жовтня в с. Майське Дніпропетровської обл., а також найцікавіші, на наш погляд, висловлювання в ході обговорення доповіді.
Дослідження показали, що утримання свиней на рідкому кормі, зокрема на ферментованій рідкій дієті, знижує випадки появи бактерії Salmonella в стадах. Концентрація 70 ммоль/кг-1 молочної кислоти бактеріостатична до Salmonella, а концентрація > 100 ммоль/кг-1 — бактерицидна. Неконтрольована природна ферментація призводить до того, що концентрація молочної кислоти варіюється від 0 до 140 ммоль/кг-1. Таким чином, для того щоб створити бактерицидний рівень молочної кислоти, цієї кількості бактерій недостатньо. Та все ж, якщо відібрані молочні бактерії використовують як інокулянти і температура ферментації контролюється (приблизно 30°С), кислотні умови можуть бути створені упродовж 24 год, що швидко й ефективно виключає ектеропатогени з дієти.
Годування ферментованим рідким кормом (ФРК) відмінно діє на будову кишківника і значно знижує кількість кишкових палочок у нижньому його відділі. Годівля свиноматок рідким кормом може знизити вертикальне передавання ентеропатогенів поросятам, а також передавання їх через їжу може сприятливо впливати на екофізіологію кишківника і стимулювати імунну систему свиней.
Парадоксально, але в харчовій промисловості намагання використовувати гранулювання за високої температури, для того щоб скоротити вірогідність появи Salmonella в кормі тварин, не знизили кількість випадків виникнення інфекцій, викликаних бактерією Salmonella у свиней. І навпаки, дослідження на предмет виявлення бактерії Salmonella на німецьких фермах показали, що використання гранульованого корму вважається фактором ризику для Salmonella. Дослідження в Данії виявили скорочення випадків виникнення Salmonella за годування свиней сипким, а не гранульованим кормом; і невелику кількість свиней з позитивним результатом тесту на Salmonella — за використання великих шматочків, а не подрібнених. Річ у тім, що раціон, який базується на гранульованих кормах, руйнує функцію бар’єру в шлунку. Якщо свині їдять сипкий корм, їжа триваліший час лишається в шлунку, і Salmonella піддається дії молочної кислоти в проксимальній частині шлунку. Концентрація молочної кислоти і тривалість дії достатні для того, щоб убити Salmonella. Коли свині їдять гранульовані корми, то їжа затримується в шлунку менш тривалий час, а рівень молочної кислоти значно нижчий.
Із цих досліджень зрозуміло, що рідкий корм має сприятливо впливати на стан кишківника і знижувати випадки виникнення бактерій Salmonella. У ході європейських досліджень було виявлено, що випадків виникнення Salmonella було 8,2% у стаді, яке годували гранульованим сухим кормом, 4,2% — у стаді, яке годували негранульованим сухим кормом, і лише 1% — у стаді, яке годували негранульованим зволоженим кормом. Також спостерігали, що в стадах, де використовували рідку молочну сироватку, серопозитивність становила 1%, порівняно з 5,6% у стаді, де молочну сироватку не використовували взагалі. Під час дослідження 320 ферм у Голландії вірогідність зараження Salmonella була вдесятеро нижчою на фермах, де використовували рідкі корми, порівняно з фермами, на яких згодовували сухі корми. Кількість випадків виникнення інфекції була частково низькою на тих фермах, де свиням давали окислену сирну сироватку. Останні дослідження свідчать про те, що автоматична система годування рідким кормом асоціюється зі зниженням ризику виникнення інфекції.
Дослідження, які підтвердили зниження випадків виникнення Salmonella завдяки використанню рідкого корму, проводили в Данії та Нідерландах. В обох країнах існує традиція використання побічних продуктів харчової промисловості, більша частина яких ферментується молочнокислою бактерією і, як наслідок, містить нижчий рівень рН і значну кількість молочної кислоти. Така висока концентрація молочної кислоти запобігає появі Salmonella в кормі і, таким чином, дає змогу уникнути наявності бактерії на початку харчового ланцюжка. Відповідно, включаючи ферментовані побічні продукти в раціон, що базується на рідкому кормі для свиней, можна значно підвищити безпечність кормів. Виробники, у яких немає доступу до рідких побічних продуктів, можуть досягти такого самого результату, використовуючи традиційні сухі дієти, якщо в наявності є рідкий корм і його можна ферментувати з допомогою молочнокислої бактерії (МКБ).
Дріжджова ферментація небажана, оскільки крохмаль перетвориться на алкоголь і вуглекислий газ знизить енергетичну цінність корму. До того ж, ферментація при використанні невідповідних дріжджів може призвести до виникнення неприємних запахів і примісей, які нададуть кормам гіркоти.
Ферментація може знизити випадки виникнення ентеропатогенів у рідкому кормі.
Хоч би яких зусиль не докладала промисловість із виготовлення кормів для тварин, аби скоротити кількість вірогідних виникнень ентеропатогенів (зокрема, Salmonella spp.) у раціонах, що базуються на сухих кормах, все одно залишається вірогідність того, що корми будуть заражені повторно в період, коли їх забирають з комбікормового заводу, і до того моменту, коли корми поїдають свині. Перевагою ретельно ферментованого рідкого корму є те, що вміст кислоти в кормі значно знижує ризик повторного зараження.
Годівля рідким кормом також ефективна для того, щоб виключити широкий спектр потенційних патогенних кишкових бактерій із рідкого корму. На жаль, природна ферментація може призвести до непередбачуваних результатів. Більш передбачувані результати ферментації можна отримати при інокуляції рідкого корму з кисломолочною бактерією, від якої утворилася молочна кислота, і концентрація молочної кислоти — значно вища.
Ферментація тільки злакової фракції має більше практичних переваг порівняно з ферментацією цілого раціону. Та все ж, навіть якщо ферментується лише злаковий компонент, слід генерувати вищу концентрацію кислоти (для того, щоб компенсувати розчин і накопичити ефект, коли раціони вже приготовлені), і це можна одержати тільки за використання кисломолочної бактерії, яку застосовують як інокулянт, щоб стабілізувати процес.
У результаті досліджень було виявлено, що збільшення в’язкості перетравлюваного матеріалу може викликати у свиней небезпеку розмноження кишкової палички. Рідкі корми, особливо РФК, зменшують в’язкість і приводять до зниження вмісту сухої речовини у перетравлюваному матеріалі. Такі фізико-хімічні відмінності можуть привести до спостережуваних змін в екофізіології шлунково-кишкового тракту свиней.
Взагалі, годування РФК не веде до значного збільшення МКБ, що присутні в шлунково-кишковому тракті, але значно зменшує кількість кишкових паличок у нижньому відділі тонкого кишківника, сліпій кишці і товстому кишківнику. Співвідношення МКБ до кількості кишкових паличок у нижньому відділі кишківника поросят, яких відлучили від свиноматки і перевели на свіжоприготовлюваний (неферментований) рідкий раціон, було таким самим, як і в поросят, які продовжували ссати свиноматку. Проте якщо поросят переводили на сухі корми, це співвідношення значно змінювалося на користь кишкових паличок. Навпаки, коли ж поросят відлучали від свиноматки і переводили на РФК, кількість кишкових паличок зменшувалась і співвідношення змінювалося на користь МКБ.
Отже, висновки: при годівлі рідким кормом зменшується кількість випадків виникнення Salmonella у свиней. Введення до раціону кислот і контроль за процесом ферментації рідкого корму можуть представляти собою простий механізм, завдяки якому збільшується безпечність корму. Здатність ферментованих кормів виключати такі патогени, як Salmonella, може зробити значний внесок у вирішення проблеми безпечності кормів. Окрім того, імуностимулюючий вплив молочнокислої бактерії може бути використано, щоб поліпшити стан кишківника і, як результат, отримати скорочення обсягів використовуваних антибіотиків.


Підготували
Лідія Кудрявцева,
Марина Моісеєва

Інтерв'ю
Використання теплогенераторів на альтернативному виді палива під час сушіння зернових є питанням номер один серед власників фермерських і навіть промислових елеваторів. Наразі вже багато агропідприємств переобладнали свої зерносушильні... Подробнее
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від

1
0