Спецможливості
Технології

Вирощування соняшнику в Польщі

23.05.2017
1694
Вирощування  соняшнику в Польщі фото, ілюстрація

Соняшник звичайний (Helianthus annuus) — це вид олійної культури, яка займає третє місце за обсягом вирощування у світі. Розглянемо поточний стан справ щодо вирощування соняшнику в Польщі.

 

Вимоги до місця вирощування

Пло­ща ви­ро­щу­ван­ня цієї рос­ли­ни в Польщі не вра­жає ве­ли­ки­ми розміра­­ми — у ме­жах 3–5 тис. га. Пе­ред прий­нят­тям рішен­ня про ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку вар­то ви­ко­на­ти певні ви­мо­ги, які впли­ва­ють на еко­номічну доцільність ви­роб­ництва, зо­к­ре­ма що­до: до­бо­ру сор­ту, ви­ро­щу­ван­ня рос­лин на ве­ли­ких план­таціях, уник­нен­ня розміщен­ня со­няш­ни­ко­вих посівів по­бли­зу місць роз­се­лен­ня ди­ких птахів, а та­кож зруч­но­го ро­бо­чо­го до­сту­пу до спеціаль­но­го об­лад­нан­ня для висіву, об­роб­ки та зби­ран­ня вро­жаю. Вар­то пам’ята­ти, що у поль­сь­ких кліма­тич­них умо­вах зби­ран­ня слід про­во­ди­ти до 15 ве­рес­ня (зва­жа­ю­чи на три­валість періоду ве­ге­тації), з цієї при­чи­ни не­обхідна де­си­кація та підсу­шу­ван­ня насіння, яке зби­ра­ють за во­ло­гості 40–45%. 

Со­няш­ник — це од­норічна пе­ре­хрес­но­за­пи­лю­ва­на рос­ли­на, яка на­ле­жить до сімей­ст­ва склад­ноцвітих — за­пи­люється пе­ре­важ­но бджо­ла­ми і джме­ля­ми. У Польщі цю куль­ту­ру вва­жа­ють теп­ло­люб­ним ви­дом (чут­ли­вим до тем­пе­ра­ту­ри, особ­ли­во під час схо­ду сон­ця і на ранніх стадіях роз­вит­ку). По­при це, він віднос­но лег­ко при­сто­со­вується до інших кліма­тич­них умов і мо­же ви­т­ри­му­ва­ти за­мо­роз­ки до -4°С, крім то­го, стійкий до періодич­них по­сух уп­ро­довж періоду ве­ге­тації. Виз­на­чаль­ним фак­то­ром оп­ти­маль­но­го терміну висіву є тем­пе­ра­ту­ра грун­ту, яка має бу­ти у ме­жах 6…8°C — та­ка тем­пе­ра­ту­ра у Польщі вста­нов­люється у се­ре­дині квітня. Ниж­ча тем­пе­ра­ту­ра зу­мов­лює за­три­ман­ня по­яви сходів. Слід звер­ну­ти ува­гу на той факт, що за­тя­гу­ван­ня висівно­го терміну тяг­не за со­бою за­трим­ку дозріван­ня, що в по­даль­шо­му при­зво­дить до зни­жен­ня вро­жаю. От­же, крайній до­пу­с­ти­мий термін висіву — 5 трав­ня. Фе­но­логічни­ми інди­ка­то­ра­ми для оп­ти­маль­но­го висіву со­няш­ни­ку є період квіту­ван­ня: куль­ба­би лікарсь­кої, ди­кої че­решні і чор­ної смо­ро­ди­ни. Три­валість періоду ве­ге­тації цьо­го ви­ду за­ле­жить від регіону Польщі і ста­но­вить 130–150 днів. 

Со­няш­ник про­яв­ляє ви­со­ку по­тре­бу у воді про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації. Для ви­ро­щу­ван­ня цієї олійної рос­ли­ни най­кра­ще при­датні чор­но­зе­ми і фай­о­зе­ми, до­сить до­б­рий уро­жай со­няш­ник дає на бу­рих грун­тах, а та­кож на важ­ких і се­редніх суг­лин­ках, що за­ля­га­ють на глині. Підсу­мо­ву­ю­чи ска­за­не, мож­на ска­за­ти, що для ви­ро­щу­ван­ня цьо­го ви­ду най­при­датніші ро­дючі грун­ти, ба­гаті по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, за боніту­валь­ною кла­сифікацією не ниж­че IV кла­су та з ней­т­раль­ною кис­лотністю — pH 6,6–7,2.

Со­няш­ник має ду­же ви­со­кий по­тенціал ефек­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня со­няч­ної енергії, що впли­ває на віднос­но три­ва­лий період інтен­сив­но­го на­ро­щу­ван­ня біома­си. Це ду­же важ­ли­во для вро­жай­ності, оскільки уро­жай насіння знач­ною мірою за­ле­жить від біома­си, на­ко­пи­че­ної рос­ли­на­ми у період ве­ге­та­тив­но­го рос­ту. Ос­нов­ни­ми еле­мен­та­ми струк­ту­ри вро­жаю цієї рос­ли­ни є: гу­с­то­та сто­ян­ня рос­лин, кількість сім’янок у ко­ши­ку і ма­са 1000 насінин. У Польщі оп­ти­маль­на гу­с­то­та сто­ян­ня со­няш­ни­ко­вих рос­лин ста­но­вить 50–60 тис./га. До речі, у пе­ребігу аме­ри­кансь­ких досліджень бу­ло з’ясо­ва­но, що со­няш­ник про­яв­ляє ви­со­ку пла­с­тичність що­до ре­акції на зни­жен­ня гу­с­то­ти сто­ян­ня, і ко­ли­ван­ня кількості рос­лин від 35 до 85 тис./га не ма­ють не­га­тив­но­го впли­ву на вро­жай насіння. Слід звер­ну­ти ува­гу, що збільшен­ня гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин на оди­ниці по­верхні при­зво­дить до змен­шен­ня та­ких па­ра­метрів уро­жаю, як: розмір ко­шиків, кількість сім’янок, ма­са насінин, — про­те ду­же рідко при­зво­дить до змен­шен­ня розміру ядер або ви­хо­ду си­рої олії. Со­няш­ник за­леж­но від різно­ви­ду (сорт-по­пу­ляція, гібрид­ний, кар­ли­ко­вий) мо­же до­ся­га­ти ви­со­ти від декількох де­сятків сан­ти­метрів до кількох метрів, а йо­го ко­ре­не­ва си­с­те­ма за оп­ти­маль­них умов мо­же до­хо­ди­ти до 2,5 м уг­либ грун­ту. 

Місце вирощування і потреби живлення

Най­кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми для ви­ро­щу­ван­ня цієї рос­ли­ни є ко­ре­неп­ло­ди, струч­кові, бо­бові із тра­ва­ми та зла­ки. Ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку без­по­се­ред­ньо після вне­сен­ня гною за­три­мує йо­го дозріван­ня. Рос­линні решт­ки, які за­ли­ши­лись після зби­ран­ня со­няш­ни­ку, ма­ють ви­со­ку цінність як до­б­ри­во, во­ни ба­гаті азо­том, кальцієм і магнієм. Со­няш­ник не слід ви­ро­щу­ва­ти на од­но­му місці частіше, ніж раз на чо­ти­ри ро­­ки — за до­три­ман­ня сівозміни про­тя­гом цьо­го періоду гриби, що на­ко­пи­чи­ли­ся у рос­лин­них решт­ках, са­мосіві та бур’янах, ги­нуть. Цей вид на­ко­пи­чує ба­га­то важ­ли­вих для фор­му­ван­ня вро­жаю ре­чо­вин — заліза, бо­ру, магнію і цин­ку — мікро­е­ле­ментів, що впли­ва­ють на вміст жирів у насінні со­няш­ни­ку: бо­р і мідь — підви­щу­ють вміст олії, цин­к — зу­мов­лю­є рівень фо­с­фоліпідів, бо­р і цин­к — підви­щу­ють вміст у насінні ор­ганічних кис­лот. Крім цьо­го, мікро­­еле­мен­ти відігра­ють ве­ли­ку роль у за­хисті рос­лин від хво­роб, на­при­клад, сірої гнилі, що впли­ває на підви­щен­ня якості вро­жаю. 

У польсь­ких кліма­тич­них умо­вах орієнтовні до­зи NPK-до­б­рив ста­нов­лять: N — 60, P2O5 — 40–60 i K2O — 150–180 кг/га. Ця рос­ли­на є ду­же ви­мог­ли­вою що­до вмісту калію в грунті. Брак цьо­го ком­по­нен­та при­зво­дить до змен­шен­ня жор­ст­кості стеб­ла, що на мо­мент зби­ран­ня ко­шиків мо­же спри­чи­ни­ти оси­пан­ня насіння і при­зве­с­ти до знач­них втрат уро­жаю. Не­ста­ча калію про­яв­ляється у ви­гляді край­о­вих не­крозів і мля­во­го ви­гля­ду усієї рос­ли­ни. Не­до­статнє жив­лен­ня рос­лин азо­том є при­чи­ною змен­шен­ня ви­со­ти і діаме­т­ра стеб­ла рос­лин. Рос­ли­ни, які не­до­от­ри­ма­ли цьо­го ком­по­нен­та на по­чат­ку ве­ге­тації, дозріва­ють раніше. Од­нак це ма­к­ро­еле­мент, який слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти у помірних кілько­с­тях, оскільки йо­го над­ли­шок збільшує ри­зик зла­му­ван­ня сте­бел, за­три­мує дозріван­ня со­няш­ни­ку і стає при­чи­ною змен­шен­ня йо­го опір­ності хво­ро­бам. Не­ста­ча фо­с­фо­ру, своєю чер­гою, зу­мов­лює уповільнен­ня рос­ту стеб­ла, на стар­ших ли­ст­ках мож­на спо­с­теріга­ти не­кро­тичні пля­ми, нижнє ли­с­тя на­бу­ває зів’яло­го ви­гля­ду і мля­во зви­сає вниз, окрім то­го, це ком­по­нент, не­обхідний для пра­виль­но­го фор­му­ван­ня насіння. Ток­сичність кальцію про­яв­ляється у кар­ли­ко­вості рос­лин, сам кальцій вхо­дить до скла­ду клітин­них стінок, впли­ває на міцність стеб­ла. 

У мо­мент, ко­ли насіння со­няш­ни­ку повністю сфор­му­ва­лось, лег­ко ви­лу­с­кується і на­бу­ває чор­но­го ко­ль­о­ру, мож­на роз­по­чи­на­ти од­но­етап­не зби­ран­ня куль­ту­ри ком­бай­ном. У клі­ма­тич­них умо­вах Польщі пе­ред зби­ран­ням слід про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня план­тації де­си­кан­том.

Ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку в Польщі є пер­спек­тив­ним, особ­ли­во в умо­вах, ко­ли за пев­них об­ста­вин об­ме­же­но ви­роб­ництво ріпа­ку (ви­мер­зан­ня рос­лин у ре­зуль­таті ду­же мо­роз­ної зи­ми). 

З ура­ху­ван­ням не­ве­ли­ких по­треб со­няш­ни­ку що­до за­без­пе­чен­ня азо­том, а та­кож то­го, що со­няш­ни­ко­ва олія міс­тить по­над 60% ліно­ле­вої кис­ло­ти (для порівнян­ня: ріпа­ко­ва олія містить її ли­ше 15–20%), йо­го мож­на ви­ро­щу­ва­ти і на бідніших грун­тах, де про­яв­ляється пев­ний не­долік во­ло­ги. Со­няш­ник мен­шою мірою схиль­ний до ура­жен­ня хво­ро­ба­ми і шкідни­ка­ми по­­рівня­но з інши­ми олійни­ми рос­ли­на­ми. До­дат­ко­вим ар­гу­мен­том на ко­ристь ви­ро­щу­ван­ня цієї олійної куль­ту­ри в Польщі є по­тепління кліма­ту. 

Д. Вечорек, канд. с.-г. наук, 
«Екоплон а.о.», Польша

Ключові слова: Соняшник, польский опыт

Інтерв'ю
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 

1
0