Техніко-технологічне забезпечення молочного скотарства

Нині в Україні утримують 900 тис. корів. Торік від кожної з них надоїли по 2800 кг молока, що на 300 кг більше порівняно з 2004 роком. У деяких господарствах оновлюють стада продуктивнішим поголів’ям, що позитивно вплинуло на виробництво молока. Намітилась тенденція (насамперед у Чернігівській, Київській, Харківській обл.) і щодо реконструкції наявних та будівництва нових молочних ферм на принципах перспективних технологій виробництва молока.
Спочатку проаналізуємо стан забезпечення обладнанням технологічного процесу утримання та обслуговування великої рогатої худоби на молочних фермах. У ВАТ “Брацлав” Вінницької області розроблено сучасний комплект обладнання для безприв’язного утримання корів, до складу якого входять: огорожа боксів і огорожа кормового стола без фіксації; огорожа кормового стола з фіксацією; комбіновані бокси; огорожа груп корів і прогонів для худоби; групові напувалки.
Спеціалісти ВАТ “Брацлав” розробили також обладнання ОСК-25, яке призначене для прив’язного утримання корів, виготовляє його завод на замовлення. Водночас ВАТ “Галещина Машзавод” Полтавської області, яке серійно випускало автоматизовані прив’язі для корів, нині припинило виготовлення цього типу обладнання.
Слід сказати про загальний недолік, характерний для всіх типів обладнання з обслуговування тварин під час їх утримання, — недостатня якість оцинкованого покриття труб.
Крім того, в Україні мало уваги приділяють виготовленню полімерних матеріалів для облаштування підлоги боксів і стійл, тоді як на фермах країн Західної Європи з розвиненим молочним скотарством ці покриття набули значного поширення. Одним із найбільш трудомістких технологічних процесів під час обслуговування корів вважається проведення зооветеринарних заходів. Для виконання цих операцій потрібно зафіксувати тварину. У ВАТ “Брацлав” розроблено станок ветеринарний СВ-1, призначений для індивідуальної фіксації великої рогатої худоби та проведення зооветеринарних заходів. Унаслідок проведених випробувань установлено, що станок забезпечує можливість зручного входу тварини у фіксуюче обладнання, фіксації тулубу, голови, шиї, передніх і задніх кінцівок. Станок на прийнятному рівні дає змогу проводити зооветеринарні операції з обрізування та розчищення ратиць кінцівок у корів, брати кров, вводити лікувальні препарати тощо.
Водночас розроблений станок СВ-1 потребує дальшого вдосконалення щодо механізації виконання технологічного процесу з використанням досвіду провідних фірм Західної Європи.
Під час аналізу сучасного стану утримання та обслуговування великої рогатої худоби в країнах із розвиненим скотарством передусім звертає на себе увагу різноманіття обладнання для організації зручних умов утримання та обслуговування тварин.
Заслуговує на увагу оригінальне виконання заглибленої підлоги боксу для відпочинку корів, по периметру якої облаштовано невисокий бордюр (фірма Hartmann, Німеччина). Як підстилку використовують подрібнену солому, тирсу, глину.
Італійська фірма Agricow пропонує для покриття підлоги боксів різноманітні синтетичні, полімерні пресовані матеріали, виготовлені зазвичай із відходів виробництва. Фірма Huber Technik (Німеччина) розробила гумові та синтетичні матеріали для покриття підлоги у тваринницьких приміщеннях, які вирізняються тим, що мають рифлену поверхню. Оригінальні матраци для покриття боксів для відпочинку корів пропонує фірма Geneu (Німеччина). Сучасні матраци для облаштування комфортної зони приміщень для корів пропонує також канадська фірма Cow House. У цьому контексті значний інтерес викликає малогабаритний енергетичний засіб із обладнанням для внесення підстилки та обладнання для підгортання кормів у зоні годівлі кормового стола — розробка німецької фірми Holaras. Слід також сказати про комплект міні-техніки для прибирання підлоги тваринницьких приміщень, запропонований фірмою Jydeland (Данія).
На фермах країн Західної Європи використовують обладнання та автоматизовані кормові станції фірм Geneu, Favorit (Німеччина), обладнання для утримання телят профілакторного періоду фірм Hampel, Kristen, Urban (Німеччина).
Отже, в Україні спостерігаються певні зрушення в розробці та впровадженні у виробництво обладнання для утримання та обслуговування корів. Однак воно потребує підвищення якості виготовлення з використанням якісних металів і полімерних матеріалів, а також дальшої механізації виконання технологічних процесів. На часі — розроблення такого обладнання, як: сучасний високомеханізований станок ветеринарний для обслуговування худоби під час проведення зооветеринарних заходів; портативний пристрій для дезінфекційної обробки поверхонь тваринницьких приміщень та обладнання. Непокоїть і те, що в Україні не виготовляють обладнання для утримання та годівлі молодняку великої рогатої худоби і, що особливо важливо, для телят профілакторного періоду.
Одним із основних процесів у молочному скотарстві вважається процес доїння корів, у загальних затратах на виробництво молока його частка становить близько 70%.
Аналіз стану молочного скотарства в Україні засвідчує, що на фермах нині використовують кілька систем організації доїння корів, основними з яких є доїння у стійлах, у доїльних залах, в умовах літніх таборів і пасовищ. Більшість поголів’я корів утримують на прив’язі в стійлах. З огляду на це, 80% парку доїльної техніки становлять ті установки, що призначені для доїння корів у доїльне відро, типу УДБ-100, 17% — установки типу УДМ-50, УДМ-100 та УДМ-200 і 3% — установки-майданчики для організації доїння корів у доїльних залах. Для доїння корів у доїльні відра випускають вітчизняну установку УДБ-100. Останнім часом розроблено та освоєно випуск молокопровідних доїльних установок “Брацлавчанка”, які можуть обслуговувати 50, 100 та 200 корів. У ВАТ “Брацлав” розроблено також установки-майданчики УДТ-8 “Тандем” та УДЕ-16 “Ялинка”. Крім того, в Україні розроблено такі установки індивідуального доїння корів: УДФ.00.000, УІД-10, УІД-20, УДП-1, АД 1001.
На молочних фермах країн Західної Європи якісному забезпеченню процесу доїння корів надають великого значення. На відміну від технології виробництва молока в Україні, в країнах із розвиненим молочним скотарством доїння корів здійснюють, зазвичай, на установках-майданчиках типу “Ялинка”, “Паралель”, “Тандем”, “Карусель”.
Провідні закордонні фірми Happel (Німеччина), Bou-Matic (США), Strangko (Данія), Fullwood (Велика Британія), De Laval (Швеція) розробили та випускають низку сучасних автоматизованих і комп’ютеризованих доїльних установок-майданчиків. В умовах використання доїльних залів ці установки сприяють збільшенню молочної продуктивності корів, поліпшенню їх фізіологічного стану, створюють сприятливі умови для отримання високоякісного молока, істотно полегшують умови праці та знижують їх затрати на виробництво одиниці продукції.
Останнім часом у низці європейських країн набули поширення роботизовані доїльні системи, які забезпечують процес доїння корів без участі людини. Досвід їх експлуатації свідчить про те, що така технологія, в основу якої покладено мотиваційне доїння, коли тварина сама приходить на установку, в строки, зумовлені її фізіологічною потребою, позитивно впливає на молочну продуктивність корів. Нині в Європі уже працює понад 10 тис. роботизованих доїльних систем. У Німеччині щороку будують або реконструюють близько 3000 корівників, з яких 250–400 облаштовують таким обладнанням.
Отже, повсюдне впровадження в нашій країні сучасних технологій виробництва молока потребує нових підходів до створення доїльної техніки. Якщо сьогодні переважна кількість парку доїльного обладнання — це низькопродуктивні установки, призначені для доїння корів у доїльні відра та в молокопровід, то сучасні технології потребують створення високопродуктивних, комп’ютеризованих доїльних установок-майданчиків. Розроблені в Україні доїльні установки типу “Ялинка” і “Тандем” забезпечують технологічний процес доїння корів, але потребують підвищення надійності доїльного обладнання, оснащення досконалішою доїльною апаратурою, засобами для діагностики маститу та профілактичної обробки дійок вимені корів після доїння. Відомо, що виконання останньої технологічної операції сприяє зниженню рівня захворювання корів на мастит до 50%. Доїльні установки фірм Happel, Itec та Impulsa (Німеччина), Fullwood, De Laval та інших уже вкомплектовано цим обладнанням. Нині в Україні не розроблено високопродуктивних доїльних установок типу “Паралель” і “Карусель”. Водночас у країнах Західної Європи переважну кількість корів доять на сучасних автоматизованих установках-майданчиках. В Україні ще не започатковано роботи з розробки вихідних вимог на роботизовані доїльні системи з тим, щоб уже найближчим часом приступити до розробки вітчизняного робота для доїння корів. Деякі зарубіжні фірми вже мають сучасні роботизовані доїльні системи. Роботи Galaxy, Astronaut, Zenith, Merlin — перспективні установки для доїння корів в автоматичному режимі. Вітчизняний доїльний апарат типу АДУ-1 потребує вдосконалення зміни частоти пульсації залежно від інтенсивності молоковіддачі у корів протягом доїння. Доїльні апарати провідних європейських фірм Itec, Milkline (Німеччина) та інших обладнано електронною системою керування процесом доїння.
Первинна обробка молока — це комплекс операцій, які проводять із свіжонадоєним продуктом у господарстві для того, щоб зберегти його якість і запобігти втратам специфічних властивостей, скисанню. Технологічний процес передбачає виконання таких операцій: приймання молока та облік його кількості; охолодження й короткотермінове зберігання до транспортування на переробне підприємство.
Зупинимось докладніше на охолодженні та зберіганні молока. Щоб зберегти молоко, його відразу після доїння корів потрібно охолодити до температури 4...10°С. Нині в Україні танки — охолоджувачі молока серійно не випускають. У 2002 році було випробувано та рекомендовано до постановки на виробництво охолоджувач молока з безпосереднім охолодженням ОМБ-1-01, розроблений ВАТ “Завод “Агромаш”, Київ. Однак серійний випуск цього обладнання не налагоджено й дотепер.
Охолоджувач молока ОМБ-1-01 призначено для збирання, охолодження та короткотермінового (до 24 год) зберігання добового надою молока за температури 4°С. Охолоджувач складається з резервуара ємністю 1000 л, компресорно-конденсаторного агрегату, рами, мішалки з приводом, кришки, електрообладнання із системою автоматики. Резервуар охолоджувача складається з внутрішньої ванни та зовнішнього кожуха, який теплоізольовано базальтовими матами. Ванну і кожух виготовлено з корозійностійкої сталі. У днищі резервуара розміщено випарювач. На кришці встановлено мішалку з приводом, яка має нахил під кутом 45° до вертикалі. За результатами випробувань охолоджувача молока ОМБ-1-01, установлено: тривалість охолодження молока від 32 до 4°С за температури навколишнього середовища 25°С і заповнення ємності резервуара на 50% становить 2,3 год, що відповідає вимогам нормативної документації (не >3 год); якість промивання поверхонь обладнання, що контактують із молоком, задовільна.
У розвинутих країнах з успіхом використовують танки — охолоджувачі молока з безпосереднім охолодженням. Фірма Westfalia (Німеччина) випускає цілу гаму різноманітних охолоджувачів молока. Так, танки-охолоджувачі Kryos виготовляють ємністю від 885 до 21000 літрів.
Для охолодження молока на малих фермах використовують заглиблений охолоджувач. Заслуговує на увагу установка для рекуперації тепла. Це обладнання дає змогу, використовуючи тепло, яке виділяється під час охолодження молока, підігрівати воду, яку потім застосовують для технологічних потреб ферми.
В Італії випускають низку танків — охолоджувачів молока Frigomilk із безпосереднім охолодженням ємністю від 100 до 16000 літрів. Так, наприклад, танк — охолоджувач молока Frigomilk-9.500 призначено для збирання, охолодження та короткотермінового зберігання молока. Складається він із ємності для молока місткістю 5000 л, холодильного агрегату, системи промивання обладнання, мішалки. Керує роботою охолоджувача електронний блок, під час його використання є можливість підключитися до персонального комп’ютера за спеціальною програмою. Шведська фірма De Laval випускає велику кількість різних танків — охолоджувачів молока, обладнання з автоматичною системою промивання ємністю від 1150 до 30000 літрів. Отже, нині в Україні танки-охолоджувачі молока серійно не випускають. Водночас у країнах Західної Європи з успіхом використовують різноманітні за місткістю танки — охолоджувачі молока з безпосереднім охолодженням. Існує нагальна потреба у розробці та впровадженні у виробництво сучасних вітчизняних танків для безпосереднього охолодження молока місткістю 500–10000 л з урахуванням досвіду провідних фірм Європи. На часі розробка обладнання для автоматичного промивання танків — охолоджувачів молока. Потрібно розробити та впровадити на вітчизняному обладнанні рекуператори для відбирання тепла від молока, яке охолоджується, та освоїти випуск лічильників для визначення кількості молока в потоці.