Спецможливості
Статті

Таемна квітка заробляе гроші

05.06.2008
85
Таемна квітка заробляе гроші фото, ілюстрація
Таемна квітка заробляе гроші

Троянда завжди зачаровувала людство. І хоча воно пережило не одне захоплення нею, зацікавлення цією квіткою і сьогодні не зменшується. Об’єктом бізнесу стало все, що з нею пов’язане: посадковий матеріал, зрізані квіти, продукти їх переробки в косметології, парфумерії, медицині. Чого варті лише сучасні біокреми, трояндова вода, “нота” троянди в різновидах духів, композиції з живих або зрізаних квітів.

За всіх часів троянді приписували чарівні лікувальні властивості. Пелюстки прикладали до обличчя, щоб надати йому юнацької свіжості, у Стародавньому Римі патриціанки купалися в трояндовій воді, аби зберегти молодість. У Франції опочивальню кардинала Ришельє кожного вечора посипали пелюстками та обприскували ліжко трояндовою олією. Французькі косметологи з давнини вважають, що трояндова вода дає життя шкірі, оскільки, завдяки своїй слабко в’яжучій та дезінфікуючій дії, пом’якшує і тонізує її.

Відомості про цілющі або просто корисні властивості цієї квітки сягають давнини. Її вирощували у садах турецьких султатнів, мавританських садах Кордови та Гренади (Іспанія), садах татарських ханів у Бахчисараї, перських едемах, В Індії та Китаї.

На основі вивчення усього досвіду виникла народна медицина, а потім це відобразилося і в науковій медицині. Пелюстки рекомендують при захворюваннях легенів, кашлі. Трояндова олія є ефективним лікувальним засобом при абсцесах у легенях і легеневій гангрені, призначається при бронхіальній астмі. Біла троянда містить смолисті та слизові речовини, тож її квітки ефективні як проносний і глистогінний засіб, особливо для дітей, а квітки червоної, в якій 15–20% танінових речовин, мають протизапальну дію і використовуються при ангіні і запаленнях ясен у вигляді полоскань. Наукова медицина одержала препарат — розалін.

В Стародавньому Римі культ троянди був надзвичайно шанованим. Нею нагороджували видатних воїнів як символом хоробрості, на святі троянд — Розалії вшановували мертвих. Дівчата обкурювали себе трояндовим фіміамом з пелюсток, щоб причарувати коханих. У Колізеї дощем з квіток вітали переможців та прикрашали вінками. Олією з пелюсток гладіатори мастили свої рани.

Та все ж головне, чим славетна троянда, — в іншому: протягом сторіч вона дарує витончену красу, неповторність, саму радість життя. Сучасна галузь медицини — естетотерапія — вважає найкращими ліками спокій, усмішку, бадьорість, настрій. А естетична насолода стимулює політ фантазії та творче натхнення, знімає стреси, надихає поетів, письменників, науковців. А в цьому троянда не має собі рівних серед інших квітів, і це не просто слова: за тривалістю та інтенсивністю цвітіння вона переважає всі інші, тому її варто вирощувати в теплицях.

Маловідоме. Трояндову воду французькі косметологи готували з часів епохи Відродження. Сьогодні свіжі пелюстки обробляють водяною парою. Зберігають натуральну трояндову воду у прохолодному місці в щільно закоркованому скляному посуді. І ось яку хитрість вони придумали: штучна трояндова вода. Розчиняють трояндову олію в дистильованій воді, яка тільки й того, що пахне, але вже не має таких цілющих властивостей, ціниться нижче, але продавали її за тією самою ціною, як і натуральну. Такі хитрощі існують і донині, на них часто купуються підприємці, не знаючи зазначених нюансів. Зібрана вранці з пелюсток роса була найліпшим способом лікування очей (в легендах: до сліпих повертався зір), настій із бджіл на трояндовій олії поліпшував ріст волосся.

У троянд з темним забарвленням аромат сильніший від світлих. А поодинокі квітки пахнуть сильніше за суцвіття. У Болгарії, в Інституті троянди, ефіроолійних і лікарських рослин встановили, що найбільший аромат у квіток за температури 20...25°С і за вологості повітря понад 60% — за таких умов ефірна олія утворюється найінтенсивніше.

Про олію з троянди вже говорилося. Одна крапля її зберігає увесь аромат розквітлої троянди. Тож для духів це незамінний компонент. Для одержання 1 кг олії потрібно до 40 тисяч (!) квіток. Не дивно, що на світовому ринку вона цінується на вагу золота. Прикро, що в багатьох аграрних державах не приділяється належної уваги троянді, адже вона може дати значний економічний ефект.

На жаль, у нашій країні троянда мало розповсюджена у фермерських господарствах, в теплицях, у широкому промисловому виробництві, а посадковий матеріал, квіти, продукти переробки, які б могли принести економічний ефект, перебувають у зародковому стані.

Посадковий матеріал
Троянда належить до так званої групи трьох культур разом із суницею та грибами — з насіння їх не виростити. Потрібно десь брати посадковий матеріал. Його вирощування часто не має нічого спільного із закритим грунтом: тепличним комбінатам довелося б виділяти на території окреме поле. Як це зробити, коли працівники і так вельми зайняті доглядом за рослинами? До того ж, вирощування посадкового матеріалу потребує належної кваліфікації. Тому ті, хто все ж наважився розводити тепличну культуру троянди, просто купляють її в представництвах закордонних фірм. Утім, і ціна відповідна, що “накручує” й без того високу реалізаційну. Не дивно, що виробництво цієї квітки зосереджено поблизу великих міст. Отже, об’єктом бізнесу може стати і виробництво посадкового матеріалу, тому його слід також розглянути.

Сортові троянди можна отримати одним з двох способів (звичайно, не враховуємо розмноження відсадками, поділом куща, паростками та модне за кордоном, але маловідоме у нас і складне мікроклональне):

  • щепленням на шипшині;
  • розрізанням задерев’янілого стебла квітки на частки 15–20 см завдовжки з листками і укоренінням (живцюванням). З цих живців уже цього року можна отримати квіти.

Виробництво посадкового матеріалу шляхом живцювання. Це простий і швидкий шлях, за нього менші і витрати праці, але, на жаль, рослини з укорінених живців менш витривалі, менш придатні для умов теплиць, а, головне, — не всі групи троянд придатні для цього. Особливо погано вкорінюються сорти провідної групи — чайно-гібридні. До того ж, у перші роки коріння таких троянд розвивається слабо, тому квітування не таке буйне. От і доводиться для виробництва посадкового матеріалу шукати шипшину, щепити на неї вічка сортових троянд. Тепличному комбінату довелося б десь шукати спеціалістів для цієї рутинної роботи. Отже, деякі тепличні комбінати вважають за простіше купити посадковий матеріал або взагалі не займатися трояндою.

Виробництво посадкового матеріалу щепленням на шипшині. У нашій країні для цього використовують шипшину собачу. Порівняно з іншими видами шипшини, вона стійка до шкідників і хвороб, зимостійка, має потужне коріння, дає мало порослі, добре зростається з усіма сортами троянд. Але будьте обережні, якщо щепите на інші види шипшини. Від підщепи значною мірою залежить якість щепленої троянди. Посадковий матеріал з іншої країни, на інших видах шипшини в наших умовах часто був причиною такого явища: троянда цвіла один рік, а пізніше рослини вперто не бажали утворювати квітів. Причина — у підщепі, що не придатна до кліматичних умов наших країв. А деякі види шипшини не забезпечують рясне квітування щеплених на них троянд. Тому, купуючи посадковий матеріал, слід з’ясувати, на якій він підщепі. Не слід думати, ніби поширену повсюди шипшину викопують десь у полі (лісі) і везуть до розсадника. Сучасні фірми з виробництва посадкового матеріалу вирощують її з насіння. На це йде ще один рік. Плоди шипшинизбирають, коли їх оболонка починає буріти: вона ще не встигла затвердіти, а насіння вже достигло. Розроблено методи прискореного пророщування насіння, оскільки схожість його дуже низька, воно має тривалий період спокою.

Щеплення проводять у липні-вересні. Перед цим шипшину слід обрізати, залишивши 1–2 пагони. На живці ідуть пагони сортових троянд, що вже відцвіли.

Ключовим моментом у культурі є висаджування посадкового матеріалу: місце щеплення на 2–3 см нижче поверхні субстрату. Сильніше заглиблювати не слід: рослина гірше приживається. Чому не можна вище? Тоді з бруньок підщепи почне рости дика поросль, тому і потрібно місце щеплення заглибити нижче субстрату, щоб до бруньок дикої шипшини не потрапляло світло.

На кожному пагоні лишають не менше трьох бруньок, незалежно від групи. Особливо популярним стало вирощування троянди на малооб’ємній гідропоніці, на плитках з мінеральної вати. До кожної рослини підводять крапельницю. Дуже висока температура в цей час сприяє передчасному розвитку пагонів, що негативно діє на рослину: кущу потрібно спочатку вкорінитися. Тому перші дні після висаджування температуру в теплиці тримають не дуже високою: до 10°С, кожні 3–4 дні підвищують на 2...3°С і поступово доводять до 20...25°С.

Уже на 4–5 місяць цвіте більшість культурних троянд. Проте на утворення квіток і потужних пагонів рослиною витрачається багато енергії. Тому перші бутони рекомендують видаляти, і лише пізніше можна регулярно зрізати квіти. Троянди дуже вимогливі до світла, за недостатнього освітлення вони погано цвітуть.

У групах троянд, на перший погляд, важко розібратися.

Ремонтантні — були популярні у ХІХ сторіччі. Квітки у цієї групи рожеві, червоні, білі, інколи жовті з приємним сильним запахом. Першу троянду жовтого кольору отримав у 1900 році француз Жозеф Перне. Із виникненням чайно-гібридних, що квітнуть довше, популярність ремонтантних стала падати. Ця група, до того ж, сильно уражується грибковими хворобами, дуже потерпає від заморозків, тому сьогодні має лише історично-селекційне значення.

Чайно-гібридні — провідна група, найвідоміша сьогодні, отримана в результаті схрещування ремонтантних троянд (попередня група) з чайними. Від останніх квіти успадкували витончений і приємний запах, а від ремонтантних — здатність другого тривалого цвітіння. Так що назва групи — “ремонтантні” — є не зовсім точною: ремонтантність (здатність повторного цвітіння) притаманна й іншим групам. Сорти цієї групи, найпопулярніші сьогодні, доцільно розрізняти за забарвленням:

  • темно-червоні: Роял Бакара, Барселона, Конкорд, Крімсон Глорі (винятково приємний чайний запах), Шехерезада;
  • жовті: Глорія Ден (не уражується грибковими хворобами), Діорама, Квебек, Ельдорадо, Кардинал;
  • рожеві: Інтерфлора.

Поліантові — червоні, рожеві, білі, рідше жовті. Квітки у них невеликі, діаметром 2,5–5 см. Вони більш зимостійкі порівняно із чайно-гібридними, цвітуть буйно, але після цвітіння відбувається спад, що є недоліком. Тому використовуються здебільшого в селекційній роботі.

Флорібунда — отримані в результаті схрещування чайно-гібридних з поліантовими (дві попередні групи). Від чайно-гібридних вони успадкували збільшені розміри квіток, а характер цвітіння і будову суцвіть — від поліантових. Дуже популярна група. Найвідоміші сорти:

  • жовті: Анжела, Бахчисарайський фонтан;
  • червоні: Віллі Маас, Родео.

Грандіфлора — результат схрещування чайно-гібридних і флорібунди. Від перших вони успадкували форму квітки, від других — буйне цвітіння. Стійкі до грибкових хвороб, за продуктивністю цвітіння наближаються до чайно-гібридних. Найвідоміші сорти рожевого кольору: Куїн Елізабет, Стелла.

Інші групи троянд (мініатюрні, виткі) мають лише декоративно-селекційне значення. Слід сказати, що нині найбільшим попитом на світовому ринку користуються квіти з великою висотою стебла — понад 70–90 см — без колючок або слабкоколючкові. До таких належать сорти:

  • червоного кольору квіток: Блек Джек, Пашшон, Блек Баккара, Роял Баккара;
  • білого: Біанка, Вендела;
  • жовтого: Спінкс;
  • кремового: Рената, Роял Рената.

Ю. Слєпцов,
Національний аграрний університет

Інтерв'ю
Система аграрних розписок (АР) працює у 8 областях: Харківській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Миколаївській. Станом на середину квітня в Україні
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.

1
0