Спецможливості
Статті

Стратегічний вибір

05.06.2008
71
Стратегічний вибір фото, ілюстрація
Стратегічний вибір

Агрофірма “Переселенська” (дочірнє підприємство Міжнародної агропромислової корпорації), що у Кагарлицькому районі Київської області, майже повністю змінила своє обличчя. За часів розвинутого соціалізму тут спеціалізувалися на м’ясному тваринництві — відгодовували велику рогату худобу. Нині від колись потужного тваринницького цеху залишилися “острівці” у вигляді двох не надто великих ферм: свино- та молочнотоварної. Натомість господарство шукає щастя в іншій царині або ж, як казав дідусь Хрущов, — цариці.

Розчарування у м’ясі було важким не лише з морально-психологічного погляду, а й з матеріального. Не веселилися у господарстві, коли закупівельні ціни на худобу ставали смішними, не раділи, коли зводили нанівець п’яти- семитисячне поголів’я ВРХ-годувальниці. А потім чухали потилиці — з чим жити далі? Така ось сталася у Переселенні перебудова, і, як кажуть мудрі, не дай Бог пережити її ще раз.

Тепер поголів’я ВРХ в “Переселенській” налічує 720 голів, тобто майже вдесятеро менше, ніж колись. А от ріллі — як було 2094 га, так і є. Земля в умовах всеохопної кризи виявила неабияку життєздатність, тому до неї пригорнулися інші ресурси, а також ідеї й плани. Щоправда, ті ідеї були доволі тривіальними. Як і в більшості навколишніх господарств Київщини, вони спиралися на зерно й буряки: вирощування цих культур обіцяло гарантований збут урожаю і давало змогу постперебудовним агропідприємствам зводити кінці з кінцями. А тим, хто вів справу кваліфіковано, — навіть наживати достаток.

Цього року під буряки у Переселенні виділили 300 га. “Віддячила” культура врожаєм у 286 ц/га, від якого казна агрофірми не поважчала. Натомість зернові порадували: незважаючи на загибель озимини, ранні злакові і круп’яні культури дали на круг по 43,2 ц/га. Проте найширший клин — 970 га, або майже половину всіх земель господарства — було відведено кукурудзі. Директор агрофірми Петро Божко так висловився щодо цієї культури: “Для господарства головним напрямом є і буде вирощування кукурудзи на зерно — стабільної і гарантованої культури, яка може за відповідної агротехніки дати високий урожай”. Оптимізм Петра Олександровича базується, насамперед, на цьогорічному результаті її вирощування: 88 ц/га. Такий показник, безперечно, дуже позитивно вплинув на фінансовий стан агрофірми.

Що ж визначило цей успіх? Найпершим було, мабуть, те, що переселенські сільгоспвиробники почали більше розумітися на посівному матеріалі кукурудзи. Як це не сумно, але патріотичні міркування щодо вітчизняних сортів і гібридів сприймаються аграріями дедалі менше. На жаль, українські селекціонери поки що не можуть дати того, що дають іноземні. Тепер сільгоспвиробник прагне не великого товстого качана (який довго визріватиме і висихатиме), а тонкого, виповненого і здорового. Тепер аграрії більше звертають увагу на такі критерії гібриду, як схожість, вирівняність розвитку рослин у посіві, рівномірність прикріплення качанів за висотою, рівномірність достигання і висихання. Ці параметри є передумовою впровадження сучасних інтенсивних технологій у вирощуванні кукурудзи, від них залежить якість одержаної продукції і її собівартість.

Ще одна складова успіху — техніка. Звісно, що високопродуктивні імпортні трактори, комбайни та грунтообробні машини пересічному господарству не по кишені, і тут слід визнати чесно: агрофірма “Переселенська” в цьому плані господарство не зовсім пересічне. Завдяки компанії-засновниці — Міжнародній агропромисловій корпорації (МАК) — “Переселенська” має змогу користуватися (за невелику орендну платню) найкращими польовими машинами. Крім того, у Кагарлицькому районі корпорація збудувала кукурудзяну сушарку потужністю 2000 т качанів за добу. Наявність високопродуктивної сушарки є ще одним чинником, який робить вирощування кукурудзи на зерно перспективним напрямом господарювання.

Проте не лише про зернову кукурудзу дбають у “Переселенській”. Цього року за допомогою тої ж таки МАК було вперше застосовано технологію заготівлі силосу “АГ-БЕГ”. Вона полягає в укладанні силосної маси за допомогою рото-преса в плівкові місткості, де якість корму підтримується на належному рівні за допомогою консервантів; силос у такій плівці добре зберігається аж до нового врожаю, втрати становлять лічені відсотки. Під час укладання кожна зернина кукурудзи розчавлюється, завдяки чому значно підвищується ККД споживання корму тваринами.

Впровадження в “Переселенській” технології “АГ-БЕГ” наводить на думку, що десь у недалекій перспективі тваринництво в агрофірмі набере сили і, може, знову набуде стратегічного для неї значення. Адже працювати без тваринництва неможливо (бо воно дає господарству повсякденні кошти), так само як і жити без нього: від молока і м’яса українці ніколи не відмовляться.

Інтерв'ю
Міністерство аграрної політики, Ярослав Краснопольський
Нещодавні зміни у складі уряду можуть торкнутися  і діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства. Що змінилося і яких новацій очікувати? Із цим запитанням ми звернулися до першого
Останнім часом площа пустельних і непродуктивних земель в світі постійно зростає. Пустелі вже займають понад 17 млн км2 або близько 12% всієї поверхні суші. Вчені всього світу стурбовані такою

1
0