Спецможливості
Інтерв'ю

Стратегічні дослідження і пріоритети Інституту зрошення

27.06.2017
2912
Стратегічні дослідження і пріоритети Інституту зрошення фото, ілюстрація

Останнім часом площа пустельних і непродуктивних земель в світі постійно зростає. Пустелі вже займають понад 17 млн км2 або близько 12% всієї поверхні суші. Вчені всього світу стурбовані такою тенденцією і пропонують всілякі методи по відновленню родючого фонду планети. Директор Інституту зрошуваного землеробства НААН Раїса Вожегова взяла участь в тижневому тренінгу по боротьбі з опустелюванням і деградацією ґрунту в рамках програми ООН. propozitsiya.com зустрілася з Раїсою Анатоліївною і поцікавилася її враженням про захід.

- Тренінг проходив в Туреччині. Учасники на нього відбиралися на конкурсній основі. Кожна країна делегувала не більше двох фахівців. Всього було представлено 22 країни з Кавказького регіону, Східної Європи та Азії.

У Туреччині практично такий же клімат, як і в Україні, але грунтові умови набагато гірші, переважають кам'янисті грунти. Незважаючи на це, приємно було подивитися на сільгоспдосягнення країни. На тренінгу нам показали, як відбувається відділення грунту від каменів спеціальними екскаваторами. З великих каменів будують величезні басейни, що слугують резервуарами для води. Камені розміром поменше йдуть на дорожнє будівництво. А просіяний грунт завозять у теплиці. До речі, в Туреччині дуже поширене органічне землеробство.

- Які методи із відновлення родючості земель були запропоновані на тренінгу?

- На всіх деградованих, малопродуктивних землях необхідно створювати оптимальні умови для вегетації рослин. Лісосмуги та ліси суттєво знижують руйнування грунтів. Уявляєте, турецькі хлібороби садять ліси на суцільних каменях. У Туреччині діє програма, за якою на кожного жителя країни щорічно припадає по одному висадженому дереву. До речі, в рамках тренінгу представники кожної країни посадили по одному саджанцю ялини. Тепер на турецькій землі росте ялинка і від України.

Де немає можливості посадити дерево, застосовують насіннєвий спосіб. Він дуже розвинений при створенні соснових, ялинових і ялівцевих гаїв. Приживається 70% насіння - це прекрасний, рентабельний показник.

Мені особливо цікавими були питання зрошення, зокрема спринклерне зрошення або дощування - метод зрошення за принципом натурального дощу, коли вода подається по трубах і розпорошується через спринклери. Такий метод поливу дуже вигідний на компактних площах, заслуговує вивчення і впровадження в Україні.

- Що з доповідей українських вчених було цікаво послухати учасникам тренінгу?

- Вирощування рису на малопродуктивних ґрунтах. Справа в тому, що наші рисові чеки побудовані в прибережній зоні, на вкрай засолених грунтах, де ростуть тільки солероси. Проте, за рахунок впровадження наукових розробок фахівців різних галузей ми отримуємо стабільні врожаї рису, що забезпечує продовольчу незалежність України.

Одним зі способів поливу рису є затоплення. Воно сприяє тому, що за рахунок тиску води солі промиваються в більш глибокі шари, і на меліорованих грунтах уже можна вирощувати інші культури. Що цікаво - в рисових чеках виростає фактично органічна продукція, тому що в технологічному процесі вирощування практично не застосовуються гербіциди - болотним бур'янам бракує вологи, а суходільні не встигають розвиватися.

Було виявлено інтерес до досвіду посіву сидератів як способу відновлення родючості грунтів, а також нашого органічного землеробства. У доповіді розповіла про наше дослідне господарство «Асканійське», де за рахунок внесення органічних добрив збільшується вміст гумусу в грунті -урожайность підвищується без додаткових витрат на мінеральні добрива.

- Як просувається питання про надання Україні кредиту від Світового банку на відновлення системи зрошення?

- Сподіваємося, що вже зовсім скоро кредит буде надано. Нещодавно в Мінагрополітики України відбувся круглий стіл спільно з експертами Світового банку. Стратегія відновлення системи зрошення вже розроблена, залишилося затвердити її, потім розподілити обов'язки і відповідальність за кредити. У цьому зацікавлені всі, тому що зі зміною клімату посушливі зони просуваються в середню частину України. А зрошення гарантує отримання запланованого врожаю, незважаючи на часті посухи.

- Розкажіть, будь ласка, про найновіші розробки Інституту.

- Із селекції люцерни Інститут зрошення посідає лідируюче місце в Україні. 80% люцерни, що культивується, - це селекція нашого Інституту. Зараз активно співпрацюємо з Казахстаном, Узбекистаном, країнами Середньої Азії, які потребують насіння люцерни. Ну, і ми пишаємося новим сортом - Анжеліка, який хочу всім порадити.

Дуже хороші результати у нас по селекції сої, попитом користується ультраскоростиглий сорт Діона, що дозволяє отримувати по 2 врожаї на рік. Країни Середньої Азії хочуть цей сорт районувати у себе. Між іншим, у Туреччині вже районирована наша озима пшениця Марія. Чекаємо зустрічі з турецькою делегацією, оскільки у них є інтерес і до інших сортів пшениці селекції нашого закладу.

Також ми ведемо селекцію і насінництво соняшнику. Зараз підвищився попит на кондитерський соняшник. Останнім часом дуже популярна високобілкова, посухостійка бобова культура, яка використовується як замінник м'яса - нут. У цьому році почали випробування вихідного матеріалу і зайнялися насінництвом і селекцією нуту. Уклали меморандум з Асоціацією бобових культур.

У Державному реєстрі України знаходиться всього один сорт буркуну - Еней. Буркун - хороша сидеральна кормова культура, яка підвищує родючість грунту, і затребувана серед аграріїв на всій території України. Тому перед нашими селекціонерами була поставлена ​​задача створити нові високопродуктивні, пластичні сорти буркуну білого. І ось в 2015 році сорт передали на державне сортовипробування.

По органічним культурам закладено полігон, де будемо вирощувати органічне насіння.

- У попередньому інтерв'ю нашому виданню Ви говорили, що плануєте відкрити насіннєвий завод. Чи вдалося реалізувати задум?

- Так. Ми відкрили насіннєвий завод в рамках Всеукраїнського Дня поля 2 червня. На події були присутні 380 осіб, представники 8 областей України. Ми продемонстрували їм понад 1000 дослідних ділянок тільки озимих зернових культур (пшениця, ячмінь). За пізніми культурами (кукурудза, соя, сорго, соняшник, овочі) День поля будемо проводити в серпні. Хочу підкреслити, що на науково-інноваційному полігоні Інституту для дійсно якісного порівняння представлено як досягнення нашої селекції, так і багатьох інших селекційних компаній.

Одним із напрямків діяльності нашої установи є первинне та елітне насінництво районованих і перспективних сортів різних сільськогосподарських культур. Новий насіннєвий завод дозволить виробляти в стислі терміни достатню кількість високоякісного насіння.

Відкрити завод вдалося завдяки підтримці Національної академії аграрних наук України, а також дослідним господарствам Інституту зрошуваного землеробства. Спільними зусиллями проект, вартість якого близько 2,5 млн грн, вдалося реалізувати за рік. Щоб заощадити, багато робіт виконували власними силами.

- Яке обладнання встановлено на новому заводі?

- Довго вибирали і зупинилися на інноваційній нетравміруючій пофракційній технології підготовки високорепродуктивного насіння різних сільськогосподарських культур компанії «Завод« Фадєєв Агро». Устаткування заводу дозволяє проводити очистку всіх культур, навіть повітряного насіння часнику, яким ми плануємо зайнятися. Форма отворів у решетах підібрана так, щоб отримати максимально нетравмоване насіння. Продуктивність для пшениці, ячменю - близько 6 т/год, для соняшнику - 1,5-2 т/год.

Раніше на очистку у нас йшло 4-6 місяців, працювали в 2-3 зміни, зараз можемо обробити навіть великі обсяги за 3 тижні. Плануємо приймати замовлення на очищення і калібрування насіннєвого матеріалу від великих насінницьких і фермерських господарств Херсонської та сусідніх областей.

Наступним стратегічним для нас проектом стане створення на території Інституту демонстраційного полігону сучасної дощувальної техніки. Зокрема, на даний момент ведуться переговори з великими компаніями-виробниками про розробку проекту конфігурації дощувального агрегату і підвідних трубопроводів.

- Які проблеми турбують Вас зараз як директора Інституту?

- Нововведення в сертифікації насіння істотно впливають на матеріальний стан державних наукових установ. У минулому році апробація і отримання сертифіката на якість насіння коштувало 40 грн за один зразок. Зараз при Держспоживслужбі створено госпрозрахункове підприємство ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» та ця сума збільшилася в 40 разів. Один зразок буде коштувати 1,5 тис. грн! Але в кожному сорті є невеликі партії, виходить, що за сертифікати Інституту потрібно буде заплатити близько 2 млн грн. Політика держави в плані насінництва не зовсім відпрацьована.

- До чого це може призвести?

- Підвищення вартості сертифікації насіння призведе до ліквідації насінницьких господарств і різкого зменшення кількості високоякісного насіння на ринку. В результаті для виробництва насіння все частіше будуть використовуватися товарні посіви, які не відповідають селекційно-генетичним параметрам нових сортів, що призведе до зниження врожайності і якості зерна.

Буде завдано істотного удару по вітчизняній селекції та оригінаторам сортів, які в основному є державними неприбутковими установами і не мають достатнього фінансування для сертифікації нових сортів і просування їх на ринок. Чинні розцінки також істотно вдарять по конкурентоспроможності вітчизняної селекції та насінництва, оскільки на український ринок зайдуть іноземні фірми, в яких достатньо коштів на сертифікацію насіння, але при цьому їх сорти, на жаль, не завжди є найбільш адаптованими для наших грунтово-кліматичних умов.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури