Спецможливості
Техніка та обладнання

Стан машинного забезпечення технологій вітчизняного буряківництва

05.06.2008
227
Стан машинного забезпечення технологій вітчизняного буряківництва фото, ілюстрація
Збір цукрового буряка

Стан машинного забезпечення технологій вітчизняного буряківництва

Сучасний економічний стан в Україні негативно вплинув на одну з найефективніших галузей сільського господарства — буряківництво. Занепад і криза буряківництва поширилися також на галузь цукровиробництва і сільськогосподарського машинобудування для буряківництва.

Криза виробництва цукрових буряків в Україні розпочалася у 1992 році, триває понад 10 років із падінням виробництва понад 60%.

У галузі їх переробки криза розпочалася з 1994 року, триває 9 років із падінням виробництва у межах 60%, а в галузі сільгоспмашинобудування для буряківництва криза розпочалася з 1992 року, триває 11 років із падінням виробництва понад 90% (табл. 1). Поєднання фази кризи з безробіттям та інфляцією породжує таке явище, як стагфляція. Вочевидь, бурякоцукровий комплекс України перебуває саме в стадії стагфляції. Виробництво з кожним роком знижується (фаза кризи), вартість товарів зростає (інфляція), оплата праці зменшується (безробіття).

Отже, криза бурякоцукрового комплексу України носить нехарактерну для криз світу сутність: брак перевиробництва та зменшення вартості, час перебігу та глибину падіння виробництва. Тому підвищення ефективності бурякоцукрового комплексу України є одним з найактуальніших питань сьогодення.

Цукор для України — стратегічний товар, а для господарств, що вирощують цукрові буряки — основне джерело надходження обігових коштів.

Цукор буде конкурентоспроможним на ринку за умови низької його собівартості, зменшення якої можна досягти завдяки збільшенню врожайності, зменшенню затрат на вирощування цукрових буряків та їхню переробку на цукрових заводах. Пріоритетним має бути перший напрям — збільшення врожайності. Він надає можливість швидшими темпами зменшувати його собівартість, ніж шлях зменшення витрат.

Збільшення врожайності цукрових буряків насамперед досягається комплексом агробіологічних та агротехнічних заходів, а потім завдяки використанню технічних засобів.

Зменшення собівартості досягається завдяки оптимальному вибору технологій, технологічних матеріалів і технічних засобів.

У сільському господарстві України на період до 2010 року використовуватимуть, залежно від економічного стану господарств, здебільшого три типи технологій за інтенсивністю виробництва: спрощені, інтенсивні та перспективні. 

Через помилки у виборі стратегії розвитку сільського господарства України, зниження ефективності його ведення, зниження платоспроможності господарств відчутно скоротився парк техніки для виробництва продукції (табл. 2, 3). Він наближається до критичного рівня, виникла загроза повної втрати машинних технологій, відбувається перехід на технології найнижчого рівня розвитку — спрощені, — формується тенденція до технічної залежності АПК від імпорту техніки.

Аналіз стану технічного забезпечення аграрного сектора економіки свідчить, що він стабільно погіршується: знижується технічний рівень техніки, зменшується кількісний склад машинно-тракторного парку.

Щорічне спрацювання основних технічних засобів уп’ятеро-вдесятеро перевищує їх оновлення. Заводи тракторного і сільськогосподарського машинобудування та ремонтні підприємства втратили досягнутий у попередні роки технологічний рівень виробництва, занепали конструкторські організації, втрачені кваліфіковані кадри.

Машини, що ставляться на виробництво, є копіями застарілих конструкцій і не відповідають вимогам прогресивних технологій. Із машин, що залишилися, майже 85% вичерпали нормативний технічний ресурс, а простої з технічних причин сягають половини робочого часу.

Підвищення ефективності використання наявних технічних засобів і розробка нових стало найактуальнішим питанням сьогодення. Його можна розв’язати розробкою нової Системи машин, яка має грунтуватися на повній механізації та автоматизації виконання технологічних операцій, виробництві конкурентоспроможної продукції, збереженні довкілля та створенні безпечних умов праці для обслуговуючого персоналу.

Розробка і використання нових машин мають спиратися на попередній еволюційний досвід, наявність нових наукових ідей і технічних засобів для реалізації цих розробок, професійну підготовку обслуговуючого персоналу.

Впровадження Системи машин планувалось у три етапи. Перший етап — це 1986–1990, другий — 1991–1995 і третій — 1996–2000 роки. На перших двох етапах планувалося використовувати 12- і 18-рядні комплекси машин із поєднанням технологічних операцій на базі тракторів, оснащених передньою і задньою навісними системами, а на третьому етапі планувалося використання 24-рядних агрегатів.
На першому етапі впровадження Системи машин основний і ранньовесняний обробіток грунту, підготовка, транспортування, заправка та внесення основних добрив, пестицидів, РКД, вологозбереження та коткування проводили машинами загального призначення.
На другому етапі осінній і ранньовесняний обробітки грунту планували виконувати комбінованими широкозахватними агрегатами.

На першому етапі впровадження Системи машин сівбу виконували сівалками ССТ-12Б і ССТ-18Б із використанням звичайного та дражованого насіння на швидкостях до 5,4 км/год, водночас із висіванням за допомогою обладнання ПОМ-630-1 у захисні зони рядків смуговим методом вносили робочу рідину гербіцидів, інсектицидів і РКД. Сівалки та обладнання для внесення пестицидів мали пристрої для автоматичного контролю з кабіни трактора за обертанням висівних дисків, наявністю насіння та добрив у бункерах, а також за якістю розпилювання робочої рідини пестицидів.
Передпосівний обробіток грунту та догляд за рослинами цукрових буряків проводили культиваторами УСМК-5,4Б, КРШ-8,1. Для догляду за посівами на важких і забур’янених грунтах використовували фрезерний культиватор КФ-5,4.
Формування густоти насаджень цукрових буряків на всіх етапах впроваджень Системи машин планувалося вздовж рядковим проріджувачем УСМП-5,4, автоматичними проріджувачами ПСА-2,7 та ПСА-5,4. Водночас на частині площ (чистих від бур’янів і шкідників) передбачалася сівба на кінцеву густоту.

Для збирання цукрових буряків на першому етапі впровадження Системи машин використовували машини для роздільного збирання — причіпні гичкозбиральні БМ-6А, БМ-6Б, самохідні МБС-6, очисники головок коренеплодів ОГД-6 і коренезбиральні машини РКМ-6 і КС-6Б зі змінними викопувальними робочими органами.
На другому і третьому етапах планувалось модернізувати самохідні гичкозбиральні та коренезбиральні машини, а також розробку начіпних та напівначіпних машин до енергозасобів потужністю двигуна не менше 110 кВт. Це мало забезпечити зменшення втрат і пошкоджень коренеплодів, а також зменшити металомісткість та енергоємність процесу. Мала  відбутися заміна причіпних гичкозбиральних машин на надійніші та просторіші.

Враховуючи той факт, що рух автомобілів під завантаженням на малій швидкості призводить до інтенсивного спрацювання їх двигунів та інших основних вузлів, планувалося використання причепів-перевантажувачів.
Для навантаження коренеплодів із польових кагатів використовували самохідні буряконавантажувачі-очисники СПС-4,2 та буряконавантажувачі на трактор класу 1,4 з продуктивністю 100 т/год.
На превеликий жаль, у галузі виробництва техніки для вирощування та збирання цукрових буряків не відбулася реалізація переходу на інтенсивні технології, які передбачалися Системою машин на 1986–1995 роки.
Брак ефективного інтегрального просапного трактора стримав розвиток широкозахватних схем посівів із поєднанням виконання технологічних операцій. Як наслідок, за останні 10 років реалізовано лише дві 18-рядні сівалки.

Зі зменшенням обсягів посіву цукрових буряків у роздрібнених господарствах не можна  говорити про широке використання 18-рядних схем сівби в наш час.
Низька економічна ефективність використання наявних енергетичних ресурсів у дрібнотоварних виробництвах, енерго- та наукоємність технології виробництва цукрових буряків обмежують також можливості широкого використання 6-рядних схем сівби.
На близьку перспективу (до 2010 року) превалюватимуть 12-рядні схеми сівби з шириною міжрядь 45 см. Зменшення ширини міжрядь з 45 см до 30 см  видається нереальним.

Нині в технології вирощування цукрових буряків різних рівнів інтенсивності бракує культиватора для проведення міжрядного обробітку з мінімальними захисними зонами та набором різноманітного обладнання (смугового внесення робочих препаратів, підгортання рядків, глибокого розпушування, механічного формування густоти насаджень та іншого), що є пріоритетом  виробництва.
Свого часу УкрНДІСГОМ розробив, випробував і отримав рекомендацію до виробництва культиватора КОЗР-5,4. Нині постала нагальна потреба реанімувати цю розробку, ще раз перевірити (випробувати) й у разі потреби налагодити його виробництво.

Із техніки для збирання цукрових буряків в Україні немає простих, надійних, малоенергоємних гичкозбиральних машин. Окрім цього, немає машини, яка б зрізала гичку і розкидала її по полю чи валкувала. Для збирання цукрових буряків машинобудівна промисловість України випускає достатній шлейф машин, окрім самохідних високопродуктивних комбайнів, які б мали можливість працювати в складних грунтово-кліматичних умовах зон вирощування цукрових буряків.

Основна вимога до техніки — це приведення якості її виготовлення до вітчизняних і міжнародних вимог нормативно-технічної документації.

Під час розробки нової Системи машин для виробництва цукрових буряків слід врахувати погодно-кліматичні умови зон вирощування, виконання технологічних операцій в оптимальні агротехнічні строки, поопераційність виконання технологічних операцій, рядковість технологічних комплексів (12- та 18-рядні) та окремих машин (6, 12, 18-рядні), а також такі чинники: раціональний основний обробіток грунту для відновлення та нагромадження в ньому поживних речовин і вологи; зниження забур’яненості; поверхневий обробіток грунту зі збереженням у ньому вологи в період ранньовесняного та передпосівного обробітку; створення оптимальних умов для точного висівання розрахунковими нормами насіння на задану рівномірно підготовлену глибину; точний, рівномірний висів на задану глибину оптимальними нормами; наявність трудових і матеріальних ресурсів для ефективного формування густоти насаджень і догляду за посівами; надійний захист рослин цукрових буряків від хвороб і шкідників у процесі вегетації; різноманітність способів збирання гички та її використання залежно від попиту; врахування погодно-кліматичних умов, механічних властивостей грунтів під час обрання технології та машин для збирання цукрових буряків.

М.Волоха, В.Крижко, кандидати техн. наук ІЦБ УААН, П.Войтюк, ст. наук. співробітник УкрНДІ НВЦ
 

Інтерв'ю
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні
Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками

1
0