Спецможливості
Агрохімія

Як скоротити втрати озимого ріпаку під час збору врожаю?

21.07.2017
689
Як скоротити втрати озимого ріпаку під час збору врожаю? фото, ілюстрація

Зменшення втрат насіння ріпаку озимого забезпечує обробка посівів препаратами, які склеюють стручки та запобігають їхньому розтріскуванню.

 

 

У даний час розвиток сільського господарства значною мірою залежить від ефективного використання культур, які забезпечують гарантований збут за умови високої рентабельності виробництва. Тому велика увага приділяється хрестоцвітим олійним культурам, зокрема ріпаку озимому. Доцільність його вирощування мотивується зростаючим попитом на насіння  як сировину для харчової та технічної олії (біодизеля), високою економічною віддачею коштів, вкладених у його виробництво та раннім поверненням грошових надходжень.

Підвищення продуктивності та покращення якості насіння ріпаку озимого є важливою умовою розвитку галузі ріпаківництва. Досягнути цього можна завдяки використання високоолійних сортів і гібридів ріпаку озимого та збільшення потенційної урожайності та якості насіння культури. На основі застосування інтенсивної технології вирощування, яка включає також ефективний спосіб зменшення втрат насіння від розтріскування стручків. Оскільки однією з найважливіших проблем у вирощуванні ріпаку є втрата насіння внаслідок розтріскування стручків (до 56% усього врожаю).

Зменшення втрат насіння ріпаку озимого забезпечує обробка посівів препаратами, які склеюють стручки та запобігають їхньому розтріскуванню.

Основною причиною розтріскування є те, що під час достигання в денні години вони підсихають, а в нічні — адсорбують вологу. Такі перепади вологості призводять до деформації стручків і послаблення швів, які тримають їхні стулки.

Доведено, що застосування запобіжних заходів щодо попередження розтріскування має високу окупність (у 5–10 разів), дозволяючи не тільки зберегти врожай, а й значно заощадити кошти на досушуванні насіння до базисних кондицій.

Експериментальні дослідження проводили в Інституті сільського господарства Західного Полісся в 2014–2016 рр. Схема досліду передбачала такі варіанти:

Повторність досліду — триразова. Облікова площа ділянки — 50 м2. Попередник — озима пшениця. Норма висіву 0,8–1,0 млн. штук схожих насінин на гектар. Мінеральні добрива в дозі N30Р90К160 вносили під основний обробіток ґрунту, в перше ранньовесняне підживлення N90 кг/га д.р. і друге через 12 днів в дозі N60 кг/га д.р.

Сівбу проводили сівалкою СН-16 з дисковими сошниками і шириною міжрядь 15 см.

За три тижні до збирання врожаю ріпаку посіви обробляли надземним обприскувачем (ОН-400) плівкоутворюючим препаратом Еластік (1 л/га) в 300 л води суцільним способом, одноразово, коли стручки на рослинах мали світло-зелене забарвлення (70–75%) та були гнучкими і під час згинання буквою U не розкривалися.

Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем неглибокий слабогумусований з такою агрохімічною характеристикою орного горизонту: гумус за Тюріним — – 1,87–1,98%, гідролітична кислотність — 0,42–0,52 мг-екв на 100 г ґрунту, рН сольове 7–7,3, сума ввібраних основ за Каппеном — 20,2 на 100 г ґрунту, рухомі Р2О5 та К2О за Кірсановим відповідно 23,1–30,4 та 9,6–11,8 мг на 100 г ґрунту, легкогідролізований азот за Корнфільдом — 6,7–12,6 мг на 100 г ґрунту.

За результатами досліджень встановлено, що на структурні показники рослин суттєвий вплив мали сортові особливості. Найбільша кількість стручків — 154–205 шт., кількість насінин в стручку — 26,7–28,6 шт., маса 1000 насінин — 4,7–5,2 г, було сформовано сортом Дангал і гібридом НПЦ-9800 за інтенсивної технології вирощування порівняно з контролем (сорт Галицький), де кількість стручків була нижча на 5–56 шт., кількість насінин в стручку — на 0,4–2,3 шт., маса 1000 насінин на 0,2–0,7 г (табл. 1).

Встановлено, що під час достигання ріпаку на рослинах одночасно може бути 30–35% жовтих стручків із дозрілим темним та 70–75% темно-зелених із несформованим зеленим насінням. Саме ці перші стручки найвразливіші до осипання. Проведені обліки показали, що за осипання на 1 м2 10 г насіння втрати врожаю складають 1 ц/га.

А тому для зменшення втрат урожаю від осипання застосовували на посівах перед збиранням плівкоутворюючий препарат Еластік за нормою 1 л/га.

За результатами досліджень встановлено, що розтріскування стручків на необроблених ділянках (контроль) було значне (від 15,2 до 31,7%), втрати врожаю — 0,5–0,9 т/га, тоді як на оброблених ділянках Еластіком 1 л/га розтріскування стручків склало 1,1–1,7% за втрат урожаю — 0,04–0,05 т/га (табл. 2). Також слід зазначити, що розтріскування стручків як на оброблених так і на необроблених ділянках у гібрида НПЦ 9800 було меншим порівняно із сортами, що більш стійкі до осипання. 

Застосування склеювача на посівах ріпаку зумовлює зниження вологості насіння на 4,2–4,4% перед збиранням  майже до кондиційної (8%)  порівняно з варіантом без обробки (контроль), де вологість становила 12,5–13,1%.

Збережений урожай на ділянках оброблених склеювачем Еластік 1 л/га був в межах 0,5–0,9 т/га порівняно з варіантом без обробки, урожайність яких була на рівні 3,7–2,6 т/га.

Застосування «стікера» Еластік на посівах озимого ріпаку є економічно вигідним, затрати на застосування препарату окупилися в 5–8 разів.

Висновок

Таким чином, обробка посівів Еластіком (1 л/га) сприяє рівномірному дозріванню насіння й зниженню його вологості від обприскування до збирання на 4,2–4,4% порівняно з контролем (без обробки), де вологість була на рівні 12,5–13,1%. Застосування склеювача на посівах озимого ріпаку за два–три тижні до збирання забезпечує збереження врожаю від 0,7 до 0,9 т/га (сорт Дангал, Галицький) і 0,5 т/га (гібрид НПЦ-9800).

Р. Шевчук, канд. с.-г. наук, старш. наук. співробітник,

Г. Ровна, старш. наук. співробітник, Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН

 

Інформація для цитування
Спосіб зменшення втрат врожаю на посівах ріпаку озимого  / Р. Шевчук,Г. Ровна// Спецвипуск ж. Пропозиція. Озимий ріпак: ефективні рішення для гарантованої рентабельності / — 2017. — С. 45-46

Інтерв'ю
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських

1
0