Спецгосп нарощує виробництво м’яса

Тут щороку (2003–2005 — очікув.) виробляють у середньому близько 12,9 тис. тонн зерна, включаючи кукурудзу, 2,1 — насіння соняшнику, близько 7,1 — молока та 1800 тонн м’яса всіх видів, у тому числі 1284 тонни свинини, питома вага якої становить понад 71%, а в 2006 р., за прогнозами спеціалістів господарства, вона досягне 80%.

Із року в рік ТОВ “Росія” досягає високих показників у всіх галузях сільськогосподарського виробництва. В 2003–2004 рр. рентабельність галузі рослинництва в цілому становила в середньому близько 60%, у тому числі в      2003 р. — 81,7 і в 2004 — 45,7%.

Відповідно, за 2003–2004 рр. рентабельність продукції тваринництва, в середньому, була близько 20% (у цілому по господарству — 25,9%), у тому числі, відповідно, в 2003 р. — 11,2 (по господарству — 24,3) і в 2004 р. — 28,5% (по господарству — 27,3%). Питома вага одержаних прибутків від реалізації тваринницької продукції в цілому по господарству в 2004 р. становила 57,4% (за 2003–2004 рр., в середньому, — 46%).

Ще кращих показників у тваринництві очікують у 2005 р. Від реалізації молока передбачають одержати 4843 тис. грн прибутку, і рентабельність його становитиме 96,6%, відповідно, від реалізації свиней у живій масі — 5840 тис. грн прибутку за рентабельності 74,2%, а від реалізації великої рогатої худоби в живій масі, навпаки, — 570 тис. грн збитку, і вона нерентабельна. У цілому від реалізації молока, великої рогатої худоби та свиней у живій масі в поточному році сподіваються отримати близько 10,1 млн грн прибутку, а рентабельність тваринництва досягне 64,3%.

 Слід зазначити, що за період 2003–2005 рр., з урахуванням очікуваних обсягів виробництва молока в      2005 р., в господарстві від 1700 молочних корів буде надоєно близько 4180 кг молока на одну корову.

Аналіз згаданого вище свідчить, що все це стало можливим завдяки чітко налагодженій організації праці всіх ланок. Адже успіхи тваринників великою мірою залежать від правильного ведення галузі рослинництва, а кормовиробництво не можна розглядати ізольовано від загальної культури виробництва. Саме завдяки викокій культурі землеробства, в господарстві в основному вирішено проблему кормів. Збір кормів з 1 га сіяних кормових культур за останні            три роки, в середньому, становить                 45–47 ц к. о., за винятком 2003 року — 33,0 ц кормоодиниць (через посуху).

Відносно високі врожаї більшості кормових культур практично на 100% забезпечують тваринництво якісними кормами власного виробництва, за винятком білково-вітамінно-мінеральних добавок та преміксів, які доводиться закуповувати.

Створення міцної і стабільної кормової бази стало одним із основних чинників досягнень у тваринництві, в тому числі в молочному скотарстві та свинарстві, які розвиваються тут інтенсивно.

Це підприємство — одне з найбільших як у районі, так і в області, де впроваджено промислову технологію вирощування та відгодівлі свинопоголів’я. Так, за 2004 р. тут реалізовано 1099 тонн свиней у живій масі, а в 2005 р. передбачають продати 1192 тонни, що на 93 тонни (8,5%) більше, ніж торік.

Станом на 1 вересня 2005 р. господарство утримувало 11072 голови свиней, із них 600 основних і 664 перевірюваних свиноматок, що, відповідно до всього поголів’я, на 543 голови більше, ніж у цей період торік, у тому числі основних свиноматок — на рівні минулого року, а перевірюваних — більше на 484 голови.

Виробництво свинини в господарстві організовано на трьох фермах: племрепродукторі №1 в с. Златоустівка, репродукторній фермі №2 в с. Веселе та фермі №3 в с. Златоустівка, де займаються лише відгодівлею свиней.

Останнім часом підприємство значно збільшить виробництво свинини. У  2006 р., за прогнозами спеціалістів, очікують реалізувати 1400 тонн свиней у живій масі, що на 301 тонну, або 27,3% більше, ніж у 2004 р.

Цих показників досягнуто завдяки підвищенню продуктивності свинопоголів’я, цілеспрямованій селекційно-племінній роботі, налагодженій системі відтворення поголів’я, якісному ветеринарному забезпеченню, чіткому виконанню всіх технологічних процесів та високій організації праці на виробничих ділянках.

Аналіз свідчить, що за 2004 р. більшість (5 із 7) показників основних технологічних вимог із інтенсивного розвитку свинарства, які розроблено в Інституті свинарства УААН (м. Полтава) і затверджено в Держагропромі УРСР від 20.02.1986, господарство виконує, за винятком двох позицій: середньодобовий приріст живої маси свиней на відгодівлі становив 377 за нормативу 450 г і витрати кормів на 1 кг приросту живої маси  8,3 к. о. за нормативу 6 кормоодиниць.

Так, інтенсивність використання основних свиноматок становить 2,2 опоросу за рік за нормативу 2 і більше опоросів, середня жива маса поросят у двомісячному віці — 16 кг за нормативу 16 кг; відповідно, одержали поросят на   1 опорос — 9,2 і 9–10 голів; виробили (виростили) свиней у живій масі з розрахунку на одну голову свиней на початок року — 100 і 100 кг та виробили (виростили) свиней у живій масі на 1 основну свиноматку 18,2 ц і 18 ц.

Інтенсивне ведення галузі свинарства дало можливість значно поліпшити його економічні показники, особливо на це сподіваються в поточному році. Непогані результати одержали від реалізації племінного молодняку свиней. Так, у 2003 р. на племінні цілі було продано    21 кнурця, у 2004 — 38 і за 8 місяців 2005 — 24 голови, а очікується продати за поточний рік 50 кнурців.

Усім відомо, що інтенсивність ведення свинарства залежить від багатьох факторів, але основний із них — раціональне використання кормів. Усього для годівлі свиней готують комбікорми за     7 рецептами, які становлять 100% у структурі раціонів. Тобто в господарстві застосовують сухий концентратний тип годівлі свинопоголів’я.

Рецепти комбікормів для різних статево-вікових груп свиней складають із допомогою комп’ютерної програми ТОВ “Агротех”, Донецьк. На всіх виробничих ділянках впроваджено ресурсозберігаючі технології сухої годівлі. Комбікорми в господарстві виробляють у власному комбікормовому цеху з додаванням білково-вітамінно-мінеральних добавок, які закуповують у ТОВ “Агротех”.

Раціони годівлі свиней збалансовано за всіма поживними речовинами, обмінною енергією, сирим та перетравним протеїном, сирою клітковиною, амінокислотами, мікро- і макроелементами.

Збільшення обсягів виробництва свинини теж великою мірою визначає організація селекційно-племінної роботи. З урахуванням конкретних умов найбільш перспективним у господарстві є розведення свиней великої білої породи, яка проявила себе з найкращого боку за чистопородного розведення. Під час схрещування використовують чистопорідних кнурів породи ландрас на свиноматках великої білої породи. Кнурів породи ландрас щорічно завозять із кращих племзаводів України. Кнурів великої білої породи використовують для покращання відтворних та м’ясних якостей свиноматок основного стада.

Слід зазначити, що спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 03.11.03 № 387/107 підприємству присвоєно статус племрепродуктора з розведення свиней великої білої породи.

На підприємстві працюють відповідно до “Технологічного проекту організаційної, селекційно-племінної роботи по удосконаленню порідних і продуктивних якостей свиней великої білої породи в ТОВ “Росія” Волноваського ра-  йону Донецької області на 2002–2010 роки”, затвердженого на техраді Головного управління сільського господарства і продовольства Донецької облдержадміністрації 21.10.2002 р.

Для ремонту маточного стада відбирають ремонтних свинок у співвідношенні 1:2. Їх штучно осіменяють (в основному) та парують при досягненні живої маси не менше 120 кг, яку вони набирають у віці 8,5–9 місяців.

Після осіменіння та парування свиноматок весь період поросності утримують у групових станках. На опорос їх переводять за 5–7 діб до цього. Після опоросу в 30 діб свиноматок забирають від поросят.

Опороси основних і перевірюваних свиноматок у зимовий період (з жовтня по травень) приймають у свинарниках-маточниках, а в літній період — у літніх таборах.

 Поросят у господарстві вирощують за такою технологією. Відлучення від свиноматок як на племрепродукторі №1, так і на репродукторній фермі №2 проводять у 30-денному віці за середньої живої маси 6,5–8 кг. Новонароджених поросят привчають до годівлі предстартерними комбікормами з 5–7-денного віку, поступово збільшуючи їх кількість. У всіх приміщеннях дотримують оптимального мікроклімату: змонтовано установки “Клімат-47”.

На всіх виробничих ділянках кормороздачу в приміщеннях здійснюють механізовано: видалення гною — скребковими транспортерами ТСН-2Б, а водонапування — з допомогою автоматичних поїлок (соскових).

Навантаження в свинарниках-маточниках на 1 свинарку — 26 свиноматок і 260 поросят, на дорощуванні — 400–500 голів, а на відгодівлі — 1200 голів.

Спеціалісти ветеринарної служби, під керівництвом головного ветлікаря, чітко та злагоджено проводять лікувально-профілактичні заходи із свинопоголів’ям.

Значну увагу в господарстві приділяють роботі з людьми — безпосередніми виконавцями технологічних процесів виробництва. Одними з кращих, за результатами роботи за 8 місяців 2005 р., можна назвати свинарок Т. Єщенко та Н. Хіленко, які обслуговують свиноматок із підсисними поросятами і досягли показників середньої живої маси поросят у 2-місячному віці, відповідно, 17,2 і 18,3 кг; свинарку Л. Чеховську, яка на групі дорощування 600 поросят одержала по 380 г середньодобового приросту живої маси; свинарку С. Кривоножко — на групі відгодівлі 800 голів отримала по 550 г середньодобових приростів живої маси та інших.

Зваживши свої можливості, працівники галузі свинарства та спеціалісти господарства під керівництвом генерального директора О. Єрхова запланували в 2006 р. збільшити чисельність свиней на кінець року до 13 тис. голів, одержати 24 тис. голів приплоду поросят, підвищити середньодобові прирости живої маси на вирощуванні та відгодівлі як мінімум до 350 г, а на відгодівлі — до 450 г та виробити (реалізувати) не менше 1400 тонн свинини.

Цей досвід заслуговує вивчення і впровадження. Керівництво й спеціалісти господарства не чекають нічиїх указівок, а розробляють власну стратегію й тактику, бо бачать у розвитку галузі свинарства (разом із молочним скотарством) не лише можливість для виживання, а й економічну міць господарства. Зростання кількості таких господарств дасть можливість повніше забезпечити населення України продуктами харчування тваринного походження.

Д. Микитюк,

начальник Департаменту ринків продукції тваринництва з Головдержплемінспекцією Мінагрополітики України,

канд. с.-г. наук,

М. Геймор,

Мінагрополітики України,

Київ,

вчений, зоотехнік