Спецможливості
Статті

Система захисту насінників конюшини від шкідників і хвороб (повна версія)

05.06.2008
206
Система захисту насінників конюшини від шкідників і хвороб   (повна версія) фото, ілюстрація
Агротехнічні та організаційно-господарські заходи. На посівах конюшини першого року вегетації закладають спеціальні насінники, а не виділяють їх із загального виробничого травостою. При цьому слід дотримуватися правильної сівозміни з поверненням конюшини на попереднє місце не раніше, як через 5–6 років за дворічного використання й через 3 роки — за однорічного. Кращими попередниками конюшини є картопля, кукурудза на силос, озимі пшениця та жито.

Просторова ізоляція між новими посівами конюшини має бути 2–3,5 км від старих та інших бобових, які є джерелом нагромадження спільних шкідників — бульбочкових довгоносиків, конюшинних насіннєїдів, лучних клопів, стеблових довгоносиків і збудників хвороб — антракнозу, аскохітозу, іржі, вірусних захворювань тощо. Бажано створювати насіннєві посіви поблизу місць гніздування диких комах-запилювачів (лісосмуги, чагарники, балки, яри тощо).
Підготовка грунту. Після збирання попередника — одноразове, дворазове лущення стерні (перше на глибину 6–8 см, друге — на 10–12 см через 3–4 тижні). Зяблеву оранку проводять на глибину 25–30 см, вона сприяє зниженню чисельності бульбочкових довгоносиків, дротяників, підгризаючих совок, лучного метелика та обмежує нагромадження інфекцій різних захворювань (фузаріоз, рак тощо).
Перед оранкою вносять органічні та мінеральні добрива; фосфорні та калійні — згідно з прийнятими нормами для кожної зони вирощування конюшини. Це сприяє кращій перезимівлі конюшини та підвищує стійкість рослин проти ураження кореневими гнилями, раком та іншими хворобами, а також шкідниками.
Обов’язковим є вапнування кислих грунтів, завдяки чому зменшується чисельність грунтових шкідників (дротяники) та ураженість рослин кореневими гнилями, раком.
Перед сівбою конюшини проводять шлейфування, ранньовесняне боронування, культивацію та коткування.
Кондиційне насіння за 4–2 місяці до сівби скарифікують (за великої кількості твердого насіння в насіннєвому матеріалі) та обробляють інсектофунгіцидами. Скарифікація з протруюванням значно зменшує кількість твердого насіння (до 25%) й ураженого хворобами та шкідниками, на 20% підвищує схожість.
Насіння зі стандартною вологістю (11–12%) позитивно реагує на обробку протруйниками, а насіння з вологістю 22–26% практично не придатне для сівби.
Передпосівна обробка насіння конюшини молібденом (2–3 кг/т) підвищує стійкість рослин проти пошкоджень бульбочковими довгоносиками й на 23% підвищує листоутворення.
Доцільна обробка насіння регулятором росту Люцис, п.(10 г/т, 0,05%-ний водний розчин).
Важливою є сівба в оптимальні строки. В разі запізнення сходи інтенсивно пошкоджують шкідники, їх уражують хвороби; в період зимівлі зріджуються посіви та ослаблюються рослини.
Висівання високопродуктивних районованих стійких проти шкідників та хвороб сортів конюшини, таких як Анітра, Миронівська 5 та ін., проводять із використанням стимуляторів росту (Емістим С, 10 мл в 300 л води/га, Люцис, п., 7–10 г у 250–300 л води/га). Одно-дворазова обробка рослин у фазах розвитку початок відростання — закладання суцвіть сприяє підвищенню рівня стійкості проти шкідників, продуктивності культури. Стимулятори росту слід використовувати за день-два перед обробкою інсектицидами, якщо є потреба боротьби зі шкідниками. Систематично знищувати бур’яни на посівах насіннєвої конюшини, які є резерваціями багатьох шкідників (озима совка, лучний метелик, сарана, павутинний кліщ тощо). Після збирання покривної культури, за два тижні до закінчення вегетації, у разі потреби, провести підкошування рослин (на висоту 10–12 см). Взимку снігозатримування та зберігання талих вод, відведення їх (у понижених місцях) сприяє кращому розвитку рослин, підвищенню їх стійкості проти шкідників та хвороб.
На посівах другого та наступних років вегетації. У ранньовесняний період підживлюють рослини мінеральними добривами разом з мікроелементами й стимуляторами росту та боронують суцільні посіви, знищуючи стерньові рештки, а в широкорядних посівах — проводять розпушування грунту в міжряддях.
За достатнього зволоження на насіння доцільно залишати другий укіс конюшини, в разі недостатнього — перший.
У період вегетації проводити систематичне обстеження посівів для оцінки фітосанітарного стану та вчасного застосування заходів захисту з урахуванням порогів шкодочинності шкідників (табл. 2 та 4). Скошування та обмолочування в оптимальні строки дає змогу уникнути втрат насіння. Очищення насіння відразу після збирання дає змогу позбавитися низки шкідливих організмів. Доведене до кондицій насіння слід зберігати в сухому, ретельно очищеному і продезінфікованому приміщенні.
Основні хвороби конюшини подано в таблиці 3.
Хімічні засоби.
Хімічну обробку посівів насіннєвої конюшини проводять лише після їх обстеження та всебічного обгрунтування доцільності. Слід враховувати економічні пороги шкідливості, ступінь заселеності рослин шкідниками та ураженості хворобами, наявність і співвідношення корисних видів комах із дотриманням строків і технологій їх проведення. У цьому разі слід дотримуватися нормативів щодо використання пестицидів (норм витрати, максимальної кратності обробок, строків останньої обробки до збирання врожаю).
Встановлено, що застосування хімічних препаратів проти конюшинних насіннєїдів — апіонів — є найефективнішим у фазі стеблування і бутонізації рослин конюшини й може забезпечити майже 100-відсоткову загибель шкідників.
Обприскування посівів конюшини лучної у фазі бутонізації сумішшю мікроелементів молібдену та бору зі стимулятором росту рослин Емістимом (0,5г +0,6 кг+10 мл/га) з нормою витрати робочої рідини 300–400 л/га сприяє підвищенню стійкості конюшини проти комплексу шкідників та урожаю насіння.


О. Грикун,
ст. наук. співробітник,
канд. біол. наук,
ІЗР УААН

Інтерв'ю
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  

1
0