Спецможливості
Новини

Що втрачають власники паїв та малі й середні фермери від мораторію?

26.07.2017
971
Що втрачають власники паїв та малі й середні фермери від мораторію? фото, ілюстрація
Значна частина громадян - насамперед власники паїв та малі й середні фермери - зазнають економічних збитків від існування мораторію на продаж землі. Окрім того, збитків зазнають і державний та місцеві бюджети

Значна частина громадян - насамперед власники паїв та малі й середні фермери - зазнають економічних збитків від існування мораторію на продаж землі. Окрім того, збитків зазнають і державний та місцеві бюджети. Отже, хто і що втрачає від існування мораторію, пише propozitsiya.com з посиланням на sknews.net.

Власники паїв:

1. Власники, які з різних причин не можуть обробляти землю самостійно і здають її в оренду. За офіційними даними, середній розмір орендної плати на рік становить 1093 грн/га. Всі інші шляхи – незаконні або напівзаконні, і загрожують власнику фінансовими втратами.

2. Власники, які успадкували паї, але мешкають у місті й не мають наміру працювати на землі, – не можуть розпорядитися цим майном на власний розсуд. На сьогодні майже 1,4 млн га розпайованих земельних ділянок не використовуються. Близько 1 млн осіб не обробляють і не здають земельні ділянки в оренду. Як наслідок, не використовуються земельні частки (паї) загальною площею 4,8 млн га або близько 12% загальної площі сільгоспугідь - статистика, яку наводить урядова «Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

3. Власники, які перебувають у матеріальній скруті. Близько ¼ власників паїв мають вік 70 і більше років – тобто скасування мораторію є шансом для 1,6 млн громадян за життя скористатися коштами, отриманими за пай.

Зі скасуванням мораторію власники паїв отримають: можливість розпоряджатися своєю власністю; покращення фінансового становища; зростання вартості паїв (ринкової оцінки земель у власності громадян).

Малі та середні фермери:

1. Високі ризики для довгоокупних інвестицій на орендованій землі. Зокрема, це вкладення у багаторічні культури, у переробку, у поліпшення грунтів, у технології. Саме це створює додану вартість – тобто суттєво збільшує прибутки. Таким чином, мораторій стримує розвиток виробництва з вищою прибутковістю. Як свідчать аналітичні дослідження, ці втрати у секторі сягають 72%, але розподіляються нерівномірно – найбільше тут втрачають саме малі та середні фермери.

2. Не мають доступу до кредитних коштів – на відміну від агрохолдингів, які розміщують акції своїх підприємств на світових біржах і залучають кредитні кошти. До відома: у І кв. 2017-го загальна капіталізація українських агрохолдингів, акції яких котуються на закордонних біржах, досягла найвищого показника у 3,16 млрд. євро.

Що отримують сільгоспвиробники із скасуванням мораторію: покращення доступу до кредитних ресурсів та їх здешевлення (для малих та середніх фермерів); зростання прибутковості (через: залучення нових технологій – збільшення виробництва товарів із високою доданою вартістю, зростання продуктивності в секторі); зростання інвестиційної привабливості галузі та виробника, зростання вартості акцій компаній (через: зменшення ризиків за рахунок визначеності та можливості довгострокового планування, зростання прибутковості).

Місцеві громади

1. Нерозвиненість малого й середнього бізнесу: мала кількість таких компаній не дозволяє збільшувати рівень зайнятості та якість життя в сільській місцевості.

2. Бідність сільського населення не стимулює розвиток сфери послуг та розбудову інфраструктури на селі.

Що отримують місцеві громади із скасуванням мораторію: додаткові надходження до бюджету (від продажу земель комунальної власності, земельного податку, зростання орендної плати); розвиток малого й середнього бізнесу в АПК та інших галузях; нові робочі місця; зростання попиту на товари і послуги для сільського населення (за рахнок підвищення купівельної спроможності сільських мешканців).

Держбюджет

1. Недоотримані кошти від земельного податку. Кількість його платників – близько 7,3 млн – є значно меншою за кількість приватних землевласників та землекористувачів, яких 25,3 млн осіб.

2. Недоотримані кошти через нелегальне використання земель та занижену орендну плату. Зараз близько 2-3 млн га сільгоспземель не мають чіткого правового статусу й у більшості випадків використовуються нелегально.

3. Державні землі, які перебувають у користуванні держпідприємств, установ та організацій (загалом їх 3,2 млн га) використовуються нераціонально. За попередніми розрахунками, через занижений розмір орендної плати земель держвласності бюджети щороку втрачають більше 1 млрд грн.

Що отримує держава із скасуванням мораторію: додаткові надходження до бюджету (від продажу земель держвласності через аукціони, зростання орендної плати, податкових надходжень); збільшення інвестиційної привабливості та надходження іноземемних інвестицій; збільшення вартості земель у держвласності; зростання продуктивності сільгоспвиробнитва та рівня переробки продукції; забезпечення сталого користування земельними ресурсами та залучення нових технологій; нові робочі місця; покращення матеріального становища громадян  у сільській місцевості; зростання ВВП протягом першого року до $1 млрд.

Ключові слова: мораторий, АПК, фермер

Інтерв'ю
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки

1
0