Спецможливості
Архів

Ще рік тому нам казали: “Кому потрібна ваша якість?!”

15.07.2008
125
Ще рік тому нам казали: “Кому потрібна ваша якість?!” фото, ілюстрація
АТЗТ “Агро-Союз” — один із найбільших в Україні виробників молока. Торік півтори тисячі дійних корів підприємства дали середній надій 9 тис. літрів. Але паралельно зі збільшенням продуктивності молочного поголів’я в “Агро-Союзі” акцентують увагу на якості молочної сировини. На переконання генерального директора АТЗТ Володимира Хорішка, саме через неувагу до якості Україна має нині проблеми із зовнішньою торгівлею молочними продуктами.

— Останній рік в Україні активно обговорюють тяжкі наслідки для молокопереробних підприємств, які виникли після запровадження Росією м’ясо-молочного ембарго. А як ця подія позначилася на роботі великих виробників сировини, зокрема, АТЗТ “Агро-Союз”?
— Спочатку й ми постраждали, та потім усе нормалізувалося. Крім того, у переговорах із кількома переробними підприємствами ми реально відчули інше сприйняття якості молока. Якщо ще рік тому вони казали: “Та кому потрібне ваше молоко з вашою якістю?” — але й за більшою ціною! То нині розмова вже інша.
Звісно, це погано, коли закривають кордони й ринки. Але водночас ... Коли ринки були відкриті, чи орієнтувалися наші переробники на тенденції підвищення критеріїв якості? Ні, нічого не робилося! Мовляв, нам і так нормально. От тільки ця позиція нормальною не є. Бо треба було працювати до того, як грім ударив. Працювати швидко й наполегливо.
Тобто найгірше я вбачаю в тому, що за відкритих кордонів ніхто особливо не старався вивести якість молока на належний рівень. Порівняймо наші й іноземні параметри якості: чи можна так довго жити, навіть якщо режим експорту сприятливий?
— Чи можна сказати, що нині попит на молоко з “Агро-Союзу” збільшився проти того, що був рік тому?
— Мабуть. Я сподіваюся на це.
— І закупівельна ціна також?
— Так.
— Чи є це для “Агро-Союзу” передумовами для розширення молочного бізнесу?
— Ми замовили ще одну партію нетелей, бо для тих темпів розширення, які б ми хотіли мати, своїх нам не вистачає. Серйозніше ставлення до якості робить наше майбутнє стабільнішим і гарантованішим. І все ж ми інколи побоюємося ризиків, пов’язаних із нестабільністю відносин зі споживачами молочної продукції. Бо звідки я знаю, куди цей молокозавод продає свою продукцію? До яких витівок він удасться? Може, його закриють, і тоді в мене не стане споживача молока. Ось ці ризики ми й намагаємося закладати в своє планування.
— Головним споживачем молока з “Агро-Союзу” певний час був миколаївський “Лакталіс”. Ваші стосунки тривають і понині?
— “Лакталіс” молока у нас більше не купує. Коли ринки закрилися, вони нас підвели: в односторонньому порядку розірвали домовленості. Тоді ми зверталися в “Клуб Сиру”, щоб вони купували молоко. Але відносини не склалися — за якість треба платити й відповідну ціну...
Тепер ми ризики диверсифікуємо: з’явилися інші три заводи. Є головний покупець — його я назвати поки що не можу. Є й кілька таких, з якими ми ще тільки відпрацьовуємо співробітництво.
— Як, з погляду виробника молока, бачиться ідея первинної його переробки прямо на місці, так би мовити, передпродажної його підготовки — пастеризації абощо.
— Ні, це зовсім інший бізнес, з абсолютно іншим ритмом. Там інші масштаби, інша специфіка, інші ринки. Тобто це зовсім інший головний біль.

Запитував
Павло Коротич

Інтерв'ю
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки

1
0