Спецможливості
Архів

Семимильні кроки СТОВ “Шатурське”

05.06.2008
152
Семимильні кроки СТОВ “Шатурське” фото, ілюстрація
Семимильні кроки СТОВ “Шатурське”

“Тут народився, виріс, тут школу закінчив, після армії повернувся до рідної домівки, одружився і працюю все життя тут”. Таке зізнання зазвичай промовляється без пафосу чи, навпаки, жалю, і найчастіше належить воно людям, які присвятили своє життя селу. Саме так — присвятили. Микола Григорович Дерезенко — один із них. Його любов, тривога, радість, справа всього життя — село Шатурське, що у Ніжинському районі на Чернігівщині.
Місцевий колгосп імені Жовтневої революції очолив у кінці 80-го року, до того був головним інженером господарства, головою сільради. Як сам каже, вибору в райкомі партії йому не залишили, а допомогу пообіцяли.
Колгосп був середнячком, та багатогалузевість (зернові, тваринництво, цукрові буряки) разом із ініціативністю голови допомогли заасфальтувати все село, провести газ, водопровід. Тож 750 мешканців Шатурського не безпідставно з надією дивились у майбутнє. І раптом — перебудова.
Здавалося б, часи непевні, роби як знаєш і що хочеш, можна і на свою користь. Микола Григорович вирішив, що найкорисніше буде, у першу чергу, розрахуватись за електроенергію, щоб не робити боргів, у другу — сплачувати людям (по можливості) зарплату. Головне ж — зберегти господарство від розкрадання. А на здивоване: “Як це Вам вдалося?” — щиро відповідає: “Я не брав, то й люди не брали”. За чесність голову поважали, та це були, так би мовити, моральні дивіденди.
Що ж до матеріальних... Хоч залишилися шатурчани всі вкупі, та сам- на-сам зі своїми проблемами. Майже 10 років ані районному керівництву, ні обласному не було до них діла.
Прийшов час, коли голова відчув, що не просто, як мовиться, “йдуть до ручки”, а й саму “ручку” доведеться без потреби викинути — і вирішив шукати допомоги на стороні.
Спочатку, як здавалось, складались перспективні ділові стосунки з військовими, та відстань від розташування їхньої частини до села — 120 км — через рік їх роз’єднала. Але той самий кілометраж навесні 99-го року не відлякав компанію “Сінком-Холдинг”. Можливо, тому що і його президент М. М. Вощевський, і віце-президент В. О. Пабат, хоч давно вже столичні мешканці, та пам’ятають, звідки вони родом, і Чернігівщина для них — не просто одна з областей України, а рідна земля, за яку вболіває душа.
Тож і вирішили допомогти землякам, але саме тим, хто був здатний не просто працювати заради роботи, а — на результат: вдумливо і наполегливо, користуючись сучасними технологіями. Для цього треба було в дуже стислі строки змінити насамперед людську психологію. Та як це найкраще зробити?
Віктор Олексійович Пабат, доктор сільськогосподарських наук, професор, автор кількох підручників і книг із генетики, селекції в тваринництві і технології переробки продуктів тваринництва, не тільки вчений, а й практик. Замість директивного “роби, як я сказав!”, запропонував спеціалістам господарства дискусію з економічними обгрунтуваннями і тільки після її завершення — впровадження тієї чи іншої технології. “Я намагаюсь за рахунок своїх можливостей, розроблених мною технологій формувати тут здорову наукову зацікавленість усіх спеціалістів”, — каже він.
А про те, що вона вже є, свідчать виробничі показники. Надої молока на фуражну корову до співпраці з компанією становили 1280 кг, цього року очікується 3000 кг. І це за умов, що після вивезення у 99-ому році, у зв’язку з туберкульозом, 200 голів на м’ясокомбінат, стадо оздоровлено і поновлено, ведеться цілеспрямована селекційна робота.
Нині відпрацьовується технологія виробництва свинини на 50 свиноматках. Вона передбачає повні економічні розрахунки у потребах кормів, принцип годівлі, вирощування. Це вже робота на рівні сучасних вимог. І якщо два роки тому від однієї свиноматки було одержано 2,8 поросяти, то лише за останні 10 місяців ця цифра сягнула вже 23.
Є позитивні зрушення і в рослинництві. Врожай зернових становив
25 ц/га, за останні 2 роки — понад 30 ц/га. Висівають нові сорти пшениці, ячменю. Крім того, закладено сортові ділянки. Упродовж цього року, а особливо наступного, господарство матиме власне насіння озимих і ярових культур.
І все ж ставка, зроблена на зернові, не виправдала себе, далася взнаки відсутність соціальної політики захисту виробника. Очікуваного прибутку не одержали. Тож СТОВ “Шатурське”, як вітрильник, ловитиме тепер лише ходовий вітер. А це означає, що наступного року повністю буде змінено структуру виробництва зернового господарства. Восени посіяли лише 300 га озимих культур (проти минулорічних 600). Частину ж звільнених земель буде відведено під зернову кукурудзу. Цьогорічний її врожай становив понад 60 ц/га. До стратегічних культур, крім цієї рослини, наступного року додадуться цукрові буряки, соняшник і пивоварний ячмінь, на поставку якого є домовленість із Чернігівським виробничим об’єднанням “Десна”.
Віктор Олексійович переконав спеціалістів у необхідності забезпечення тваринництва сіном. І воно вже заготовлене для первісток і родильного відділення. А оскільки в реальних планах господарства — створення племінного ядра великої рогатої худоби з перспективним переростанням у держплемзавод, то на часі і питання розширення посівних площ багаторічних трав. У нинішньому сприятливому році з поля взяли чотири укоси. Це і є високий рівень інтенсивного використання землі. Наступного року всі пасовища у Шатурському будуть окультурені, тваринництво переведено на загінну систему випасання.
Тож висновок напрошується сам собою: там, де є співпраця виробника з інвесторами, — є і здобутки. Що ж до компанії “Сінком-Холдинг”, то В. Пабат додає: “Наші інвестиції — це безпосередні фінансові вливання, а саме — у впровадження технологій. Їх складовою є і навчання спеціалістів. Не менш важливо показати людям перспективу, зацікавити нею. А для цього потрібна державна цінова політика підтримки сільгоспвиробника. Вселяє надію позиція Президента нашої країни, який неодноразово наголошував, що в агропромисловому комплексі нас зможуть врятувати тільки високотоварні господарства різної форми власності”.
Але для того, вони повинні не просто зберігтись, а й розвиватись. У Шатурському сьогодні працюють школа, дитячий садок, люди регулярно одержують зарплату. А якби ж ще й державна підтримка була, хоча б за рахунок держзамовлень!..
Вікторія Волошка

Інтерв'ю
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як

1
0