Спецможливості
Техніка та обладнання

Самохідні обприскувачі: різноманіття на ринку України

12.08.2016
4633
Самохідні обприскувачі: різноманіття на ринку України фото, ілюстрація
Vesnyani samohidni obpryskuvachi1

У статті наведено технічні характеристики та якісні показники роботи самохідних обприскувачів як імпортного, так і вітчизняного виробництва, які було перевірено в результаті випробувань, проведених відповідно до вимог нормативно-правових актів України, на основі чого робиться висновок про допуск їх на вітчизняний ринок.

 

У питанні захисту рослин не буває дрібниць, тож слід уникати помилок під час вибору пестицидів, обприскувачів і способу обробки посівів чи грунту й пам’ятати, що будь-яке порушення технології проведення подібних робіт може обернутися неочікуваним і небажаним результатом. 

Що являє собою самохідний обприскувач? Це машини, що вирізняються автономністю, мобільністю та здатністю ефективно і продуктивно працювати за високої робочої швидкості (табл. 1). У кабіні таких машин, як правило, є кондиціонер, вугільний фільтр для очищення повітря й пневматичне сидіння. Розміщення кабіни обприскувача забезпечує відмінний огляд з місця оператора і легке ергономічне управління всіма важливими робочими процесами. Зазвичай самохідний обприскувач оснащений бортовим комп’ютером, що дає змогу ефективно управляти робочим процесом агрегату (ведеться контроль за внесенням препаратів у автоматичному режимі і незалежно від швидкості руху, обліковуються дані про виконану роботу й оброблену площу тощо). До «весняних» самохідних обприскувачів можна віднести цілу низку машин: «Джміль», «Водолій», «Гном», «Роса», «Богдан», «Тімур» та ін. 

Усі ці обприскувачі добре придатні для ранньовесняного внесення мінеральних добрив. На ринку України є великий асортимент мінеральних добрив, представлений у трьох основних групах відповідно до виду формуляції: гранульовані, рідкі та водорозчинні. Найпоширеніша гранульована форма, що пояснюється доступністю і зручністю внесення. Рідкі мінеральні добрива — мінеральні речовини промислового виробництва, які вносять у грунт у рідкому вигляді. Це, зокрема, азотні добрива — рідкий безводний аміак, аміачна вода (водний аміак), аміакати; КАС — концентровані водні розчини сечовини та аміачної селітри; складні добрива, до складу яких входять два або три основних поживних елементи (азот, фосфор, калій) у різних співвідношеннях. 

На сьогодні в Україні рідкі мінеральні добрива використовує лише 10–15% господарств. Причинами цього можна назвати високу їхню вартість (хоча наразі тверді добрива теж недешеві) і невеликий асортимент, а також відсутність у господарствах сучасних машин для їхнього внесення. Натомість підживлення рослин добривами саме у рідкій формі є найоптимальнішим. Особливо ефективне застосування рідких мінеральних добрив у посушливих районах: порівняно із гранулами, вони швидше засвоюються та інтенсивніше впливають на рослини. Водночас такий спосіб внесення забезпечує високу рівномірність надходження поживних речовин до кореневої системи культури, і застосовувати його можна на різних стадіях вегетації рослин: як під час висівання чи садіння, так і за позакореневого підживлення. Ще однією незаперечною перевагою рідких мінеральних добрив є зручна для зберігання і використання форма, що, у свою чергу, знижує витрати на їхнє транспортування, зберігання та розвантаження. Окрім того, поживний розчин, як правило, вже готовий до застосування, а сам процес внесення добрив не потребує додаткових витрат на зважування, розчинення і фільтрацію препарату. Крім того, засоби внесення рідких добрив довговічніші, ніж розкидачі твердих добрив. 

Оскільки в Україні все ширше почали застосовувати добрива КАС, то, відповідно, на вітчизняному ринку стали з’являтися і набирати значної ваги у ринковому попиті машини для їхнього внесення. Обприскувачі цього модельного ряду справді прості в обслуговуванні, оскільки мають мінімальну кількість точок мащення, а завдяки відкидному капоту забезпечують легкий і безперешкодний доступ до основних елементів, що потребують ретельнішого контролю та догляду. Але ці машини не настільки широкозахватні, як інші самохідні обприскувачі, представлені на ринку України. 

Представниками цієї групи є обприскувачі, призначені для внесення засобів захисту рослин на площах зернових, технічних і просапних культур. Вони з’явилися на ринку України вже давно, і слід відзначити, що вітчизняні виробники також не пасуть задніх у створенні таких машин. Вага обприскувачів перебуває у межах від 850 до 1500 кг, а ємність бака становить 600–1500 л. Як правило, вони оснащені двигуном із потужністю, що за її показником близький до тракторів, які агрегатуються із причіпними обприскувачами (тобто від 80 до 120 к. с.). Ширина захвату в них становить від 20 до 24,4 м. 

Далі представлено основні конструктивні характеристики польових обприскувачів, що проходили випробування і пропозиції яких наявні на ринку України (табл. 2).

“ДЖМІЛЬ”

Представником цього модельного ряду є самохідний обприскувач «Джміль». Він складається із моторно-трансмісійної установки (двигун, коробка передач, головна передача та бортові ланцюгові); кузова (зварна фермова рама, робоче місце оператора, моторний відсік, панелі облицювання); ходової частини (підвіски, колісні рушії); електричного обладнання; рульового, а також гальмівного управління; приводу технологічного обладнання (бак, штанга, насос). 

Dzhmil obpryskuvach

На обприскувачі встановлено бензиновий двигун інжекторного типу від ВАЗ 11183. Коробка передач механічна, забезпечує отримання п’яти передач переднього ходу та одну — заднього. Передній та середній мости обладнано некерованими колесами, які мають незалежну підвіску, телескопічними гідравлічними стійками із гвинтовими циліндричними пружинами, а задній міст — ведений, із керованими колесами, та має незалежну підвіску із телескопічними гідравлічними стійками, з гвинтовими циліндричними пружинами. Гальмівна система одноконтурна, із гідравлічним приводом. Встановлюється два режими експлуатації обприскувача: робочий і транспортний. Робочий режим — використання обприскувача за його призначенням під час обробітку польових культур (рух — колесами сільськогосподарського призначення із шинами-оболонками наднизького тиску — КС×ШО). Транспортний режим — для доставки обприскувача до місця проведення робіт (рух відбувається автомобільними колесами).

Ємності для робочої рідини можуть встановлюватися із різним об’ємом відповідно до потреб замовника: на 800, 1200 л. 

Штанга має дві бічні та одну середню секції, тросову систему утримання та амортизації штанг, її складання та розкладання відбувається вручну, посекційно (з допомогою шарнірів). У робочому положенні штанга фіксується болтовими з’єднаннями шарнірів та трубчастою системою утримання штанги. 

Насос — мембранно-поршневого типу — призначений для забору робочої рідини із бака і подавання її до робочих органів (розпилювачів).

“ВОДОЛІЙ”

Наступний представник ряду легких, «весняних», обприскувачів — «Водолій», конструкція якого має такі основні вузли та частини: рама з каркасом, двигун, трансмісія, підвіска коліс, кабіна, рульовий механізм, гальмівна система, електрообладнання.

На рамі встановлено каркас, що становить із нею єдину зварну конструкцію. Каркас призначений для кріплення кабіни і встановлення амортизаційних стійок підвісок коліс, приладів світлового освітлення та сигнального обладнання.

Vodolii obpryskuvach

Двигун Kubota (Японія) — чотиритактний, чотирициліндровий, дизельний із турбонагнітачем.

Трансмісія включає у себе муфту зчеплення, коробку передач, вали приводу й редуктори мостів. Коробка передач — механічна, ступінчаста і забезпечує отримання чотирьох передач переднього ходу та одну — заднього.

Підвіска коліс передньої і задньої осей незалежна. Гальмівна система обприскувача — гідравлічна, двоконтурна. Гальма передніх коліс дискові, задніх — барабанного типу. Гальмо стоянки — механічне, із тросовим приводом на задні колеса.

Встановлюється два режими експлуатації обприскувача: робочий і транспортний. Робочий режим — використання обприскувача за його призначенням під час обробки польових культур, що відбувається на колесах сільськогосподарського призначення із шинами-оболонками наднизького тиску (КС×ШО) або вузькопрофільних шинах (КС×УП). Транспортний режим — для руху обприскувача на автомобільних колесах дорогами загального призначення до місця проведення робіт.

За побажанням привід насоса може здійснюватись з допомогою гідравліки, що дає змогу точно підтримувати швидкість обертання насоса в заданих параметрах, збільшити робочу швидкість до 45 км/год, зі старту забезпечити задану норму і рівномірність внесення робочої рідини, а також уникнути зміни норми внесення на полях зі складним рельєфом.

«Водолій» оснащується власним бортовим комп’ютером для диференційованого внесення рідких добрив. 

Серед основних функцій комп’ютера треба відзначити: 

  1. автоматичний контроль заданої норму виливу на гектар, незалежно від швидкості руху машини;
  2. можливість посекційного відключення штанги;
  3. контроль швидкості руху;
  4. контроль обробленої площі;
  5. вказує залишок рідини в баку;
  6. передача даних по витраті палива;
  7. дає змогу задавати одну з раніше виставлених норм дозування (норми виливу).

Комп’ютер обладнаний модулем GPS і може передавати дані про виконувані роботи з прив’язкою до координат у режимі реального часу. Ці дані можливо переглядати через WEB-інтерфейс з будь-якого, підключеного до мережі інтернет, пристрою. Ємності для робочої рідини можуть мати кілька варіантів для встановлення на обприскувач: об’ємом 800, 1000 або 1500 л. 

“ГНОМ”

До когорти самохідних обприскувачів входить також ще один представник вітчизняного виробництва — «Гном». Обприскувач складається із двох машин: енергетичного універсального малогабаритного засобу із колісною формою 4×4 та одновісного польового напівпричіпного обприскувача, що агрегатується з енергозасобом шляхом роз’ємного з’єднання напіврами і каркаса напівпричепа у єдину жорстку конструкцію машини із колісною формою 6×4. Енергозасіб складається із рами та каркаса, двигуна, трансмісії, підвіски коліс, кабіни, рульового механізму та гальмівної системи.

Одновісний напівпричіпний обприскувач має такі конструкційні складові: напівраму і каркас, колісну підвіску, комплект коліс, електрообладнання, ємності для робочої рідини, насос, фільтри, технологічні комунікації для подавання рідини, штангу. 

Обприскувач комплектується GPS-навігатором та системою паралельного водіння.

"РОСА"

Наступний представник із розряду «легких» — агротехнічний комплекс «Роса» — білоруський самохідний обприскувач-всюдихід (саме так його охарактеризували самі виробники). Робоча швидкість — 18–27 км/год. Довжина штанги становить 20 м. Місткість бака — 750–1200 л. Ширина колії нерегульована і становить 2150 мм. До складу комплексу входить власне обприскувач та енергозасіб УЕСМ «Роса». Обприскувач комплектується GPS-навігатором. Завдяки гідроприводу насоса та електронній системі контролю і регулювання витрати робочої рідини ARAG Bravo 180, в обприскувачі підтримується потрібна норма її внесення незалежно від швидкості руху комплексу.

Rosa obpryskuvach

Обприскувачі цього ряду оснащені блоком комп’ютерного контролю Bravo 180. Він забезпечує автоматичну підтримку виставленої норми витрати рідини та дає змогу операторові контролювати всі основні параметри обприскування, а також дистанційно вимикати подавання робочої рідини до штанги або окремих її секцій. В усіх обприскувачах для фіксації штанги у робочому положенні застосовано болтові з’єднання шарнірів та тросову систему її утримання й амортизації.

Під час випробувань самохідних обприскувачів результати всіх машин щодо якості виконання технологічного процесу задовольнили вимоги нормативних документів. 

Отже, для найоптимальнішого вибору моделі обприскувальної машини самохідного типу варто заздалегідь провести зважений розрахунок її потужності і можливостей відповідно до потреб і вимог вашого господарства, що забезпечить ефективне та економічно доцільне вирішення конкретних завдань і обсягів сільгоспробіт.

Зростаючий попит на самохідні оприскувачі в Україні відповідає сучасним світовим тенденціям розвитку агротехнологій, що все ширше застосовують хімічні засоби управління продуктивністю польових культур.

В. Войновський, завідувач лабораторії, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

Інтерв'ю
Кліматичні зміни та несприятливі для ринку умови, спричинені COVID-19, не дали змоги українським агровиробникам цього року вкотре продемонструвати світу рекордні врожаї, особливо таких пізніх культур, як кукурудза та соняшник. Втім, і той... Подробнее
доцент Львівського національного аграрного університету, канд. с.-г. наук Ігор Дидів (ліворуч) і співвласник компанії "Тетра-Агро" Сергій Прокопенко (праворуч)
Доцент кафедри садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук розповів сайту «Пропозиція» про нові дослідження і їх результати.                     - Зараз пора літніх... Подробнее

1
0