Спецможливості
Статті

Розширення площ вирощування зернової кукурудзи в Україні — нагальна потреба сьогоднішнього дня

05.06.2008
145
Розширення площ вирощування зернової кукурудзи в Україні — нагальна потреба сьогоднішнього дня фото, ілюстрація
Розширення площ вирощування зернової кукурудзи в Україні — нагальна потреба сьогоднішнього дня

Зернова кукурудза як сільськогосподарська культура на шляху впровадження у виробництво в Україні мала низку взаємовиключних етапів — від адміністративного нав’язування у всіх без винятку регіонах до розширення площ з ініціативи сільгоспвиробників через досить високу рентабельність її виробництва.

Встановлене роками поняття, що зернова кукурудза не є рентабельною культурою для більшості територій України, не відповідає дійсності. На сьогодні її з успіхом можна вирощувати не тільки на теренах так званої кукурудзяної зони: Черкаської, Кіровоградської областей, півночі Одеської та Миколаївської, півдня Вінницької, Київської та Сумської областей, але і в більш посушливих регіонах: Луганській, Донецькій, Дніпропетровській областях, а також у більш північних регіонах Сумщини, Київщини, Чернігівщини. Такий стан речей обумовлений двома причинами: по-перше, появою на українському ринкові високопродуктивних гібридів кукурудзи з ФАО до 250, які дають змогу вирощувати кукурудзу на зерно у всій зоні Лісостепу і навіть південного Полісся, по-друге, появою гібридів з ФАО 300–450, які відзначаються дуже високою посухостійкістю, що обумовлює поширення кукурудзи на південь степової зони, де вона з успіхом росте в умовах богара.

У 2003 році значну площу вимерзлого озимого клину було пересіяно зерновою кукурудзою. Погодні умови року склались дуже сприятливо для цієї культури, за винятком перших 75 діб вегетації. У другий період вегетації співвідношення тепла й вологи, які склалися на більшості території України, майже повністю відповідали біологічним вимогам цієї культури, в зв’язку з чим нинішнього року забезпечені її високий урожай і найбільший за останні 10 років валовий збір.

Займаючись вирощуванням кукурудзи понад 12 років, агрофірма “Сади України” має певний досвід її вирощування: в останні три роки врожайність на полях агрофірми в Кегичівському районі Харківської області не знижувалась нижче 70 ц/га і в середньому становить 82 ц/га. Це обумовлено, на думку фахівців фірми, комплексом причин: по-перше, погодні умови останніх трьох років можна охарактеризувати як досить сприятливі для задоволення біологічних вимог кукурудзи, по-друге, це застосування найпередовіших технологій її вирощування, по-третє, використання високопродуктивних, стійких до несприятливих погодних умов гібридів кукурудзи селекції Інституту полівництва та овочівництва м. Нові Сад (Сербія і Чорногорія). Проведені в попередні роки випробування на полях агрофірми в різних регіонах України показали, що гібриди селекції цієї наукової установи не поступаються за ступенем стиглості аналогічним гібридам провідних закордонних фірм, а за низкою показників, зокрема за посухостійкістю та ступенем ураження лучним і стеблвим метеликом, навіть їх перевершують. Сербські гібриди, як і гібриди фірм — лідерів у насінництві кукурудзи, — належать до дволінійних і отримують їх на основі фертильних материнських ліній. Це, безумовно, потребує високих затрат у насінництві, але забезпечує максимальний ефект гетерозису в гібридах першого покоління. Саме такі гібриди охоплюють майже 100% площ у країнах, які є лідерами з вирощування зернової кукурудзи, зокрема в США. Цього року на демонстраційному полі агрофірми було представлено 16 гібридів селекції Інституту полівництва та овочівництва м. Нові Сад з ФАО від 150 до 640. Близько 650 сільгоспвиробників, які були присутні на Міжнародному семінарі День поля, на власні очі бачили стан посівів, біологічна врожайність яких сягала 90–160 ц/га. За признанням сербських учених і виробничників, які були присутні на Міжнародному семінарі День поля в АФ “Сади України”, кукурудза, яку вони бачили на наших полях, краща, ніж у їхній країні, і перебуває на рівні міжнародного лідера з урожайності цієї культри — штату Айова.

Середня врожайність гібридів кукурудзи NS-444 та NS-300 за 2002–2003 роки в Україні становить 60–70 ц/га, що за існуючої ціни на зерно робить її досить рентабельною. У 2003 році врожайність понад 70–80 ц/га по гібриду NS-444 отримано навіть у таких несприятливих, на перший погляд, регіонах, як Сватівський і Свердловський райони Луганської області та Нікопольський Дніпропетровської. На полях Агрофірми “Сади України” врожай цього гібрида становив 114 ц/га з площі 160 га. Понад 85–100 ц/га показали врожайність гібриди NS-101, NS-184, NS-251, NS-301, що мають ФАО 150–250. Складні погодні умови цього року не сприяли засіванню озимою пшеницею запланованих площ на більшості території України. Через це значна площа у 2004 році засіватиметься ярими культурами. Якісного насіння ярих колосових в Україні досить небагато, і ціна його буде досить велика: від 50 до 100$ за гектарну норму, що, безумовно, негативно вплине на рентабельність сільськогосподарського виробництва. Вирощування кукурудзи на зерно може, як і нинішього року, виявитись значно вигіднішим. Якісне насіння кукурудзи гібридів з ФАО від 150 до 450 можна придбати в АФ “Сади України”.

Агрофірма “Сади України” ще раз нагадує виробничникам, що тільки вона має ексклюзивне право на вирощування і реалізацію насіння гібридів соняшнику і кукурудзи селекції Інституту полівництва й овочівництва м. Нові Сад (Сербія і Чорногорія) на Україні (гібриди соняшнику: Титанік, Гена, Хортиця, Балкан, Драган, Мілутін, Белград, кукурудзи: NS-101, NS-300, NS-444). Купуючи їх в іншому місці, ви ризикуєте придбати підробку.

О. Зайцев,
президент агрофірми “Сади України”,
В. Ковальов,
заступник директора
з наукової роботи, канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  

1
0