РОЗДВОЄННЯ ДУМОК

Що більше аналізуєш ситуацію в агропромисловому комплексі України взагалі та в сільському господарстві, зокрема, то більше відчуваєш якесь роздвоєння думок, що в медичній науці давно відомо під назвою “шизофренія”. Останній рік — то взагалі одна суцільна “шиза”. Ось навіть уже дві виставки “Агро” з’явилися, і кожна оголошує себе єдиною і справжньою...

І дійсно, яка з них справжня? Одна (у Чубинському), хоч і поступається видовищністю, побутовими зручностями та розташуванням, проте є ближчою до землі, на якій можна демонструвати переваги різної сільгосптехніки. Друга (у Національному виставковому центрі в Києві) нагадувала, скоріше, велику продовольчу крамницю, поєднану із великим пивним баром (площі під питійними закладами набагато перевищували площі, відведені під демонстрацію техніки). І саме розмаїття алкоголю як на стендах, так і в питних закладах, наштовхувало на запитання: куди йдемо?

Відповідь на нього я знайшов у павільйоні, де розмістилася експозиція Державного департаменту харчової промисловості. Спочатку наведемо переможні реляції Держхарчопрому, а потім їх проаналізуємо. На відміну від оригінальної таблиці, подамо дані в порядку відносного зменшення виробництва.

Хоча дані в таблиці вже дають підгрунтя для певних висновків, останні будуть ще більш вражаючими, якщо навести ще одні цифри, які також демонструвалися на стенді Держхарчопрому, — дані щодо реінвестування у власний капітал за галузями харчової промисловості у 2003 р. (млрд грн):

Отже, найбільше зростання маємо у переробці цукру-сирцю — уп’ятеро порівняно з попереднім роком. І знову виникає роздвоєння свідомості, хоча, здається, від неї вже серйозно потерпає Національна асоціація “Укрцукор”. Наведемо кілька повідомлень інформагентств: “У 2004/05 МР істотно знизиться кількість працюючих цукрових заводів. Це пов’язано з тим, що Національна асоціація цукровиробників “Укрцукор” вирішила більш жорстко підійти до питання розподілу квоти між цими підприємствами, повідомили в асоціації. На думку фахівців асоціації, не всі підприємства зможуть забезпечити повноцінну й ефективну роботу (впродовж не менше 45 діб). Заводи, які не можуть забезпечити себе сировиною і не виконують нормативних галузевих вимог, не отримають дозволу на переробку цукрових буряків. У проекті наказу Мінагрополітики Укрцукор пропонує видати квоту на роботу в сезоні 2003/04 МР 80 заводам, тоді як минулого року буряки переробляв 121 цукровий завод. В Україні на сьогоднішній день зареєстровано 192 цукрових заводи, з яких, за даними НАЦУ, 30 уже порізано на металобрухт. Крім цього, в найближчому майбутньому, можливо, припинять своє існування ще до 40 підприємств” (“Укрінформ: новини агропромислового комплексу”, №28, 12 липня 2004 р.).

Укрцукор занепокоєний сталою тенденцією до зниження площ під посіви цукрових буряків і пропонує дотувати вирощування цієї культури” (Укрінформ: новини агропромислового комплексу”, №29, 19 липня 2004 р.).

“Асоціація “Укрцукор”, що поєднує 192 цукрових заводи, ініціює дотування сільгоспвиробників, які вирощують цукрові буряки. Про це повідомив перший заступник голови правління Укрцукор Петро Борисюк. За його словами, асоціація вважає необхідним державне дотування для здешевлення вирощування цукрових буряків за рахунок коштів, отриманих від продажу квоти цукру-сирцю. За підрахунками Укрцукру, нині Україна використовує свої виробничі можливості з виробництва цукру з буряків на 10% і може випускати до 9 млн т цукру за рік” (“Українські Новини”, 01.07.2004).

Господарства не хочуть вирощувати цукрові буряки, інвестиції в цукрову галузь перебувають практично на передостанньому місці у загальному обсязі інвестицій в харчову промисловість, кількість заводів постійно скорочується. Із 192 заводів на початку 1990-х рр., потужності яких давали змогу виробити близько 6 млн т бурякового цукру, залишається практично 80. Як за таких умов можна, не напружуючися, виробити 9 млн т бурякового цукру, залишається загадкою. Все це нагадує марення божевільного, про якого оповідав Швейк: усередині земної кулі є інша куля, більша за першу.

До речі, стосовно дотування. Все населення України й так уже п’ять років дотує цукрову галузь після введення мінімальних цін на цукор та цукровий буряк. У США, наприклад, середня собівартість бурякового цукру теж дорівнює 440 USD/т, а ціна буряків становить 40 USD/т. Але при цьому дотації виробникам цукрових буряків сплачуються (через ціну) з державного бюджету, який, в основному, формується за рахунок податків з багатих компаній та фізичних осіб. В Україні ж держава просто задекларувала мінімальні ціни, а дотує цукрову галузь збідніле населення. І все одно цукровикам мало!

Дивимось далі. На третьому місці за показниками результативності — олійники. Вони ж перебувають і на третьому місці за показниками власних інвестицій. А якщо врахувати ще й іноземні інвестиції, то, мабуть, вони тут є лідерами. І це тому, що Верховна Рада та уряд зробили у 1999 р. олійникам подаруночок у розмірі 23-відсоткового мита на експорт олійних культур, у результаті чого виробництво олії дотується за рахунок виробників олійних культур. Як говориться в одній рекламі: навіщо купувати дорожче?

А тепер найцікавіше. Обсяги виробництва етилового спирту у 2003 р. зменшилися, а виробництво лікеро-горілчаних виробів — зросло. Інвестиції в спиртову промисловість посідають четверте місце. Принагідно зауважимо, що основним споживачем спирту є хімічна промисловість. Отже: менше хімії, більше кайфу! Але ж горілка без пива — гроші на вітер. Тому додаємо сюди зростання виробництва пива, суттєве зростання його імпорту, друге місце за інвестиціями в пивну галузь — і отримуємо світле майбутнє населення України у вигляді нації безнадійних алкоголиків.

А який кайф запалити цигарку під градусом! Виробництво тютюнових виробів зросло на 20%! На жаль, Держхарчопром не навів даних стосовно інвестицій у цю галузь, проте ситуація й так зрозуміла.

Нарешті погляньмо на молоко та м’ясо. Виробництво ковбасних виробів і сирів зросло на понад 30%, виробництво м’яса та інших молочних продуктів теж виглядає непогано. Але турбує питання: чи надовго вдасться зберегти такі темпи й надалі, якщо поголів’я основних сільськогосподарських тварин скорочується?

З м’ясом, здається, все зрозуміло. Залишилося прояснити ситуацію з молоком. Виробництво молокопродукції за всіма категоріями у 2003 р. зросло, незважаючи на скорочення поголів’я корів, навіть на подвір’ях населення. Можна, безумовно, припустити, що вирізали найменш продуктивних корів, і продуктивність молочного стада в цілому зросла. Проте більше ніж 3/4 корів перебуває саме на подвір’ях, де використання концентрованих кормів є мінімальним, що й підтверджує статистика: у 2003 р. їх було вироблено лише 1,5 млн т. Виходить, що, всупереч аграрній науці, годівля тварин чистим зерном дає набагато кращі результати, ніж годівля концкормами. Тоді виникає питання: чому Мінагрополітики прогнозує, що в 2010 р. кормовиробництво зросте до 57,6 млн т кормових одиниць з 18 млн т у 2004 р., якщо поголів’я тварин стабільно скорочується? Не виключено, що за відсутності сільгосптварин (а отже, м’яса й ковбаси) у 2010 р. саме населення України почне споживати концкорми. Воно вже й так переходить на харчування переважно кондвиробами — дивіться, як стрімко розвивається кондитерська галузь і які інвестиції пливуть до неї.

Ось таке “солодке життя” чекає нас у недалекій перспективі: заллємося горілкою з пивом та додамо кайфу нікотином, поївши всю худобу, і перейдемо на тістечка та концкорми. Хай живе!

Юрій Михайлов