Спецможливості
Архів

РИЗИКІВ ВИСТАЧИТЬ УСІМ

05.06.2008
146
РИЗИКІВ ВИСТАЧИТЬ УСІМ фото, ілюстрація
РИЗИКІВ ВИСТАЧИТЬ УСІМ

Я хотів би наголосити на ролі держави у страхуванні сільгоспризиків. Коли країна виплачує міжнародні борги (у березні цього року мало бути виплачено 2,1 млрд грн, у вересні — 2,2 млрд, а потім, до кінця року, ще кілька сотень мільйонів, що загалом є майже третиною Державного бюджету), то на яку підтримку сільського господарства можна розраховувати? Тому все навантаження ляже на банки, які на свій страх і ризик кредитуватимуть аграріїв. Я упевнений, що, незважаючи на постанову Кабміну від 28 січня 2003 року, якою передбачено виділення 145 млн грн, держава ці гроші не зможе надати. І не тому, що не схоче, а тому, що не матиме для цього коштів. Водночас держава створює ще й перешкоди: щойно почало все налагоджуватися на зерновому ринку, так почали встромляти палиці в колеса і заважати країні просуватися у цьому напрямі.
З приводу перестрахування. Я читаю весь час у пресі, що треба створювати державне перестрахування. Скажіть, будь ласка: навіщо тоді державі потрібні будуть такі проміжні ланки, як страхові компанії?
Інша позиція полягає в тому, що перестраховуватися потрібно у західних партнерів. Але в них свої методики і програми, на них розраховувати можна лише по окремих ризиках. Тенденція навіть така, що прийняття сільгоспризиків вони нині згортають. І якщо з перестрахувальниками вдається досягти домовленості стосовно роботи за окремими ризиками — то це вже успіх. Наприклад, компанія Partner Re спеціалізується на катастрофічних ризиках і за прийнятою у нас методикою працювати не зможе. Адже після того, як землю в Україні розпаювали, статистики врожайності полів не стало, що для перестрахувальника є істотною перешкодою. Тому моя думка така: на першому етапі треба взяти їхні програми і спробувати їх впровадити.
Нині активно дискутується питання можливого створення страхових фондів або пулів. Моя позиція полягає в тому, що коли нам ніхто не може допомогти, а ми слабкі, то такий фонд створювати треба. І не для того, щоб це була якась надбудова, яку слід утримувати. Якщо страхові компанії страхуватимуть урожай, майно підприємств, життя фізичних осіб тощо, то з усіх цих надходжень, згідно із законодавством України, вони мають право перераховувати частину платежів у фонд страхових гарантій. Цей фонд — а не кожна окрема страхова компанія — і повинен оплачувати працю агрономів та решти фахівців, залучення яких потрібне для розвитку цього напряму. Бо ж нині деякі страховики беруть у свій штат аграрних спеціалістів, які супроводжують процес вирощування застрахованих культур. Проте якщо завтра ці компанії візьмуться страхувати льотчиків-випробувальників — і розповідатимуть їм, як правильно випробовувати літак, післязавтра — шахтарів, і знову вчитимуть їх?! Абсурд! Отож, є правила страхування: вони мають бути складені і виконуватися. Адже фермер — передусім підприємець, і якщо вже він розпочав виробничу діяльність, то повинен підходити до справи професійно. Тому його ризики слід чітко розділити на такі, що їх повинні взяти страхові компанії (це ризики стихійних лих і загибелі врожаю) і такі, що виникають через брак у сільгоспвиробника професійних знань. Тобто якщо ти не знаєш, як робити, — не треба й починати або ж треба спочатку навчитися.
Отож, цей фонд, по-перше, має брати на себе певну частину ризиків; по-друге, навчати спеціалістів, які забезпечуватимуть контроль за додержанням усіх агротехнічних правил. Ним повинні бути передбачені превентивні заходи, як-от: якщо через морози загинули посіви, то господарства мали б закупити (чи заготувати заздалегідь) зерно для пересівання. І не потрібно жодного правління такого фонду: слід лише мати керуючу компанію, де повинні працювати справжні фахівці.
І остання пропозиція. Комітет ринкової інфраструктури УАК повинен набрати спеціалістів, які визначатимуть, наскільки страхова компанія є надійною і наскільки надійні її перестрахувальники. Адже про перестрахувальників нині надходить неправдива інформація. З іншого боку, що більше буде перестрахувальних компаній на ринку України, то краще: ризиків тут вистачить усім. Аби потім були виплати.
Володимир Скоморохов,
член комітету ринкової
інфраструктури Української
аграрної конфедерації

Інтерв'ю
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0