Спецможливості
Агробізнес

Ринок фруктів і ягід

05.06.2008
510
Ринок фруктів і ягід фото, ілюстрація
Ринок фруктів і ягід

Нині, коли в Україні дедалі ширше розвивається багатоукладна економіка, ринкові відносини стають основними чинниками регулювання виробництва продукції садівництва. Адже співвідношення між попитом і пропозицією на ринку фруктів і ягід зумовлює перетікання капіталу та переміщення ресурсів між галузями та регіонами, впливає на рівень і динаміку цін, а отже, є ключовим чинником формування доходів товаровиробників.

Сучасні параметри розвитку садівництва (обсяги, якість, сортимент продукції та ін.) визначаються не тільки специфічними умовами відтворення і розподілу продукції, характерною особливістю яких є скорочення та різке подорожчання ресурсів, а й, передусім, об’єктивними законами ринку, змінами його кон’юнктури. За останні десять років у нашій країні склалася доволі несприятлива ринкова ситуація для розвитку вітчизняного садівництва. Вона зумовлена дією комплексу негативних чинників і тенденцій функціонування плодово-ягідного ринку. Основні з них: зруйнована система організованої торгівлі, що призвело до різкого (втричі) скорочення товарообігу, сприяло створенню стихійних ринків; тенденція спаду попиту і пропозиції, переважання темпів зниження попиту над темпами зменшення пропозиції, перенасичення ринку багатьма видами продуктів; докорінна зміна механізму ціноутворення: ціни на продукцію садівництва високі для споживачів і дуже низькі для товаровиробників — вони не забезпечують навіть відшкодування витрат, країна щорічно має негативне сальдо балансу зовнішньої торгівлі фруктами і ягодами. У першому півріччі 2001 року імпорт перевищував експорт у 6 разів, а в 2002-му — вчетверо (табл.1).
На зовнішньому ринку представлені переважно свіжі фрукти і ягоди (55–60% усього експорту і 95–98% імпорту за рік). Найбільшу питому вагу в структурі імпортних свіжих продуктів мають плоди цитрусових (апельсини, мандарини, лимони) та банани, — відповідно, 56,5 і 30,6% (рис.1). Серед цитрусових частка апельсинів становила 36, мандаринів — 33 і лимонів — 28%. Яблук у 2001 році надійшло за імпортом 1244 т, що на 32% менше порівняно з 2000 роком. Серед них частка плодів сорту Голден Делішес становила 14 і Гранні Сміт — 15%. Основними постачальниками свіжих фруктів і ягід на внутрішній ринок України у 2001 році були: апельсинів — Туреччина (40%) та Греція (25%); мандаринів — Туреччина (54%) та Грузія (29%); лимонів — Туреччина (68%); бананів — Еквадор (84%); горіхів — Індонезія (42%) та Бразилія (19%); яблук — Угорщина (21%), Італія (15%) та Молдова (12%); винограду — Іран (39%) і Туреччина (26%); сушених плодів — Туреччина (96%); заморожених ягід — Польща (39%) та Греція (22%).
Зменшення обсягів виробництва та зниження конкурентоспроможності продуктів вітчизняного садівництва і виноградарства призвело до скорочення експорту фруктів і ягід з України з 19,1 млн дол. США у 2000 році до 18,2 млн дол. — у 2001-му, або на 4,7%. У товарній структурі експорту найбільшу питому вагу мали свіжі (55,9%) та заморожені (38,1%) продукти садівництва і виноградарства, а консервовані (для короткотермінового зберігання) і сушені, — відповідно, 5,3 і 0,7%. Серед свіжих продуктів експорту основними були горіхи та лісові ягоди (чорниця, журавлина) — 49,7 і 40,6% усього експорту свіжих фруктів та ягід (рис.2).
Однією з негативних тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі є майже повне припинення експорту яблук, хоча в загальному виробництві продуктів садівництва у всіх категоріях господарств України вони становлять нині 40–45%. Припинення експорту яблук відбулося через банкрутство садівничих господарств та втрату ринків Росії.
У 2001 році основними покупцями українських продуктів були: горіхів — Греція (25% усього експорту), Молдова (18%); лісових ягід — Польща (62%) і Литва (27%); яблук — Туреччина (37%); плодів кісточкових — Австрія (77,5%); малини — Польща (100%); смородини — Німеччина (91%); заморожених ягід — Польща (26%) та Австрія (26%); сушених плодів — Польща (64%) та Росія (20%); винограду — Білорусь (59%).
Центральне місце на ринку фруктів і ягід належить оптовій та роздрібний торгівлі і ринковій інфраструктурі. Саме ці елементи ринку забезпечують товарний обіг продуктів. У 2002/03 маркетинговому році (МР) ще залишатимуться негативні чинники розвитку оптової та роздрібної торгівлі: спад попиту і зниження конкурентоспроможності продукції вітчизняного садівництва, диспаритет цін, обмеження кредитування, зростання неплатежів, розширення реалізації продукції на стихійних ринках, звуження ринку через перехід населення і територій до самозабезпечення тощо. Це зумовлює необхідність реалізації низки заходів щодо поліпшення збуту продукції садівництва згідно з постановами Кабінету Міністрів України “Про Концепцію розвитку внутрішньої торгівлі України” від 20.12.97 за № 1449 та “Про оптові продовольчі ринки” від 9.06.99 за № 997.
Прогнозується перш за все формування ринково орієнтованої сфери оптової торгівлі. Передбачаються організація мережі оптових підприємств на міжрегіональному і регіональному функціональних рівнях, демонополізація каналів переміщення продукції та створення конкурентного середовища в оптовій ланці, інтенсивне формування інфраструктури оптового ринку. Планується реформування торгівлі фруктами і ягодами на основі поглиблення її спеціалізації, розвитку конкуренції та кооперації, широкого залучення капіталу різних форм власності, зміцнення матеріально-технічної бази зберігання, товарної обробки і реалізації продукції. Усе це дасть змогу відродити прогресивну організацію та ведення оптової торговельної діяльності у плодово-ягідному підкомплексі, створити необхідні умови для організації оптової торгівлі та стабілізації цінової ситуації на ринку фруктів і ягід, сприятиме зменшенню неорганізованої посередницької діяльності у сфері збуту продукції, легалізації та збільшенню доходів, забезпечить позитивні структурні зрушення в товарообігу за сегментами ринку. Зокрема, прогнозується тенденція до зменшення реалізації продукції за бартерними угодами і населенню в рахунок оплати праці (табл. 2).
Нові форми організації торгівлі продукцією садівництва і виноградарства лише зароджуються в нашій країні і створюється відповідна інфраструктура. Тому у 2002/03 МР оптова торгівля фруктами і ягодами здійснюватиметься переважно через посередників. Значного поширення дістане також пряма реалізація продукції підприємствам громадського харчування, торговельній мережі і заготівельним організаціям для переробки і подальшого експорту до Німеччини, Австрії та інших країн Європи, де на ці продукти встановився високий попит через обмежене використання в наших садах отрутохімікатів і мінеральних добрив.
Основна частина товарообігу роздрібної торгівлі цими продуктами поки що припадатиме на міські та стихійні ринки. Далі розвиватиметься торгівля продукцією, здійснювана самими селянами на базарах, придорожних лотках, безпосередньо в господарствах за принципом “збери сам”. Організовуватимуться виїзні передсвяткові ярмарки. Влітку ринки створюватимуться в місцях вирощування продукції. Ціни на селянських ринках можуть бути нижчими, ніж у продовольчих магазинах, що сприятиме швидшому продажу продукції.
На плодово-ягідному ринку встановилася тенденція нестабільності та зниження цін на фрукти і ягоди: у 2001 році зменшення попиту спричинило зниження закупівельних і роздрібних цін на фрукти і ягоди. Так, у середньому за названий рік закупівельні ціни на ягоди знизилися, порівняно з 2000 роком, на 4,6%, виноград — на 6,5, плоди зерняткових культур — на 14,5 %.
На міських ринках України подешевшали: горіхи — на 2,2%, яблука — на 2,8, журавлина — на 6,6, суниці — на 14,9, чорна смородина — на 18,2% (табл.3). Разом з тим зниження пропозиції зумовило підвищення цін на виноград (21%), сливи (26,6%), вишні і груші (31,2%), абрикоси і персики (44%).
Сучасний рівень цін на продукцію садівництва та виноградарства не тільки не сприяє розширеному відтворенню виробництва і зміцненню господарств, а й призводить до їх банкрутства, не забезпечуючи відшкодування витрат. Загалом садівництво сільськогосподарських підприємств країни в 1996–2001 роках було збитковим. Середня ціна на фрукти на сільськогосподарських підприємствах України за 2001 рік становила 53,23 грн/ц, повна собівартість — 54,13 грн, а рівень збитковості виробництва плодів у цих господарствах досяг 1,7%.
У 2002/03 МР спад попиту призведе до перенасичення плодово-ягідного ринку і до зниження цін на фрукти і ягоди. Так, на міських ринках України подешевшають (порівняно з 2001 роком) яблука, горіхи, цитрусові на 5–6%, вишні, абрикоси, персики — на 7–9, сливи і груші — на 1–18%. Водночас можливе підвищення цін на суниці (13%) і чорну смородину (16%).
Моніторинг цін виявив істотну залежність їх від каналів реалізації продукції. За даними обстежень Державного комітету статистики України, у 2001 році ціни на міських ринках на яблука були на 5–6% нижчими, ніж у торговельній мережі. До подорожчання продуктів у торговельній мережі призводять видатки на сплату ПДВ та торговельні націнки. Ще більша залежність їх від каналів реалізації спостерігається за продажу фруктів і ягід безпосередньо товаровиробниками. Так, якщо середні ціни на плоди зерняткових культур, що встановилися за 2001 рік сільськогосподарських підприємствах України від продажу заготівельним організаціям (без споживчої кооперації), прийняти за 100%, то ціни від продажів споживкооперації становили 67%, населенню — 203, на ринках і через власні магазини — 240, за бартерними угодами — 249%.
Рівень цін на внутрішньому ринку на свіжі продукти садівництва протягом року істотно змінюється (рис.3).
Як видно з рисунка, у першій половині минулого року встановилася чітка тенденція зростання цін на яблука в міру зменшення їх запасів, і найвищого рівня ціни досягли напередодні надходження на ринок нового врожаю — у червні. У серпні та вересні (період масового збирання врожаю) різке підвищення пропозиції зумовило спад цін. У жовтні-грудні знову встановилася тенденція підвищення цін на ці продукти. Проте темпи їх зростання були у два-три рази вищі, ніж на початку року. Залежно від строків реалізації, максимальні ціни на груші перевищували мінімальні у 4,5, на яблука — у 2,3 раза, на плоди цитрусових культур — на 23,2 і горіхи — на 46,2%.
Ціни на фрукти та ягоди значною мірою коливаються по регіонах. Зокрема, максимальні ціни на плоди зерняткових культур перевищували мінімальні у 5–6, кісточкових — у 4–5 і ягід — у 3–4 рази. Наприклад, якщо господарства Херсонської області продали у 2001 році на міських ринках та через власні магазини плоди зерняткових культур по 925 грн за тонну, то Закарпатської — лише по 131 грн.
Найдешевший ринок плодів зерняткових культур склався у Рівненській, Житомирській, Волинській та Закарпатській областях; ягід — у Тернопільській, Закарпатській, Івано-Франківській та Хмельницькій областях. Найдорожчий ринок продуктів садівництва — у Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та в Автономній Республіці Крим. Тут велика кількість населення та відносно вища його купівельна спроможність формують підвищений попит на фрукти і ягоди.
Зазначені тенденції зміни цін на продукти садівництва залежно від строків, каналів та регіонів реалізації збережуться і у 2002/03 МР. Очікується також підвищення цін у січні й лютому, у передсвяткові та вихідні дні. Фрукти можна буде купити дешевше у дні з несприятливими погодними умовами, наприкінці робочого дня. Рівень цін на фрукти та ягоди залежатиме також від їхньої якості, розфасовки, реклами, місця вирощування продуктів та помологічних сортів, розташування торгового місця. Наприклад, за даними обстежень міських ринків Києва, ціни на яблука змінювалися залежно від місця продажу у 1,3–1,5 і від помологічних сортів — у 2–3 рази.
А. Шумейко,
провідний науковий співробітник,
канд. екон. наук,
О. Рибакова,
аспірантка,
Інститут садівництва УААН

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських

1
0