Спецможливості
Агробізнес

Ринок фруктів і винограду: поточна кон’юнктура і прогноз

15.07.2008
159
Ринок фруктів і винограду: поточна кон’юнктура і прогноз фото, ілюстрація
У другій половині 2006/07 МР на ринку фруктів і винограду України передбачається скорочення пропозиції груш і яблук на 10–11% із відповідними змінами у структурі товарообігу. Загальний товарообіг продукції садівництва українських сільськогосподарських підприємств скоротиться на 13–14%. Зменшення пропозиції фруктів і винограду від вітчизняних товаровиробників сприятиме зростанню імпорту на 6–7%. Головними імпортними позиціями залишатимуться цитрусові та банани. Очікується зниження на 11–12% експорту фруктів та винограду, зміниться його товарна структура: скоротиться питома вага яблук та заморожених продуктів. Головний продукт експорту — лісові ягоди та горіхи. У другій половині поточного сезону очікується підвищення цін (проти аналогічного періоду 2005/06 МР) на цитрусові та чорну смородину — на 4–5%, яблука та груші — на 5–6, горіхи та виноград — на 7–8%. Подешевшають суниці, вишні й абрикоси. Зберігатиметься різниця в цінах залежно від регіону та періоду реалізації (в 2–4 рази).

Пропозиція


У 2006/07 МР (липень-червень) пропозиція фруктів і винограду вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку України формуватиметься в основному за рахунок господарств населення (див. табл. 1). Торік частка приватного сектору у валовому зборі становила: яблук — 77,8, персиків — 64,1, черешні — 90,1, слив — 96,4, суниці — 94,8, груш — 98,0, смородини — 96,8, малини — 97,9, горіхів — 97,8%. У другій половині поточного МР, тобто в січні-червні 2007 р., особливістю товарообігу продуктів садівництва на внутрішньому ринку України буде зменшення (якщо порівняти з відповідним періодом 2005/06 МР) на 10–11% пропозиції груш і яблук та на 32–33% — горіхів і винограду, що пояснюється зниженням урожайності та скороченням площі насаджень цих культур. Очікувані зміни обсягів виробництва продукції садівництва призведуть до зменшення в структурі товарообігу частки винограду, горіхів, яблук, груш та збільшення — вишень, суниці, цитрусових (див. табл. 2).


Основна маса яблук і горіхів надходитиме на ринок із господарств Вінницької, Хмельницької та Чернівецької областей; черешні — з Криму та Запорізької області; вишень — Дніпропетровської, Одеської і Донецької областей; суниці — зі Львівської, Житомирської, Рівненської та Волинської областей. Узимку пропозиція формуватиметься переважно за рахунок імпортних продуктів (цитрусових, бананів, яблук тощо).



Зовнішня торгівля


Імпорт. Унаслідок негативних тенденцій формування плодоягідного ринку в Україні, обсяг імпорту (у грошовому вимірі) збільшився у ІІ півріччі 2005/06 МР, порівняно з аналогічним періодом 2004/05 МР, на 38,9 млн дол. США, або на 47,2% (див. табл. 3).


Негативне сальдо балансу зовнішньої торгівлі України плодами, горіхами та ягодами (імпорт перевищував експорт) теж збільшилося на 18,6% — з 57,7 млн дол. США у другій половині 2004/05 МР до 68,7 млн за аналогічний період 2005/06 МР. За даними Держкомстату України, за січень-червень 2006 р. в Україну імпортовано 406,2 тис. тонн плодів, горіхів і винограду. Найбільшу питому вагу в структурі свіжої імпортної продукції займали плоди цитрусових культур (апельсини, мандарини, лимони) та банани, відповідно, 41,3 і 33,1% (див. рис. 1). Серед цитрусових частка апельсинів становила 51,9%, мандаринів — 25,7, лимонів — 19,0%.


Основним постачальником свіжих бананів на внутрішній ринок України в другій половині 2005/06 МР був Еквадор (96,9%); апельсинів — Єгипет (57,5% усього імпорту) і Туреччина (17,5%); лимонів — Туреччина (44,7%); горіхів — Туреччина (28,4%) й Іран (58,2%); винограду — Іран (58,5%); яблук — Польща (82,5%) та Молдова (9,2%); сушених плодів — Туреччина (91,8)%; заморожених плодів і винограду — Китай (31,8%) та Польща (45,1%).


У 2006/07 МР така тенденція до зміни рівня імпорту плодів і ягід збережеться, зменшення пропозиції продуктів вітчизняних товаровиробників зумовить зростання імпорту на 6–7%. Загальний обсяг пропозиції плодів і ягід у 2006/07 МР зменшиться проти 2005/06 МР на 1,5–2%.


Експорт. Останніми роками спостерігаються суттєві зміни товарної структури експорту та збільшення обсягів постачань на зовнішні ринки. У 2005/06 МР експорт фруктів та винограду з України у фізичному виразі, якщо порівняти з попереднім МР, зріс у 2,1 раза (див. табл. 4). Найбільшу питому вагу займали горіхи та заморожені плоди. Основними покупцями української продукції були: горіхи — Туреччина (34,2% усього експорту), Сирія (11,6%) та Молдова (8,5%); яблука — Росія (84,1%) і Білорусь (15,9%); суниці — Росія (100,0%); чорниця й журавлина — Польща (88,3%); заморожені плоди — Чехія (41,3%) та Польща (15,3); консервовані для тимчасового зберігання — Росія (98,1%); сушені плоди — Росія (58,3%). У другому півріччі 2006/07 МР очікується зменшення експорту фруктів і ягід на 11–12%. Зміниться також їхня товарна структура — зменшиться питома вага горіхів і яблук.


Яблука, на частку яких припадає майже половина загального обсягу виробництва продуктів вітчизняного садівництва, через занепад промислового садівництва поки що займатимуть незначну частку в товарній структурі експорту. Виробництво яблук сконцентрувалося в селянських господарствах, які не можуть забезпечити формування експортних товарних партій та потрібну технологію вирощування продукції. Яблука вітчизняного виробництва, особливо зимових сортів, неконкурентоспроможні на зовнішньому ринку.


 


Внутрішній попит


На міських ринках, де реалізують основну масу цих продуктів, у другій половині 2005/06 МР зменшився обсяг продажу цитрусових (проти аналогічного періоду 2004/05 МР) на 1,6%, яблук — на 9,7, суниці — на 14,0, абрикос — на 22,8, вишень — на 28,7,%. Усіх видів плодів і ягід було продано на 4,8% менше. Передбачається, що в другій половині 2006/07 МР збережеться тенденція щодо нестабільності та спаду попиту на продукти садівництва. Адже суттєвих змін у структурі витрат населення й підвищення платоспроможності не передбачається (в т.ч. через збереження негативних чинників формування доходів: низький рівень заробітної плати, збільшення кількості непрацюючих людей у виробничій сфері, високі податки на продукти харчування та товари першої потреби тощо). Прогнозується, що споживання плодів і ягід населенням у 2006/07 МР становитиме 1558 тис. тонн, або 33,2 кг на одну людину за рік (зменшиться проти попереднього року на 10–11%). Отже, жителі нашої країни споживатимуть фруктів і винограду в чотири-п’ять разів менше, ніж у Греції, Італії, Німеччині, Австрії.


Рівень і структура споживання цих продуктів безпосередньо залежать не тільки від обсягів виробництва, а насамперед від купівельної спроможності населення. Спостерігається стійка тенденція збільшення споживання фруктів і винограду з підвищенням доходів за одночасного зменшення в структурі споживання консервованих продуктів і збільшення питомої ваги свіжих ягід, винограду, цитрусових.


Очікується, що в поточному сезоні найвищий рівень споживання (60–65 кг на одну особу за рік) припадатиме на 2–3% найзаможнішого населення країни. Садоводи-любителі й сільське населення забезпечуватимуть себе фруктами та виноградом на рівні 40–50 кг на одну людину в рік. Найнижчий рівень забезпечення (10–20 кг) буде у міського бідного населення, де фрукти споживатимуть переважно в сезон збирання врожаю. Рівень споживання продуктів садівництва й винограду в регіонах значно коливатиметься. Найбільше (41–54 кг) в розрахунку на душу населення споживатимуть у Чернівецькій, Донецькій, Дніпропетровській, Одеській областях, а найменше (20–26 кг) — у Сумській, Чернігівській, Волинській, Івано-Франківській та Житомирській областях.


 


Цінова кон’юнктура


На плодоягідному ринку спостерігається тенденція підвищення цін, що зумовлено розвитком інфляційних процесів. У другій половині 2005/06 МР на міських ринках України подорожчали (проти аналогічного періоду 2004/05 МР) груші на 13,5%, яблука — на 16,5, горіхи — на 34,6, чорна смородина — на 35,0, суниці — на 36,8, вишні — на 94,5%, а подешевшали — журавлина, цитрусові та виноград (див. табл. 5).


Незважаючи на суттєве підвищення цін на переважну більшість продуктів садівництва, цінова ситуація в Україні залишається несприятливою для розвитку вітчизняного садівництва. З одного боку, продукція не є доступною для більшості внутрішніх споживачів (через низьку платоспроможність населення), з іншого — не сприяє розширеному відтворенню виробництва та зміцненню господарств (див. табл. 6).


У 2003 р. садівництво було збитковим в 9 областях України, 2004 — 8, в 2005 — 11. Збільшується кількість збиткових господарств. Якщо 2004 року збиткове виробництво плодів зафіксовано в 49% господарств (всіх категорій) України, які реалізовували продукцію садівництва, то 2005-го — в 52% (366 із 699).


Примітка редактора. Збитковість господарств може бути зумовленою неефективним господарюванням.


У другому півріччі 2006/07 МР зменшення пропозиції та інфляційні процеси спричинять підвищення цін на переважну більшість плодів і на виноград. Так, на міських ринках України подорожчають (проти аналогічного періоду торік) цитрусові й виноград на 4–5%, яблука й груші — на 5–6, горіхи і журавлина — на 7–8%. Водночас можливе зниження цін на вишні, абрикоси, чорну смородину та суниці. Збережеться сезонність — зростання рівня цін мірою скорочення запасів і зниження в період збирання врожаю (рис. 2).


Як бачимо на рисунку, в поточному МР (2006/07), залежно від строків реалізації, максимальні ціни на плоди цитрусових культур перевищать мінімальні на 6–7%, сухофрукти — на 14–15, горіхи — на 58–59, яблука — в 2,5 і груші — в 3,6 раза. Цей прогноз базується на результатах аналізу фактичної сезонної циклічності цін. Так, протягом останніх трьох років ціни пізніх зимових сортів яблук перевищували ціни на яблука осінніх сортів в 1,7–2,1 раза (див. табл. 7). Ціни на плоди та ягоди по регіонах значною мірою коливатимуться.


Наприклад, у другому півріччі 2005/06 МР максимальні ціни на яблука перевищували мінімальні, залежно від місця їх продажу, в 2–5 разів (див. табл. 8).


Найдешевші ринки яблук у Чернігові, Чернівцях, Вінниці, Івано-Франківську. Найдорожчі — в Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку та Луганську. Тут велика чисельність населення та відносно вища його купівельна спроможність формують підвищений попит на фрукти. Крім наведених вище чинників, у формуванні рівня цін на плоди та ягоди вирішальне значення матимуть: місце вирощування, якість продукції (товарні й помологічні сорти), конкуренція з боку товарів-замінників, витрати на виробництво й реалізацію, розмір податків, ринкових зборів тощо. Наприклад, моніторинг цін на міських ринках Києва свідчить, що тут склалися високі ціни на продукти Кримського садівництва та Молдови. Залежно від помологічних сортів, ціни різняться в 1,5–2 рази. Найвищі ціни (6–8 грн/кг) спостерігалися в другій половині 2005/06 МР на яблука сортів: Ліголь, Глостер, Горець, Пінова. Яблука сортів Голден Делішес, Ренет Симиренка продавали по 5–7, сортів Ріхард, Монтуанське, Айдаред — по 4–5, сортів Джонатан, Кальвіль сніговий, Бойкен — по 3–4 грн/кг.


Внутрішня торгівля


Центральне місце у формуванні плодоягідного ринку України належить оптовій і роздрібній торгівлі. У 2006/07 МР ще залишатимуться такі негативні фактори, як недостатній попит, диспаритет цін, проблеми із кредитуванням, реалізація продукції на стихійних та міських ринках, натуралізація обмінних процесів тощо. Збережеться тенденція до зменшення реалізації продукції переробним підприємствам та розширення обсягів її продажу на ринках і комерційним структурам (див. табл. 9). Характерним буде звуження ринку внаслідок переходу населення й територій на самозабезпечення.


Проте після проведених заходів щодо поліпшення збуту продукції садівництва почне відроджуватися система організованої торгівлі. Створюватимуться потрібні умови насамперед для ведення оптової торговельної діяльності та стабілізації цінової ситуації на ринку фруктів і винограду. Реформування торгівлі відбуватиметься на основі поглиблення її спеціалізації, розвитку конкуренції та кооперації, широкого залучення капіталу різних форм власності, зміцнення матеріально-технічної бази зберігання, товарної обробки та реалізації продукції.


 


Висновки


Оскільки нові форми організації торгівлі продукцією садівництва лише зароджуються в нашій країні та створюється відповідна інфраструктура, у найближчій перспективі оптову торгівлю фруктами й виноградом здійснюватимуть переважно через посередників. Очікується, що значного поширення набуде також пряма реалізація продукції підприємствам громадського харчування, торговельним мережам і заготівельним організаціям для переробки й подальшого експорту до Німеччини, Австрії та інших країн Європи. За кордоном на продукти переробки наших фруктів і винограду встановився високий попит завдяки обмеженому застосуванню отрутохімікатів і мінеральних добрив у садах і виноградниках України. Основна частина товарообігу роздрібної торгівлі фруктами та виноградом поки що припадатиме на міські та стихійні ринки. Надалі розвиватиметься торгівля продукцією безпосередньо в господарствах, за принципом “збери сам”. Організовуватимуть виїзні передсвяткові ярмарки.


Основні негативні тенденції і чинники розвитку плодоягідного ринку України:


І. Попит:



  • щорічно зменшується на 7–10% через розширення самозабезпечення, скорочення чисельності населення та його купівельної спроможності;

  • значна частина споживчого попиту й донині орієнтується на імпортну продукцію.

ІІ. Пропозиція:



  • нестабільна (в Україні її річний обсяг коливається від 2,8 до 3,4 млн тонн);

  • має виражену сезонність (у другій половині МР реалізується 39–40% усіх фруктів у свіжому вигляді, винограду — 5–6, груш — 9–11, яблук — 47–49, горіхів — 47–59, суниці — 69–72%);

  • забезпечує нормативний рівень споживання всього на 32–38% — це на 7–8 пунктів менше, ніж м’яса, на 22–27 — молока, вдвічі менше, ніж овочів, і втричі — хлібопродуктів.

ІІІ. Торгівля:



  • оптова — здійснюється через посередників і за прямими зв’язками, роздрібна — переважно на міських та стихійних ринках;

  • основні напрями збуту — комерційні канали (39–44%) і міські ринки (47–50%). Вони найменш організовані, упорядковані й прозорі. Це призводить до суттєвих фінансових втрат товаровиробників.

ІV. Ціни:



  • нестабільні, встановилася тенденція до підвищення;

  • різняться залежно від сортів і регіонів продажів у 2–4 рази, спостерігається їхня сезонна циклічність;

  • цінова ситуація несприятлива для розвитку вітчизняного садівництва.


v v v


Для розв’язання зазначених та інших проблем формування й функціонування плодоягідного ринку, на наш погляд, потрібно:



  • підвищити ефективність використання ресурсів;

  • зміцнити матеріально-технічну базу зберігання, товарної доробки та реалізації продуктів;

  • реформувати торгівлю на основі поглиблення її спеціалізації, розвитку конкуренції та кооперації, широкого залучення капіталу різних форм власності;

  • посилити державне регулювання ринкових відносин, впровадити раціональну цінову, податкову, митну та страхову політику;

  • розширити фінансову підтримку вітчизняних товаровиробників, поліпшити кредитне забезпечення суб’єктів ринку;

  • підвищити платоспроможність споживачів;

Щодо основних балансових показників: у 2006/07 МР із загальної пропозиції фруктів і винограду (3,3 млн тонн) на продовольство може бути використано майже 1,6 тис. тонн. Крім того, розрахунки свідчать, що 495 тис. тонн плодів і ягід (включаючи виноград) можна переробити на нехарчові потреби, ще 40 тис. тонн — використати на корм худобі та птиці. Втрати прогнозують на рівні 107 тис. тонн. Експорт, як очікується, становитиме 271 тис. тонн, залишки на кінець року — 873 тис. тонн.


Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”
С. Кондратенко,
А. Григоренко,
Інститут садівництва УААН


Рисунки — Є. Погорілець

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся

1
0