Спецможливості
Статті

Реконструкція із розумом

17.12.2015
1834
Реконструкція із розумом фото, ілюстрація

Про реконструкцію старого корівника, що входить до складу ННДЦ Білоцерківського НАУ (с. Бугаївка Білоцерківського р-ну), мова йшла давно — приміщення було побудоване ще за старими канонами і вже не відповідало сучасним нормам утримання тварин. Отже, після проведених розрахунків було вирішено реконструювати корівник відповідно до сучасних норм ведення тваринництва.

Про реконструкцію старого корівника, що входить до складу ННДЦ Білоцерківського НАУ (с. Бугаївка Білоцерківського р-ну), мова йшла давно — приміщення було побудоване ще за старими канонами і вже не відповідало сучасним нормам утримання тварин. Отже, після проведених розрахунків було вирішено реконструювати корівник відповідно до сучасних норм ведення тваринництва.

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

Чесно кажучи, колишній стан тваринницьких приміщень ще з часів «царя Гороха» викликав не зовсім приємні відчуття. Зокрема, замала площа боксів для відпочинку тварин призводила до того, що через тісноту корови в них не поміщалися, тож частина їх буквально простоювала свій відпочинок, а доїння відбувалося за допомогою застарілого молокопроводу, що подовжувало та утруднювало цей процес. Порушення вимог до утримання тварин спостерігались і в забезпеченні параметрів мікроклімату: в корівнику не було нормально налагодженої вентиляції, через що в приміщенні накопичувалися шкідливі гази, а підвищена вологість призводила до утворення конденсату на стелі, стінах, металевих конструкціях, що, своєю чергою, значно скорочувало термін їх­­ньої служби, а також зменшувало по­­вітро­про­ник­ність та збільшувало теплопровідність. Звісно, за таких умов інтенсивно розвиваються мік­ро­організми, дія яких не­­спри­ятливо позначається як на конструкціях приміщення, так і на кормах. А головне: ці непрохані «прибульці» — життєво небезпечні для тварин! Одним словом — назріла гост­ра потреба якісних змін.

Етап перший: як не помилитися під час вибору підрядника… або що ірландцю — прибуток, українцю — задорого
Тож після прийнятого рішення реконструювати приміщення та будувати до­­їльну залу виникло питання: а з ким же співпрацювати? На перший погляд, втілення задуму у цьому плані не мало б становити ніяких труднощів — компаній, які пропонують послуги із реконструкції, чи­мало, і кожна з них готова надати доволі ви­­гідні пропозиції. Спочатку розглядали пропозицію компанії DairyMaster, центральний офіс якої розміщено в Ірландії, але, як то кажуть, не склалося: не­обгрунтовано високу ціну забажали ірландці за свою роботу та обладнання. І тоді виникло логічне питання: «А чим наші виробники гірші за іноземних?». Відповідь проста: «Віт­чизняні фахівці не тільки нічим їм не поступаються, деякі з них набагато ефективніші, професіональніші і, звісно, економічніші». Тому, ко­­­­­ли справа дійшла до пошуку української компанії, яка візьметься за реконструкцію корівника та монтаж доїльної зали, однозначно вирішили звернутися до компанії «Брацлав», адже вони відомі у цій справі фахівці, що надають широкий спектр послуг: від проектування тваринницьких приміщень, постачання обладнання, монтажу та сервісного його обслуговування до роботи із тваринами.
Про серйозність підходу до виконання поставлених завдань і принципи співпраці із замовником розповідає Петро Михайленко, директор ТДВ «Брацлав»: «Ми виконуємо будівництво тваринницьких комплексів “під ключ” відповідно до побажань замовника. Звісно, за потреби наші фахівці вносять раціональні пропозиції, які реалізують відповідно до побажань клієнта. Ми займаємося питанням організації всіх робіт від початку і, як то кажуть, до самого фінішу, тобто до здавання об’єкта, повністю готового до експлуатації. Тому наші клієнти можуть спокійно переключити свою увагу на вирішення інших важливих господарських справ із максимальною ефективністю для виробничого процесу».
Отже, під час перших зустрічей на об’єкті фахівці компанії обговорили всі варіанти співпраці з урахуванням побажань клієнта та окресленням розміру майбутніх робіт.
 Результатом реконструкції мала стати можливість утримання 144 голів дійного стада корів чорно-рябої голштинізованої породи та чистопородних голштинів.
 Проектом було передбачено налагодження системи мікроклімату приміщення, технологічне рішення щодо будівництва воріт та коридору для переміщення стада від корівника до доїльної зали, що розміщуватиметься у сусідньому приміщенні, наявність санітарної зони із можливістю фіксувати тварин на кормовому столі.
 Після урахування усіх побажань партнера щодо «начинки» корівника комерційна пропозиція на встановлення нового обладнання становила 600 тис. грн, що виявилося набагато дешевше (!) порівняно із зарубіжними пропозиціями.
«Коли ми вперше приїхали на перемовини до університету і побачили тогочасний стан корівника, що входить до структури ННДЦ, відразу важко було зорієнтуватися, з чого розпочати бетонування, де має розміщуватися устаткування. Картина прояснилася лише після того, як засипали підлогу щебенем (етап підготовки до бетонування)», — згадує Сергій Вецало, директор із роботи з корпоративними клієнтами ком­панії «Брацлав». І вже за два тижні го­­ловний конструктор, Валентин Дриго, розробив та надав план-схему реконст­рукції приміщення, де було враховано всі побажання замовника щодо без­прив’яз­ного утримання тварин із боксами для відпочинку, кормовим столом, установленням спеціальних штор за­­мість колишніх дерев’яних вікон та вихідних воріт. «Класика» приміщення і наявний досвід компанії «Брацлав» у роботі з такими корівниками, без сум­ніву, сприяли прискоренню роботи на об’єкті та досягненню кінцевої мети.

Етап другий: «велике зачищення» розпочато
Як це не дивно, але найскладнішою частиною роботи виявився саме її початок — звільнення корівника від усього «нажитого з часом добра». Та зрештою від «минулого» залишилися лише стіни — все інше, як говорили герої художнього фільму «Кавказька полонянка», «выбросили в пропасть».
Першою розпочала роботу місцева університетська ремонтна бригада з восьми осіб, яка після «великого зачищення», що тривало десять днів, передала «естафету» бригаді спеціалістів компанії «Брацлав». Вони взялися за монтаж стійок, що згодом мали бути зафіксовані бетоном. Але перш ніж розпочинати роботу із бетонування, встановили систему водопостачання на основі припливно-вивідних труб для надходження води до напувалок. «Напу­валки виготовлятимуть із нержавіючої сталі, кожна зав­довж­ки 1,5 м і розрахована на 35–40 голів (у середньому — дві напувалки на одну групу корів). Вода до устаткування надходитиме вже підігрітою — така схема реконструкції передбачає централізоване підігрівання води», — деталізує головний конструктор ТДВ «Брацлав».
   Залиття бетону
До засипаного раніше щебеню додали глину, утрамбували її — саме з цього етапу мало б розпочатися бетонування підлоги. Для тваринницьких приміщень звичайний бетон не заллєш — під дією агресивних речовин та продуктів життєдіяльності тварин термін його придатності значно зменшується, внаслідок чого таке підлогове покриття швидко псується. Тож компанія, яка постачала в господарство ма­­теріал для бетонування, до­­дала до його складу пластифікатор, що підвищує якість підлоги та подовжує термін її служби.
Упродовж двох тижнів, поки свіжопокладений бетон вистоювався, місцева бригада закладала цеглою частину вікон, щоб вони за розмірами відповідали новому плану-схемі реконструкції приміщення. Згодом на них встановлять спеціальні штори, тож потрібно, аби параметри довжини та ширини кожного вікна були симетричні. У місці, де мав бути вихід тварин до доїльної зали, стіна була суцільною — тож будівельники зробили отвір під двері та розпочали монтаж механічних вихідних воріт для тварин.
   Система вентиляції
Як відомо, неправильно організована система вентиляції негативно впливає на здоров’я тварин та їхню продуктивність. Тож роботу із її монтажу проводили якісно, що називається, на совість. «Для створення проекту вентиляційної системи корівника потрібно брати до уваги клімат регіону, породу худоби, систему утримання тварин, продуктивність корів тощо, — розпочав свою розмову Петро Михайленко, директор ТДВ “Брацлав”. — Так, це завдання за безприв’язного утримання тварин, як, наприклад, на цьому об’єкті, найкраще вирішувати за допомогою установлення вентиляційних штор. До речі, закриття і відкриття таких штор можна виконувати як вручну, так і за допомогою механічного приводу, який розкладатиме і складатиме всю конструкцію».
До нашої розмови приєднується Сергій Вецало, який згадує реальний стан колишньої вентиляційної системи корівника до реконструкції: «Тут були лише три-чотири вентиляційні шахти на все приміщення, а цього замало, враховуючи таку кількість корів та низьке розміщення стелі — це призводило до мокріння стін».
Таким чином було прийнято рішення щодо встановлення підйомних бічних автоматичних вентиляційних штор, які дуже легкі та зручні не тільки в установленні, а й під час подальшої експлуатації. Окрім вентиляційних штор, у корівнику було змонтовано світло-вен­­ти­ля­­ційний пристрій («коньок»), який є надійним та ефективним способом поліпшення системи вентиляції. Така вентиляційна конструкція сприяє кращому проникненню природного світла до приміщення, що суттєво економить електричну енергію на підприємстві.
Етап третій: коли плануєш корівник, орієнтуйся
на потреби тварини
У корівнику має бути достатньо місця — у стійлі, біля кормового столу, в проходах — для того щоб кожна корова без перешкод могла дістатися до корму, води і місця свого відпочинку. Вста­новлено, що одна доросла корова потребує для споживання корму мінімум 65 см простору, коровам перед отеленням для цього необхідно 70–75 см. Таким чином, для правильного розрахунку потрібної кількості кормомісць слід насамперед визначитися із кількістю та розміщенням рядів у корівнику. В реконструйованому тваринницькому приміщенні зупинилися на «чотириряднику» завширшки 20,5 м із кормовим столом завширшки 7,3 м та санітарною зоною на 45 скотомісць.
Висоту кормового столу від рівня стійла було обрано оптимально — 15 см. Адже якщо висота кормового столу буде вищою за зазначений параметр, то у корови вироблятиметься менше слини під час споживання корму і, відповідно, зменшуватиметься кількість спожитого корму (за витягнутої униз шиї збільшується слиновиділення). За меншої його висоти рівень споживання твариною корму буде невисоким, оскільки скорочується час її перебування біля кормового столу через надмірне навантаження на кінцівки.
 Під час проектування вкрай важливо забезпечити рівномірний доступ тварин до кормового столу. Так, співвідношення між місцями для годівлі та кількістю тварин має становити 1:1. Абсолютно неправильно, якщо воно становитиме 1:1,5 або 1:1,3 (особливо якщо у стійловому обладнанні немає хедлоків для фіксації тварин на кормовому столі). До речі, чимало господарств економлять на цьому устаткуванні, вважаючи їхню наявність нео­бов’язковим елементом стійлової конструкції. І даремно, адже хедлоки не тільки запобігають проникненню тварин на кормовий стіл, а й забезпечують їм рівномірний доступ до кормів, дотримання порційної годівлі, водночас нівелюючи ієрархічну конкуренцію серед них. Тому під час вибору конструкції кормових решіток вирішили не економити кошти на цьому важливому для господарства устаткуванні.
 Завжди варто пам’ятати, що стійлове обладнання — частина концепції щодо комфорту худоби: забезпечення їй особистого місця для відпочинку, а також повноцінної годівлі та напування. Крім того, правильно дібране стійлове обладнання безпосередньо впливає на здо­ров’я стада. А якщо ставитися до його вибору як до набору звичайних «гнутих труб», господарство може позбутися до 20% надоїв молока. «Основною помилкою планування стійл у безприв’язних корівниках є їхня занадто коротка довжина. Ширина стійл також, як правило, недостатня для того, щоб корова могла зручно влягтися на бік або витягнути ноги», — зазначає Сергій Вецало. Тому на етапі планування боксів для відпочинку корів (у господарстві — здвоєний бокс 1,2×4,8 м) фахівці компанії «Брацлав» брали до уваги не тільки встановлені норми, а й розміри найбільших тварин стада.
 Також для збереження стійла у належній чистоті воно має бути змонтоване з ухилом 4–7° у бік проходу. Окрім того, підлогу боксу слід виконати із невеликим заглибленням (5 см), у яке згодом закладатимуть солому — таким чином корова розміщуватиметься на м’якій солом’яній підстилці. Це рішення було прийнято з економічним розрахунком: закуповувати гумові мати для корівника із таким поголів’ям занадто дорого. «До того ж з огляду на здоров’я корів солома краща, ніж гумові мати: гума не поглинає в себе вологу від тварини», — пояснюють фахівці. Вста­нов­лене обладнання має прослужити як мінімум 30 років, оскільки, крім якісного матеріалу, з якого виробляють металеві конструкції, у місцях їхнього безпосереднього контакту з агресивним середовищем і бетоном встановлено еластичну поліетиленову трубу (під кожну стійку різного діаметра використовується трубка різних діаметрів), яка уберігатиме вироби від корозії.
Етап четвертий: прибирати вручну — непрактично
Видалення гною із тваринницького приміщення — один із важливих, але водночас трудомістких процесів, що потребує серйозного технологічного підходу.
Згідно із затвердженим планом у реконструйованому корівнику встановили дельта-скреперну систему гноєвидалення (працює в автоматичному режимі), що складається із привідної станції (працює на основі електродвигуна, що приводить у дію всю систему), дельта-скрепера (скребок V-подібної форми), прямого скребка і ланок, оснащених змінними елементами, оскільки останні піддаються механічному стиранню. До речі, така установка абсолютно безпечна для корів, оскільки процес переміщення скребка відбувається на низьких швидкостях (4 м/хв). «Як на мене, правильне встановлення системи гноєвидалення — один із найскладніших моментів реконструкції. Тут потрібна абсолютна точність у вирівнюванні підлоги, інакше дельта-скрепер неякісно виконуватиме свою роботу і залишки гною залишатимуться у приміщенні», — говорить Сергій Вецало.

Інтерв'ю
Минулої осені сайт «Пропозиція» побував у гостях у кооператорів Дніпровської області. Чималу допомогу в становленні кооперативів, а згодом – кооперативних об’єднань, надала Кооперативна академія, що працює в м. Дніпро. Її очолює Софія... Подробнее
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0