Спецможливості
Новини

Реалії медичної реформи на селі

08.09.2017
219
Реалії медичної реформи на селі фото, ілюстрація
Що чекає українське село після голосування за медичні законопроекти? Більшість експертів схиляється до думки, що це крах сільських ФАПів, відсутність кваліфікованої та вчасної медичної допомоги і вимирання села загалом

Що чекає українське село після голосування за медичні законопроекти? Більшість експертів схиляється до думки, що це крах сільських ФАПів, відсутність кваліфікованої та вчасної медичної допомоги і вимирання села загалом, пише propozitsiya.com з посиланням на agropolit.com.

Так, депутат ВРУ Валентин Дідич вважає, що медична реформа у варіанті від команди очільниці МОЗ Уляни Супрун нагадує фінансову піраміду, коли в областях створюватимуть регіональні представництва, загальний грошовий фонд у розмірі 80 млрд грн буде ділитися на всі області, але як дійдуть до кожної людина гарантовані МОЗ 300 грн - незрозуміло. Також невідомо, як у цій системі будуть задіяні медичні заклади та інститути.

"Крім того, у цій реформі взагалі не передбачається існування фельдшерсько-акушерських пунктів. Хоча зараз на них тримається село. Виходить, що після реформування медичної галузі їм просто буде ніде зробити укол", -  зауважував він.

На думку члена комітету ВРУ з питань охорони здоров’я Тетяни Бахтеєвої, законопроект від команди У. Супрун готувався для того, щоб у ручному режимі тримати державні гроші та гроші платників податків, щоб гроші давати тільки тим лікарням, яким вважають за потрібне.

"80 млрд грн було цього року виділено на медицину, а наступного року - 160 млрд грн - і все це в ручному режимі, Це антиреформа, її допускати у жодному разі не можна", - каже вона. І додає, що для села ця реформа - смерть: сільські амбулаторії будуть закриті, приблизні відстані між госпітальними округами - 100 км, селянин не зможе доїхати до такої лікарні чи викликати швидку. Т. Бахтеєва вважає, що в "опозиційному" варіанті медреформа дає можливість для кожного українця отримати якісну медичну допомогу, а лікарням - купувати обладнання, проводити ремонти тощо; лишаються ФАПи - близько 3 тис.

"Держава на кожного з нас виділяє певні кошти на медицину. За ці гроші вона могла би купувати для нас страховий поліс, який покривав би певну суму. А зараз говорять так, що є от певні послуги, які покриватиме бюджет, і вони  матимуть однакову ціну, незалежно від того, чи робитимуться в Києві, чи десь у селі. Виходить, професор у Києві та початківець у селі оцінюються однаково? Але так не можна робити. Різна кваліфікація по-різному має оцінюватися. Це призведе до того, що я, як пацієнт, знаючи, що ця послуга коштує так само, як у Києві, з села поїду до столиці. Лікарі у селі залишаться без роботи, вони не зможуть між собою конкурувати. От людина в селі мусить укладати договір зі своїм лікарем, і цьому лікарю за цю людину платять - попри те, звертається вона до нього чи ні. А якщо лікар пішов у відпустку, пацієнт приїде до мене, але договір зі мною ніхто не укладав, мені за це не платять", - пояснює лікар Павло Сильковський.

Він вважає, що МОЗ мало би прописати алгоритм виживання сільських амбулаторій. Як варіант, створити щось на зразок логістичної служби, котра б довозила пацієнта у разі відсутності лікаря на місці чи у випадку закриття ФАПу до найближчої лікарні. Звісно, за попередньо укладеним договором.

«Якщо це лікар високої кваліфікації, він не піде працювати в село, навіть за те, що обіцяють дати хату, машину і хорошу зарплату, якщо це спеціаліст, він хоче робити те, що відповідає його рівню. Це теж має врахувати МОЗ", - додає лікар.

Нагадаємо, Президент України Пето Порошенко обіцяв, що зі спецфонду виділять на потреби сільської медицини додаткове фінансування у розмірі 4 млрд грн.

Наразі триває протистояння між двома варіантами змін системи охорони здоров’я: авторства команди У. Супрун та голови Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець.

Інтерв'ю
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0